Постанова 4818 № 639/5744/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «05» жовтня 2023 року м. Харків справа № 639/5744/21 провадження № 22ц/818/1245/23 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач), суддів Пилипчук Н. П., Яцини В. Б., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», представник позивача Хом`як Р. В., відповідачка ОСОБА_1 , треті особи Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 квітня 2023 року в складі судді Марченка В.В. в с т а н о в и в: У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання. Позовна заява мотивована тим, що за даними оператора ГРМ за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_1 . Вона є споживачкою послуг з постачання природного газу, які надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут». Зазначив, що згідно розрахунку заборгованості, відповідачка нерегулярними платами підтвердила факт споживання послуги з газопостачання, приєднання до умов типового договору, а також переривання строку позовної давності. Таким чином, між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з приводу постачання природного газу. Вказав, що внаслідок систематичного нехтування боржницею своїх обов`язків щодо повної та своєчасної оплати послуг з газопостачання утворилася заборгованість, яка за період з 01 липня 2015 року по 31 липня 2021 року становить 14 190,60 грн. Також, у зв`язку з несвоєчасним здійсненням оплати за природний газ, товариством нараховано 3% річних в розмірі 1021,22 грн, інфляційні втрати - 2240,48 грн та пеня - 35,26 грн. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» заборгованість за період з 01 липня 2015 року по 31 липня 2021 року в розмірі 14 190,60 грн, 3% річних -1021,22 грн, інфляційні втрати - 2240,48 грн та пеню - 35,26 грн, а також судові витрати - 2270,00 грн. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 квітня 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» - задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» заборгованість за послуги з постачання природного газу за період з 01 серпня 2018 року по 31 липня 2021 року, пеню, 3% річних та інфляційні витрати у сумі 9656,47 грн та витрати по сплаті судового збору - 1253,04 грн. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати чи змінити рішення суду та відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, не надав належної оцінки доказам у справі, не врахував того, що її право на субсидію за період з 2018 року по 2021 рік на одну особу, яка фактично проживає у житловому приміщенні, без урахування доходів зареєстрованих та не проживаючих осіб встановлено та підтверджується рішеннями комісії Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, протокол № 13 від 15 квітня 2020 року, протокол № 45 від 20 листопада 2019 року, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 520/16883/21 та розрахунком розміру субсидії від 05 лютого 2019 року. Зазначила, що друга особа, на яку позивач зробив нарахування з 23,6 куб м на місяць, має пільгу 50% щодо оплати за комунальні послуги, як вдова ветерана військової служби. Однак, ця особа не проживає постійно в квартирі, що також повідомлялось позивачу. Особовий рахунок відкрито на ОСОБА_2 , яка померла. Посилалася на те, що послуги обсягом 47,2 куб м на місяць їй не надавалися. Вона ними не користувалася і потреб у таких послугах (обсягах) не мала. Вимоги щодо оплати саме цих послуг їй не спрямовували. Зазначила, що про акт від 17 березня 2016 року щодо відмови від встановлення лічильника газу вона дізналася тільки у 2023 році. За період з 2018 року по 2021 рік нею проведено оплату позивачу в сумі 2887,84 грн при нормі на одну особу 10,5 куб м. Тобто її переплата склала 370,27 грн. Зазначила, що в резолютивній частині рішення, яким позов задоволено частково, немає жодного слова про відмову позивачу у позові або його частині. 21 вересня 2023 року до суду апеляційної інстанції від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначив, що рішення суду є законним та обгрунтованим, а апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню. Посилався на те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з отриманням норм матеріального та процесуального права. Акцентував увагу суду на тому, що ОСОБА_1 своїми нерегулярними сплатами підтверджує як факт споживання послуг з газопостачання, так і приєднання до умов типового договору. Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідачка не виконує свого обов`язку по оплаті наданих їй послуг, тому наявні підстави для стягнення з неї заборгованості в межах строку позовної давності. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрована та є споживачкою послуг з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Як вбачається з витягу з протоколу № 45 від 20 листопада 2019 року засідання комісії по вирішенню спірних питань щодо надання населенню державних соціальних допомог, субсидій та пільг при адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради про розгляд заяви ОСОБА_1 з питання призначення субсидії рішенням комісії вирішено призначити житлову субсидію особам, які зареєстровані та фактично проживають у житловому приміщенні (1 особа), без врахування доходів зареєстрованих та не проживаючих осіб згідно пункту 9 та відмовлено в призначенні субсидії при наявності простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг згідно пункту 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018 року № 848 з 01 жовтня 2018 року до зміни обставин (а.с.114 том 1). Із витягу з протоколу № 13 від 15 квітня 2020 року засідання комісії по вирішенню спірних питань щодо надання населенню державних соціальних допомог, субсидій та пільг при адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради про розгляд заяви ОСОБА_1 з питання призначення субсидії вбачається, що рішенням комісії призначено житлову субсидію особам, які зареєстровані та фактично проживають у житловому приміщенні (1 особа), без врахування доходів зареєстрованих та не проживаючих осіб згідно пункту 9 та відмовлено в призначенні субсидії при наявності простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг згідно пункту 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018 року № 848 з 01 жовтня 2018 року до зміни обставин (а.с.103 том 1). Як вбачається з витягу з протоколу № 42 від 16 грудня 2020 року засідання комісії по вирішенню спірних питань щодо надання населенню субсидій та пільг на житлово-комунальні послуги при адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради про розгляд заяви ОСОБА_1 з питання призначення субсидії, рішенням комісії відмовлено в призначенні житлової субсидії особам, які фактично проживають у житловому приміщенні та членам сім`ї осіб зі складу домогосподарства без врахування доходів фактично не проживаючих зареєстрованих згідно із пунктом 25, а також у разі, коли середньомісячний сукупний дохід менше мінімальної заробітної плати згідно із пунктом 15 та при наявності простроченої понад місяць заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг згідно із пунктом 15 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2019 року № 848 з 01 жовтня 2019 року до зміни обставин (а.с.106 том 1). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 520/16883/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради в особі комісії по вирішенню спірних питань щодо надання населенню державних соціальних допомоги, субсидій та пільг при адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради від 16 грудня 2020 року про відмову в призначенні житлової субсидії, викладене у Протоколі № 42, прийнятого в результаті розгляду заяви від 13 грудня 2019 року про призначення житлової субсидії; зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради повторно вирішити по суті питання призначення житлової субсидії за заявою ОСОБА_1 від 13 грудня 2019 року з урахуванням висновків суду по даній справі; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.56-63 том 1). З повідомлень Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради № 02-26/2141 від 12 березня 2020 року, № 02-26/2831 від 16 квітня 2020 року, № 02-26/8255 від 10 листопада 2020 року, № 02-26/9436 від 18 грудня 2020 року, № 02-26/1548 від 19 липня 2022 року, № 02-26/2259 від 19 серпня 2022 року, № 02-26/7861 від 25 серпня 2021 року, № 1/0/860-21 від 06 вересня 2021 року, № 02-26/1549 від 19 липня 2022 року, № 02-26/2258 від 19 серпня 2022 року, № С-118/6 від 17 жовтня 2019 року, вбачається, що за ОСОБА_1 нараховується заборгованість за комунальними послугами, у зв`язку з чим їй необхідно надати докази відсутності такої заборгованості для призначення їй субсидії (а.с.101,102,104,105,107,108,109,110,111,112,113 том 1). Умовами Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу від 30 вересня 2015 року за № 2500 передбачено, що цей типовий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником (пункт 1.1). Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 4.3). При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата рахунку постачальника про сплату послуг за цим договором має бути здійснена споживачем в термін, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку (пункт 4.6.) (а.с.6-7). Як вбачається з наданої позивачем довідки про заборгованість за природний газ за період з 01 липня 2015 року по 31 липня 2021 року у ОСОБА_1 обліковується заборгованість з оплати послуг з газопостачання у розмірі 14 190,60 грн. Також, у зв`язку з несвоєчасним здійсненням оплати за природний газ, товариством нараховано 3% річних в розмірі 1021,22 грн, інфляційні втрати - 2240,48 грн та пеня - 35,26 грн (а.с.4 том 1). Як вбачається з наданої позивачем довідки про заборгованість за природний газ за період з 01 липня 2017 року по 31 липня 2021 року у ОСОБА_1 обліковується заборгованість з оплати послуг з газопостачання у розмірі 8439,79 грн. Також, у зв`язку з несвоєчасним здійсненням оплати за природний газ, товариством нараховано 3% річних в розмірі 488,52 грн, інфляційні втрати - 1021,31 грн та пеня - 35,26 грн (а.с.119,144 том 1). З вказаних довідок вбачається, що розрахунок здійснено, враховуючи кількість зареєстрованих осіб, тобто 2 осіб. З пояснень Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» вбачається, що за даними Оператора ГРМ житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 обладнано газовими приладами (пристроями): плитою газовою та водонагрівачем проточним газовим. На час виникнення спірних правовідносин за вказаною адресою зареєстровано дві особи. Також, за вказаною адресою на підставі складеного акту про порушення через відмову від встановлення побутового лічильника газу за рахунок підприємства з 17 березня 2016 року змінений режим нарахування, тобто нараховувались граничні об`єми споживання природного газу, визначеному у додатку 10 Кодексу ГРМ, що в даному випадку дорівнювали по 47,20 куб м на місяць з липня 2019 року по липень 2021 року, коли було припинено газопостачання. До суду першої інстанції ОСОБА_1 надала копію рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 квітня 2017 року у справі № 639/1989/17, яким встановлено факт спільного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю з чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.194 том 1). З наданої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 192269948 від 10 грудня 2019 року вбачається, що квартира АДРЕСА_3 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожній по частини (а.с.195-196 том 1). ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла (а.с.198 том 1). 27 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» з заявою, в якій просила нарахування оплати за комунальні послуги на ОСОБА_2 не здійснювати, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 фактично за адресою: АДРЕСА_1 не проживає (а.с.217 том 1). З рахунку Акціонерного товариства «Харківміськгаз» № 1310447101 від 08 березня 2023 року вбачається, що нарахування оплати за надані послуги (послуги розподілу (доставки) газу) розраховуються, виходячи з 2 зареєстрованих осіб, 10,50 куб м (а.с.237 том 1). ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції відзив на позовну заяву та заяву, в яких заявила клопотання про застосування строку позовної давності. Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки. За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції на час виникнення спірних правовідносин, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції на час виникнення спірних правовідносин, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Частиною 1 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Частиною 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 30 вересня 2015 року № 2496, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827 визначено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18. Наведене свідчить, що відповідачка зобов`язана була своєчасно і в повному обсязі оплачувати спожитий природний газ. З довідки про заборгованість за природний газ за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що за період з 01 липня 2015 року по 31 липня 2021 року нараховувалася щомісячно плата за спожитий природний газ з розрахунку 2 зареєстрованих осіб за граничними об`ємами споживання природного газу, але оплата здійснювалася не в повному обсязі. Як вбачається з положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою в статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Як вбачається з практики ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладаються законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги. Як вбачається з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» за період з 01 липня 2015 року по 31 липня 2021 року включно надавались власницям квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2 послуги з постачання природного газу, які повинні бути оплаченими. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 зверталася до Оператора ГРМ із заявою щодо не проживання ОСОБА_2 в квартирі з 07 грудня 2020 року, у зв`язку зі смертю. З довідки про заборгованість за природний газ за період з 01 липня 2015 року по 31 липня 2021 року включно товариством нараховувалася щомісячно плата за надані послуги, але відповідачкою оплата послуг здійснювалася не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 14 190,60 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «ХарківгазЗбут» нараховано 3% річних в розмірі 1021,22 грн, інфляційні втрати - 2240,48 грн та пеня - 35,26 грн, на що підприємством також надано відповідні розрахунки. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про ненадання чи неналежне надання товариством послуг відповідачці, матеріали справи не містять. Таким чином, твердження ОСОБА_1 про те, що послуги обсягом 47,2 куб м на місяць їй не надавалися, вона ними не користувалася і потреб у таких послугах (обсягах) не мала, вимоги щодо оплати саме цих послуг їй не спрямовували, колегія суддів вважає необґрунтованими. Посилання ОСОБА_1 на те, що її право на субсидію за період з 2018 року по 2021 рік на одну особу, яка фактично проживає у житловому приміщенні, без урахування доходів зареєстрованих та не проживаючих осіб встановлено та підтверджується рішеннями комісії Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, протокол № 13 від 15 квітня 2020 року, протокол № 45 від 20 листопада 2019 року, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 520/16883/21 та розрахунком розміру субсидії від 05 лютого 2019 року колегія суддів відхиляє, оскільки з перелічених документів вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у нарахуванні субсидії здебільшого у зв`язку із наявною заборгованістю за комунальними послугами. З довідки про заборгованість за природний газ вбачається, що в період з 01 липня 2015 року по 31 травня 2017 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 було нарахування субсидії та позивачем при розрахунку оплати послуг субсидію враховано. Доказів того, що з червня 2017 року Управлінням соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради було призначено ОСОБА_1 виплату субсидії матеріали справи не містять. Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що щомісячно нараховувалася плата за спожитий природний газ з розрахунку 2 зареєстрованих осіб, а друга особа, ОСОБА_2 , має пільгу 50% щодо оплати за комунальні послуги як вдова ветерана військової служби, та не проживає постійно в квартирі, що також повідомлялось позивачу; особовий рахунок відкрито на ОСОБА_2 , яка померла, колегія суддів до уваги не приймає, виходячи з того, дійсно у квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» з заявою, в якій просила нарахування оплати за комунальні послуги на ОСОБА_2 не здійснювати у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 фактично за адресою: АДРЕСА_1 не проживає. Однак, ОСОБА_2 не зверталася до Оператора ГРМ - Акціонерного товариства «Харківміськгаз», який здійснює діяльність з розподілу природного газу та саме на нього покладено обов`язок з ведення обліку фактично спожитого побутовим споживачем природного газу. В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» зобов`язаний використовувати відповідну інформацію. Розбіжності у визначені об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу ОСОБА_1 оскаржено також не було, враховуючи навіть те, що вона щомісячно отримувала відповідні рахунки. Також матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до Оператора ГРМ з приводу зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 у зв`язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за надані послуги з постачання природного газу, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Однак, заперечуючи проти позову, відповідачка просила застосувати строк позовної давності. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України). Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України, обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті). Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу. Установивши, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх обов`язків щодо оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» житлово-комунальних послуг, внаслідок чого за період з 01 липня 2015 року по 31 липня 2021 року включно у неї утворилась заборгованість, а також того, що з даними позовними вимогами товариство звернулося до суду лише 19 серпня 2021 року, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів наявність поважних причин, з яких пропущено строк звернення до суду з позовом за період з 01 липня 2015 року по 31 липня 2018 року включно, а відтак вимога позивача про стягнення заборгованості за цей період заявлена поза межами строку позовної давності. У зв`язку із чим сума заборгованості за цей період не підлягає стягненню, оскільки відповідачкою заявлено вимогу про застосування строку позовної давності у три роки. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, враховуючи строк позовної давності, сума заборгованості з відповідачки повинна нараховуватися за період з 01 серпня 2018 року по 31 липня 2021 року, яка становить 8146,64 грн. Розмір трьох процентів річних від простроченої суми за період з 01 серпня 2018 року по 31 липня 2021 року становить 488,52 грн, розмір інфляційних втрат за вказаний період - 1021,31 грн, хоча позивачем заявлено суму в розмірі 1667,24 грн, розмір пені 35,26 грн, які судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили. Головуючий І.В. Бурлака Судді Н.П. Пилипчук В. Б. Яцина Повний текст постанови складено 05 жовтня 2023 року.