Постанова 4809 № 404/720/21

ПОСТАНОВА Іменем України 19 вересня 2023 року м. Кропивницький справа № 404/720/21 провадження № 22-ц/4809/824/23 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Дьомич Л.М., за участю секретаря судового засідання Напрюшкіної О.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 липня 2022 року у складі судді Павелко І.Л. ВСТАНОВИВ: У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Посилаючись на те, що вона мешкає в Ізраїлі разом з донькою ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина потребує додаткових витрат, після уточнень позовних вимог просила стягнути з відповідача витрати на навчання в Шестирічній загальноосвітній школі БЕЕР-ШЕВА за період з 28.06.20221 року по 28.09.2021 року, за курс навчання з 15.02.2019 року по 15.12.2019 року, за курс плавання за період з 14.05.2021 року по 15.12.2019 року за медтехніку та за ноутбук та аксесуари згідно рахунку від 14.05.2021 року за номером 355476 в сумі 38 837 грн., а також за проведення перекладу в розмірі 2260 грн. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 додаткові витрати за навчання, плавання, медтехніку, комп`ютер на користь ОСОБА_1 в розмірі 38 837 грн. за проведення перекладу в розмірі 2260 грн. Також стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 908 грн. на корить держави. Представник ОСОБА_1 адвокат Іващенко Ігор Юрійович звернувся до суду з заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп., надавши на підтвердження копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 15 від 02.06.2022. Додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 липня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Іващенко Ігора Юрійовича про винесення додаткового рішення задоволено. В резолютивній частині рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2022 року по справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Іващенко Ігора Юрійовича до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та судових витрат четвертим абзацем зазначено: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп.» Не погоджуючись з додатковим рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені заяви представника позивача. ?В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що вважаючи рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 4 липня 2022 року незаконним і таким, що підлягає скасуванню стороною відповідача було подано апеляційну скаргу. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 січня 2023 року по справі № 404/720/21 апеляційну скаргу задоволено частково, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда змінено в частині розміру додаткових витрат та зменшено їх розмір до 10 000 (десяти тисяч) грн. Вказує, що у такий спосіб він був упевнений, що апеляційним судом вирішено всі питання щодо заявлених позовних вимог по відношенню до нього з боку позивачки ОСОБА_1 . Однак, 28.03.2023 отримав повідомлення з Державної виконавчої служби ?про наявність виконавчого проваджения щодо стягнения з нього суми судових витрат за вказаною справою. Звернувшись до Державної виконавчої служби дізнався про те, що Кіровським судом м. Кіровограла 28 липня 2022 року було винесено додаткове рішення про стягнення судових витрат та витрат на правничу допомогу у сумі 7000 грн. Ознайомившись із вказаним рішенням, вважає його незаконним, таким, що порушує визначені цивільно-процесуальним законодавством принципи та засади, встановлені законодавством про судовий збір, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу, що сторона відповідача не була ознайомлена щодо додаткового рішення по справі, про час і місце розгляду заяви про стягнення судових витрат та витрат на правничу допомогу повідомлена не була. Відповідно, копія додаткового рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда не отримувалася. ?Вказує, що інтереси позивача в ході розгляду справи представляв адвокат Іващенко Ігор Юрійович на підставі договору про надання правничої допомоги. Проте, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною. ?Кропивницьким апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги на рішення суду, не було надано оцінку додатковому рішенню, і щодо питання розподілу судових витрат. Відповідно, після набрання законної сили додатковим рішенням воно було спрямоване на примусове виконання. ?Відповідач просив змінити рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 липня 2022 року про стягнення судових витрат та витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судом першої інстанції встановлено, що 02.06.2022 представником позивача подано клопотання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп., надавши на підтвердження копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 15 від 02.06.2022, копію акту виконаних робіт від 02.06.2022. В судовому засіданні апеляційного суду відповідач та його представник підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Позивач, яка була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилася. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Частиною першою статті 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. За змістом положень ст. 128 ЦПК України, яка регулює порядок вручення судових повісток, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження та за власної ініціативи суду вирішено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Оскільки справа по суті була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, то й вирішення питання про ухвалення додаткового рішення повинно було відбуватися у тому самому порядку, у якому ухвалювалося судове рішення. Зі змісту судових повідомлень про виклик до суду вбачається, що розгляд заяви адвоката Іващенка І.Ю. про ухвалення додаткового рішення був призначений на 28 липня 2022 року. 28.07.20222 ОСОБА_2 подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі (а.с. 202 , т.1), що свідчить про належне повідомлення його про час та місце розгляду зазначеної заяви. Згідно протоколу судового засідання від 28.07.2022 сторони в судове засідання не з?явилися (а.с.203, т.1). Враховуючи зазначене, доводи відповідача про необізнаність розгляду заяви адвоката Іващенка І.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи. Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення не було порушено норми процесуального права, щодо неналежного повідомленння учасників справи про дату, час та місце судового розгляду. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України). Відповідно до положень ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. Частиною 3 цієї статті передбачено, що до витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16. Частиною 4 ст.137 ЦПК України також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами ( ч.5 ст. 137 ЦПК України). Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. З вищевикладеного вбачається, що суд вправі зменшувати розмір витрат на правову допомогу, в разі заявлення іншою стороною клопотання про їх не співмірність (постанова Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16). У частині другій статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Законодавством України не встановлено спеціальних вимог щодо порядку підтвердження оплати правничої допомоги для цілей розподілу судових витрат. З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом Іващенко І.Ю. роботи та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, апеляційний суд вважає, що зазначені стороною позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. є завищеними та не є належним чином обґрунтованими та підтвердженими, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З матеріалів справи вбачається, що згідно договору з надання правничої допомоги № 211 від 29.12.2020, укладеного між адвокатом Іващенком І.Ю. та ОСОБА_1 , детальний перелік послуг та термін їх надання викладений у Додатку №2 до даного Договору (п.1.2. Договору) (а.с.19, т.1). Згідно зазначеного Додатку № 2, до переліку послуг з надання правової допомоги належать: 1) надання консультації та правової допомоги з питання внесення відомостей про кримінальне правопорушення, про внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.212 КК України; 2) складення процесуальних документів та представництво інтересів Клієнта з питання стягнення додаткових витрат на дитину (а.с.20, т.1). 19.07.2022 представник позивача Іващенко І.Ю. подав до суду клопотання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у сумі 7 000 грн. На підтвердження понесених витрат, представник позивача надав копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 15 від 02.06.2022 та копію акту виконаних робіт від 02.06.2022, який не містить перелік послуг та термін їх надання. Проаналізувавши надані докази, апеляційний суд вважає, що відображена у них інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та співмірності виконання відповідних робіт. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України). Виходячи із змісту письмових доказів, наданих представником позивача - адвокатом Іващенко І.Ю., які не містять перелік послуг та термін їх надання, однак враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, а також ухвалення постанови Кропивницьким апеляційним судом від 18.01.2023 про зміну рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2022 року в частині розміру додаткових витрат, зменшивши їх розмір до 10 000 грн., доводи апеляційної скарги про зменшення витрат на професійну правничу допомогу заслуговують на увагу. Тому, із врахуванням невеликої складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, надання послуг колегія суддів приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). За наведених обставин та відповідно до положень п.4 ч.1 ст.376 ЦПК оскаржуване судове рішення підлягає зміні. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Додаткове рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 липня 2022 року в частині розміру витрат на правничу допомогу змінити. Зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу з 7000 (семи тисяч) грн. 00 коп. до 2000 (двох тисяч) грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 25 вересня 2023 року. Головуючий суддя А.М. Головань Судді С.М. Єгорова Л.М. Дьомич