Постанова 4803 № 216/2749/16

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8123/23 Справа № 216/2749/16 Суддя у 1-й інстанції - БУТЕНКО М.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2023 року м.Кривий Ріг справа № 216/2749/16 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Остапенко В.О., суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П. секретар судового засідання Гладиш К.І. сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційні скарги ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 травня 2023 року, яке ухвалено суддею Бутенко М.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять, УСТАНОВИВ: В травні 2016 року ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 09 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір № ML-311/41/2008, згідно умов якого ОСОБА_5 отримав кредит у сумі 39 550 доларів США. Кредит надавався строком до 09 квітня 2020 року, розмір процентної ставки складає 4,49% річних +FIDR. FIDR - це Процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті Кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIDR може змінюватись Банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому цим Договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті Банку www.otpbank.com.ua, а також в приміщенні Банку (як в головному офісі так і в інших установах Банку) на інформативних стендах. Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені Кредитним договором (зокрема, в п. 2 частини № 1 Кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов`язання, визначені Кредитним договором. Для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором між ОСОБА_3 та Банком був укладений Договір поруки № SR-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_5 всіх боргових зобов`язань перед Банком за Кредитним договором № ML-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року. 09 жовтня 2009 року було укладено Додатковий договір № 3 до Кредитного договору та Додатковий договір № 1 до Договору поруки. Відповідно до вищевказаних додаткових договорів було здійснено зміну відсоткової ставки, а саме: з 09 жовтня 2009 року по 11 січня 2010 року встановлювалася фіксована відсоткова ставка у розмірі 6,50 % річних, а на період з 11 січня 2010 року до повного виконання боргових зобов`язань - плаваюча відсоткова ставка у розмірі 4,91 % + FIDR. Також, 27 вересня 2011 року додатковим договором було внесено зміни до кредитного договору, згідно яких загальна сума непогашеного кредиту складала 41 961,94 дол. США та встановлювалася фіксована відсоткова ставка у розмірі 9,99 % річних. Відповідно до умов Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 червня 2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», у відповідності ст. ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 ЦК України відступило, а ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_5 . У зв`язку з невиконанням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зобов`язань за Кредитним договором № ML-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року, станом на 03 листопада 2015 року існує заборгованість перед позивачем, що складає 28 149,71 дол. США по тілу кредиту, що за курсом НБУ на дату проведення розрахунку в гривневому еквіваленті складає 647 871,68 грн. У зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_5 13 листопада 2015 року, ухвалою Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2016 року було замінено відповідача по справі - ОСОБА_5 на правонаступників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У зв`язку з заміною відповідача по справі, 15 лютого 2017 року, позивачем було подано уточнену позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якій позивач просив суд винести рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за Кредитним договором № ML-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року у сумі 28 149,71 дол. США по тілу кредиту, що за курсом НБУ на дату розрахунку в гривневому еквіваленті складає 647 871, 68 грн. та стягнути з відповідачів на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору у сумі 9 718,08 грн. Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 травня 2023 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за Кредитним договором № ML-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року у сумі 28 149,71 доларів США по тілу кредиту, що за курсом НБУ на дату розрахунку в гривневому еквіваленті складає 647 871, 68 грн. Стягнуто з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору у сумі 9 718,08 грн., по 3 239,36 грн. з кожного відповідача. В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про розгляд справи, внаслідок чого не могла бути присутньою в судових засіданнях і надати суду свої докази та заперечення проти заявлених позовних вимог. Зауважує на тому, що позичальник за кредитним договором ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину, що відкрилась після його смерті, прийняли мати - ОСОБА_2 та донька ОСОБА_1 , які, відповідно до ч.ч.1,2 ст.1282 ЦК України, зобов`язані задовольнити вимоги кредитора в межах вартості спадкового майна, одержаного у спадщину. Вказує, що відповідно до наданих до апеляційної скарги доказів, відповідач ОСОБА_2 успадкувала після смерті ОСОБА_5 майно, вартістю 154 036,23 грн., при цьому оскаржуваним рішенням з неї солідарно з іншими відповідачами стягнуто 647 871,68 грн., що значно перевищує вартість отриманого нею у спадщину майна. Крім того апелянт зауважує, що позивачем по справі обрано не невірний спосіб захисту свого права, оскільки, відповідно до вимог ч.2 ст. 1282 ЦК України, вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі, отже, ефективним способом захисту прав кредитора, в даному випадку, є звернення стягнення на спадкове майно, яке було передано спадкоємцям в натурі. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки з 08 березня 2022 року та по 30 липня 2023 року перебувала як біженка в Чеській Республіці, внаслідок чого не могла бути присутньою в судових засіданнях і надати суду свої докази та заперечення проти заявлених позовних вимог. При цьому апелянт зауважує на тому, що після смерті позичальника ОСОБА_5 , вона не надавала згоду на забезпечення зобов`язання нових боржників - спадкоємців боржника, тому суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення ч.3 ст. 559 ЦК України, відповідно до якої переведення боргу призводить до припинення поруки, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Апелянт посилається на те, що подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі № 210/3330/20. Відзиви на апеляційні скарги не подано. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , який підтримав доводи апеляційних скарг та просив їх задовольнити, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , яка підтримла доводи апеляційних скарг та просила їх задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_4 , підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_3 - задоволенню, з наступних підстав. З матеріалів справи убачається, що 09 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір № ML-311/41/2008, згідно умов якого ОСОБА_5 отримав кредит у сумі 39 550 доларів США. Кредит надавався строком до 09 квітня 2020 року, розмір процентної ставки складає 4,49% річних +FIDR. FIDR - це Процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті Кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIDR може змінюватись Банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому цим Договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті Банку www.otpbank.com.ua, а також в приміщенні Банку (як в головному офісі так і в інших установах Банку) на інформативних стендах. Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені Кредитним договором (зокрема, в п. 2 частини № 1 Кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов`язання, визначені Кредитним договором. Для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором між ОСОБА_3 та Банком був укладений Договір поруки № SR-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_5 всіх боргових зобов`язань перед Банком за Кредитним договором № ML-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року. 09 жовтня 2009 року було укладено Додатковий договір № 3 до Кредитного договору та Додатковий договір № 1 до Договору поруки. Відповідно до вищевказаних додаткових договорів було здійснено зміну відсоткової ставки, а саме: з 09 жовтня 2009 року по 11 січня 2010 року встановлювалася фіксована відсоткова ставка у розмірі 6,50 % річних, а на період з 11 січня 2010 року до повного виконання боргових зобов`язань - плаваюча відсоткова ставка у розмірі 4,91 % + FIDR. Також, 27 вересня 2011 року додатковим договором було внесено зміни до кредитного договору, згідно яких загальна сума непогашеного кредиту складала 41 961,94 дол. США та встановлювалася фіксована відсоткова ставка у розмірі 9,99 % річних. Відповідно до умов Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 червня 2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», у відповідності ст. ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 ЦК України відступило, а ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_5 . У зв`язку з невиконанням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зобов`язань за Кредитним договором № ML-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року, станом на 03 листопада 2015 року, існує заборгованість перед позивачем по тілу кредиту, яка складає 28 149,71 дол. США, що за курсом НБУ на дату проведення розрахунку в гривневому еквіваленті становить 647 871,68 грн. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за Кредитним договором № ML-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року в розмірі 28 149,71 дол. США, яка складається із заборгованості по тілу кредиту, що за курсом НБУ на дату проведення розрахунку в гривневому еквіваленті складає 647 871,68 грн. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду, у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обґрунтовані, зокрема, тим, що справу розглянуто судом за їх відсутності без належного повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Згідно ж ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Матеріали справи не містять доказів вручення відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлення про розгляд справи починаючи з травня 2017 року. Враховуючи, що розгляд справи відбувся за відсутності відповідачів, які належним чином не були повідомлені про розгляд справи судом першої інстанції, рішення суду першої інстанції, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі по суті позовних вимог. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. У статті 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі. Як убачається з матеріалів справи, 09 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір № ML-311/41/2008, згідно умов якого ОСОБА_5 отримав кредит у сумі 39 550 доларів США. Кредит надавався строком до 09 квітня 2020 року, розмір процентної ставки складає 4,49% річних +FIDR. FIDR - це Процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті Кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIDR може змінюватись Банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому цим Договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті Банку www.otpbank.com.ua, а також в приміщенні Банку (як в головному офісі так і в інших установах Банку) на інформативних стендах. Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені Кредитним договором (зокрема, в п. 2 частини № 1 Кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов`язання, визначені Кредитним договором. Для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором між ОСОБА_3 та Банком був укладений Договір поруки № SR-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_5 всіх боргових зобов`язань перед Банком за Кредитним договором № ML-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року. 09 жовтня 2009 року було укладено Додатковий договір № 3 до Кредитного договору та Додатковий договір № 1 до Договору поруки. Відповідно до вищевказаних додаткових договорів було здійснено зміну відсоткової ставки, а саме: з 09 жовтня 2009 року по 11 січня 2010 року встановлювалася фіксована відсоткова ставка у розмірі 6,50 % річних, а на період з 11 січня 2010 року до повного виконання боргових зобов`язань - плаваюча відсоткова ставка у розмірі 4,91 % + FIDR. Також, 27 вересня 2011 року додатковим договором було внесено зміни до кредитного договору, згідно яких загальна сума непогашеного кредиту складала 41 961,94 дол. США та встановлювалася фіксована відсоткова ставка у розмірі 9,99 % річних. Відповідно до умов Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 червня 2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», у відповідності ст. ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 ЦК України відступило, а ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_5 . У зв`язку з невиконанням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зобов`язань за Кредитним договором № ML-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року, станом на 03 листопада 2015 року, існує заборгованість перед позивачем по тілу кредиту, яка складає 28 149,71 дол. США, що за курсом НБУ на дату проведення розрахунку в гривневому еквіваленті становить 647 871,68 грн. Матеріалами справи установлено, що боржник ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_5 13 листопада 2015 року, ухвалою Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2016 року було замінено відповідача по справі - ОСОБА_5 на правонаступників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У зв`язку з заміною відповідача по справі, 15 лютого 2017 року, позивачем було подано уточнену позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якій позивач просив суд винести рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за Кредитним договором № ML-311/41/2008 від 09 квітня 2008 року у сумі 28 149,71 дол. США по тілу кредиту, що за курсом НБУ на дату розрахунку в гривневому еквіваленті складає 647 871, 68 грн. та стягнути з відповідачів на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору у сумі 9 718,08 грн. Колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_3 слід відмовити, з огляду на наступне. Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення боргу включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі. У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Таким чином, правовідносини, що виникли між кредитором та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України. При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України. Одним із основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статтях 12, 81 ЦПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. З урахуванням предмету спору у справі, яка переглядається, до обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, і звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує вимоги кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 615/473/20 (провадження № 61-9358св21), від 22 червня 2022 року у справі № 592/8474/20 (провадження № 61-4657св21), від 05 жовтня 2022 року у справі № 521/10631/20 (провадження № 61-5934св22), від 01 лютого 2023 року в справі № 210/1489/14-ц (провадження № 61-11200св20). У справі, яка переглядається, судом апеляційної інстанції установлено, що після смерті позичальника ОСОБА_5 спадщину прийняли його мати ОСОБА_2 та донька ОСОБА_1 , які, відповідно до ч.ч.1,2 ст.1282 ЦК України, зобов`язані задовольнити вимоги кредитора в межах вартості спадкового майна, одержаного у спадщину. Доданими до апеляційної скарги доказами, які відповідачі по справі не могли надати суду першої інстанції з тих підстав, що не були належним чином повідомлені про розгляд справи, встановлено, що після смерті позичальника ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складається з грошового внеску у ПАТ КБ «ПриватБанк», картковий рахунок НОМЕР_1 із залишком коштів 7 656,12 грн.; грошового внеску у ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», поточний рахунок НОМЕР_2 із залишком котів 16 063,08 грн.; домоволодіння загальною площею 69,5 кв.м, житловою площею 54,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , ринковою вартістю станом на 13 листопада 2015 року - 232 569 грн. та 1/4 частини домоволодіння загальною площею 61,9 кв.м, житлово площею 45,8 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , ринковою вартістю цієї частки майна станом на 13 листопада 2015 року - 51 784,25 грн. Загальна вартість спадщини, що відкрилася після смерті позичальника ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначена станом на 13 листопада 2015 року, склала 308 072,45 грн. 01 липня 2016 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Андрух І.В. спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видані свідоцтва про право на спадщину за законом за реєстровими номерами 678 та 680, відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належать по 1/2 частині спадкового майна померлого боржника ОСОБА_5 . Таким чином, позовні вимоги позивача до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню із стягненням з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», в межах вартості успадкованого майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , в рівних частинах заборгованість за кредитним договором від 09 квітня 2008 року № ML-311/41/2008 у розмірі 308 072 (триста вісім тисяч сімдесят дві) грн. 45 коп., тобто по 154 036 (сто п`ятдесят чотири тисячі тридцять шість) грн. 23 коп., з кожної. Щодо позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_3 колегія суддів зазначає наступне. Так, у статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання. Припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації боржника - юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов`язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред`явлення вимоги. При цьому спільну підставу для припинення поруки та застави (іпотеки) законодавець визначив у частині першій статті 523 ЦК України, відповідно до якої порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником. Заміна боржника може відбуватися з різних підстав, у тому числі й з незалежних від нього, зокрема у результаті його смерті. У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора стягує заборгованість в межах вартості майна, одержаного у спадщину (стаття 1282 ЦК України). За змістом зазначеної норми у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який відповідає перед кредитором в межах вартості одержаного у спадок майна. Слід наголосити, що зобов`язання за договором поруки нерозривно пов`язані з особою боржника, тому у разі смерті цього боржника, кредитор, який хоче задовольнити свої вимоги, повинен отримати від поручителів померлого та/або іпотекодавців відповідну згоду забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем). У разі отримання такої згоди правовідносини поруки/іпотеки за своїм змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками. У разі ж недосягнення згоди і неотримання кредитором згоди поручителя та/або іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем), порука та/або іпотека визнаються припиненими. Вказаний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13, від 03 червня 2015 року у справі № 6-206цс15, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19). Таким чином, у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_3 слід відмовити з тих підстав, що порука припинена у зв`язку зі смертю боржника, оскільки згоди відповідати за нових боржників - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_3 згоди не надавала, що, відповідно до положень частини першої статті 523 ЦК України, свідчить про припинення поруки і відсутність у неї зобов`язань з погашення заборгованості за кредитним договором. Вказаний висновок колегії суддів повністю узгоджується із висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 570/3891/14, провадження № 14-44цс22. На підставі наведеного вище колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_4 , задовольнити частково, апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 травня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення яким позовні вимоги ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», в межах вартості успадкованого майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , в рівних частинах заборгованість за кредитним договором від 09 квітня 2008 року № ML-311/41/2008 у розмірі 308 072 грн. 45 коп., тобто по 154 036 грн. 23 коп., з кожної. В іншій частині в задоволенні позовних вимог ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити. В задоволенні позовних вимог ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволенні частково, то з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 4 621,04 грн., тобто по 2 310 грн. 53 коп. з кожного відповідача. Крім того, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» до відповідача ОСОБА_3 з ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 14 577 грн., а у зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_2 з ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 7 645 грн. 50 коп. та витрати на проведення оцінки майна в розмірі 2 000 грн. Керуючись ст.ст.255, 367,374,377,381-383 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_4 , задовольнити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення по справі. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», в межах вартості успадкованого майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , в рівних частинах заборгованість за кредитним договором від 09 квітня 2008 року № ML-311/41/2008 у розмірі 308 072 (триста вісім тисяч сімдесят дві) грн. 45 коп., тобто по 154 036 (сто п`ятдесят чотири тисячі тридцять шість) грн. 23 коп., з кожної. В іншій частині в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити. Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 4 621,04 грн., тобто по 2 310 (дві тисячі триста десять) грн. 53 коп. з кожного відповідача. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 14 577 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 7 645 (сім тисяч шістсот сорок п`ять) грн. 50 коп. та витрати на проведення оцінки майна в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28 вересня 2023 року. Головуючий: Судді: