Постанова 4821 № 710/2516/13-ц

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2023 року м. Черкаси справа № 710/2516/13-ц провадження № 22-ц/821/1461/23 категорія на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Бородійчука В.Г., суддів: Гончар Н.І., Василенко Л.І. секретар: Сергун Т.В. учасники справи: заявник: Шполянський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) боржник: ОСОБА_1 представник боржника: адвокати Сацик Роман Васильович, Онишко Вікторія Михайлівна розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сацика Романа Васильовича на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2013 року у справі за поданням відділу державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. в с т а н о в и в : Описова частина Відділ державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції (після зміни назви Шполянський відділ державної виконавчої у Звенигородському району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)) звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. Подання мотивовано тим, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавчий лист № 2-988 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 в сумі 18 551 грн. 14 коп. У відповідності до ст. 19 ЗУ «Про виконавче пробачення» (чинної станом на момент звернення з подання) було відкрито виконавче провадження № 19364934 на виконання виконавчого листа № 2-988 від 12 жовтня 2000 року, що виданий Шполянським районним судом Черкаської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 вересня 2009 року і до повноліття дитини. Державним виконавцем здійснювалися всі необхідні заходи примусового виконання виконавчого документу, проте боржник не вживає ніяких заходів щодо повного або часткового погашення заборгованості та має намір виїхати за межі України на постійне місце проживання, не виконавши зобов`язання. У поданні відділ ДВС просив: обмежити громадянина України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань по сплаті аліментів на суму 18 551 грн. 14 коп.; заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області видачу боржнику паспорта/проїзного документа; доручити Адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у боржника паспортів/проїзних документів, обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань шляхом внесення відомостей про нього в базу даних осіб, обмежених у праві виїзду за межі України; зобов`язати відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області у разі наявності у боржника іншого паспорта/проїзного документа внести відмітку про вилучення першого паспорта у той документ, що залишився в користуванні боржника. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2013 року подання відділу державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції задоволено. Обмежено громадянина України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань по сплаті аліментів на суму 18 551 грн. 14 коп. Заборонено відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області видачу боржнику паспорта/проїзного документа. Доручено Адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у боржника паспортів/проїзних документів, обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань шляхом внесення відомостей про нього в базу даних осіб, обмежених у праві виїзду за межі України. Зобов`язано відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області у разі наявності у боржника іншого паспорта/проїзного документа внести відмітку про вилучення першого паспорта у той документ, що залишився в користуванні боржника. Направлено ухвалу про обмеження боржника у праві виїзду за межі України для виконання до відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області та Адміністрацію державної прикордонної служби. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що боржник не вживає ніяких заходів щодо повного або часткового погашення заборгованості, а тому з метою повного та своєчасного виконання рішення суду подання підлягає задоволенню. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Сацика Р.В. оскаржив її в установленому порядку до суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Сацик Р.В. просить скасувати ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні подання відділу ДВС Шполянського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 . Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що зі змісту тексту ухвали суду неможливо встановити чи приєднувалися до подання державної виконавчої служби виконавчі листи та постанови про відкриття виконавчого провадження та будь-які докази про дії, які вчинені державним виконавцем з виконання виконавчих листів. Під час розгляду подання, державний виконавець повинен був довести факт свідомого ухилення боржника, яке полягає в утриманні від виконавчих дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; ухилення боржника щодо явки до державного виконавця. Також, зі змісту ухвали не вбачається можливим встановити чи подавалися до суду достовірні відомості про доходи та майно боржника; про його рахунки в банках чи інших фінансових установах; про наявність чи відсутність майна, що перебуває в заставі або в інших осіб; відомості про кошти та майно, належні боржникові. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань а виключно за ухилення від їх виконання. В ухвалі Шполянського районного суду Черкаської області відсутні мотиви на підтвердження факту ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, так як і відсутні мотиви щодо надання оцінки доказів про підтвердження наміру ОСОБА_1 виїхати за межі України на постійне місце проживання. Крім того, відсутні докази щодо вчинення державним виконавцем всіх дій, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» (діючого на той час) спрямованих на погашення боргу, а також не надано доказів про те, що боржником було отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, що ним вчиняються дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що призвело до виникнення заборгованості або боржник безпідставно не з`являвся на виклик державного виконавця. Також, відповідно до тексту оскаржуваної ухвали, судом зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо вилучення наявних у ОСОБА_1 паспортів/проїзних документів. Зазначене вище формулювання не виключає можливості подвійного трактування та не захищає ОСОБА_1 від можливого вилучення Адміністрацією Державної прикордонної служби України звичайного паспорту громадянина України, замість закордонного. Враховуючи вищевикладені обставини, представник ОСОБА_1 адвокат Сацик Р.В. просив скасувати ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області як таку, що постановлена без з`ясування всіх обставин справи та через не доведення своїх вимог заявником. Відзив на апеляційну скаргу не надходив Рух справи В зв`язку з надходженням апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду, суд супровідним листом від 18 серпня 2022 року № 710/2516/13-ц/12225/2022 витребував матеріали справи № 710/2516/13-ц із суду першої інстанції для розгляду апеляційної скарги. Шполянський районний суд Черкаської області своїм листом від 22 серпня 2022 року № 710/2516/13-ц/5049/2022 повідомив, що відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, вищевказана цивільна справа, що витребовується апеляційним судом була знищена за спином терміну зберігання, в зв`язку з чим надати матеріали цивільної справи № 710/2516/13-ц для розгляду апеляційної скарги немає можливості. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року матеріали апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Сацика Р.В. направлено до Шполянського районного суду Черкаської області для ініціювання питання про відновлення втраченого судового провадження. Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2022 року відмовлено у відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі № 710/2516/13-ц. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Сацика Р.В. на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2013 року відмовлено. Постановою Верховного Суду від 26 липня 2023 року ухвалу Черкаського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року скасовано, а справу передано до апеляційного суду для нового розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Задовольняючи подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що боржник не вживає ніяких заходів щодо виконання рішення суду щодо повного чи часткового погашення заборгованості, а отже це дає підстави вважати суду доведеним факт ухилення боржника від виконання покладених на нього обов`язків. Перевіряючи мотиви висновків суду першої інстанції, обгрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Статтею 313 ЦК Українипередбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. Відповідно до ч. 1-3 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Згідно п. 5 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. За своїм змістом словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві. Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів. Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення. Статтею 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантовано право на ефективний засіб юридичного захисту. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено, що на виконанні в Шполянському відділі державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 59898784, що було відкрите на підставі виконавчого листа № 2-988 від 12 жовтня 2009 року, виданого Шполянським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі частини всіх видів заробітку. Дане виконавче провадження відкрито 20 травня 2010 року, копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику для виконання. Згідно відповіді Управління пенсійного фонду України в Шполянському районі встановлено, що ОСОБА_1 працює в ПАТ «Автотранспортна Акціонерна Співдружність «Славутич-Бориспіль», що знаходиться в м. Бориспіль, вул. Горького, 42 і дана територія підпорядкована ВДВС Бориспільського МРУЮ. 30 листопада 2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (втратив чинність 05 січня 2017 року) оригінали якого направлено до вищезазначеного відділу виконавчої служби. 26 січня 2016 року державним виконавцем відділу ДВС Бориспільського МУЮ Туровцем Д.П. винесена постанова ВП № 49931718 про відкриття виконавчого провадження, яка 27 січня 2016 року супровідним листом № 1761, 1762 направлена на адреси боржника та стягувача. Згідно довідки-розрахунку № 4396/09-34 від 29 грудня 2015 року, складеної старшим державним виконавцем ВДВС Шполянського РУЮ Моторним В.М. за час перебування виконавчого провадження у Шполянському ДВС заборгованість по аліментах ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 29 грудня 2015 року склала 33 057 грн. 14 коп. Розрахунок здійснено із 16 квітня 2010 року по 29 грудня 2015 року. Із графи про сплату аліментів вбачається, що ОСОБА_1 за вищевказаний період жодного разу не здійснив оплату аліментів. Крім того вбачається, що Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області здійснював запити щодо надання інформації про наявне рухоме та нерухоме майно боржника. Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 03 вересня 2019 року, від 12 серпня 2021 року відомості про нерухоме майно, зареєстроване за ОСОБА_1 відсутні. Згідно відповіді за запит, що надійшла від МВС України 12 серпня 2021 року рухомих транспортних засобів за боржником не зареєстровано. 13 травня 2022 року старший державний виконавець Бориспільського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ Сорока В.І. звернулася з вимогою до роботодавця ОСОБА_1 ПАТ «АТАСС-Бориспіль» про надання довідки про дохід боржника з метою розрахунку заборгованості останнього по аліментах. Отже, з вище встановлених обставин вбачається, що протягом 2010 -2015 років Шполянський відділ ДВС та протягом 2016-2022 років Бориспільський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ здійснює всі необхідні, передбачені законом дії щодо виконання боржником рішення суду. Натомість, в судовому засіданні в судів апеляційної інстанції стороною скаржника ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів, що останній вживає дії щодо виконання рішення суду. Крім того, ОСОБА_1 не надано суду доказів, що він не погоджується з діями виконавчої служби шляхом їх оскарження з приводу нарахування заборгованості по аліментах. Тому, станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 не виконується рішення суду про стягнення аліментів, більше того, з 2010 року ним не здійснено жодної сплати аліментів (згідно з розрахунком заборгованості, що дає підстави вважати суду про уникнення ОСОБА_1 щодо виконання ним своїх обов`язків. Порядок виконання рішень судів та рішень інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження». За змістом п.19 ч.3ст.18 вказаного Закону, державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Згідно ч. 1 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування. Виконання вказаного судового рішення, є стадією судового розгляду, та має пріорітет над окремими правами сторін. Разом з тим, виходячи зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 року права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс. Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконано зобов`язання, покладеного на нього рішенням суду, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що боржник ухиляється від виконання вказаного вище зобов`язання, права стягувача ОСОБА_2 залишаються порушеними, в зв`язку з чим тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є єдиним ефективним методом у виконанні рішення суду. Крім того, заявником не надано доказів ні в суд першої інстанції, ні в суд апеляційної інстанції про погашення, або систематичне погашення заборгованості перед стягувачем. Доводи апеляційної скарги не містять належних, допустимих і достатніх доказів про наявність поважних причин, які утруднюють чи унеможливлюють виконання його зобов`язань за рішенням суду, тому такі доводи не можуть бути підставою для скасування законної і обґрунтованої ухвали. Окрім того, відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно з пунктом першим частини першої статті 374 та статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції враховує, що судове провадження у даній справі знищене та районним судом відмовлено у відновленні втраченого провадження, тому як суд, який наділений повноваженнями встановлення, дослідження та з`ясування питань про факти, встановив на наявних матеріалах справи обставини, що виникли в ході виконання рішення суду, дослідив та надав оцінку тим доказам, які були надані сторонами та дійшов висновку що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для її скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сацика Романа Васильовича залишити без задоволення. Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2013 року у справі за поданням відділу державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 28 вересня 2023 року. Головуючий В.Г. Бородійчук Судді Н.І. Гончар Л.І. Василенко