Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/16190/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/16190/22 пров. № А/857/9265/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М., суддів: Онишкевича Т.В., Сеника Р.П., секретаря судового засідання Демчик Л.Р. представника позивача Хомик Г.М. представника відповідача Флис Р.М. розглянувши в судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі № 380/16190/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, суддя в 1-й інстанції Мартинюк В.Я., час ухвалення рішення - 10 год. 56 хв., місце ухвалення рішення - м. Львів, дата складання повного тексту рішення 25.04.2023,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі відповідач) в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці від 12.10.2022 року №1264-о «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити на державній службі на посаді начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 26.10.2022 року; стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 26.10.2022 року по день поновлення на роботі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що станом на дату його звільнення у відповідача було відсутнє рішення щодо встановлення його вини у вчиненні дисциплінарного проступку та притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вказує, що відповідачем не доведено фактів порушення умов контракту №46/2022 від 27.06.2022 року. У доповідній записці не міститься відомостей, які б свідчили про те, що особа яка проводила аналіз виконання завдань та досягнення показників результативності, ефективності та якості їх виконання ним за 3 квартал 2022 року провела оцінку рівня виконання завдання 1, передбаченого пунктом 5 контракту, а також визначила у цифровому виразі відсоток досягнення ключових показників виконання такого завдання, з урахуванням допустимих відхилень. Зазначає, що всупереч умовам укладеного контракту та п.9 Порядку №494 в.о. заступника начальника митного поста начальником відділу митного оформлення №5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці Юрієм Лаганяком фактично не проведено аналізу та оцінки стану виконання завдань та виконання інших умов контракту, а факти, наведені у доповідній записці не підтверджуються жодними іншими документами. Посилання у доповідній записці на неналежне виконання умов контракту та недосягнення ключових показників є безпідставними. Стверджує, що фактично не виконував свої посадові обов`язки протягом 5 днів у серпні 2022 року у зв`язку з перебуванням у відпустці та був позбавлений можливості виконувати поставлені завдання протягом 23 днів у вересні 2022 року у зв`язку з відстороненням від виконання обов`язків за посадою відповідно до наказу Львівської митниці від 07.09.2022 року №134-дс. Вказує, що виконання умов контракту, в тому числі щодо подання в передбаченому порядку звітів про стан виконання зазначених контрактом завдань, суперечило б вимогам наказу від 07.09.2022 року №134-дс. Подання звіту про виконання завдань та ключових показників згідно контракту як завдання чи обов`язок на період відсторонення його від виконання посадових обов`язків у зв`язку з дисциплінарним провадженням йому визначено не було. Зазначає, що у доповідній записці, яка зазначена як підстава звільнення та у наказі №1264-0 не визначено підстав припинення державної служби, передбачених контрактом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці Державної митної служби України від 12.10.2022 року №1264-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на державній службі на посаді начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 26.10.2022 року. Стягнуто з Львівської митниці (адреса: м. Львів, вул. Костюшка Т., 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 157127 (сто п`ятдесят сім тисяч сто двадцять сім) грн. 84 коп. середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 29144 грн. 63 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів допущено до негайного виконання. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог, покликається на те, що станом на 06.10.2022 року позивачем не подано звіт про виконання завдань та ключових показників, визначених Контрактом про проходження державної служби №46/2022 від 27.06.2022 року. Вказує, що в період з 01.07.2022 року по 08.09.2022 року посадовими особами відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці не в повному обсязі забезпечено дотримання доручення Державної митної служби України від 31.03.2022 року №37-16/1-Д. Однією з причин, що призвели до вчинення посадовими особами відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці порушень є неналежний контроль за діями підпорядкованого особового складу з боку позивача як безпосереднього керівника. Даний факт свідчить про неналежне виконання позивачем умов Контракту №46/2022 від 27.06.2022 року у зв`язку з недосягненням ним ключових показників. Стверджує, що позивачем не враховано положення Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади №55 від 17.01.2018 року. Оскаржуваний наказ виданий відповідно до цієї Інструкції, яка і встановлює вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі. Вказує, що посилання позивача на дисциплінарне провадження до виконання обумовлених в контракті завдань не має жодного відношення. Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказав, що рішення суду першої інстанції є законним, прийнятим з дотриманням всіх норм чинного законодавства. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Судом першої інстанції вірно встановлено, що наказом Львівської митниці Державної митної служби України №746-о від 27.06.2022 року позивача з 01.07.2022 року переведено на посаду начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці шляхом укладення контракту про проходження державної служби. 27.06.2022 року між позивачем та Львівською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України в особі в.о. начальника митниці Меньшикова Данііла Олексійовича укладено контракт про проходження державної служби №46/2022 (позивача призначено на посаду державної служби начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці). Наказом Львівської митниці Державної митної служби України №1264-о від 12.10.2022 року припинено державну службу та звільнено 25.10.2022 року позивача з посади начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці у зв`язку з неналежним виконанням умов Контракту про проходження державної служби відповідно до п.9 ч.1 ст.83, ст.88-1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII; припинено дію Контракту про проходження державної служби від 27.06.2022 року №46/2022 відповідно до п.21 цього Контракту у зв`язку із неналежним виконанням умов Контракту про проходження державної служби від 27.06.2022 року №46/2022. Підстава: резолюція в.о. начальника Львівської митниці Шахрая О.Є. на доповідній записці в.о. заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення №5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці Юрія Лаганяка від 06.10.2022 року №7.4-28-03/36-1585, Контракт про проходження державної служби від 27.06.2022 року №46/2022, статті 31-1, 88-1 Закону України «Про державну службу». У згаданій доповідній записці зазначено, що позивачем не подано звіт про виконання завдань та ключових показників, визначених згаданим контрактом, чим порушено вимоги підп.3.1 п.3 наказу Державної митної служби України від 18.02.2021 №105 «Про проходження державної служби з укладенням контракту», п.10 та підп.17.7 п.7 цього ж контракту. Крім того, зазначено, що ОСОБА_1 у зв`язку з недосягненням ключових показників першого завдання, а саме: «Керівництво та організація ефективної роботи підрозділу щодо забезпечення виконання покладених завдань», що полягає у стовідсотковому контролі дотримання підлеглими посадовими особами вимог законодавства, розпорядчих актів Держмитслужби під час виконання посадових обов`язків, додержання службової та виконавської дисципліни, етики поведінки державного службовця. Також, наказом Львівської митниці Державної митної служби України №134-дс від 07.09.2022 року порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача; встановлено термін дисциплінарного провадження стосовно позивача з 08.09.2022 року по 12.10.2022 року. Наказом Львівської митниці Державної митної служби України №226-дс від 13.10.2022 року продовжено до 04.11.2022 року термін дисциплінарного провадження стосовно позивача. Наказом Львівської митниці Державної митної служби України №254-дс від 04.11.2022 року закрито дисциплінарне провадження стосовно позивача та зазначено, що підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні. Позивач, вважаючи своє звільнення протиправним, вернувся із цим позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем через невірну кваліфікацію дій позивача як неналежне виконання умов контракту, а не як неналежне виконання посадових обов`язків, було порушено процедуру звільнення ОСОБА_1 , в наслідок чого було прийнято наказ, який не відповідає критеріям правомірності передбачених у пунктах 1. 3, 4, 8, 9 ч.2 ст.2 КАС України. Судом першої інстанції вірно зазначено, що контракт з позивачем припинено у зв`язку з неподанням звіту про виконання завдань та ключових показників, визначених контрактом, чим порушено підп.3.1 п.3 наказу Державної митної служби України від 18.02.2021 №105 «Про проходження державної служби з укладенням контракту», п.10 та підп.17.7 п.7 цього ж контракту. Проте, у проміжку з 07 вересня по 04 листопада 2022 року ОСОБА_1 був позбавлений можливості виконувати зазначені умови контракту щодо звітування перед безпосереднім керівником у зв`язку з відстороненням від виконанням обов`язків, місцем праці в іншій місцевості та, як наслідок, відсутності повної інформації за третій квартал 2022 року про стан виконання завдань та ключових показників відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Митним кодексом України, Законом України «Про державну службу», а також Кодексом законів про працю України у випадках якщо нормами Закону України «Про державну службу» не врегульовано спірні правовідносини або коли про це не йдеться у законі. Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Відповідно до статті 569 Митного кодексу України (далі - МК України) працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII тут і надалі в редакції чинній на момент вирішення спірних правовідносин). Частиною 1 статті 1 Закон № 889-VІІІ визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина 2 статті 1 Закон № 889-VІІІ). Відповідно до пунктів 6-8 частини 1 статті 8 Закону № 889-VІІІ, державний службовець зобов`язаний, зокрема: забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Згідно частини 5 статті 570 МК України з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається до проведення конкурсу керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або керівником митниці у разі делегування йому відповідних повноважень. Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійний характер. Чисельність посад державної служби в митному органі, на які здійснюється призначення з укладанням контракту про проходження державної служби, не обмежується. Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років. Дія контракту про проходження державної служби за умови належного його виконання державним службовцем може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту. Відповідно до частин 1, 2 статті 31-1 Закону № 889-VІІІ з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Порядок призначення на посади державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби, зокрема, визначає: 1) умови, за яких призначення на посаду державної служби може здійснюватися на умовах, передбачених контрактом; 2) обчислення строку проходження державної служби за контрактом та порядок набрання контрактом чинності; 3) види і порядок узгодження додаткових умов контракту; 4) порядок укладання контрактів; 5) відповідальність сторін та порядок вирішення спорів; 6) порядок продовження строку, зміни умов, припинення дії та розірвання контракту; 7) особливості укладання окремих контрактів. Частиною 5 статті 31-1 Закону № 889-VІІІ визначено, що до істотних умов контракту належать: 1) місце роботи і посада державної служби; 2) спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби; 3) дата набрання чинності та строк дії контракту; 4) права та обов`язки сторін; 5) завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання; 6) режим праці та відпочинку; 7) умови оплати праці; 8) відповідальність сторін та вирішення спорів; 9) підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту. За взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби. При укладанні контракту про проходження державної служби не допускається звуження обсягу прав державного службовця, визначених цим Законом. Відповідно до частини 8 статті 31-1 Закону № 889-VІІІ контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років. Згідно із частиною 9 статті 31-1 Закону № 889-VІІІ контракт про проходження державної служби підписується державним службовцем та суб`єктом призначення або керівником державної служби і є невід`ємною частиною акта про призначення на посаду. Контракт про проходження державної служби набирає чинності з дати, визначеної в акті про призначення на посаду як дата початку виконання посадових обов`язків (частина 10 статті 31-1 Закону № 889-VІІІ). Відтак колегія суддів враховує, що відносини, зокрема, щодо припинення державної служби регулюються Законом № 889-VIII. Підстави для припинення державної служби визначено приписами статті 83 Закону № 889-VIII, згідно з частиною першою якої державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону); 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади»; 9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону). Згідно із статтею 88-1 Закону № 889-VIII щодо припинення державної служби з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби визначено, що контрактом про проходження державної служби можуть бути встановлені додаткові, крім передбачених цим Законом, підстави припинення державної служби. Аналіз наведених вище правових норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що однією з підстав припинення державної служби, зокрема, є підстави, передбачені контрактом про проходження державної служби (у разі укладення). Як згадувалось вище, 27.06.2022 року між позивачем та Львівською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України в особі в.о. начальника митниці Меньшикова Данііла Олексійовича укладено контракт про проходження державної служби №46/2022 (далі Контракт) (позивача призначено на посаду державної служби начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці). Пунктом 4 Контракту передбачено, що спеціальними вимогами до особи є, зокрема, доброчесність: здатність спрямовувати власні дії на захист публічних інтересів, утримуватися від конфлікту між приватними та публічними інтересами, ефективно розпоряджатися державними ресурсами, здатність дотримуватися правил етичної поведінки, порядності, чесності, справедливості, підзвітності; усвідомлення обмеження у виявленні переваг, прихильності та/або негативного ставлення до окремих фізичних та юридичних осіб, політичних партій, громадських, релігійних та інших організацій. Згідно з пунктом 5 Контракту, особа відповідно до контракту зобов`язується виконати завдання та досягти визначених показників результативності, ефективності та якості їх виконання, зокрема серед інших: - керівництво та організація ефективної роботи підрозділу щодо забезпечення виконання покладених на підрозділ завдань; - забезпечення контролю за здійсненням митних процедур щодо товарів та транспортних засобів комерційного призначення. Пунктом 10 Контракту встановлено, що особа зобов`язана: особисто виконувати завдання, визначені цим контрактом, та щоквартально звітувати про їх виконання безпосередньому керівнику протягом трьох робочих днів після завершення звітного періоду; виконувати обов`язки, визначені у Законі України «Про державну службу», відповідних положеннях про структурні підрозділи державного органу, посадовій інструкції, та умов цього контракту; не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням посадових обов`язків та завдань; дотримуватися службової дисципліни, обмежень та заборон, пов`язаних з проходженням державної служби, інформувати безпосереднього керівника (у разі його відсутності керівника вищого рівня) про обставини, що унеможливлюють подальше проходження служби, перебування на займаній посаді або виконання умов цього контракту. Відповідно до пункту 21 Контракту № 677 дія цього контракту припиняється: у разі закінчення строку, на який укладено цей контракт; за ініціативою особи або за згодою сторін; за ініціативою державного органу у разі невиконання або неналежного виконання особою умов цього контракту; у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 Закону України «Про державну службу», та з інших підстав, визначених законодавством. У разі невиконання або неналежного виконання особою умов цього контракту державний орган повідомляє особі про припинення цього контракту не пізніше ніж за сім календарних днів до такого припинення. Згідно з пунктом 22 Контракту № 677 неналежним виконанням або невиконанням особою цього контракту вважається: невиконання посадовою особою завдання (завдань) у строки, визначенні Графіком виконання завдань; недосягнення особою ключових показників завдання (завдань); невиконання додаткових умов цього договору. Кабінетом Міністрів України від 17.06.2020 №494 затверджено Порядок укладення контрактів про проходження державної служби (далі - Порядок №494), який визначає зміст, процедуру укладення, зміни та розірвання контракту про проходження державної служби (далі - контракт) як строкового трудового договору, укладеного між державним органом та особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби категорії «Б» або «В» (далі - особа). Відповідно до пункту 4 Порядку № 494 контракт може бути укладено з особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби та основні посадові обов`язки за посадою якої передбачають виконання конкретного завдання (завдань), яке є заздалегідь визначеним, досяжним, з встановленими датами початку і завершення виконання (не виконується постійно). Робота на посаді державної служби, яка передбачає укладення контракту, не може бути типовою та повторюваною. Відповідно до контракту особа зобов`язується виконувати завдання, а державний орган зобов`язується виплачувати їй заробітну плату згідно із Законом України «Про державну службу». Завдання, передбачені у контракті, визначаються в межах повноважень, встановлених посадовою інструкцією. Завдання містять ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання (далі - ключові показники), які повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано діяльність особи. Ключові показники повинні вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні і мати чіткі строки виконання (пункт 9 Порядок № 494). Згідно із пунктом 10 Порядку № 494 особа зобов`язана виконувати завдання, визначені контрактом, особисто. Контрактом визначаються окремі етапи виконання завдань. Про виконання окремого етапу завдання особа звітує у спосіб і в строки, визначені контрактом. За приписами пункту 14 Порядку № 494 у контракті зазначаються предмет, істотні та додаткові умови, строк дії контракту та реквізити сторін. До контракту додається графік виконання завдань, який є його невід`ємною частиною. Пунктом 15 Порядку № 494 передбачено, що істотними умовами контракту є: місце роботи і посада державної служби; спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби, за якою укладається контракт; дата набрання чинності та строк дії контракту; права та обов`язки сторін; завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання; режим праці та відпочинку; умови оплати праці; відповідальність сторін та вирішення спорів; підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту. Відповідно до пункту 20 Порядку № 494 за взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби, що не суперечать Закону України «Про державну службу» та не звужують обсяг прав особи. Додатковими умовами контракту, зокрема, можуть бути: встановлення випробування для особи з метою визначення її відповідності займаній посаді із зазначенням його строку; направлення особи у службові відрядження; умови професійного розвитку особи надання службового транспорту та умови його експлуатації; види розумного пристосування для особи з інвалідністю. Додатком до Порядку № 494 затверджено форму типового контракту про проходження державної служби, а додатком типового контракту про проходження державної служби - графік виконання завдань. Пункт 25 Порядку № 494 встановлює, що дія контракту припиняється з підстав, передбачених законом. Суб`єкт призначення або керівник державної служби до прийняття наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу на зайняття відповідної посади або до її заміщення шляхом переведення може визначити додаткові, крім встановлених законодавством, підстави розірвання контракту, а також строки та порядок повідомлення про це сторонам. Згідно частини 1 статті 68 Закону № 889-VIII, дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців. Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частини 1, 3, 10, 11 статті 69 Закону № 889-VIII). Стаття 73 Закону № 889-VIII встановлює, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. Відповідно до статті 75 Закону № 889-VІІІ, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення. Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 71 Закону № 889-VIII). Так, на виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 був затверджений «Порядок здійснення дисциплінарного провадження» (далі - Порядок № 1039). Відповідно до пункту 7 Порядку № 1039 передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія. Відповідно до пункту 35 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання. Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до статті 75 Закону. Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу. У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення. Згідно пункту 36 Порядку № 1039, за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом Львівської митниці Державної митної служби України №1264-о від 12.10.2022 року припинено державну службу та звільнено 25.10.2022 року позивача з посади начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці у зв`язку з неналежним виконанням умов Контракту про проходження державної служби відповідно до п.9 ч.1 ст.83, ст.88-1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII; припинено дію Контракту про проходження державної служби від 27.06.2022 року №46/2022 відповідно до п.21 цього Контракту у зв`язку із неналежним виконанням умов Контракту про проходження державної служби від 27.06.2022 року №46/2022. Підстава: резолюція в.о. начальника Львівської митниці Шахрая О.Є. на доповідній записці в.о. заступника начальника митного поста начальника відділу митного оформлення №5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці Юрія Лаганяка від 06.10.2022 року №7.4-28-03/36-1585, Контракт про проходження державної служби від 27.06.2022 року №46/2022, статті 31-1, 88-1 Закону України «Про державну службу».. Відповідно до Доповідної записки від 23.09.2022 № 7.4-25/220 у вступній частині зазначається, що Комісією з контролю за дотриманням посадовими особами Львівської митниці законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження служби утвореною наказом Львівської митниці Держмитлужби від 14.07.2020 №530 на підставі доповідної записки відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці від 15.09.2022 №7.4-25/232 розглянуто матеріали контрольних заходів стосовно начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці та комісією встановлено порушення впродовж перебування на своїй посаді, однак як було вказано вище відповідну Доповідну записку підписав начальник відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Ю. Пшеничний, підписів і зазначення інших посадових осіб членів комісії відсутні. У згаданій доповідній записці зазначено, що позивачем не подано звіт про виконання завдань та ключових показників, визначених згаданим контрактом, чим порушено вимоги підп.3.1 п.3 наказу Державної митної служби України від 18.02.2021 №105 «Про проходження державної служби з укладенням контракту», п.10 та підп.17.7 п.7 цього ж контракту. Крім того, зазначено, що ОСОБА_1 у зв`язку з недосягненням ключових показників першого завдання, а саме: «Керівництво та організація ефективної роботи підрозділу щодо забезпечення виконання покладених завдань», що полягає у стовідсотковому контролі дотримання підлеглими посадовими особами вимог законодавства, розпорядчих актів Держмитслужби під час виконання посадових обов`язків, додержання службової та виконавської дисципліни, етики поведінки державного службовця. З урахуванням наведеного дії позивача кваліфіковано як ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII, а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень. В той же час, суд звертає увагу на те, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків внаслідок вчинення особою певних дій чи бездіяльності. Виходячи з суті спірних правовідносин і предмету доказування у цій справі, судом підлягає дослідженню правомірність висновків стосовно порушення позивачем функціональних обов`язків з урахуванням вимог Закону № 889-VIII та Порядку № 1039 у відповідності до укладеного Контракту, однак як засвідчують матеріали справи такий порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідачем не дотриманий. Водночас, на думку суду недоліки у роботі позивача, які зазначені в доповідній записці, на підставі якої було прийнято оскаржуваний наказ про звільнення позивача не свідчать в повній мірі та не підтверджують його недостатню кваліфікацію, доповідна записка не містить належних обґрунтувань щодо висновку про невідповідність позивача займаній посаді. Таким чином, доводи доповідної записки не підтверджені повнотою, достатністю, всебічністю, не застосованого правового інструментарію для доведення вини позивача згідно законодавства та за результатами розгляду матеріалів контрольних заходів складено незаконну, невмотивовану доповідну записку із пропозиціями щодо застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу - звільнення посади. Колегія суддів вважає, що в порушення пункту 9 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» (припинення державної служба з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) та статті 88-1 Закону України «Про державну службу» (контрактом про проходження державної служби можуть бути встановлені додаткові підстави припинення державної служби), необґрунтовано та безпідставно при звільненні позивача та припиненні державної служби, митний орган до спірних правовідносин, застосував пункт 21 Контракту №677 про проходження державної служби в частині недосягнення ключових показників завдань та невиконання додаткових умов контракту. Оскільки на момент звільнення позивача кінцевий результат ключових показників результативності, ефективності та якості їх виконання не міг бути встановлений, так як, термін їх не закінчився, а строки виконання і вимір ключових показників у кількісному та якісному вираженні не оцінені, як і показники відхилення, що передбачені Порядком укладення контрактів про проходження державної служби (Порядок № 494). Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно Результатів виконання завдань та досягнення показників результативності ефективності та якості їх виконання державним службовцем за ІІ квартал 2022 року, підтверджується, що позивач виконав усі показники згідно вимог Контракту, що затверджено посадовою особою Львівської митниці. Також в матеріалах справи наявний наказ Львівської митниці від 07.09.2022 року за №134-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », яким серед іншого, позивача відсторонено від виконання обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження з 08.09.2022 року (п.5). Робоче місце згідно п.6 згаданого наказу позивачу визначено в управлінні технічними засобами митного контролю Львівської митниці у м. Львові, вул. Городоцька, 369). Дисциплінарне провадження було закрито 04.11.2022 року наказом за №254-дс після звільнення позивача. Відтак, у проміжку з 07 вересня по 04 листопада 2022 року ОСОБА_1 був позбавлений можливості виконувати зазначені умови контракту щодо звітування перед безпосереднім керівником у зв`язку з відстороненням від виконанням обов`язків, місцем праці в іншій місцевості та, як наслідок, відсутності повної інформації за третій квартал 2022 року про стан виконання завдань та ключових показників відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці. Щодо оцінки досягнення/недосягнення ключових показників завдань та виконання/невиконання додаткових умов контракту мала місце на час надзвичайних і невідворотних обставин через військову агресію російської федерації і введення воєнного стану в Україні, що суд апеляційної інстанції вважає об`єктивними обставинами, які унеможливили та утруднили суб`єктами господарювання здійснювати в повному обсязі свою господарську діяльність, за рахунок якої і формуються ключові показники надходження до бюджету митних платежів. Крім цього, вказуючи на недосягнення ключових показників завдань та невиконання додаткових умов контракту, відповідач не зазначає доказів, які це підтверджують, обставин та періоду, у якому приймались ключові показники завдань, їх оцінку і наслідки. Щодо покликання апелянта, як на підставу невиконання умов Контракту, про те, що позивачем не забезпечено контроль за дотриманням підлеглими, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Судом проаналізовано наказ Мінфіну від 31.07.2015 № 684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю», який регламентує єдиний підхід до здійснення митними органами (їх структурними підрозділами) аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю. Згідно п. 1 розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, за результатами аналізу та оцінки ризиків у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України АСУР (шляхом здійснення автоматизованого контролю із застосуванням СУР) та/або посадові особи митних органів на підставі результатів застосування СУР (шляхом здійснення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР) обирають форми та обсяги митного контролю. Ч. 3 розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, передбачає, що посадові особи митниці (митного поста) Держмитслужби, які здійснюють митний контроль у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей та доповнюють/змінюють його за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів. Згідно розділу ІХ Порядку з метою забезпечення повноти збереження інформації щодо форм та обсягів митного контролю посадова особа митного органу (його структурного підрозділу) фіксує в АСМО або іншій інформаційній системі ЄАІС усі митні формальності, визначені за результатами застосування СУР, а також вносить інформацію про результати виконання митних формальностей відповідно до пунктів 8, 9 розділу VII цього Порядку. Відтак, в Порядку не зазначено про покладення саме на позивача обов`язку здійснювати детальний моніторинг виконання посадовими особами відділу митних формальностей, сформованих за результатами застосування системи управління ризиками, з метою оцінки повноти здійснення заходів, направлених на протидію порушенням законодавства з питань державної митної справи, як і не зазначено алгоритм дій позивача з проведення моніторингу. В доповідній записці дії позивача кваліфіковано як ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень. В той же час, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків внаслідок вчинення особою певних дій чи бездіяльності. Суд зазначає, що посадовою інструкцією позивача як начальника відділу митного оформлення не покладено обов`язку щодо взяття обов`язкової участі в проведенні митного огляду товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, як і не покладено обов`язку проводити ідентифікацію долучених інспекторами фото світлин транспортних засобів, долучених до ПІК «Інспектор». Посадові обов`язки позивача, крім того, не передбачають його відповідальності за порушення обов`язків щодо митного контролю та митного оформлення товарів працівниками відділу, на яких прямо покладено такі функції і які є самостійними суб`єктами відповідальності за вчинення порушень по службі. Разом з тим, ні в наказі, ні в процесі судового розгляду відповідач не конкретизував дій позивача, не зазначив, які дії мав він вчинити, а не вчинив, обмежившись лиш загальними фразами щодо необхідності контролю за діями підлеглих. Відтак, юридична відповідальність особи, в тому числі і за порушення державного службовця, настає лише у випадку вчинення нею правопорушення. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В контексті спірних правовідносин, це, зокрема, означає, що позивач повинен відповідати за порушення, які вчинені ним особисто, а не іншими інспекторами Львівської митниці. Відповідач, доводячи правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення, не довів суду, в чому конкретно полягає вина позивача. Якщо вони вважали, що така вина полягає у відсутності контролю за діями підлеглих, то необхідно довести, що саме повинен був вчинити позивач по службі в плані виконання своїх службових обов`язків щодо здійснення такого контролю і не вчинення чого призвело до порушення службових обов`язків підлеглими особами (не проведення інструкцій, оперативних нарад, раптових перевірок під час несення служби, не застосування заходів впливу до винних працівників, не виявлення порушень, не реагування на них у випадку виявлення тощо), що стало наслідком виявлених порушень з боку безпосереднього виконавця. Відповідач, не конкретизуючи вину позивача, виходить тільки з факту порушень службової дисципліни підлеглими працівниками та безпідставно вважає це достатньою підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення, що на думку суду, є помилковим. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення за вчинене порушення підпорядкованим працівником не ґрунтується на нормах законодавства щодо персональної відповідальності особи. Також відповідно до постанови Верховного Суду від 18.03.2020 справа № 818/1118/18 положеннями статті 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Крім того, оскаржуваний наказ в.о. начальника Львівської митниці прийнято керуючись саме ст. 88-1 Закону України «Про державну службу», на підставі п. 21 та п.22 контракту, саме у зв`язку із недосягнення ключових показників завдань та невиконання додаткових умов контракту, тому покликання відповідача на неналежний контроль за дотриманням підлеглими не може братись до уваги. Враховуючи формальне зазначення про неналежне виконання умов контракту про проходження державної служби, а саме недосягнення ключових показників завдань та невиконання додаткових умов контракту не сприяє чіткому правовому визначенню та диференціації, оскільки відсутність чіткої та однозначної причини звільнення позивача призводить до порушення принципу «правової визначеності», а загальні формулювання унеможливлюють чітке розуміння підстав звільнення. Разом з цим, зміст наказу та документи, які зазначено у такому наказі як підстави його прийняття, не містять детальної інформації та не описують суть і обставини недосягнення ключових показників завдань та невиконання додаткових умов контракту, відсутня обґрунтована оцінка формулювань таких показників, не отримано від особи пояснень і не проаналізовано фактичний стан обставин того чи іншого показника чи умови контракту, їх вплив у період перебування на державній службі. Суд апеляційної інстанції зауважує, що з наявних у матеріалах справи документів видно, що матеріали, на підставі яких прийнято оскаржуваних наказ, не містили відомостей, що характеризують позивача за період його роботи у митному органі, а також відсутні відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень у позивача, відповідачем не встановлено обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби, що також свідчить про порушенням процедури проведення дисциплінарного провадження. Оскільки, з`ясування всіх цих обставин, збирання відомостей, є обов`язковою передумовою, яка передує винесенню наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Враховуючи вищенаведене, позов задоволено правомірно, оскільки зміст оскаржуваного наказу та документи, які зазначено у такому наказі, як підстави його прийняття, не містять детальної інформації та не описують суть і обставини недосягнення ключових показників завдань та невиконання додаткових умов контракту, відсутня обґрунтована оцінка формулювань таких показників, не отримано від особи пояснень і не проаналізовано фактичний стан обставин того чи іншого показника чи умови контракту, їх вплив у період перебування на державній службі, порушено порядок здійснення дисциплінарного провадження проведення якого передбачено Законом № 889-VIII та Порядком №1039. Враховуючи формальне зазначення про неналежне виконання умов контракту про проходження державної служби, а саме недосягнення ключових показників завдань та невиконання додаткових умов контракту не сприяє чіткому правовому визначенню та диференціації, оскільки відсутність чіткої та однозначної причини звільнення позивача призводить до порушення принципу «правової визначеності», а загальні формулювання унеможливлюють чітке розуміння підстав звільнення. Відтак, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про протиправність наказу Львівської митниці від 12.10.2022 року №1264-о «Про звільнення ОСОБА_1 », тому такий підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці. Крім цього, колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції щодо розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Львівської митниці без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі № 380/16190/22 без змін.. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 28 вересня 2023 року