Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/8712/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2023 р. Справа № 520/8712/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 (суддя: Зінченко А.В., м. Харків) по справі № 520/8712/22 за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут (далі по тексту відповідач, НТУ «ХПІ»), в якому просить суд зобов`язати Національний технічний університет Харківський політехнічний інститут привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту № 76300, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Кирпичова, 2, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а саме: - обладнати захисну споруду цивільного захисту системами протипожежного захисту; - обладнати захисну споруду цивільного захисту інженерним та спеціальним обладнанням та системами життєзабезпечення (в тому числі системою фільтро-вентиляції); - провести перевірку та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховища, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень), герметичних клапанів та клапанів надмірного тиску; - провести щорічну перевірку на герметичність сховища (згідно довідки про перевірку герметичності сховища); - провести перевірку та обслуговування противибухових пристроїв з відповідними записами у журналі перевірки стану захисної споруди. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 по справі № 520/8712/22 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Кирпичова, буд. 2,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 02071180) про зобов`язання вчинити певні дії-задоволено. Зобов`язано Національний технічний університет Харківський політехнічний інститут (код ЄДРПОУ 02071180) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту № 76300, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Кирпичова, 2, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а саме: - обладнати захисну споруду цивільного захисту системами протипожежного захисту; - обладнати захисну споруду цивільного захисту інженерним та спеціальним обладнанням та системами життєзабезпечення (в тому числі системою фільтро-вентиляції); - провести перевірку та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховища, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень), герметичних клапанів та клапанів надмірного тиску; - провести щорічну перевірку на герметичність сховища (згідно довідки про перевірку герметичності сховища); - провести перевірку та обслуговування противибухових пристроїв з відповідними записами у журналі перевірки стану захисної споруди. Відповідач не погодився з вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 по справі № 520/8712/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відсутність у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області повноважень на звернення до суду з позовом про зобов`язання вчинити певні дії не є передумовою і відповідно не дає прокуророві право звертатися до суду з таким позовом, оскільки в даному випадку це не є належним способом реалізації державним органом своїх повноважень, а тому підстави для такого представництва у прокурора відсутні. Вказує, що на підставі ст. 68 КЦЗ України саме органи ДСНС уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, а тому здійснення захисту інтересів держави у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин. Вказує, що прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що у даній справі органи ДСНС не мали об`єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування для усунення виявлених порушень. З викладених підстав, також вказує, що у даному спорі відсутній як суб`єкт владних повноважень, який би за законом мав право звернутись до суду із цим позовом до відповідача із заявленими позовними вимогами, так і можливість за законом заявлення в судовому порядку таких вимог до відповідача. Стверджує, що звернення до суду особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач) є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин не порушені. Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив суд у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити повністю, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Київською окружною прокуратурою м. Харкова здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), розміщених на території Київського району м. Харкова. Згідно з інформацією ГУ ДСНС у Харківській області та Харківської міської ради встановлено, що на території району наявна захисна споруда цивільного захисту № 76300, яка є неготовою для використання за призначенням. Згідно з паспортом вказаної захисної споруди, остання розташована за адресою: м. Харків, вул. Кирпичова, 2, прийнята в експлуатацію 10.02.1984, розрахована на укриття 150 осіб, балансоутримувач захисної споруди - Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». У лютому 2022 року відділом запобігання надзвичайним ситуаціям по Київському району Харківської міської територіальної громади ГУ ДСНС у Харківській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання НТУ «ХПІ» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатами вказаного заходу складено Акт та надано НТУ «ХПІ» припис від 10.02.2022 № 31 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки. Згідно з пунктами 115-132 вказаного припису, необхідно було усунути наступні порушення, що стосуються захисної споруди цивільного захисту (ЗСЦЗ): - забезпечити належне утримання та експлуатацію ЗСЦЗ у мирний час та її готовність до укриття працюючого персоналу відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579; - на ЗСЦЗ забезпечити ведення відповідної документації згідно до Вимог; - розробити та вивісити на видному місці план евакуації із захисної споруди. Місця розташування первинних засобів пожежогасіння та плану евакуації повинні бути позначені та освітлені; - ЗСЦЗ обладнати системами протипожежного захисту; - ЗСЦЗ забезпечити первинними засобами пожежогасіння (в т.ч. вогнегасниками); - формування з обслуговування захисних споруд забезпечити засобами індивідуального захисту, радіаційної та хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди; - ЗСЦЗ обладнати (забезпечити) комунікаціями, інженерними мережами, інженерним та спеціальним обладнанням та системами життєзабезпечення (в т.ч. системою фільтро -вентиляції), які на ній повністю відсутні; - захисну споруду укомплектувати необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 Вимог; - ЗСЦЗ забезпечити необхідними лікарськими засобами та медичними виробами; - провести перевірку та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховища, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень), герметичних клапанів та клапанів надмірного тиску; - проводити щорічну перевірку на герметичність сховища (згідно довідки про перевірку герметичності сховища); - проводити перевірку та обслуговування противибухових пристроїв з відповідними записами у журналі перевірки стану захисної споруди; - розробити план консервації та збереження спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення сховища; - здійснювати підтримання належного технічного стану приміщень ЗСЦЗ та її ремонт відповідно до чинних положень про проведення планово- попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення; - забезпечити експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди відповідно до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок (забезпечити захисну споруду відповідним обладнанням); - ЗСЦЗ обладнати системами водопостачання, каналізації і опалення; забезпечити герметичність та дотримання в сховищі температурно-вологісного режиму, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату; - захисну споруду (у разі розміщенні на ній пункту управління) забезпечити системами зв`язку і оповіщення. Строк виконання припису було встановлено до 10.04.2022. Аналогічні недоліки технічного стану вказаної ЗСЦЗ підтверджуються Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 76300, складеного уповноваженими представниками НТУ «ХПІ» 09.02.2022. З метою з`ясування стану усунення недоліків, наведених у приписі, що стосуються вказаної захисної споруди, Київською окружною прокуратурою м. Харкова направлено запит до НТУ «ХПІ». Згідно з відповіддю НТУ «ХПІ» від 14.09.2022, на виконання вказаного припису Університетом розроблено та впроваджено в дію план заходів по усуненню виявлених порушень, копію якого 17.02.2022 направлено до Київського РВ ГУ ДСНС у Харківській області. Як вбачається з цієї відповіді та Плану заходів по усуненню порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки захисної споруди цивільного захисту НТУ «ХПІ», згідно з приписом ДСНС від 10 лютого 2022 року №31, на даний час Університетом не усунуті порушення, які потребують виконання робіт з розробки проектно-технічної документації та проведення капітального ремонту, а саме: не обладнано ЗСЦЗ системами протипожежного захисту, інженерним та спеціальним обладнанням та системами життєзабезпечення (в т.ч. системою фільтро-вентиляції); не проведено перевірку та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховища, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень), герметичних клапанів та клапанів надмірного тиску; не проведено щорічну перевірку на герметичність сховища (згідно довідки про перевірку герметичності сховища); не проведено перевірку та обслуговування противибухових пристроїв з відповідними записами у журналі перевірки стану захисної споруди. У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог припису у встановлений термін, керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова звернувся з даним позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що неприведення захисної споруди № 76300 за адресою: м. Харків, вул. Кирпичова, 2 до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини. Щодо твердження відповідача, що прокурор не може користуватись правом на звернення до суду з позовом, то суд вказав, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 820/4717/16 - постанова від 15.09.2019 (тотожні правовідносини), дійшла висновку про те, що спір такого характеру розглядається у порядку адміністративного судочинства, а також підтвердила право прокурора на звернення до суду з таким позовом в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Ключовим питанням у цій справі є наявність або відсутність у керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Згідно зі статтею 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване. Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави». У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором. Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - «Закон України «Про прокуратуру»») визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно з частиною третьою статті 23 указаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18. Своє право на звернення до суду з цим позовом керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання. Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є ГУ ДСНС у Харківській області. Але, з огляду на його бездіяльність, інтереси держави ним не захищаються, у зв`язку із чим з цим позовом звертається саме прокурор. У контексті наведеного варто з`ясувати, чи наділений ГУ ДСНС у Харківській області належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у цій справі. Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів. Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України). Згідно із пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - «Порядок №138»), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі. Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138). Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138). Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579 (далі - «Наказ №579»). Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п. 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579). Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою КМ України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - «Положення №1052») встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Згідно з пунктом 3 Положення №1052, основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Відповідно до пункту 4 Положення №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: - здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; - здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту; - організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання; - складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; - застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки». Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень: - реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд; - звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей; - перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти. Тобто, на основі указаного висновується, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту). Тож, на підставі аналізу зазначених норм законодавства колегія суддів констатує, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача. Тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22, від 05 вересня 2023 року у справі № 260/4044/22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності. За таких умов, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви прокурора без розгляду, адже останній належним чином не обґрунтував підстави звернення до суду з цим позовом. Між тим, колегія суддів вказує, що ГУ ДСНС у Харківській області не має самостійного права звернення до суду із цим позовом. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до частини першої статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого його рішення підлягає скасуванню з залишенням адміністративного позову без розгляду. Керуючись ст. 240, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 по справі № 520/8712/22 - скасувати. Адміністративний позов Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" про зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова