Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/1402/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1402/23 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 вересня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ : До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство "Лебединський насіннєвий завод" з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.01.2023 №180/ж10/31-00-04-02-01, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по декларації за квітень 2022 року (реєстраційний номер у контролюючому органі 9154855103, дата реєстрації 10.08.2022) на суму 450400,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що притягнення позивача до відповідальності через нереєстрацію податкових накладних платниками податків-постачальниками суперечить принципу індивідуальної податкової відповідальності. Позивачу невідомо, чи мало ТОВ "СМГ-21" та ФОП ОСОБА_1 можливість виконувати податкові обов`язки, в контексті положень п.п. 69.1 та 69.11 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України, та чи перебували і перебувають такі суб`єкти господарювання на спрощеній системі оподаткування платниками єдиного податку 3-ї групи зі ставкою 2%, що безпосередньо впливає на обчислення початку перебігу строку та спливу граничного строку для реєстрації податкових накладних такими контрагентами, а отже саме від цих обставин залежить питання, чи допущено цими платниками податків порушення таких строків. Поряд з цим, події, які відбулись з вини контрагентів та які могли призвели до порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, виключають юридичну відповідальність позивача за ст. 112 ПК України, а тому не можуть впливати на правомірність віднесення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ на зареєстрованими податковими накладними ТОВ "СМГ-21" та ФОП ОСОБА_1 . Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю: - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.01.2023 №180/ж10/31-00-04-02-01, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по декларації за квітень 2022 року (реєстраційний номер у контролюючому органі 9154855103, дата реєстрації 10.08.2022) на суму 450400,00 грн; - стягнуто з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) на користь приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" (код ЄДРПОУ 00388932) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6756 (шість тисяч сімсот п`ятдесят шість) гривень 00 копійок. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що чинним законодавством визначено, що платники податків мали право сформувати податковий кредит за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання, товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладки та/або розрахунки коригування до них, платники податку на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, за умови приведення у відповідність податковий кредит, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН не пізніше 15 липня 2022 року. Зазначає, що відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову. Відповідно до частини 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. З огляду на перебування членів колегії у відпустці, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила, що дана справа судом першої інстанції розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що співробітниками Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2022 року ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод". За результатами перевірки складено акт перевірки від 20.09.2022 № 643/Ж5/31-00-04-02- 01/00388932 (надалі - Акт перевірки). Під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме: завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) на суму ПДВ 51 977 177 грн. в декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2022 року (від 10.08.2022 № 9154855103), що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) на суму ПДВ 51977177 грн в декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2022 року (від 10.08.2022 № 9154855103). На підставі Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 02.11.2022 № 813/ж-10/31-00-04-02-01, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по декларації за квітень 2022 року на суму 51977177,0 грн. Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача від 02.11.2022 № 813/ж-10/31-00-04-02-01, позивач подав скаргу до ДПС України. Рішенням ДПС України від 17.01.2023 № 1329/6/99-00-06-01-02-06 скаргу позивача задоволено частково, податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.11.2022 № 813/ж-10/31-00-04-02-01 скасовано в сумі 51 526 776,0 грн. та залишено в силі на 450400,0 грн. На підставі висновків акта перевірки, з урахуванням рішення ДПС від 17.01.2023 № 1329/6/99-00-06-01-02-06, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 25.01.2023 № 180/ж10/31-00-04-02-01, яким зменшив позивачу суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 450400,00 грн. Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дана категорія спорів була предметом неодноразового розгляду судом касаційної інстанції. Зокрема, у постановах від 15 липня 2021 року по справі №640/12237/19, від 12 липня 2019 року по справі №0940/1600/18 Верховний Суд, за результатами системного аналізу норм матеріального права, дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України). Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних (абз. 5 п. 198.6 ст. 198 ПК України). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 9 п. 198.6 ст. 198 ПК України). Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно із пп. 14.1.181 цієї ж статті податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Тобто, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної. Відтак, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Крім цього, порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України. Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 ст. 200 ПК України). Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 200.9 ст. 200 ПК України). За приписами п. 200.10 ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Пунктом 201.16. ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі Порядок № 1246). Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (п. 5 Порядку № 1246). Спірним у цій справі є питання строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначених вище податкових накладних. Так, виходячи зі змісту порушень, за наслідками яких відповідач прийняв оскаржуване у справі рішення, враховуючи реєстрацію окремих податкових накладних контрагентів позивача, які направлені на реєстрацію 15.07.2022, за рішеннями комісій податкових органів в іншому періоді - у серпні 2022 року, на думку відповідача, позивач мав право включити суми ПДВ за такими податковими накладними до складу податкового кредиту податкових періодів, починаючи із серпня 2022 року, а саме: податкова накладна від 25.04.2022 №15 по ФОП ОСОБА_1 на суму ПДВ 10154,49 грн, яка зареєстрована за рішенням комісії 02.08.2022 за № 7150645/2616020511; податкова накладна від 30.04.2022 № 7 по ТОВ "СМГ-21" на суму ПДВ 1016,39 грн, яка зареєстрована за рішенням комісії 01.08.2022 за № 7137536/38009223; податкова накладна від 30.04.2022 № 6 по ТОВ "СМГ-21" на суму ПДВ 4995,13 грн, яка зареєстрована за рішенням комісії 01.08.2022 за № 7137565/38009223; податкова накладна від 30.04.2022 № 5 по ТОВ "СМГ-21" на суму ПДВ 29 840,40 грн, яка зареєстрована за рішенням комісії 29.07.2022 за № 7135681/38009223; податкова накладна від 30.04.2022 № 4 по ТОВ "СМГ-21" на суму ПДВ 96 318,00 грн, яка зареєстрована за рішенням комісії 01.08.2022 за № 7137588/38009223; податкова накладна від 30.04.2022 № 3 по ТОВ "СМГ-21" на суму ПДВ 141046,20 грн, яка зареєстрована за рішенням комісії 29.07.2022 за № 7135630/38009223; податкова накладна від 30.04.2022 № 2 по ТОВ "СМГ-21" на суму ПДВ 52272,61 грн, яка зареєстрована за рішенням комісії 29.07.2022 за № 7135700/38009223; податкова накладна від 30.04.2022 № 1 по ТОВ "СМГ-21" на суму ПДВ 114757,20 грн, яка зареєстрована за рішенням комісії 29.07.2022 за № 7135638/38009223. Натомість, на думку позивача, датою реєстрації зазначених податкових накладних ФОП ОСОБА_1 від 25.04.2022 № 15 та ТОВ "СМГ-21" від 30.04.2022 №№ 1-7 є дата направлення їх на реєстрацію - 15.07.2022, відтак вони зареєстровані своєчасно, незалежно від рішень комісій про реєстрацію такої податкової накладної. Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пункт 14.1.60 ст. 14 ПК України). Як було зазначено вище, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: -для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; -для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно). Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі Закон №2260-ІХ) внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, абзацом 6 пункту 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ визначено, що камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди: лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року. Вказаний Закон №2260-ІХ набрав чинності 27.05.2022. З урахуванням внесених змін до Податкового кодексу України відповідач мав право на проведення камеральної перевірки даних, зазначених у податковій декларації позивача за квітень 2022 року за відсутності будь-якого наказу керівника податкового органу та без згоди платника податку. У відповідності до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (в редакції Закону №2260-ІХ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків. Абзацом 3 п. 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року. У силу положень п. 32-2 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". З аналізу наведених норм Податкового кодексу України слідує висновок, що платники податку продавці товару, поділяються на три категорії: які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки; в яких відновилась можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки; в яких відсутня можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки. У залежності від того, до якої категорії віднесено платника податку, Податковий кодекс України встановлює їм можливість без притягнення до відповідальності виконати свій обов`язок по реєстрації податкових накладних: до 15 липня 2022 року, які мають можливість; протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей в яких відновилась можливість; протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні в яких відсутня можливість. Так, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Датою та часом надання ПН/РК в електронному вигляді до податкового органу є дата та час, зафіксовані у квитанції. Згідно з п. 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, події прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування. Пунктом 12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Таким чином, після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної реєструється в ЄРПН тією датою, за якою податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції. Судом першої інстанції встановлено, що згідно із витягом з ЄРПН № 2048227 на запит від 31.01.2023 № 2048227, який міститься в матеріалах справи, податкова накладна ФОП ОСОБА_1 від 25.04.2022 № 15 та податкові накладні ТОВ "СМГ 21" від 30.04.2022 № 7, від 30.04.2022 № 6, від 30.04.2022 № 5, від 30.04.2022 № 4, від 30.04.2022 № 3, від 30.04.2022 № 2, від 30.04.2022 № 1 внесені постачальниками до ЄРПН 15.07.2022, тобто своєчасно та із дотриманням строків реєстрації. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту у декларації за квітень 2022 року на загальну суму ПДВ 450400,00 грн. по податкових накладних, які були зареєстровані за рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції враховано висновки Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності. Таким чином, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов І.О. Грибан