Постанова 4807 № 333/2741/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 333/2741/22 Головуючий в 1 інст. Дмітрієва М.М. Провадження №33/807/35/23 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2023 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 10 серпня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок. Згідно з постановою суду, 01 липня 2022 року, о 21 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 у м.Запоріжжя по пр.Соборний, буд.18А, керував транспортним засобом «ЗАЗ110307», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився із згоди водія в установленому законодавством порядку за допомогою технічного приладу газоаналізатору «Drager Alcotest 6820», результат 0,23 проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при винесені вказаної постанови, суд першої інстанції, всупереч вимогам статті 252 КУпАП не забезпечив всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не підтверджує, що він взагалі керував автомобілем у вказаний в протоколі день та час, а навпаки спростовує твердження співробітника патрульної поліції. Це вказує на відсутність у нього статусу водія, а тому працівники поліції безпідставно не мають права ставити вимогу про проходження огляду на стан сп`яніння. Апелянт наголошує, що жодного відео, на якому б було зафіксовано рух автомобіля ЗАЗ 110307 номерний знак НОМЕР_1 , не надано. Будь-яких інших фактичних даних, які б дали можливість встановити факт керування ним автомобілем відеозаписи або інші докази не містять. Окрім протоколу про адміністративне правопорушення жодних доказів вчинення або наміру вчинення ним адміністративного правопорушення не надано. Вважає, що суд не взяв до уваги, що в порушення пунктів 5, 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, інспектор поліції не роз`яснив йому його права і обов`язки, визначені ст.63 Конституції України, ст. ст.268, 287-289 КУпАП. Також, під час судового засідання встановлено, що йому було запропоновано проходження огляду лише за допомогою спеціального технічного засобу на місці, однак не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази направлення водія в заклад охорони здоров`я для проходження відповідного огляду. Також, в справі немає доказів і на підтвердження факту доставлення його на огляд у заклад охорони здоров`я, хоч, відповідно до п.9 Розділу II Інструкції, на поліцейський покладається обов`язок забезпечити доставку водіїв транспортних засобів на огляд до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують належний стан технічного засобу «АLCOTEST DRAGER 6820», № НОМЕР_2 , зокрема його сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що також залишилось поза увагою суду першої інстанції. Також, під час огляду відеозапису правопорушення у судовому засіданні було встановлено, що поліцейський, який проводив огляд на стан його сп`яніння, протокол про адміністративне правопорушення не складав, як і не складав акт огляду на стан сп`яніння. Вищевказані обставини щодо порушення порядку огляду на стан сп`яніння також підтверджуються матеріалами досліджених відеозаписів з портативних відеореєстраторів патрульних поліції. Таким чином, допущенні порушення поліцейським при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та при проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння свідчать про недотримання порядку його проведення, а тому, на підставі ч.5 ст.266 КУпАП, результати такого огляду мали бути визнані судом недійсним. ОСОБА_1 неодноразово викликався у судові засідання суду апеляційної інстанції, проте, жодного разу не з`явився. В судове засідання, призначене на 20 березня 2023 року, ОСОБА_1 теж не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від останнього до суду не надходило. Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд провадження за клопотаннями ОСОБА_1 . При цьому, в клопотаннях про відкладення розгляду справи не вказано будь-яких поважних причин, які унеможливлювали участь ОСОБА_1 у судових засіданнях у призначений день та час. Така процесуальна поведінка розцінюється апеляційним судом, як небажання брати участь у розгляді справи. Разом з тим, 18 січня 2023 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що останній проходить службу в ЗСУ за призивом під час мобілізації. З метою перевірки вищевказаної інформації, судом апеляційної інстанції неодноразово здійснювались запити до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Міністерства оборони України. 21 лютого 2023 року на запит апеляційного суду надійшла відповідь начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 , згідно з якою громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 08 жовтня 2015 року. Інформація щодо призову ОСОБА_1 на військову службу за призивом під час мобілізації районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки Запорізької області відсутня. 02 червня 2023 року на електронну адресу суду знову надійшла відповідь начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 , відповідно до якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на теперішній час на військову службу районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки Запорізької області не призивався. 13 червня 2023 року на запит апеляційного суду надійшла відповідь тимчасово виконуючого обов`язки начальника управління персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_3 згідно з якою ОСОБА_1 , відповідно до наявної інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 . На військову службу ОСОБА_1 під час мобілізації на особливий період не призивався. Окрім іншого, в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 20 липня 2022 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Щербиною К.В. Термін дії зазначеного договору діє до 01 січня 2023 року, проте, в договорі зазначено, що якщо одна із сторін не заявить письмово про розрив договору за 20 днів до закінчення строку його дії, то договір вважається пролонгованим на наступний рік на цих же умовах. В призначене судове засідання на 20 березня 2023 року захисник-адвокат Щербина К.В. також не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від останнього до суду не надходило. В телефонному режимі захисник-адвокат Щербина К.В. повідомив про те, що він більше не здійснює захист ОСОБА_1 про що, секретарем судового засідання було складено відповідну довідку. 20 вересня 2023 року на електронну адресу суду від захисника-адвоката Щербини К.В. надійшло клопотання про те, що він більше не представляє інтереси у якості захисника Богоутдинова С.Р. у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З урахування викладених обставин, апеляційний суд вважає за можливим розглянути справи без участі ОСОБА_1 та його захисника. Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №067266 від 01 липня 2022 року, згідно з яким, 01 липня 2022 року, о 21 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 у м.Запоріжжя по пр.Соборний, буд.18А, керував транспортним засобом «ЗАЗ110307», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився із згоди водія в установленому законодавством порядку за допомогою технічного приладу газоаналізатору «Drager Alcotest 6820», результат 0,23 проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП; - у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд проводився за допомогою Alcotest Drager 6820. В результатах огляду зазначено, що проба позитивна 0,23 % проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився, що підтверджується підписом останнього; - у роздруківці Alcotest Drager 6820 від 01 липня 2022 року №1201; - у довідці, виданій старшим інспектором з ОД відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП майором поліції Решетник Н., відповідно до якої гр. ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП немає. Посвідчення водія НОМЕР_3 від 22 листопада 2013 року; - відеозаписом події. Вказані докази узгоджуються з відомостями з рапорту поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП рядового поліції Плахтій Ю., згідно з яким, остання доповідає, що під час несення служби 01липня 2022 року з 08:00 години по 08:00 годину 02 липня 2022 року у складі екіпажу «Хижак-604» у м.Запоріжжя, Комунарський район, сумісно з лейтенантом поліції Срібним О. та старшим лейтенантом поліції Калиною Б., працівниками поліції о 21:45 год. за адресою м.Запоріжжя, Комунарський район, проспект Соборний, 18А було зупинено транспортний засіб «ЗАЗ110307», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , Під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд проводився зі згоди водія за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820. Результат позитивний 0,23 % проміле, тест №1201. Водій з результатом погодив та в медичний заклад не забажав. Від керування транспортного засобу відсторонений, про повторність попереджений, автомобіль припаркований без порушень ПДР. На гр. ОСОБА_1 було складено протокол серії ААБ №067266 за ч.1 ст.130 КУпАП. Вилучено ПВ серії ВВТ №441992, видано ТД на право керування ТЗ серії ПК 372541. Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими. В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вищевказаному правопорушенні не визнав, заперечував факт керування транспортним засобом, пояснив, що він приїхав в обід з дитиною у супермаркет, здійснив покупки, випив банку пива, підійшов до автомобіля та посадив в автомобіль дитину, коли до нього підійшли працівники поліції та попросили права, спитали, чи він пив. Він відповів, що пив. Поліцейські йому його права не роз`яснили, як і порядок проходження медичного огляду, сертифікат на газоаналізатор не надали. Він не казав, що йому потрібен адвокат, не казав, що з результатом медичного огляду не згоден. Просив провадження по справі закрити, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення у його діях. В судовому засіданні суду першої інстанції захисник адвокат Щербина К.В. надав пояснення, аналогічні викладеним у письмовому клопотанні про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, зауважив, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та ОСОБА_1 не надали можливість пройти медичний огляд у закладі, протокол складено не тією особою, яка проводила медичний огляд. На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Всі доводи ОСОБА_1 , які викладені в апеляційній скарзі, були належним чином перевірені судом першої інстанції та їм надана обґрунтована та вмотивована відповідь в оскаржуваній постанові. Доказів на спростування висновків суду ОСОБА_1 не надано. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що при винесені вказаної постанови, суд першої інстанції, всупереч вимогам статті 252 КУпАП не забезпечив всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є необґрунтованими та суперечать змісту оскаржуваної постанови. Так, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності - також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9.«а» ПДР, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційна скарга апелянта не містить доводів, які би вказували на незаконність ухваленого судом рішення. Посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відеозапис долучений до матеріалів справи не підтверджує, що він взагалі керував автомобілем у вказаний в протоколі день та час, є необґрунтованим та суперечить фактичним обставинам справи. З відеозапису події убачається, що факт керування транспортним засобом не заперечувався самим ОСОБА_1 як під час спілкування останнього з працівниками поліції так і під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. Сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом«ЗАЗ110307», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 ,у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які долучені до матеріалів справи. Об`єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа в матеріалах немає. Твердження ОСОБА_1 щодо безпідставної пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу, є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи Відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. З відеозапису події убачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проходив на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820. Результат огляду 0,23 % проміле, що підтверджується роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 від 01 липня 2022 року №1201. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився. Згідно з матеріалами справи, під час оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 своєї вини не заперечував та не оспорював фактичні обставини справи. Більше того, останній не заперечував факту вживання алкогольних напоїв. При цьому, зазначивши, що випив пляшку пива. Відомостей про те, що останній не погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу та оспорював ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає в діях працівників поліції порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, який передбачений ст.266 КУпАП. Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Згідно п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення водія до закладу охорони здоров`я для проходження відповідного огляду, є безпідставним з огляду на таке. Так, відповідно до положень п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. З відеозапису убачається, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, а тому підстав для направлення ОСОБА_1 до медичного закладу у працівників поліції не було. Даних про те, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу висловлював незгоду з результатами проведеного на місці огляду, матеріали справи не містять, а навпаки ці матеріали свідчать про протилежне. Так, ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується підписом останнього, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Не вбачається порушення прав ОСОБА_1 під час огляду останнього на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6820. Не погоджується суд апеляційної інстанції з доводами апелянта щодо відсутності в матеріалах справи документів, що підтверджують належний стан технічного засобу «АLCOTEST DRAGER 6820», № НОМЕР_2 , зокрема його сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, оскільки матеріали справи не містять відомостей проте, що ОСОБА_1 висловлював вимогу про надання йому сертифікату відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, який використовували при його огляді, та цю вимогу було проігноровано. Перевіряючи доводи апелянта про те, що в порушення пунктів 5, 9 розділу III Інструкції, інспектор поліції не роз`яснив йому його права і обов`язки, визначені ст.63 Конституції України, ст. ст.268, 287-289 КУпАП, є безпідставними та спростовуються вищевказаними доказами. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №067266 від 01 липня 2022 року зазначено, що громадянину ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП і повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, що підтверджується підписом останнього. При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено - водію ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки в установленому законом порядку. На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395. Те, що саме той працівник поліції, який проводив огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення не складав, як і не складав акт огляду на стан сп`яніння, не є порушенням вимог закону та не вказує на безпідставність складання протоколу. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без жодних зауважень. З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не звертався. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 10 серпня 2022року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 333/2741/22