Постанова Рівненський апеляційний суд № 563/1437/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 вересня 2023 року м. Рівне Справа № 563/1437/22 Провадження № 22-ц/4815/883/23 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді доповідача - Шимківа С.С., суддів: - Боймиструка С.В., Хилевича С.В. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус", відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Майорова Василя Олександровича на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 31 травня 2023 року (ухвалене у складі судді Сірука Д.Ю.) у справі за позовом акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, - в с т а н о в и в : У листопаді 2022 року Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Позов обґрунтовано тим, що 05 квітня 2018 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору. Відповідно до умов договору банком відкрито позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_1 за програмою кредитування овердрафт "Запасочка" для фізичних осіб клієнтів банку на таких умовах: сума ліміту овердрафту 50 000, 00 грн.; строк дії ліміту овердрафту 12 місяців з 05.04.2018 по 04.04.2019; фіксована процентна ставка у разі непогашення кредитної заборгованості у пільговий період кредитування (річних) 42,00 %; процентна ставка в пільговий період кредитування (річних) 0,0001%. Оскільки відповідачем не здійснено своєчасне погашення (повернення) грошових коштів за овердрафтом після завершення пільгового періоду та не сплачено проценти за користування дозволеним овердрафтом, банком здійснено нарахування процентів у розмірі 42 % річних, (відповідно 3,5 % на місяць) на суму заборгованості за овердрафтом. З урахуванням часткового погашення заборгованості, невиконанням позичальником умов укладеного договору у позичальника перед банком виникла заборгованість у розмірі 96 993,22 грн. Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь кредитну заборгованість у загальному розмірі 96 993,22 грн, яка складається з: 49 076,18 грн -прострочена заборгованість по кредиту, 47 917,04 грн - прострочена заборгованість по процентах. Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 31 травня 2023 року позов акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" заборгованість за Договором відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 05 квітня 2018 ороку в сумі 96 993 (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 22 коп., а також судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач отримав кредитні кошти, користувався ними, періодично здійснював погашення кредитної заборгованості, проте у встановлені строки не повернув кошти, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за відсотками, оскільки наданий розрахунок містить інформацію про розмір отриманих коштів та суму боргу, яка була не сплачена та розмір заборгованості по відсотках. Не погоджуючись із рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Майоров Василь Олександрович оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що відповідач не підписував договір, а лише підписував заяву про приєднання. Відповідачем неправомірно нараховано проценти та неустойку після закінчення 04 квітня 2019 року строку кредитування. Розрахунок заборгованості не детальний та не розбитий по місячним платежам, що унеможливлює встановити дату нарахування процентів. Проценти, нараховані після 04 квітня 2019 року, не підлягають до стягнення. Просить суд, скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. 04 вересня АТ КБ "Глобус" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність рішення суду. Вказує, що у підписаній сторонами анкеті-заяви викладено усі істотні умови договору про надання споживчого кредиту. Відповідач з моменту підписання договору користувався кредитними коштами, сплачував проценти та виконував інші умови договору. Додає, що оскільки відповідачем не здійснено своєчасне погашення (повернення) грошових коштів за овердрафтом після завершення пільгового періоду та не сплачено проценти за користування дозволеним овердрафтом, позивачем нараховані проценти у розмірі 42% річних, як обумовлено укладеним між сторонами договором. Просить про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 05 квітня 2018 року ОСОБА_1 підписав заяву-анкету про приєднання до Договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ "Комерційний Банк "Глобус" (а.с. 10). Особистим підписом ОСОБА_1 підтвердив, що ця заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Паспортом споживчого кредиту, Розрахунком орієнтовної сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки складають Договір. У зв`язку з порушенням боржником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка за розрахунком банку станом на 01 листопада 2022 року становить 96 993,22 грн та складається з: 49076,18 грн - прострочена заборгованість по кредиту та 47917,04 грн - прострочена заборгованість по процентам. Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України). Так як умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. У заяві-анкеті позичальника від 05 квітня 2018 року сторонами узгоджені істотні умови договору: встановлено строк надання кредитних коштів - 12 місяців, процентна ставка в пільгові періоди кредитування - 0,0001%, фіксована процентна ставка у разі непогашення кредитної заборгованості у пільговий період кредитування - 42 %, початкова сума кредиту - 50000 грн та максимальна сума кредиту - 100 000 грн (а.с. 10). Факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема: випискою за договором за період з 05.04.2018 року по 02.04.2021 року, з якої вбачається використання ОСОБА_1 кредитних коштів та внесення коштів на погашення кредиту (а.с. 17), заявою про пере випуск платіжної картки АТ "КБ "Глобус" від 12.11.2020 року (а.с. 13). Оскільки ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, проте допустив невиконання своїх кредитних зобов`язань, встановлених укладеними між сторонами договором, місцевим судом правомірно задоволено позовні вимога про стягнення кредитної заборгованості за договором. Доводи апеляційної скарги про пропуск строку позовної давності не заслуговують на увагу, з огляду на наступне. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть належати, зокрема, часткова сплата боржником основного боргу та/або сум санкцій. Як вбачається із матеріалів справи, зокрема виписки по рахунку ОСОБА_1 останній здійснював платежі на погашення кредитної заборгованості, зокрема 09 листопада 2020 року ним було поповнено картковий рахунок на 1900 грн (а.с. 19, зворот). Отже, позивачем не пропущено строк позовної давності. Стосовно доводів апеляційної скарги про неправомірність нарахування відсотків 04 квітня 2019 року апеляційний суд зазначає наступне. У підписаній ОСОБА_1 заяві-анкеті № 22/495 від 05 квітня 2018 року сторонами узгоджено процентну ставку, яка застосовується у разі непогашення кредитної заборгованості протягом пільгового періоду кредитування - 42 % річних. За змістомстатті 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Тобто сторонами в договорі визначено розмір процентів, які має сплачувати позичальник у разі наявності простроченої заборгованості після спливу 30 календарних днів з дати виникнення заборгованості. Отже нарахування процентів у розмірі 42 % річних на суму кредитної заборгованості, було здійснено позивачем у відповідності до положень чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом. Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Майорова Василя Олександровича залишити без задоволення, а рішення Корецького районного суду Рівненської області від 31 травня 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С. Судді: Боймиструк С.В. Хилевич С.В.