Ухвала ККС ВС № 759/4964/23

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 жовтня 2023 року м. Київ Справа № 759/4964/23 Провадження № 51-5859 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Святошинського районного суду м. Києва від 24 лютого 2023 року за ч. 1 ст. 125 КК до 200 годин громадських робіт, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 20 днів. Вирішені питання щодо запобіжного заходу, речових доказів та процесуальних витрат. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 вирішено рахувати з 25 квітня 2023 року. Відповідно до ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 23 лютого 2023 року по 25 лютого 2023 року включно. Згідно з вироком ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за те, що він в порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, у невстановленому досудовим розслідування місці та у невстановлений час, у невстановленої особи придбав 80 набої калібру 7,62Х39 мм з маркуванням «24 14», 30 набої калібру 7,62 мм з маркуванням «239/87», 4 набої з маркуванням «LCW 13» та один патрон з маркуванням «3 52», й став їх незаконно зберігати за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 . 23 лютого 2023 року в ході проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 вказані предмети були виявлені та вилучені. Згідно з висновком балістичної експертизи № СЕ-19/111-23/10164-БЛ від 01.03.2023 представлені на дослідження 80 предметів, схожих на патрони калібру 7,62Х39 мм з маркуванням 24 14, придатні до стрільби та належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї. Надані патрони виготовлені саморобним способом шляхом спорядження гільз проміжних патронів «7,62х39 21 14» калібру 7,62х39 мм оболонковою кулею зі свинцевим осереддям, метальним пороховим зарядом, з використанням капсуля типу «Боксер». Ці патрони можуть бути використані у нарізній вогнепальній зброї відповідного типу та калібру. Згідно з висновком балістичної експертизи № СЕ-19/111-23/10052-БЛ від 25.02.2023 представлені на дослідження 30 предметів, схожих на набої калібру 7,62 мм з маркуванням 239/87, належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, виготовлені промисловим способом. Надані патрони є бойовими проміжними патронами калібру 7,62х39 мм, які споряджені кулями «ПС» із сталевим осереддям, патрони придані до стрільби. За своїм цільовим призначенням патрони є штатними боєприпасами до бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39 мм. Згідно з висновком балістичної експертизи № СЕ-19/111-23/10155-БЛ від 01.03.2023 представлені на дослідження 4 предмети, схожі на набої з маркуванням LCW 13, є боєприпасами нарізної вогнепальної зброї, а саме бойовими пістолетними патронами калібру 9х18 мм, виготовлені промисловим способом. Надані на дослідження 4 патрони є патронами калібру 9х18 мм, призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї відповідного типу. Згідно з висновком балістичної експертизи № СЕ-19/111-23/10629-БЛ від 10.03.2023 наданий на дослідження патрон з маркуванням «3 52» належить до боєприпасу нарізної вогнепальної зброї, є бойовим кулеметним патроном калібру 12,7х108 мм, споряджений бронебійно-запалювальною кулею. Частини наданого на дослідження патрона з маркуванням «3 52» придатні для забезпечення проведення пострілу, виготовлені промисловим способом. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року вирок Святошинського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року було змінено в частині призначеного покарання. Зокрема було виключено з вироку суду рішення про призначення ОСОБА_4 покарання на підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України. Також на підставі положень ст. 75 КК України ОСОБА_4 було звільнено від відбування призначеного покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Вирок Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року щодо ОСОБА_4 визначено виконувати самостійно. Звільнено ОСОБА_4 з-під варти в залі суду. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На думку прокурора, апеляційний суд безпідставно застосував до ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання на підставі положень ст. 75 КК України. Вважає, що суд дійшов безпідставного висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, не врахувавши даних про особу засудженого, тяжкість злочину, значну кількість вилучених у нього бойових припасів. Прокурор звертає увагу, що ОСОБА_4 за попереднім вироком суду покарання у виді 200 годин громадських робіт не відбув, хоча ухвалу апеляційного суду в частині скасування апеляційним судом вироку місцевого суду щодо застосування до обвинуваченого положень ч. 4 ст. 70 КК України у касаційній скарзі не оспорює. Мотиви суду Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів вбачає, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке. Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає. Доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кримінально-правова оцінка його діяння за ч. 1 ст. 263 КК України у касаційній скарзі прокурора не оспорюються. Стосовно доводів прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, у зв`язку із застосуванням положень ст. 75 КК України, то вони, на думку колегії суддів, в межах доводів касаційної скарги є безпідставними. Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності й даним про особу винного. Статтею 75 КК України передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки) обирати між альтернативами, кожна з яких є законною. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України» від 12 січня 2012 року), який у своїх рішеннях зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Як убачається зі змісту доданої до касаційної скарги копії судового рішення, апеляційний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів; відношення до скоєного, дані про особу засудженого, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має вищу освіту та міцні соціальні зв`язки, зокрема матір, дружину і малолітню дитину, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є учасником бойових дій та нагороджений почесними відзнаками «Учасник АТО» та «Перемога за нами», відзнакою «За службу державі», а також нагрудним знаком «Гідність та честь». Обставинами, які пом`якшують покарання, суд врахував щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. Крім того, ОСОБА_5 є військовозобов`язаним із бойовим досвідом та у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України має в найкоротший строк прибути до Святошинського РТКЦ для проходження військово-лікарської комісії та ухвалення рішення щодо його призиву на військову службу. Враховуючи обставини, які пом`якшують покарання; відсутність обставин, які його обтяжують, Київський апеляційний суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без реального позбавлення чи обмеження волі, а тому на підставі положень ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, який є достатнім для того, щоб ОСОБА_4 довів своє виправлення без реального відбування покарання. На думку колегії суддів, це є достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення. Призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Підстав вважати, що судом неправильно було застосовано положення ст. 75 КК України, що призвело до призначення несправедливого покарання через м`якість, в межах доводів касаційної скарги прокурора колегія суддів Верховного Суду не вбачає. Таким чином, оскільки з касаційної скарги прокурора та доданих до неї матеріалів не убачається підстав для її задоволення, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити. Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року щодо ОСОБА_4 . Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3