Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/4472/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4472/23 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Позивачка звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №25365000251 від 15.12.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати стаж роботи позивача у Велико-Устівському споживчому товаристві продавцем із 14.08.1981 по 31.07.1988, а також у Бутівській аптеці №149 Сосницької центральної районної аптеки №37 санітаркою-мийницею з 04.08.1988 по 25.08.1997 та призначити пенсію за віком з 17.11.2022. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 16 червня 2023 року позов задовольнив у повному обсязі. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. В обгрунтування скарги апелянт зазначив, що за результатом розгляду документів, наданих для призначення пенсії встановлено, що страховий стаж позивачки становить 23 роки 9 місяців та 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 12.12.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася із заявою про призначення пенсії за віком до ГУ ПФУ у Чернігівській області, яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 15.12.2022 № 25365000251. Підставою прийняття вказаного рішення слугувала відсутність страхового стажу роботи. Зокрема у рішенні зазначено, що вік заявниці 60 років. До страхового стажу не зарахований стаж роботи заявниці у Велико-Устівському споживчому товаристві продавцем із 14.08.1981 по 31.07.1988, а також у Бутівській аптеці №149 Сосницької центральної районної аптеки №37 санітаркою-мийницею з 04.08.1988 по 25.08.1997. Вказаний стаж буде враховано після надходження акту перевірки, оскільки запити потребують підтвердження первинними документами в зв`язку з відсутністю трудової книжки. Страховий стаж заявниці 23 роки 09 місяців 13 днів. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача листом від 17.12.2022 про прийняте рішення. Не погодившись із прийнятим рішенням позивачка звернулася до суду з відповідним позовом. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 №1058-ІV (Закон №1058-ІV). Згідно ч. 1 ст. 26 Закону №1058-ІV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років. Аналіз зазначених норм свідчить, що для призначення пенсії за віком в контексті спірних правовідносин в 60 років необхідне виконання двох умов: - пенсіонеру в період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року повинно виповнитися 60 років; - наявність у пенсіонера страхового стажу не менше 29 років на дату досягнення 60- річного віку. Дотримання цих умов є підставою для виникнення у пенсіонера права на пенсію за віком в контексті спірних правовідносин. Судом встановлено та відповідачем не заперечується факт того, що станом на час звернення позивачки із заявою про призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 виповнилось 60 років. Відповідач визнає страховий стаж позивачки 23 роки 09 місяців 13 днів. У рішенні про відмову у призначенні пенсії від 15.12.2022 № 25365000251 зазначено, що до страхового стажу не зарахований стаж роботи заявниці у Велико-Устівському споживчому товаристві продавцем із 14.08.1981 по 31.07.1988, а також у Бутівській аптеці №149 Сосницької центральної районної аптеки №37 санітаркою-мийницею з 04.08.1988 по 25.08.1997. Суд першої інстанції встановив, що позивачкою додано довідку Велико-Устівського споживчого товариства №33 від 17.08.2000, у якій вказано, що ОСОБА_1 у період з 14.08.1981 по 31.07.1988 працювала продавцем. Довідка містить посилання на наказ при прийняття та звільнення з роботи, підписана директором товариства та містить печатку. Також у матеріалах справи наявна довідка №15 від 12.02.2003, в якій вказано, що позивачка працювала в Бутівській аптеці №149 на посаді санітарки-мийниці в період з 04.08.1988 по 25.08.1997. Довідка також містить посилання на наказ про прийняття на роботу та наказ про звільнення, містить підпис та печатку. Згідно із довідкою Сосницького трудового архіву №07-02/331 від 14.11.2022 в зв`язку з реорганізацією Сосницького споживчого товариства документи за 1973, 1975-2022 року документи на зберігання не надходили, а передані на зберігання до Сосницької райспоживспілки. Водночас Сосницькою райагроспоживспілкою було надано позивачці довідку №34 від 02.12.2022 про те, що Великоустівське споживче товариство було реорганізовано шляхом приєднання до Сосницького споживчого товариства, яке реорганізоване шляхом приєднання до Сосницької райспоживспілки. Архівні документи Великоустівського споживчого товариства до Сосницької райспоживспілки не надходили з невідомих причин. Листом від 22.09.2022 трудовий архів Чернігівської міської ради повідомив ОСОБА_1 про те, що документи ТОВ «Ліки України», а саме аптеки №37 до трудового архіву не надходили. При цьому листом від 28.02.2023 №57 КП «Ліки України» повідомило про те, що підприємство не може надати підтверджуючих документів періодів роботи ОСОБА_1 в аптеці №149 с. Бутівка центральної районної аптеки №37 смт. Сосниця, оскільки частина архіву була знищена під час пожежі, що сталася 15.03.2022 під час обстрілів міста Чернігова та внаслідок прямого влучання ракети у приміщення бувшої міжлікарняної аптеки №206 за адресою АДРЕСА_1 , де зберігалися архівні документи. Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Суд першої інстанції правильно зазначив, що організації, в яких працювала позивач в спірні періоди є ліквідованими, що виключає можливість перевірки обґрунтованості видачі довідок Велико-Устівського споживчого товариства №33 від 17.08.2000 та Бутівської аптеки №149 Сосницької центральної районної аптеки № 37 від 12.02.2003 №15. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку. Згідно п. 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Судом встановлено, що 12.12.2022 позивачка звернулась до відповідача за призначення пенсії, а 15.12.2022 було прийнято рішення про відмову, тобто без продовження строку для прийняття рішення, без витребування будь-яких додаткових документів, яких на переконання пенсійного органу не вистачало заявниці для підтвердження страхового стажу тощо. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що територіальний орган Пенсійного фонду приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії за віком не надав належної оцінки документам, поданим заявницею, формально підійшов до вирішення наявного права особи на пенсію, оскільки не здійснив всіх можливих та достатніх дій, в межах прав, наданих пенсійним органам для недопущення порушення прав особи на соціальний захист. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Є.О. Сорочко А.Ю. Коротких