Постанова 4855 № 320/7460/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7460/23 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю. при секретарі судового засідання Зіньковській Ю.В. за участю учасників судового процесу: від позивача: Письменна Н.В. від відповідача (апелянта): Норець В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" до Центрального міжрегіональне управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, У С Т А Н О В И В : До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожне будівництво" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №623/Ж10/31-00-04-02-04 ВІД 18.10.2022. В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що діють положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, яким встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, в тому числі штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю: - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №623/Ж10/31-00-04-02-04 від 18.10.2022; - стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Енергетично-дорожнє будівництво " (код ЄДРПОУ 33757711, місцезнаходження: 190000, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 65) судові витрати у розмірі 26 840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.) та 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот грн. 00 коп.) витрати на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код 44082145; місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3). Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано подало апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивач не заперечує факту не своєчасної реєстрації зазначених в акті перевірки 105 податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН. Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано практику Верховного Суду постанову Верховного Суду від 01.07.2020 №520/3640/19. В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з підстав зазначених у апеляційній скарзі. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги в повному обсязі, з підстав зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНО - ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО" отримало свідоцтво про державну реєстрацію від 17.10.2005 №1023102000, код основного виду економічної діяльності - будівництво доріг і автострад, податкова адреса: 19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Енергетиків, буд.65. Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками проведено камеральну перевірку ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО", за результатами якої складено Акт від 20.09.2022 №608/Ж5/31-00-04-02-04/33757711 про результати камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЕ БУДІВНИЦТВО" в ЕРПН податкових накладних/розрахунків коригування, виписаних за період з 16.12.2021 по 31.12.2021. Перевіркою встановлено, що позивачем у період з 16.12.2021 по 31.12.2021 виписано 105 податкові накладні/розрахунки коригування на загальну суму податку на додану вартість 32 678 439,74грн., які були зареєстровані 01.09.2022 по 07.09.2022 в ЄРПН. Детальний перелік податкових накладних/розрахунків коригування (дата та номер податкової накладної/розрахунку коригування, дата виписки, дата реєстрації, сума ПДВ, кількість днів прострочення, розмір штрафу) наведено в додатку №1 до акту перевірки (№133 від 24.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №173 від 28.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №132 від 24.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №243 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №195 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №240 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №116 від 21.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №115 від 21.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №114 від 21.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №191 від 29.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №233 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №122 від 23.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №133 від 24.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №239 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №232 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №175 від 29.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №120 від 23.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №231 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №219 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №177 від 28.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №127 від 24.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №230 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №238 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №218 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №186 від 29.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №229 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №113 від 21.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №228 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №227 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №217 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №185 від 29.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №226 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №237 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №236 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №126 від 24.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №184 від 29.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №178 від 28.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №225 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №268 від 31.12.2021, дата реєстрації 06.09.2022, №95 від 16.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №235 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №183 від 29.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №234 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №193 від 29.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №216 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №125 від 24.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №224 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №190 від 249.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №223 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №94 від 16.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №124 від 24.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №106 від 20.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №99 від 17.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №215 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №222 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №221 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №105 від 20.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №187 від 29.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №98 від 17.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №106 від 20.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №182 від 29.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №214 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №112 від 21.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №189 від 29.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №181 від 29.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №103 від 20.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №213 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №212 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №211 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №210 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №270 від 31.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №269 від 31.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №209 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №109 від 21.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №208 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №207 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №171 від 28.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №121 від 23.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №93 від 16.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №206 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №271 від 31.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №205 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №267 від 31.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №170 від 28.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №176 від 28.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №204 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №203 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №128 від 24.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №166 від 28.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №169 від 28.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №92 від 16.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №192 від 29.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №111 від 21.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №263 від 31.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №202 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №201 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №220 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №180 від 29.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №123 від 24.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №91 від 16.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №200 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №102 від 20.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №199 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №119 від 23.12.2021, дата реєстрації 02.09.2022, №198 від 30.12.2021, дата реєстрації 05.09.2022, №198 від 30.12.2021, дата реєстрації 01.09.2022, №272 від 31.12.2021, дата реєстрації 07.09.2022). Актом перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України. На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.10.2022 №623/10/31-00-04-02-04, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 13 071 375, 87 грн. В адміністративному порядку спірне податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до положень частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. З урахуванням вказаних положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, тоді як недотримання вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення (у відповідності до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України). Так, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати (в редакції Закону України № 591-IX від 13.05.2020). Тобто, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються. Правове значення у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Колегія суддів зазначає, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не у цілях встановлення застосовності вказаної норми закону у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого. Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Аналогічна позиція викладена у в постановах Верховного Суду від 26 липня 2023 року по справі №520/1956/21, від 26 липня 2023 року по справі №520/1956/21, від 10 грудня 2021 року по справі № 420/10367/20 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 було внесено до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режимі надзвичайної ситуації" із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року №1336 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 100, ст. 6606) та від 19 серпня 2022 року №928 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 68, ст. 4123), і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст. 14, № 100, ст. 6606; 2022 р., № 45, ст. 2461, № 68, ст. 4123) зміни, що додаються, а саме продовжено дію карантину до 30.04.2023 року. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 01.05.2023 №254/2023 були внесені зміни у статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 №2738-IX, Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX, та Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX), та продовжено строк дії воєнного стану в Україні 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Отже, на час здійснення камеральної перевірки ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" та прийняття спірного податкового-повідомлення рішення одночасно діяли положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, яким встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, в тому числі штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них, та положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, зокрема абзац 1 та 3 якими встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 №2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022 були внесені зміни, в тому числі до Податкового кодексу України, включаючи зміни до підпунктів 69.1 та 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Зазначеним Законом "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 №2260-IX були внесені зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, якими було дозволено в період дії воєнного стану проведення камеральних перевірок щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та інших видів перевірок та встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що до позивача застосовані штрафні санкції за період з грудня 2021 року по вересень 2022 року, що в свою чергу є неправомірним, з урахуванням вимог пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних починаючи з грудня 2021 року по вересень 2022 рік. Щодо посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 01.07.2020 №520/3640/19, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки судом розглядалося питання про своєчасність реєстрації податкових накладних до введено в дію вимог пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Щодо посилання апелянта на те, що на даний час є колізія в частині застосування норм права, колегія суддів звертає увагу апелянта, що на час розгляду даної справи, вже сформована практика Верховного Суду по даній категорій справи щодо застосування штрафних санкцій в період дії коронавірусної хвороби (COVID-19) і судом апеляційної інстанції враховано саме останню практику, у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України. Щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне. Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не надано звіту про виконану роботу, розрахунку чи акту здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії, отже позивачем не підтверджено понесення витрат на правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 97250,00 грн позивачем надано до суду першої інстанції наступні документи: копію договору про надання правничої допомоги від 27.02.2019 №1906, додаткову угоду №32 від 09.03.2023, рахунок №22 від 15.03.2023. Колегія суддів звертає увагу, що питання розподілу судових витрат згідно договору про надання правової допомоги, де сума гонорару адвоката встановлена сторонами у фіксованому розмірі було предметом дослідження Верховного Суду, зокрема у постановах від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, від 31.01.2022 у справі № 185/5421/21, де Суд зазначив про таке. Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту. Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 97250,00 грн позивачем надано до суду першої інстанції: копію договору про надання правничої допомоги від 27.02.2019 №1906, додаткову угоду №32 від 09.03.2023, рахунок №22 від 15.03.2023. У відповідності до пункту 2 додаткової угоду №32 від 09.03.2023, за надання правової допомоги, передбаченої п. 1 Додаткової угоди Клієнт сплачує на користь Адвокатського об`єднання наступну винагороду: гривневий еквівалент 2000 (дві тисячі) доларів США по середньому курсу продажу, який публікується на ресурсі minfin.com.ua на дату оплати. Оплата здійснюється протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідного рахунку. Судом апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням укладено додаткову угоду та в ній визначено фіксована сума, яка підлягає відшкодуванню за надання правничої допомоги. Під час розгляду справи, судом першої інстанції було надано оцінку матеріалам справи та встановлено, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню, а отже, обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, враховуючи, що вказана справа є типовою та незначної складності, є визначення вартості послуг адвоката в частині складання позовної заяви у сумі 1500,00 грн. З аналізу матеріалів справи колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про ненадання представником позивача доказів щодо виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, що вказує на необґрунтованість та реальність відповідних витрат на правничу допомогу. У постанові Верховного суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 зазначено, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість, саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2023 року по справі № 420/13511/22 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Таким чином, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович Повний текст постанови складено 02 жовтня 2023 року.