Постанова Харківський апеляційний суд № 634/495/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2023 року м. Харків справа № 634/495/22 провадження № 22-ц/818/1683/23 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В., суддів: Пилипчук Н.П., Мальованого Ю.М. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» відповідач ОСОБА_1 розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2023 року, постановлене суддею Цендра Н.В. в с т а н о в и в: У грудні 2022 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи «Харківгаз» звернулось до суду із позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з розподілу природного газу за період з 01.2020 по 12.2022 у сумі 1772,21грн. Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2023 року в задоволенні позову АТ «Харківгаз» - відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «Харківгаз», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Харківгаз» задовольнити; судові витрати стягнути з відповідача. Зазначає, що суд помилково прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, враховуючи ті обставини, що позивачем доведено факт використання природного газу споживачем, доводи суду щодо відсутності доказів права власності на домоволодіння не є підставою для відмови у позові. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки не були надані належні та допустимі докази, які б підтверджували право власності або право користування домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі в період, в який виникла заборгованість, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду не виходячи з наступного. Згідно ст. 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судовим розглядом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що АТ «Харківгаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 19.06.2017 року №809 зі змінами внесеними Постановою НКРЕКП від 06.03.2018№ 290, від 02.07.2019 № 1322, від 20.01.2021 № 56), в межах території Харківської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Харківгаз» та оприлюднено на сайті Регулятора. 25.07.2017 року ОСОБА_1 підписала заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу, за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно акту про відключення об`єкту (газових приладів) споживача №405 від 29.03.2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 , проведено відключення від газопостачання об`єкт споживача. Відповідно до наданого позивачем розрахунку у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед АТ «Харківгаз» в період з 01.01.2020 року по 31.11.2022 року, у розмірі 1772,21 грн. Звертаючись до суду з позовом АТ «Харківгаз» посилалося на те, що ОСОБА_1 приєдналася до умов Типового договору шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам. Внаслідок систематичного нехтування боржником виконанням своїх обов`язків щодо повної та своєчасної оплати послуг з газопостачання утворилася заборгованість, Відповідно до частини 1статті 714 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Частиною 1статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Згідно з пунктом 2 Розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2496постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Згідно пункту 1.1. Типового договору, договір постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831 (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу, як товарної продукції постачальником. Згідно з пунктом 4.4. Типового договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів: 1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період. Вказана норма також знайшла своє відображення в пункті 13 Правил постачання природного газу. Відповідно до абзаців 3,4 пункту 5 глави 4, розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу. Відповідно до розділу ІХ глави 4 пункту 4 Кодексу газорозподільних систем, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Таким чином, величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. З матеріалів справи убачається, що 29 березня 2019 року ПАТ «Харківгаз» було складено АТК №405 про відключення від газопостачання споживача ОСОБА_1 в зв`язку з порушенням споживачем Правил безпеки системи газопостачання, що створює загрозу виникнення аварійної ситуації. Споживача відключено від пристрою газопроводу-вводу. Встановлено пломбу та вилучено кран. Таким чином з 29.03.2019 року споживач ОСОБА_1 відключена від системи газопостачання та не споживає газ. Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги. Згідно з пунктом 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу. Вимогами статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Положеннями статті 611цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ндивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Із зазначених положень закону випливає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги. З заяви приєднання (а.с.10) убачається, що до умов договору розподілу природного газу приєдналась споживач ОСОБА_1 . Тому колегія суддів вважає доведеними вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за послуги з розподілу природного газу у сумі 1772,21 грн. Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення суми з посиланням на відсутність доказів, що житловий будинок належить відповідачці, не ґрунтується на положеннях закону. Договірні відносини підтверджені належними та допустимими доказами. Підстав вважати їх припиненими відсутні. Оскільки частина 4 статті 376ЦПК України передбачає у якості підстави для зміни судового рішення також і випадки доповнення або зміни його мотивувальної частини, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити. Судові витрати розподіляються між сторонами за правилами ч. 1, ч. 13 ст. 141, п.п. б, в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України. Керуючись ст.ст.367,368, п.2 ч.1 ст.374, ч. 4 ст.376ст.ст.381,382-384,389,390 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» задовольнити частково. Заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 червня 2023 року скасувати. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» заборгованість за послуги з розподілу газу у сумі 1772,21 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» судовий збір у сумі 5902,50 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук Ю.М. Мальований