Ухвала КЦС ВС № 127/19229/19
від 26.09.2023 · ЦивільнаУхвала 26 вересня 2023 року м. Київ справа № 127/19229/19 провадження № 61-9377ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М., вирішуючи питання про самовідвід судді Верховного Суду Сакари Н. Ю. від участі у розгляді справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про виділ частки майна в натурі, що є спільною сумісною власністю, ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про виділ частки майна в натурі, що є спільною сумісною власністю. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 звернулися з апеляційною скаргою. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року визнано, що звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2022 року є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства, та є зловживанням процесуальними правами. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2022 року повернено заявникам. Застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 2 481,00 грн, який стягнено в дохід Державного бюджету України. У листопаді 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уперше надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року. Зазначені матеріали касаційного провадження передано Верховному Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2022 року зазначену касаційну залишено без руху та ухвалою цього ж суду від 26 грудня 2022 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 25 січня 2023 року для подання уточненої редакції касаційної скарги, в якій слід було уточнити прохальну частину, навести підстави касаційного оскарження та зазначити повний склад учасників справи. Суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про звільнення від сплати судового збору, оскільки касаційна скарга не містить жодних відомостей щодо річного доходу заявниці за 2021 рік. Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто заявнику, оскільки недоліки касаційної скарги не усунуто. Відповідно до відомостей автоматизованої системи документообігу суду зазначену ухвалу Суду від 24 лютого 2023 року ОСОБА_1 отримала 08 березня 2023 року. У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Осіян О. М. Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2023 року зазначену касаційну залишено без руху та ухвалою цього ж суду від 08 серпня 2023 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 01 вересня 2023 року для подання заяви про поновлення строку касаційного оскарження, підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, зазначення відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , надання копій касаційної скарги для всіх учасників справи, уточнення прохальної частини касаційної скарги, зазначення підстав касаційного оскарження, підтвердження повноважень представника ОСОБА_6 , який разом з ОСОБА_7 підписав касаційну скаргу, та сплати судового збору у визначеному розмірі. Суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. У вересні 2023 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвал Верховного Суду від 07 липня 2023 року та від 08 серпня 2023 року, в яких ОСОБА_1 вказує про свою незгоду з ухваленими суддею Сакарою Н. Ю. судовими рішеннями, а також посилається на вчинення останньою дій, несумісних зі статусом судді. При цьому, висловлюючи таким чином недовіру судді Сакарі Н. Ю., ОСОБА_7 відвід останній не заявляє. Разом з цим, з метою усунення обставин, які б давали щонайменший сумнів в об`єктивності і неупередженості суду, суддею Сакарою Н. Ю. 25 вересня 2023 року заявлено самовідвід із підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України. У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом. У світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48). Крім того, пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості. Доводи заяви ОСОБА_1 зводяться до сумнівів в неупередженості судді, й, як на думку заявниці, виявляються у тому, що суддя Сакара Н. Ю., безпідставно залишила без руху її касаційну скаргу, а в подальшому продовжила строк усунення недоліків касаційної скарги. Крім того, заявниця зазначає, що: «…, тобто суддя Сакара Н. Ю. скоїла злочин за ознаками ст. 366 КК України «Службове підроблення»»; «…на підставі безпосередньо норм Конституції України, у відповідь на формальні відписки судді Сакари Н. Ю.»; «… право представляти законні інтереси гр. ОСОБА_1 , оформлені належним чином, які знаходяться в матеріалах справи, - чергова формальна прицепа судді Сакари Н. Ю.»; «З метою виключення формальної відписки судді п. Сакара, рекомендуємо ознайомитися із звукозаписом судового засідання»; «…, але суддя Сакара Н. Ю. ВСУ, порушивши Присягу, неналежно виконуючи свої службові обв`язки всупереч інтересам служби, вчинила дії спрямовані на повалення Конституційного ладу в Україні, діяння, які містять ознаки кримінального правопорушення, на протязі 4 років 15 днів, за ст.ст. 109, 170, 364-367, 396, 356 КК України, за сукупністю»; «… та звернутись до Вищої Ради Правосуддя про притягнення судді Сакари Н. Ю. до дисциплінарної відповідальності»; «З великою неповагою до такої «роботи» п. Сакари Н. Ю. ». Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші, ніж перелічені у пунктах 1-4 частини першої статті 36 ЦПК України, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Ураховуючи те, що ОСОБА_1 , усуваючи недоліки касаційної скарги, фактично висловила недовіру судді Сакарі Н. Ю., без заявлення відводу, зазначивши, що вказана суддя взагалі не може здійснювати правосуддя, що може викликати щонайменше сумніви (у тому числі потенційні) сторін у справі в об`єктивності та неупередженості судді та суду в розгляді справи, відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України заява про самовідвід судді Верховного Суду Сакари Н. Ю.підлягає задоволенню. Керуючись пунктом 5 частини першої статті 36, статтею 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Заяву про самовідвід судді Сакари Н. Ю. задовольнити. Відвести суддю Сакару Н. Ю. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року у цій справі. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року, провадження № 61-9377ск23, передати на повторний автоматизований розподіл. Ухвала суду оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян