Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/11082/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/11082/21 Суддя (судді) першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: У грудні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.11.2021 №ФР43152 та зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.11.2021 №ФР43152, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року позов було задоволено: Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яка полягає у відмові провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30.11.2021 №ФР43152, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30.11.2021 №ФР43152, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням раніше проведених виплат. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просив задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом 10 днів з постановлення ухвали подати суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі № 580/11082/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 подану в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишено без задоволення. Суд першої інстанції вказав, що виплата заборгованості в результаті донарахування в розмірі 177003,94 грн. на виконання рішення суду буде здійснена за наявності відповідного фінансування в межах затверджених бюджетних призначень. Суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави вважати, що відповідач навмисно не виконує рішення суду. Рішення суду виконується з дотриманням чинного законодавства та в межах бюджетних асигнувань. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву про встановлення судового контролю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що рішення суду може не виконуватись лише у двох випадках - за умови відстрочення або розстрочення виконання рішення, однак, з відповідними заявами відповідач до суду не звертався, що свідчить про відсутність обставин, які істотно унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. 30 травня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому відповідач підтримує висновки суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, зазначаючи, що виплата позивачу нарахованої доплати бде здійснюватись в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та у порядку черговості, у разі наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. 03 липня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких апелянт посилається на судову практику Верховного Суду та Шостого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву та додаткових пояснень, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя. Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України. Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України). З аналізу змісту зазначених норм законодавства випливає, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У зазначеній нормі процесуального кодексу законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2020 року у справі № 539/3406/17. З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду відповідачем проведено 16.04.2022 перерахунок пенсії, позивач отримує новий розмір пенсії, проте в результаті перерахунку утворилась заборгованість в розмірі 177003,98 грн., яка до цього часу не виплачена, що не заперечується пенсійним органом. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом повідомило позивача, що заборгованість в розмірі 177003,98 грн. нарахованої на виконання рішення суду буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що станом на час розгляду Черкаським окружним адміністративним судом заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суду у справі № 580/11082/21 не було виконано у повному обсязі. Зважаючи на те, що на час подання відповідної заяви (06 березня 2023 року) матеріали справи не містять доказів виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність необхідності встановити судовий контроль у вказаній справі та зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання вказаного судового рішення. Наведені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач має намір ухилитися від виконання судового рішення, а тому колегія суддів вважає помилковою позицію суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення поданої позивачем заяви та вбачає існування правових підстав для її задоволення із встановленням Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області строку для подачі до Черкаського окружного адміністративного суду звіту про виконання судового рішення у цій справі. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву та додаткових пояснень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою встановити судовий контроль за виконанням судового рішення. Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - задовольнити. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі № 580/11082/21 протягом десяти днів з дати отримання копії цієї постанови. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, Н.В. Безименна