Постанова 4824 № 760/32984/21

Постанова Іменем України 28 вересня 2023 року м. Київ провадження №22-ц/824/10941/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач), суддів: Желепи О. В., Немировської О. В., за участю секретаря Ратушного А. В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 квітня 2023 року в складі судді Усатової І. А. у цивільній справі №760/32984/21 Солом`янського районного суду м. Києва за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості У С Т А Н О В И В: В грудні 2021 року позивач - Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Банк) звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом, в якому посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань у договірних відносинах, просив стягнути з останнього заборгованість у розмірі 11 288 грн 77 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в акціонерному товаристві "УНІВЕРСАЛ БАНК" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 05 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 05.07.2019. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 15 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Вказував, що позивач АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором, в межах встановленого кредитного ліміту. Однак відповідач, належним чином покладені на нього обов`язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору, внаслідок чого станом утворилась заборгованість, яка станом на 14.09.2021 становить 11 288 грн 77 коп. - сума загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); заборгованість за пенею та комісією - 0,00 грн. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 05 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилався на те, що суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки не дослідив механізм отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та як наслідок дійшов помилкового висновку про не ознайомлення клієнта з такою процедурою. Вважав, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт укладення між сторонами у встановлений законом спосіб, а саме в електронний формі, договору про надання банківських послуг, в тому числі і погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками. Вказував, що відповідачем неодноразово здійснено банківські операції з використанням власної картки, що підтверджується випискою по руху коштів, та відповідно свідчить про надання останнім згоди на зміну умов та правил надання банківського висновку. Також звернув увагу на те, що надання та обслуговування кредиту обумовлено в умовах та правилах, де зазначено, що кредитний ліміт до використання розраховується та встановлюється банком, виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Банк надає інформацію про кредитний ліміт платіжної картки до її активації за допомогою мобільного додатку та/або контактного центру Банку. Крім цього, як на підставу скасування рішення суду посилався на те, що відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, а відтак відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану суму заборгованості, яка підтверджена належними доказами. За вказаних обставин, просив скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 05.04.2023 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, в судове засідання свого представника не направив (а. с. 95, 116-118). Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання у відповідності до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явився. Згідно відповіді на запит управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Вх.№99570 від 15.08.2023 ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та знятий з реєстрації 14.07.2021 (а.с. 103). За відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та інформацією з Реєстру територіальної громади міста Києва ОСОБА_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 15.07.2003 по 14.07.2021 (знятий на підставі особистої заяви) (а.с. 117). За відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та інформацією з Реєстру територіальної громади міста Києва ОСОБА_1 в Оболонському районі міста Києва не зареєстрований (а.с. 112-113, 122) Таким чином, з огляду на відсутність відомостей щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та з урахуванням положень ст. 131 та п. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач викликалася в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а. с. 119-120). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який не з`явився в судове засідання. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного рішення. Вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним з наступних підстав. Відповідно до ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. З матеріалів справи вбачається, що правовідносини виникли між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 щодо отримання останнім кредиту за проектом monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні Банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank) від 01.11.2018 року, далі - Умови, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://wvvw.monobank.ua/terms. Як вбачається з матеріалів справи, 05 липня 2019 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору надання банківських послуг (далі - Договір) (а. с. 7). Звертаючись до суду з позовом, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зазначив, що згідно підписаної відповідачем анкети-заяви від 05.07.2019 останньому встановлено кредитний ліміт на картковий рахунок в розмірі 15 000,00 грн. Внаслідок порушення ОСОБА_1 зобов`язань за Договором в останнього виникла заборгованість і станом на 14.09.2021 становить 11 288,77 грн, з яких загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 11 288,77 грн та заборгованість за пенею та комісією - 0,00 грн. Надана Банком до позовної заяви виписка по рахункам ОСОБА_1 підписана уповноваженою особою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», є первинним бухгалтерським документом тамістить інформацію щодо предмета доказування, а отже згідно ст. 77 ЦПК України є належним доказом на підтвердження позовних вимог. Однак, суд першої інстанції не звернув уваги на наявну в матеріалах справу виписку по рахунку, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність доказів руху коштів по рахунку відповідача. Колегія суддів також вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності чітко встановленого розміру кредиту, адже в Анкеті-заяві від 15.11.2018 відповідач просив встановити кредитний ліміт на поточний рахунок на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та Умов, а згідно п. 4.2.-4.3. Умов та правил, згідно яких ліміт до використання розраховується та встановлюється та переглядається Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток чи текстовим повідомленням на номер мобільного телефону. Більше того, суд першої інстанції також не врахував долучену Банком до позовної заяви довідку, що розмір встановленого кредтного ліміту за карткою ОСОБА_1 становив: 2 500,00 грн - станом на 05.07.2019; 15 000,00 грн - станом на 20.07.2019; 10 500,00 грн - становм на 14.04.2020; 10 400,00 грн - станом на 02.05.2020 та 9 400,00 грн - станом на 04.05.2020 (а.с. 54). З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не врахував надані позивачем докази на підтвердження відкриття рахунку, встановлення кредитного ліміту у відповідному розмірі та докази руху коштів по такому рахунку, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, що силу статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухваленням нового судового рішення. Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи 05 липня 2019 року відповідач звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 05.07.2019, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 2 500,00 грн. В подальшому ліміт було збільшено Банком до 15 000,00 грн. При підписанні вказаної Анкети-заяви ОСОБА_1 погодився з тим, що Анкета-заява разом Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Також, в Анкеті-заяві позичальник підтвердив, що все листування щодо цього договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші мобільні канали, відповідно до умов Договору. Долучена Банком до позовної заяви Анкета-заява, яка підписана відповідачем 05.07.2019 містить вказівку про те, що ОСОБА_1 ознайомлений з Умовами та правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. Тобто відповідач ознайомлений з фінансовими умовами кредитування в «monobank», а отже свідчить про обов`язок відповідача зі сплати заборгованості за кредитом та про відповідальність у вигляді сплати неустойки (штрафу) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Крім того, ОСОБА_1 підписавши Анкету-заяву, погодився отримати примірник Умов і правил надання банківських послуг у мобільному додатку. Згідно розрахунку заборгованості, наданого Банком, станом на 14.09.2021 складає загальну суму 11 288,77 грн, з яких загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 11 288,77 грн та заборгованість за пенею та комісією - 0,00 грн (а.с. 5-6). Таким чином, Банк звернувся з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту. Згідно довідки, розмір встановленого кредтного ліміту за карткою ОСОБА_1 становив: 2 500,00 грн - станом на 05.07.2019; 15 000,00 грн - станом на 20.07.2019; 10 500,00 грн - становм на 14.04.2020; 10 400,00 грн - станом на 02.05.2020 та 9 400,00 грн - станом на 04.05.2020 (а.с. 54). З виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається рух коштів з 12.07.2019 по 31.08.2020. Як вбачається з виписки, банком зазначено, що сума витрат за період, який вказаний у виписці, а саме з 12.07.2019 по 01.11.2020 становить 26 055,10 грн, а сума зарахувань складає 14 766,33 грн та заборгованість за тілом кредиту становить 11 288,77 грн. Разом з тим з виписки вбачається, що до суми витрат Банком віднесено списання відсотків за користування кредитним коштами, однак Банк не заявляв вимог про стягнення відсотків, а заявляв вимоги про стягнення заборгованості лише за тілом кредиту. Разом з тим, при перевірці судом апеляційної інстанції розміру суми заборгованості за тілом кредиту, встановлено, що суми коштів позначені як «списання відсоків» зараховувалися банком до тіла кредиту, що свідчить про невідповідність заявленої Банком суми тіла кредиту фактично використаним коштам відповідачем. Колегія суддів встановила, що сума витрат, з урахуванням безспірних комісій, здійснених ОСОБА_1 за період з 12.07.2019 по 31.08.2020 становить 19 225,88 грн, а сума зарахувань складає 14 766, 33 грн. Відтак заборгованість за тілом кредиту складає 4 794,61 грн (19 225, 88-14 766, 33). Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11 288,77 грн підлягають частковому задоволенню, у розмірі 4 794,61 грн, оскільки вимог про стягнення відсотків позивач не заявляв, однак зрахував розмір нарахованих відсотків до суми тіла кредиту. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, а саме щодо стягнення судового збору, колегія суддів виходить з наступного. З матеріалів справи вбачається, що згідно Платіжного доручення CF_24113 від 03.11.2021 за подання позовної заяви АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» сплачено судовий збір в сумі 2 270,00 грн та згідно платіжної інструкції CF_46460 від 26.05.2023 за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 3 405,00 грн (а.с. 45, 77). Такі суми підлягали сплаті за подання позовної заяви та апеляційної скарги у відповідності з положеннями Закону України «Про судовий збір». Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог то з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме 4 794,61 грн з 11 288,77 грн, що складає 42,47%, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 410,17 грн, з яких 964,07 грн судового збору за подання позовної заяви та 1 446,10 грн за подання апеляційної скарги. Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності є малозначними справами. Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа незначної складності, то вона відноситься до малозначних справ. За приписами п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково. Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 05 квітня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 4 794 (чотири тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн 61 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 410 (дві тисячі чотириста десять) грн 17 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий О. Ф. Мазурик Судді О. В. Желепа О. В. Немировська