Постанова Чернігівський апеляційний суд № 734/1873/22

Справа № 734/1873/22 Головуючий у 1 інстанції Домашенко Ю. М. Провадження № 33/4823/687/23 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 жовтня 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника Чикилевської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2023 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 04 вересня 2022 року о 23 год 36 хв, в смт. Козелець, Чернігівської області, бульвар Івана Франка, 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Dia, д.н.з. відсутній, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги послався на те, що працівниками поліції не дотримано порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 18.12.2008 № 1103. Зазначає, що акт огляду та направлення на огляд є сфальсифікованими і складеними вже після складання протоколу та без його присутності, а тому є неналежними і недопустимими доказами у справі. Вказує, що інкриміноване йому правопорушення не містить конкретного викладу об`єктивної сторони ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак суд не може перебирати на себе функцію обвинувачення та самостійно змінювати у своєму судовому рішенні об`єктивну сторону правопорушення. Також, зазначає, що матеріали справи не містять доказів про ознайомлення його з правами і обов`язками, передбаченими ст. 268 КУпАП. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердила його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заслухавши доповідь судді; пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №064653 від 04.09.2022, ОСОБА_1 , 04 вересня 2022 року о 23 год 36 хв, по бульвару І. Франка, 1 в смт. Козелець, Чернігівської області, керував транспортним засобом Honda Dia, д.н.з. відсутній, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП ( а.с.3). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. За змістом ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Так, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вищевказаних вимогам Закону і містить у собі всі необхідні дані, в тому числі суть адміністративного правопорушення та норму Закону, яка передбачає відповідальність за дане правопорушення, тому доводи апелянта в цій частині не є слушними. Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Dia та був зупинений працівниками поліції за порушення комендантської години. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, які були йому озвучені поліцейським, при цьому водій підтвердив факт вживання спиртних напоїв. Після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або у закладі охорони здоров`я, на що останній в категоричній формі відмовився Після цього поліцейський пояснив, що в такому разі на нього буде складено протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. Доводи ОСОБА_1 про відсутність відомостей роз`яснення йому прав, передбачених ст.268 КУпАП, є непереконливими, з огляду на таке. Згідно абз. 4 п. 2 Р. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395, під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, але в зв`язку з відмовою останнього від надання пояснень та ознайомлення з протоколом його підпис відсутній. Крім того, ОСОБА_1 у повній мірі використав своє право на захист, при розгляді справи судом скористався послугами захисника - адвоката Гуца А.М., який протягом усього часу судового розгляду здійснював його юридичний захист. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2023 року щодо нього - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний