Постанова 4812 № 486/935/23

28.09.23 33/812/355/23 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «28» вересня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючої судді Фаріонової О.М. за участю секретаря Горковенко В. С. прокурора Артеменка Р. В. особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Миронова В. Є. (в режимі ВКЗ) розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за апеляційною скаргою захисника Миронова В. Є. на постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниця, начальник сектору кримінальної поліції Відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , - визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. Як встановлено судом, Наказом Головного управління Національної поліції (далі - ГУНП) в Миколаївській області №629о/с від 12.09.2022 капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області (за невакантною посадою, строком на 2 місяці). Відповідно до наказу ГУНП в Миколаївській області №718о/с від 31.10.2022, капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. У 2015 ОСОБА_1 прийнято Присягу працівника Національної поліції України. Наказом ГУНП в Одеській області № 1616о/с від 29.11.2019, цього ж дня ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання - капітан поліції. Як встановлено судом першої інстанції, капітан поліції ОСОБА_1 , будучи поліцейським, згідно п п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та суб`єктом, на якого розповсюджується дія цього Закону, в порушення п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересів, всупереч вказаним нормам Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між своїм приватним інтересом, не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинив дії, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, відібравши 21.10.2022 пояснення та заяву у ОСОБА_2 , якого у подальшому було визнано потерпілим у кримінальному провадженні №62022150010000677, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2022 за ч. 2 ст. 365 КК Україну, а самого ОСОБА_1 - підозрюваним за фактом застосування 20.10.2022 відносно ОСОБА_2 поліцейського заходу примусу у вигляді фізичного впливу (сили), внаслідок чого потерпілому були завдані тілесні ушкодження. Суддя визнав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, а саме: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме: вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів. В апеляційній скарзі захисник Миронов В. Є. просить постанову скасувати та провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Вказав, що незважаючи на подані 20.06.2023 клопотання адвоката про перенесення розгляду справ №486/935/23 та 486/937/23, судом 21.06.2023 було винесено постанову про об`єднання зазначених справ. Вважає, що вищенаведене не узгоджується з положеннями, закріпленими в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На думку апелянта, протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідали вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки їх було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення, що в свою чергу тягне за собою його недопустимість. Щодо обставин справи, захисник зазначив, що не повідомлення ОСОБА_1 свого керівника ОСОБА_3 про пригоду, що мала місце 20.10.2022, є надуманим, так як останній безпосередньо знаходився на місці пригоди та керував діями всіх співробітників поліції. Вважає, що суд взагалі не мав права давати будь-яку оцінку матеріалам кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 27.10.2022 за №62022150010000677, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. Зазначив, що фактичні дані, що були зібрані під час досудового розслідування, не піддавались правовій оцінці у процесі розгляду судом кримінального провадження по суті. Отже, відсутні будь-які судові рішення, ухвалені (постановлені) за нормами КПК України, у яких досліджено та надано правову оцінку фактичним даним, зібраним відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства у межах цього кримінального провадження. Вказав, що працівниками Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України до протоколів долучені матеріали кримінального провадження № 62022150010000677 від 27.10.2022, що отримані у спосіб не передбачений КПК України. Зазначив, що ДВБ НПУ не є стороною у цьому кримінальному провадженні та він як захисник наполягав при розгляді справи про недопустимість цих доказів, однак цей факт залишився поза увагою суду і не знайшов свого обґрунтування в рішенні. Також просить звернути увагу, що на момент складання протоколів щодо ОСОБА_1 , минуло 6 місяців, передбачених ст. 38 КУпАП. На думку апелянта, навіть якщо взяти встановлену судом дату виявлення правопорушення 26.04.2023 (з чим не погоджується сторона захисту) та дати складенням протоколів 31.05.2023, справа про адміністративне правопорушення підлягала закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Миронова В. Є. на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора Артеменка Р. В., який вважав постанову судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд встановив таке. Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та у вчиненні дій в умовах реального конфлікту інтересів, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, є правильними. Ці висновки суду ґрунтуються на належних та допустимих доказах, яким суддею надана правильна оцінка. Судом встановлено, що наказом ГУНП в Миколаївській області №629о/с від 12.09.2022 капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області (за невакантною посадою, строком на 2 місяці). Відповідно до наказу ГУНП в Миколаївській області №718о/с від 31.10.2022 капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. Згідно ч. 1 п. 1 пп. «з» ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону, є поліцейські. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. ОСОБА_1 складено Присягу працівника Національної поліції України.. Наказом ГУНП в Одеській області № 1616о/с від 29.11.2019 /а.с. 19, 31-38/, цього ж дня ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання - капітан поліції. Відповідно витягу з посадової інструкції начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_1 , останній несе відповідальність за: невиконання, або неналежне виконання вимог нормативних документів НПУ, МВС та ГУНП області, та законних розпоряджень керівництва (п. 4.1); невиконання, або несвоєчасне виконання покладених цією посадовою інструкцією обов`язків (п. 4.2); порушення кримінального та адміністративного кодексів України (п. 4.5); порушення, скоєне в процесі своєї діяльності, в межах встановлених чинним трудовим, адміністративним та кримінальним законодавством (п. 4.6); неправомірне використання наданих службових повноважень, а також використання у своїх цілях (п. 4.8). Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень. Для опитування поліцейський може запросити особу до поліцейського приміщення. 10.07.2020 ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлений із вимогами ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема із обмеженнями, визначеними Законом України «Про запобігання корупції». В силу п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 став суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією. Відповідно до ч. 1 ст. 1зазначеного ЗаконуУкраїни «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 28 розділу 5 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі, зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі тими, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Реальним конфліктом інтересів, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів міститься і в примітці до ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Даних вимог закону ОСОБА_1 не дотримався. Як вбачається з матеріалів справи, згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 16.03.2023 /а. с. 57-58/, 20.10.2022 працівник поліції ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 наніс йому удар в живіт. 21.10.2022 о 03:37 годин до чергової частини відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області через спецлінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_2 та бригади швидкої допомоги №37 за його зверненням про факт спричинення йому тілесних ушкоджень працівником поліції. 21.10.2022 т.в.о. начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області капітаном поліції Ободінським О. В. у ОСОБА_2 відібрано пояснення, у яких останній зазначив про відсутність вказаної події та претензій до поліцейських. Згідно довідки про розгляд звернення ОСОБА_4 (ЄО №4761, 4763 від 21 жовтня 2022 року, на підставі заяви ОСОБА_2 перевірку припинено. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 27.10.2022 до ЄРДР за №62022150010000677 за ч. 2 ст. 365 КК України внесено відомості про кримінальне правопорушення. Короткий виклад обставин наступний: за фактом перевищення влади та службового становища працівниками ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, які 20.10.2022 близько 21:00 год. у приміщенні багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 , за відсутності будь-якої загрози особистій безпеці та/або безпеці інших осіб, застосували відносно ОСОБА_2 поліцейський захід примусу у вигляді фізичного впливу (сили), внаслідок чого заподіяли останньому тілесні ушкодження. Підозрюваний - ОСОБА_1 , орган досудового розслідування - Перший слідчий відділ (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві. 08.08.2023 начальнику сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області капітану поліції Ободінському О. В. старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, повідомлено про підозру за ч. 2. ст. 365 КК України. 10.08.2023 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 08.05.2023 /а.с. 103/. Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 , як особа, зазначена у п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», був зобов`язаний у своїй діяльності керуватися положеннями ч. 1 ст. 28 та ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», та під час виникнення конфлікту інтересів, та повідомити безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів та не вчиняти дії та не приймати рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Разом з тим, ОСОБА_1 , відібравши 21.10.2022 пояснення та заяву у ОСОБА_2 , якого у подальшому було визнано потерпілим у кримінальному провадженні №62022150010000677, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2022 за ч. 2 ст. 365 КК Україну, а самого ОСОБА_1 - підозрюваним за фактом застосування 20.10.2022 відносно ОСОБА_2 поліцейського заходу примусу у вигляді фізичного впливу (сили), внаслідок чого потерпілому були завдані тілесні ушкодження, порушив вищевказані вимоги закону, та не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а також вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Суд вважає правильними висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Судом у даній справі про адміністративне правопорушення, всупереч доводам апелянта, не встановлюється факт ймовірного заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Апеляційний суд наголошує, що у цьому провадженні встановлюється факт наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, а не доведеність його вини у спричинені ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, що буде вирішуватись під час судового розгляду кримінального провадження №62022150010000677. Те, що у кримінальному провадженні №62022150010000677, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2022 за ч. 2 ст. 365 КК Україну, де ОСОБА_1 є підозрюваним, ще не ухвалено вирок, не впливає на суть прийнятого судом рішення у цій справі про адміністративне правопорушення. В даному випадку, встановлюється факт неповідомлення ОСОБА_1 про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки надходили повідомлення через спецлінію «102» від ОСОБА_2 та бригади швидкої допомоги щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , які за його повідомленням останнього, заподіянні саме працівником поліції Ободінським О. В. Разом з тим, встановлено, що наступного дня, 21.10.2022 ОСОБА_1 (який за повідомленням ОСОБА_2 ймовірно заподіяв йому тілесні ушкодження), відібрав від потерпілого пояснення щодо відсутності вказаної події та претензій до працівників поліції. За наслідками відібрання цих пояснень, перевірка заяви ОСОБА_2 була припинена, про що свідчить повідомлення начальника чергової частини ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області. Отже, розуміючи невідворотність можливих негативних наслідків, а саме: надходження заяви від потерпілого (його родичів, представників, повідомлень від працівників медичних закладів) щодо перевищення влади або службових повноважень, подальшого проведення службового розслідування та внесення відомостей до ЄРДР саме щодо нього, ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності та проведення щодо нього службової перевірки, прийняв одноосібне рішення відібрати у заявника ОСОБА_2 пояснення та заяву щодо відсутності претензій до поліцейських з боку останнього. Крім того, ОСОБА_1 як працівнику поліції, достовірно було відомо, якщо під час проведення службового розслідування відносно нього буде встановлено порушення службової дисципліни, то керівництвом ГУНП в Миколаївській області його може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що в свою чергу може вплинути на розмір грошового забезпечення у вигляді премії, відстрочку для отримання чергового спеціального звання та переміщення по службі, скерування матеріалів перевірки відносно нього до ТУ ДБР. Хоча ОСОБА_1 заперечує факт нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, однак це не є предметом розгляду у цій справі про адміністративне правопорушення. Доводи апелянта про те, що сплили строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки на час складання доручення було відомо щодо осіб, причетних до інциденту, не є слушними з огляду на таке. Так, 26.04.2023 уповноваженою посадовою особою Миколаївського Управління Департаменту внутрішньої безпеки на адресу Першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві надіслано запит щодо надання копій матеріалів ЄО з поясненнями ОСОБА_2 з посиланням на право складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією за статтями 172-4-172-9 КУпАП /а.с.16/. Хоча події, за якими ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 365 КК України мали місце 20.10.2022, проте про наявність у діях ОСОБА_1 , який відібрав пояснення у ОСОБА_2 , реального конфлікту інтересів, уповноваженим особам стало відомо лише 26.04.2023. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що датою виявлення адміністративного правопорушення, є дата коли уповноважений суб`єкт дізнався про факти неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та про прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто 26.04.2023. За такого, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не сплинув. З огляду на наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Миронова В. Є. залишити без задоволення, а постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, - залишити без змін. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Фаріонова