Постанова 4873 № 920/1097/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" вересня 2023 р. Справа№ 920/1097/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко О.В. суддів: Шаптали Є.Ю. Станіка С.Р. без повідомлення учасників справи розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 16.05.2023 (повний текст ухвали складено та підписано 23.05.2023) у справі № 920/1097/22 (головуючий суддя Вдовенко Д.В., судді: Резніченко О.Ю., Заєць С.В. ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національна комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення 128 692 409 грн 46 коп. та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про зобов`язання вчинити дії в с т а н о в и в: У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (надалі - позивач, ТОВ «Оператор ГТС України») звернулось до Господарського суду Сумської області із позовними вимогами до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (надалі - відповідач, АТ «Оператор ГТС «Сумигаз») про стягнення 128 692 409 грн 46 коп., в тому числі 92 367 556 грн 58 коп. заборгованості зі сплати за добовий небаланс природного газу за травень, вересень 2021 року, 8 677 483 грн 94 коп. пені, 3 074 705 грн 57 коп. 3% річних, 24 572 663 грн 37 коп. інфляційних втрат відповідно до договору про транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000114. У січні 2023 року відповідач подав зустрічний позов, в якому просить суд зобов`язати ТОВ «Оператор ГТС України» привести маржинальну ціну придбання та маржинальну ціну продажу, в кожну газову добу травня та вересня 2021 року, в яких фактично вчинялися балансуючі дії, у відповідність до вартості природного газу, проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування. 10.04.2023 відповідач подав суду клопотання про призначення у справі № 920/1097/22 комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Крім того, 28.04.2023 відповідач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі №920/1097/22 до закінчення перегляду Об`єднаною Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №918/686/21 у подібних правовідносинах. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 16.05.2023 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Оператора ГТС «Сумигаз» про призначення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи відмовлено. При цьому, ухвалою суду зупинено провадження у справі № 920/1097/22 до перегляду судових рішень у справі № 918/686/21 в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України» 01.06.2023 (згідно поштового трекера на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 16.05.2023 у справі № 920/1097/22 в частині зупинення провадження у справі та направити справу до Господарського суду Сумської області для подальшого розгляду. Також просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат. В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. За доводами апелянта, справа № 920/1097/22 не є подібною зі справою № 918/686/21, оскільки правовідносини щодо визначення маржинальної ціни мали різне правове регулювання. Позивач вважає, що результати розгляду справи № 918/686/21, не можуть унеможливити розгляд заявлених позовних вимог у справі № 920/1097/22, а встановлені у справі № 918/686/21 обставини не можуть вплинути на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у справі № 920/1097/22. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 920/1097/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Тарасенко К.В., Станік С.Р. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1097/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою ТОВ «Оператор ГТС України» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 16.05.2023 у справі № 920/1097/22. 22.06.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Оператор ГТС України» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 16.05.2023 у справі № 920/1097/22, справу призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи. У відзиві на апеляційну скаргу, АТ «Оператор ГТС «Сумигаз» проти задоволення скарги заперечило, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях позивача, а ухвала місцевого суду від 16.05.2023 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду в частині зупинення провадження у даній справі без змін. У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі № 920/1097/22 до перегляду судових рішень у справі № 918/686/21 в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду слід залишити без змін з наступних підстав. За приписами частини 1 та частини 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Стаття 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 ГПК України). Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову у даній справі є стягнення 128 692 409 грн 46 коп., в тому числі 92 367 556 грн 58 коп. заборгованості зі сплати за добовий небаланс природного газу за травень, вересень 2021 року, 8 677 483 грн 94 коп. пені, 3 074 705 грн 57 коп. 3% річних, 24 572 663 грн 37 коп. інфляційних втрат відповідно до договору про транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000114. Предметом зустрічного позову є зобов`язання ТОВ «Оператор ГТС України» привести маржинальну ціну придбання та маржинальну ціну продажу, в кожну газову добу травня та вересня 2021 року, в яких фактично вчинялися балансуючі дії, у відповідність до вартості природного газу, проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування. Відповідно до п.4 ч.2 ст. 22 Закону України «Про ринок природного газу», оператор ГТС зобов`язаний, зокрема, здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського правління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб. За змістом ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу», правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об`єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби ГТС з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора ГТС. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Згідно глави 2 розділу XIII Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор ГТС вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування ГТС в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій. Відповідно до п. 3 розділу XIII Кодексу ГТС, якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: - купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; - регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу, та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; - регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі; - регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора ГТС. Згідно п. 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, оператор ГТС вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Під час здійснення балансуючих дій оператор ГТС враховує: власну оцінку попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби, щодо якої здійснюється(-ються) балансуюча(-і) дія(-ї); інформацію про номінації, алокації та виміряні потоки природного газу,- тиск природного газу в газотранспортній системі. Таким чином, з системного аналізу положень законодавства вбачається, що при встановленні факту наявності чи відсутності врегулювання оператором ГТС добового небалансу та підстав для оплати заявлених вимог, необхідно виходити із доказів, які свідчитимуть про відхилення у функціонуванні ГТС від її звичайного рівня (загроза цілісності ГТС); доказів, які дії були вчинені оператором ГТС з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій); залежно від результатів вчинення балансуючих дій, оператор ГТС виставляє рахунки за врегулювання небалансів до оплати. При встановленні факту наявності чи відсутності врегулювання оператором ГТС добового небалансу та підстав для оплати заявлених вимог, необхідно виходити із доказів, які свідчитимуть про відхилення у функціонуванні ГТС від її звичайного рівня (загроза цілісності ГТС); доказів, які дії були вчинені оператором ГТС з врегулюванні небалансу (вчинення балансуючих дій); залежно від результатів вчинення балансуючих дій, оператор ГТС виставляє рахунки за врегулювання небалансів до оплати. За змістом Кодексу ГТС, саме оператор ГТС наділений повноваженнями не допускати виникнення розбалансування газотранспортної системи і має обов`язок вживати передбачених заходів, таких як: надання послуг транспортування газу виключно в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій (п.1 глави 3 Розділу І Кодексу ГТС); надання послуг транспортування газу виключно з моменту отримання від замовника газу в точці входу (п. 7 глави 3 Розділу І); обов`язок оператора ГТС ще на стадії приєднання суміжного газопроводу до його мереж здійснити заходи унеможливлення несанкціонованого відбору газу до початку транспортування газу (п. 17 глави 2 Розділу IV). Як зазначає АТ «Оператор ГТС «Сумигаз», в матеріалах справи відсутні первинні документи та інші докази, які б підтвердили відхилення у функціонуванні ГТС позивача у травні та вересні 2021 року від її звичайного рівня, відсутня інформація щодо власної оцінки попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби щодо якої здійснюється балансуюча дія у травні та вересні 2021 року, відсутня інформація про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, про тиск природного газу в газотранспортній системі. Обґрунтовуючи подане клопотання про зупинення провадження у даній справі №920/1097/22 до закінчення перегляду Об`єднаною Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №918/686/21, відповідач за первісним позовом зазначав, що суб`єктний склад, предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та обставин справи №918/686/21 є подібними зі справою №920/1097/22, оскільки спір у справі №918/686/21 виник, як і у даній справі, через стягнення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (Оператор ГТС з 01.01.2020) з АТ «Рівнегаз» (також Оператор ГРМ, як і АТ «Сумигаз») заборгованості за порушення своїх зобов`язань за Договором транспортування природного газу в частині обов`язку здійснити оплату вартості негативних небалансів за період лютий-березень 2021 року, а також, додатково, в частині оплати за перевищення замовленої потужності за період січень-березень 2021 року. Предметом позову у справі №918/686/21 та у справі №920/1097/22 є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу в частині оплати за негативні небаланси, підставами позову в обох справах є неналежне виконання зобов`язань з оплати послуг транспортування природного газу, складовою яких є послуги балансування обсягів природного газу. Отже, за доводами заявника, в обох справах стягується заборгованість за договором транспортування природного газу з підстав невиконання зобов`язань за договором та судом касаційної інстанції буде надана правова оцінка правовідносинам за договором транспортування природного газу в частині обґрунтованості вимог Оператора ГТС про стягнення вартості послуг балансування. Отже, в обох справах стягується заборгованість за договором транспортування природного газу з підстав невиконання зобов`язань за договором та надається правова оцінка правовідносинам за договором транспортування природного газу в частині - обґрунтованості вимог Оператора ГТС про стягнення вартості послуг балансування. Передаючи справу № 918/686/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (ухвала ВС від 29.03.2023 у справі № 918/686/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022), суд касаційної інстанції зазначив: «

12. В ході розгляду касаційної скарги колегія суддів з`ясувала наявність певних розбіжностей у висновках Верховного Суду з питання визначення предмету доказування у цій категорії справ. На думку колегії, ці розбіжності перешкоджають формуванню усталеної судової практики судами інших інстанцій.

13. Так, у постанові від 02.12.2020 у справі №922/3363/20, у якій ТОВ "Оператор ГТС" звертався з позовом до АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення заборгованості за негативні щодобові небаланси за січень-березень 2020 року, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність позовних вимог у контексті, зокрема щодо: підтвердження загрози цілісності ГТС, вчинення балансуючих дій, наявності ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів, факту понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача.

14. Верховний Суд у постанові від 14.12.2021 у справі №923/909/19, у якій АТ "Укртрансгаз" звернулося з позовом про стягнення заборгованості за послуги балансування природного газу за період з вересня 2018 по лютий 2019 року, погодився із висновками суду апеляційної інстанції, про недоведеність позовних вимог та, зокрема, вказав, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність небалансів у ГТС у заявлені позивачем періоди, а також докази, які б підтверджували вчинення позивачем заходів, спрямованих на усунення загрози цілісності ГТС у зв`язку з наявністю в ній небалансів газу.

15. У постанові Об`єднаної палати від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, у якій АТ "Укртрансгаз" звернувся з позовом про стягнення заборгованості за негативні щодобові небаланси за березень-червень 2021 року, міститься висновок про те, що судами попередніх інстанцій не було досліджено чи дійсно була здійснена позивачем закупівля газу для врегулювання небалансів саме відповідача і який саме обсяг газу позивач обліковував в системі.

16. У постанові від 04.08.2021 у справі №903/973/19, у якій АТ "Укртрансгаз" звернувся з позовом про стягнення боргу за надані послуги з балансування обсягів природного газу за період з липня 2018 по лютий 2019 року, Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій про відмову у позові, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами сам факт надання відповідачу послуг балансування, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності небалансів в системі у заявлені позивачем періоди, а також вчинення позивачем заходів спрямованих на усунення загрози цілісності ГТС.

17. У постанові Об`єднаної палати від 18.02.2022 у справі №918/450/20, у якій АТ "Укртрансгаз" звернувся з позовом про стягнення заборгованості за негативні місячні небаланси за період березень-червень 2018 року, Верховний Суд вказав, що судам попередніх інстанцій належало встановити факт закупівлі позивачем природного газу, що використовувався для балансування в спірний період, але при цьому не відступив від висновків, що містилися в постанові від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, а також низці інших постанов.

18. У постанові від 29.06.2022 у справі №906/184/21, у якій ТОВ "Оператор ГТС" звернувся з позовом про стягнення заборгованості за негативні щодобові небаланси за травень-грудень 2020 року до ПрАТ "Коростишівгаз", Верховний Суд погодився з доводами ТОВ "Оператор ГТС" про те, що оператор ГТС здійснює балансування ГТС постійно для підтримання звичайного рівня її функціонування та недопущення виникнення загроз цілісності системи, а не лише у разі наявності прямої загрози її функціонування, а акти приймання-передачі до договорів купівлі-продажу газу підтверджують обсяги природного газу, придбаного позивачем для здійснення балансування в цілому, а не лише щодо вчинення балансуючих дій по відношенню до відповідача. Зокрема, Верховний Суд звернув увагу на різницю між комерційним балансуванням та фізичним балансуванням та вказав, що Кодекс ГТС не пов`язує виникнення у відповідача як замовника обов`язку з оплати послуг балансування саме з існуванням загрози цілісності ГТС. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/252/21, від 12.01.2023 у справі №917/2033/19, від 01.02.2023 у справі №924/862/21, від 01.02.2023 у справі №916/47/22.

19. Згідно зі ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

20. Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз.3 п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абз.1 пп.2.1 п.2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 31.03.2015 №1-рп/2015).

21. Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення КСУ від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).

22. Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п.61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumаrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

23. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне уточнити правовий висновок щодо застосування п.3 розд.ХІІІ, п.3 гл.3 розд.ХІV Кодексу ГТС, вказавши, що у такій категорії справ (стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу) незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.». Згідно із статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч.6 ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів»). Отжте, Верховний Суд ухвалою від 29.03.2023 справу №918/686/21 передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для уточнення правового висновку щодо застосування п.3 розд. ХІІІ, п.3 гл.3 розд. ХІV Кодексу ГТС, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №922/3363/20, від 14.12.2021 у справі №923/909/19, від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, від 04.08.2021 у справі №903/973/19, від 18.02.2022 у справі №918/450/20 вказавши, що у такій категорії справ (стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу) незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів. Верховний Суд вказав, що існують певні розбіжності у висновках з питання визначення предмету доказування у цій категорії справ. Такі розбіжності перешкоджають формуванню усталеної судової практики судами інших інстанцій. Колегія суддів погодилася з висновками, що містяться у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/2, від 29.06.2022 у справі №906/252/21, від 12.01.2023 у справі №917/2033/19, від 01.02.2023 у справі №924/862/21, від 01.02.2023 у справі №916/47/22. Вказане свідчить, що зазначені справи є взаємопов`язані, адже вирішення спору у справі № 918/686/21 матиме безпосередній вплив на розгляд даної справи № 920/1097/22, у разі формування/уточнення відповідних правових висновків, а тому з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи № 920/1097/22 місцевим господарським судом правомірно було зупинено провадження у даній справі до перегляду судових рішень у справі № 918/686/21 в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. Згідно із постановою Верховного Суду від 29.03.2017 у справі № 444/2909/15-ц визначено поняття судових рішень в подібних правовідносинах, під якими Верховний Суд вказав розуміти такі рішення, де тотожними є предмет спору, підстави позову зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально - правове регулювання спірних відносин. Так, Об`єднана Палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.20220 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). Враховуючи предмет спору у справі № 920/1097/22, обставини на які вказують сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовідносини у справі № 920/1097/22 є подібними правовідносинам у справі № 918/686/21 (щодо стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу), у зв`язку з чим судом першої інстанції правомірно зупинено провадження у даній справі до перегляду судових рішень у справі № 918/686/21 в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій Верховний Суд усуне розбіжності у висновках з питання визначення предмету доказування у цій категорії справ. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі не впливають на вирішення питання про зупинення провадження у даній справі та не спростовують висновків суду першої інстанції. Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Сумської області від 16.05.2023 про зупинення провадження у справі № 920/1097/22 до перегляду судових рішень у справі № 918/686/21 в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає. Розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. 232-241, 255, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 16.05.2023 у справі №920/1097/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 16.05.2023 у справі №920/1097/22 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 920/1097/22 повернути до Господарського суду Сумської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі ст. 255, п.2 ч.1 ст.ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя О.В. Тищенко Судді Є.Ю. Шаптала С.Р. Станік