Постанова 4813 № 523/7393/14-ц

Номер провадження: 22-ц/813/5949/23 Справа № 523/7393/14-ц Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К. Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.10.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Назарової М.В., суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П., за участю секретаря Гуденка Д.О., учасники справи: стягувач Акціонерне товариство «Укрсиббанк» боржник: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 12 квітня 2023 року, постановлену Суворовським районним судом м. Одеси у складі: судді Кисельова В.К. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «Укрсиббанк», заінтересована особа: ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним, в с т а н о в и в: 23 вересня 2022 року заявник Акціонерне товариство «Укрсиббанк» звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі № 523/7393/14-ц відносно боржника ОСОБА_1 , виданого Суворовським районним судом м. Одеси на підставі рішення вказаного суду від 18 квітня 2017 року, визнавши поважними причини пропуску такого строку. В заяві стягувач (позивач) посилається на те, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року позов AT «Укрсиббанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11254608000 від 20 листопада 2007 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 2823 гривні. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до AT «УкрСиббанк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним задоволено. Визнано недійсним договір поруки № 159015 від 20 листопада 2007 року, який укладено між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 . Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме: судовий збір 243 гривні 60 копійок, витрати за проведення експертизи у розмірі 3769 гривень 92 копійки, у рівних частках, тобто по 2006 гривень 76 копійок з кожного. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року оскаржено AT «УКРСИББАНК» в апеляційному порядку (в частині відмови у задоволенні позовних вимог AT«УКРСИББАНК» до ОСОБА_2 та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки та стягнення судових витрат за зустрічним позовом). За результатами розгляду апеляційної скарги, 21 грудня 2017 року Апеляційним судом Одеської області прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» залишено без задоволення, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року залишено без змін. AT «УКРСИББАНК», не погодившись з рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року та з постановою Апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2017 року, оскаржило їх в касаційному порядку. Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРСИББАНК» залишено без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2017 року залишено без змін. 25 червня 2018 року представником AT «УКРСИББАНК» направлено до Суворовського районного суду міста Одеси заяву про видачу виконавчих листів по справі № 523/7393/14- ц. 23 липня 2018 року Суворовським районним судом міста Одеси видано виконавчі листи по справі № 523/7393/14-ц та направлено на адресу представника AT «УКРСИББАНК». 20 серпня 2018 року вищевказані виконавчі листи отримано представником AT «УКРСИББАНК». 21 серпня 2018 року ПАТ«УкрСиббанк» подано до Суворовського районного суду міста Одеси заяву про виправлення описки у виконавчих листах, де неправильно зазначено адресу Боржника, а також строк пред`явлення виконавчого листа до виконання. У заяві також представник Банку просив після розгляду заяви ухвалу про виправлення описки та нові виконавчі листи направити на зазначену в заяві адресу банку. 17 вересня 2018 року ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про виправлення описки у рішенні та виконавчому листі задоволено Посилаючись на те, що 15 січні 2019 року представником AT «УКРСИББАНК» направлено на адресу Суворовського районного суду міста Одеси заяву про видачу виконавчих листів з виправленою опискою та копії повного тексту ухвали суду від 17 вересня 2018 року по справі № 523/7393/14-ц, вих. №40/19, а також на те, що 18 липня 2019 року на адресу Суворовського районного суду міста Одеси повторно направлено заяву про видачу виконавчих листів з виправленою опискою та копії повного тексту ухвали суду від 17 вересня 2018 року по справі № 523/7393/14-ц, вих. № 798/19 та неотримання Банком жодної відповіді на вищевказані заяви, невидачу нових виконавчих документів, Банк вважає таке перешкодою для своєчасного подання виконавчих листів для здійснення примусового виконання рішення суду від 18 квітня 2017 року. Також такими обставинами Банк вважає те, що представник AT «УКРСИББАНК» звертався до канцелярії суду в усному порядку з метою отримання інформації про процесуальний стан заяви про видачу виконавчих документів та те, що виконавчі документи ані на поштову адресу, ані на адресу, вказану Банком як адресу для листування, не надходили, та особисто представником не отримані. В грудні 2019 року, підрозділ що здійснював супровід справи змінив місцезнаходження офісу та фактичну його адресу - АДРЕСА_1 на нову адресу АДРЕСА_2 . В лютому 2020 року стягувачу стало відомо, що копії матеріалів кредитної справи, в тому числі й процесуальні документи по боржнику ОСОБА_1 було втрачено при переїзді, про що складено акт про втрату документів № б/н від 20 лютого 2020 року. Після відновлення копій матеріалів кредитної справи, представник Банку посилається на те, що вів переговори з ОСОБА_1 , останній запевняв, що добровільно виконає вищезазначене судове рішення, та просив надати шість місяців для погашення простроченої заборгованості за кредитним договором № 11254608000 від 20 листопада 2007 року і не пред`являти виконавчі листи до виконання, щоб не утворювати додаткові витрати на сплату виконавчого збору. AT «УКРСИББАНК» погодилося на проведення усних-переговорів стосовно порядку та строків здійснення оплати заборгованості. Проте, як виявилось пізніше, Боржник навмисно затягував здійснення переговорів з метою ухилення від добровільного виконання судового рішення, у зв`язку з чим AT «УКРСИББАНК» було пропущено строк для пред`явлення даного виконавчого листа до виконання. Згодом, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 pоку, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року, термін якого продовжено до 16 квітня 2021 року, та згодом - до 31 грудня 2021року. У зв`язку з наведеними обставинами доступ до Суворовського районного суду міста Одеса було обмежено. Згодом, 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента "України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено до 21 листопада 2022 року. Вищезазначені обставини Банк вважає форс-мажорними тому, лише 31 серпня 2022 року представник AT «УКРСИББАНК» повторно звернувся з письмовою заявою про видачу виконавчого листа по цивільній справі № 523/7393/14-ц до Суворовського районного суду м. Одеси, які отримано 23 вересня 2022 року в суді першої інстанції. На підставі викладеного, представник стягувача просив поновити строк для пред`явлення виконавчих листів у цивільній справі № 523/7393/14-ц відповідно до рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2023 року заяву Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі № 523/7393/14-ц відповідно до рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11254608000 від 20.11.2007 : заборгованість за кредитом 55750,81 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом 46244,47 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 22022, 16 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами 318297,05 грн, судовий збір у розмірі 2823 грн залишено без задоволення. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив з того, що заявником не наведено причин, які є поважними, та давали б підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надано відповідних доказів такого. В апеляційній скарзі Банк просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2023 року як незаконну та необгрунтовану та таку, що винесена з порушенням норм процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву АТ «Укрсиббанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Доводами апеляційної скарги є те, що у первісно виданому виконавчому листі судом було допущені дописки: не вірно зазначена дата, коли рішення набрало законної сили, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, номер будинку боржника, та окрім описом на зворотній стороні виконавчого документу виявлено відсутність печатки суду. 29 серпня 2018 року суд отримав заяву Банку про виправлення описки з проханням направити ухвалу суду та новий виконавчий лист за адресою: м. Київ, а/с 15, але лише у 2022 році було з`ясовано, що судом направлено лише ухвалу суду про виправлення описок і то не на вказану Банком адресу, і вказане листування банком не отримано та повернуто до суду, про що містяться докази у справі. Вказані порушення судом Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої Наказом ДСА від 27 червня 2006 року № 68, ЗУ «Про виконавче провадження» позбавили стягувача можливості вчасно пред`явити до виконання виконавчі листи (Постанова ВСУ № 607/21808/13-ц від 07 червня 2018 року). У встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В судове засідання представник АТ «Укрсиббанк» не з`явилася, справу просила розглядати за її відсутності, доводи апеляційної скарги підтримала. Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Переглядаючи вказану ухвалу суду за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке. Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року, залишеним без змін в оскаржуваній частині постановою Апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2017 року, з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» стягнуто заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11254608000 від 20 листопада 2007 року: заборгованість за кредитом 55750,81доларів США; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом: 46244,47доларів США; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом: 22022,16 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості зі сплати процентів: 318297,05 грн, судовий збір у розмірі 2823 грн. Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2017 року залишено без змін. 25 червня 2018 року представником AT «УКРСИББАНК» направлено до Суворовського районного суду міста Одеси заяву про видачу виконавчих листів по справі № 523/7393/14- ц. 23 липня 2018 року Суворовським районним судом міста Одеси видано виконавчі листи по справі № 523/7393/14-ц та направлено на адресу представника AT «УКРСИББАНК». 20 серпня 2018 року вищевказані виконавчі листи отримано представником AT «УКРСИББАНК». 21 серпня 2018 року ПАТ«УкрСиббанк» подано до Суворовського районного суду міста Одеси заяву про виправлення описки у виконавчих листах, оскільки у виконавчих листах невірно зазначено адресу Боржника, а також строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, також представник Банку просив після розгляду заяви ухвалу про виправлення описки та нові виконавчі листи направити на зазначену в заяві адресу банку. Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2018 року задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про виправлення описки у рішенні та виконавчому листі та виправлено описку в рішенні Суворовського районного суду м. Одеси від "18" квітня 2017 року по справі № 523/7393/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним, вказати по тексту рішення суду «місце проживання: АДРЕСА_3 » замість «місце проживання: АДРЕСА_4 »; виправити описку у виконавчому листі, виданому Суворовським районним судом м. Одеси по справі № 523/7393/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним, вказавши «Рішення, вирок набрали законної сили 21 грудня 2017 року на підставі постанови Апеляційного суду Одеської області» замість «Рішення, вирок набрали законної сили 21 грудня 2018 року на підставі постанови Апеляційного суду Одеської області», зазначити «Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 21 грудня 2020 року» замість «Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 21 грудня 2021 року», зазначити «місце проживання: АДРЕСА_3 » замість «місце проживання : АДРЕСА_4 ». На підставі викладеного, судом вірно зроблений висновок про те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання обмежувався датою 21 грудня 2020 року. Стверджуючи, що 15 січня 2019 року представником AT «УКРСИББАНК» направлено на адресу Суворовського районного суду міста Одеси, заяви про видачу виконавчих листів з виправленою опискою та копії повного тексту ухвали суду від 17 вересня 2018 року по справі № 523/7393/14-ц, вих. № 40/19 та 18 липня 2019 року від 17 вересня 2018 року по справі № 523/7393/14-ц, вих. № 798/19, Банком не надано жодного доказу про таке. На пропозицію суду в судовому засіданні надати такі докази суду Банк такі докази не надав. Отже, вказані твердження Банку не відповідають фактичним обставинам справи. В судовому засіданні було встановлено, що лише 03 червня 2022 року надійшла заява від представника АТ «Укрсиббанк» про ознайомлення з матеріалами справи, після вчинення такої дії представником 16 червня 2022 року та згідно повторної заяви представника Банку від 25 серпня 2022 року ознайомившись з матеріалами справи 30 серпня 2022 року, 23 вересня 2022 року представник АТ «Укрсиббанк» Кирик А.А. отримав виконавчий лист. Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України та ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Причини, які слід вважати поважними, законодавцем не визначено, а тому у відповідності до ст. 89 ЦПК України суд дає оцінку поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження доданих до заяви доказів. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України. Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк. Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду 10 серпня 2022 року у справі № 1522/12531/12 (провадження № 61-18649св21). Згідно статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання, протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відповідно до ч. 4, 5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Отже, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання строк пред`явлення його до виконання встановлюється з дня повернення та становить три роки. Згідно наданих заявником відомостей та матеріалів справи вбачається, що виконавчі листи, щодо поновлення строку проявлення яких до виконання, ставиться питання, стягувачем АТ «Укрсиббанк» до виконання не пред`являлися. Намагання заявника довести, що таке сталося виключно з вини суду, який припустився помилки у виконавчих документах, з приводу чого стягувач змушений був звертатися до суду, та, на думку заявника, суд також спрямував виконавчі листи з внесеними в них виправленнями не за зазначеною стягувачем у заяві адресою, не виправдовує значну тривалість часу, протягом якого заявник мав цікавитися ходом свого судового провадження. Адже, звернення до суду за виправленням описок мало місце 21 серпня 2018 року ПАТ«УкрСиббанк». У той час, коли доказово підтверджено, що до суду із заявою про видачу таких листів стягувач звернувся лише 03 червня 2022 року, тобто майже за 4 роки. Посилання заявника на звернення до суду двічі у 2019 році за видачею виконавчих листів нічім не підтверджені. Крім того, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Жодних доказів, які б з переконливістю свідчили про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії Банком, який є юридичною особою з певним штатом працівників, суду не надано. Тому само по собі введення на території України карантину не може бути взято до уваги як поважність причини пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, без надання конкретних доказів неможливості вчинення такої дії внаслідок введення карантину. Так само судом вірно виснувато про відсутність поважних причин пропуску пред`явлення виконавчих листів до виконання у зв`язку із введенням Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено. Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон набрав чинності 26 березня 2022 року. З набранням чинності вказаним законом, особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання. Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 року у справі № 420/10415/22. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що оскільки строк пред`явлення виконавчого листа № 523/7393/14-ц відносно боржника ОСОБА_1 сплив 21 грудня 2020 року, тобто до введення воєнного стану в Україні, доказів переривання такого строку суду не надано, тому на час звернення Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до Суворовськаого районного суду м. Одеси з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання 23 вересня 2022 року, трирічний строк, пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання, визначений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сплинув, а належні та достатні докази поважності причин такого пропуску відсутні, то у задоволенні такої заяви суд вірно відмовив через її необґрунтованість. Прийняття судом тверджень АТ «Укрсиббанк» як належних доказів в обґрунтування заявлених вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, призвело б до порушення приписів ст. 433 ЦПК України та фактично порушило б права боржника на правову визначеність (передбачуваність), що випливає із застосованого у ст. 6 Конвенції словосполучення «встановлений законом» згідно рішення Європейський суд з прав людини, а також права на дотримання судом принципу рівності і змагальності сторін, оскільки в наведеній ситуації судом необґрунтовано буде віддано перевагу інтересам заявника як перед законом, так і перед судом. Верховний Суд розглядаючи касаційну скаргу на ухвали судів першої та апеляційної інстанції, постановлені за результатами розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, у своїй постанові від 15 листопада 2018 року по справі № 474/783/17, звернув увагу на положення ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За результатами розгляду вказаної справи Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржених ухвал про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Інших доводів апеляційна скарга не містить. Отже, посилання заявника на порушення судом норм процесуального права не підтверджено під час апеляційного перегляду судового рішення. Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, вказане у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Ухвала щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання не підлягає касаційному оскарженню після її перегляду в апеляційному порядку (п. 24 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України). Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» залишити без задоволення. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Дата складення повного тексту постанови 03 жовтня 2023 року. Головуючий М.В. Назарова Судді: В.В. Кострицький Ю.П. Лозко