Ухвала КАС ВС № 640/4926/22

УХВАЛА 28 вересня 2023 року Київ справа №640/4926/22 адміністративне провадження №К/990/31427/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 640/4926/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЛИЧНА ПЕРСПЕКТИВА ПЛЮС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 14.09.2023 до суду вп`яте через підсистему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, (далі - ГУ ДПС, скаржник). При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 14.03.2023, повний її текст складено 20.03.2023, відповідно, останнім днем на її оскарження було 19.04.2023, проте, касаційну скаргу подано лише 14.09.2023, тобто з пропуском строку, встановленого для цього. ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке вмотивоване тим, що повний текст постанови було отримано 21.03.2023 і вперше подало касаційну скаргу в межах встановленого КАС України строку. Зазначає, що касаційна скарга подається у найкоротший строк після постановлення ухвали про повернення. Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, виходячи з такого. Суд встановив, що вперше касаційна скарга подана до суду через підсистему «Електронний суд» 14.04.2023. Верховний Суд повернув ухвалою від 17.04.2023 на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки така була підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 18.04.2023 о 02:58 год. Вдруге касаційну скаргу ГУ ДПС подало до суду через підсистему «Електронний суд» 02.06.2023, тобто більше ніж через місяць з дня отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги. Верховний Суд ухвалою від 05.06.2023 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 05.06.2023 о 17:24 год. Наступні касаційні скарги у цій справі, які подавалися ГУ ДПС 29.06.2023, 07.08.2023, Верховний Суд повернув ухвалами від 13.07.2023, 16.08.2023 визнавши недостатнім наведене у скаргах обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд повторно роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Копії цих ухвал ГУ ДПС отримало 13.07.2023 о 17:48 год, 16.08.2023 18:26 год. Вп`яте касаційну скаргу подано 14.09.2023, тобто майже через місяць з дня отримання ухвали про повернення вчетверте поданої касаційної скарги. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ГУ ДПС не обґрунтовує необхідність таких проміжків часу для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань. Заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Загальний строк, що минув з дати ухвалення постанови апеляційного суду і до моменту подачі касаційної скарги вп`яте становить більше п`яти місяців, що виходить за межі встановленого КАС України строку для оскарження судового рішення. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, однак, вп`яте подана касаційна скарга їм так і не відповідає. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Перевіркою змісту вп`яте поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній, аналогічно попереднім касаційним скаргам, міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України і наведені доводи щодо неправильного застосування норм права, пов`язаних із перевіркою правильності висновків контролюючого органу, зроблених в акті перевірки, по суті виявлених порушень. ГУ ДПС доводить, що господарські операції позивача не мали реального характеру. Разом з тим суди, врахувавши низку постанов Верховного Суду, дійшли висновку про протиправність призначеної відносно позивача перевірки, оскільки наказ про її проведення видано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі - Постанова КМУ №89), в той час як був чинним і незміненим пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким введено мораторій на проведення відповідної документальної перевірки. Зазначений висновок є самостійною підставою для задоволення позовних вимог, а його перевірка передує перегляду інших висновків судів. Водночас у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування незгоди з таким висновком суду у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. Усталеною є

позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 640/4926/22 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень; - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко