Постанова Миколаївський апеляційний суд № 488/1433/23

04.10.23 22-ц/812/1007/23 Справа номер 488/1433/23 Головуючий суду першої інстанції Саукова А. А. Провадження номер 22-ц/812/1007/23 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 жовтня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Локтіонової О. В., суддів Самчишиної Н. В., Ямкової О. О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10 липня 2023 року, постановлену за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію, У С Т А Н О В И В: Короткий зміст вимог У травні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (далі ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» або Товариство) звернулося до Корабельного районного суду м.Миколаєва з заявою про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту електроенергію по АДРЕСА_1 у сумі 6916,56 грн, а також судового збору в сумі 268,40 грн. Місцем проживання боржника заявник вказав буд. АДРЕСА_1 . Короткий зміст судових рішень судів першої інстанції Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2023 року цивільну справу за заявою Товариства передано за підсудністю до Жовтневого районного суду Миколаївської області, оскільки зареєстрованим місцем проживання боржника є АДРЕСА_2 . Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10 липня 2023 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» відмовлено у видачі судового наказу. Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що Товариством було подано заяву з порушенням правил виключної підсудності. Оскільки предметом заяви були зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг за місцем знаходження будинку АДРЕСА_1 , який розташований у Корабельному районі м.Миколаєва, то розглядати їх повинен Корабельний районний суд м.Миколаєва. Вказаний суд не відмовляв заявнику у видачі судового наказу, а отже не має перешкод на повторне звернення до цього суду. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із ухвалою суду, Товариство подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило ухвалу суду скасувати. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, Товариство зазначало, що суд першої інстанції відповідно до приписів ст.31 та 32 ЦПК України мав прийняти до свого провадження передану іншим судом заяву та вирішити питання про видачу судового наказу. Фактичні обставини 11 травня 2023 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» подало до Корабельного районного суду м. Миколаєва заяву про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 6916,56 грн за спожиту електроенергію за адресою АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ). Згідно з даними Єдиного державного демографічного реєстру від 19 травня 2023 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 . Встановивши зазначені обставини, Корабельний районний суд м. Миколаєва своєю ухвалою від 25 травня 2023 року передав цивільну справу за заявою Товариства для розгляду до Жовтневого районного суду Миколаївської області. Вказана ухвала учасниками справи не оскаржувалася, судом апеляційної інстанції не скасовувалася та відповідно набрала законної сили. Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування За приписами ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного. Відповідно до положень ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Згідно з вимогами ст.162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Територіальна юрисдикція (підсудність) цивільних справ визначена в параграфі 3 глави 2 ЦПК України та поділяється на: загальну (за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача) ст.27 ЦПК України; альтернативну (за вибором позивача) ст. 28 ЦПК України; виключну ст.30 ЦПК України. Правила загальної підсудності цивільних справ визначені в ч.1 ст.27 ЦПК України, згідно з якою позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Правовідносини у цій справі випливають з надання послуг електропостачання. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг електропостачання має пред`являтися за місцем знаходження нерухомого майна за правилами виключної підсудності. Разом з тим, у відповідності до положень ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Відповідно до п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності. Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду щодо наявності підстав для відмови у видачі судового наказу через подання заявником заяви з порушенням правил підсудності не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства. Заявник подав заяву з дотриманням правил підсудності до суду за місцем знаходження нерухомого майна, а отже відсутні підстави передбачені п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України для відмови у видачі судового наказу. Передача справи Корабельним районним судом м.Миколаєва, де розташоване нерухоме майно, на розгляд Жовтневого районного суду Миколаївської області не нівелює факту подання заявником заяви до належного суду. Суд першої інстанції за встановлених обставин повинен був дотриматися вимог статті 32 ЦПК України та прийняти заяву до свого провадження, оскільки спори між судами про підсудність не допускаються. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99). Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України передбачено однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10 липня 2023 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 374, 379, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10 липня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий О. В. Локтіонова Судді Н. В. Самчишина О. О. Ямкова Повний текст постанови складено 04 жовтня 2023 року.