Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/9745/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 25 вересня 2023 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/9745/21 Головуючий у першій інстанції - Маринченко О. А. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/967/23 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої-судді: Шарапової О.Л. суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А., секретар: Шапко В.М. Учасники справи: заявник: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенко Родіон Олександрович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_3 . Оскаржується рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 травня 2023 року. В С Т А Н О В И В: У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення: оголосити померлою її маму ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Купорана Леовського району Республіки Молдова, котра була визнана безвісно відсутньою за рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 вересня 2004 року у цивільній справі №2-6918/04. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є її батьками. Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 вересня 2004 року за заявою ОСОБА_5 визнано безвісно відсутньою ОСОБА_4 , 1971 року народження. Шлюб між батьками збуло розірвано 15 квітня 2005 року на підставі статті 107 Сімейного кодексу України (в редакції, що діяла на момент розірвання шлюбу). ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько, у зв`язку з чим відкрилася спадщина на належне йому майно. Вона звернулася до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенка Р.О. для прийняття спадщини після смерті батька. Раніше із відповідними заявами щодо спадщини до нотаріуса звернулися мати померлого - ОСОБА_2 та дружина - ОСОБА_3 . Враховуючи, що її батьки у період їх шлюбу набули у власність майно, зокрема, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому для визначення подальшої долі частки матері, яка їй належить, оформлення на неї речових прав у порядку спадкування та подальшого належного утримання, задля попередження можливого переходу цієї частки до інших осіб, вона звернулася до суду з даною заявою. Так, у 2002 році її мати поїхала працювати до російської федерації. 10 жовтня 2002 року ОСОБА_4 надіслала телеграму на адресу місця проживання в м. Чернігові, в якій зазначила, що приїде в листопаді 2002 року, проте цього не відбулося. Мати, надіславши телеграму, бажала повернутися до сім`ї та будучи б живою не могла залишити свою маленьку дитину без піклування і догляду. Напевно в дорозі чи в м. москва з нею трапилося страшне лихо і вона загинула. На той час часто траплялися такі випадки, коли заробітчан вбивали для отримання їх коштів. З часу визнання матері заявника безвісно відсутньою вона жодного разу не дала про себе знати. З метою отримання інформації про її місцезнаходження заявник та її батько зверталися до правоохоронних органів і засобів масової інформації. Також, у 2010 році матір заявника через телемедійний проект «Жди меня» розшукував її рідний брат - ОСОБА_6 , який проживає у Франції, однак до цього часу відомості про її місцезнаходження відсутні. Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 травня 2023 року заяву задоволено. Оголошено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку села Купорань Леовського району Республіки Молдова померлою. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви, вирішити питання судових витрат. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що заявницею заявлено вимоги у порядку глави 4, а не глави 6 Розділу IV ЦК України. Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що заявницею не надано належних доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_4 або наявності обставин, які доводили б, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» підстави підсудності суду України справи про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим для цієї заяви на 01.09.2021 не існувало. За повідомленням Міністерства закордонних справи України, дію Менської конвенції та Протоколу до неї у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь зупинено з 27.12.2022. Станом на 04.05.2023 (рішення) останнє відоме місце проживання ОСОБА_7 не на території України, а тому суд мав відмовити у задоволенні заяви. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (т.1 а.с. 6- 9). Шлюб між батьками заявника було зареєстровано 16 жовтня 1993 року та розірвано 15 квітня 2005 року (т.1 а.с. 10, 11). На підставі договору купівлі-продажу від 28 травня 1996 року за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 216-217). Відповідно до копії довідки від 11 серпня 2004 року батько заявника - ОСОБА_5 звертався із заявою до ЧМВ УМВС України в Чернігівській області з приводу розшуку своєї дружини - ОСОБА_4 , 1971 року народження, яка з жовтня 2002 року не надавала про себе жодних відомостей (т.1 а.с. 18). Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2004 року в справі № 2-6918/04 ОСОБА_4 , 1971 року народження, уродженку села Купорана Леовського району Республіки Молдова визнано безвісно відсутньою. З даного рішення суду вбачається, що ОСОБА_4 23 червня 2002 року поїхала в росію на заробітки і з жовтня 2002 року немає ніяких відомостей про місце її перебування. Мірами розшуку встановити місце її знаходження не видалось можливим (т.1 а.с. 5). Востаннє, а саме 10 жовтня 2002 року, мати заявника з м. москва надіслала телеграму батьку заявника, в якій повідомила, що приїде в листопаді та зазначила, що любе їх (т.1 а.с. 19). Останнє відоме місце проживання матері заявника - АДРЕСА_1 . За відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою/знятою з реєстрації не значиться (т.1 а.с. 40). Згідно з інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 08 вересня 2021 року № 91-35044/0/15-21 (т.1 а.с. 41) та від 27 січня 2023 року № 91-3461/18/23 (т.1 а.с. 183) відомостей про перетинання державного кордону України громадянкою України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 27 січня 2018 року до 27 січня 2023 року не виявлено (інформація зберігається протягом 5 років). Відповідно до даних Чернігівського міського центру зайнятості від 10 вересня 2021 року № 02/3312 (т.1 а.с. 43) та Чернігівської філії Чернігівського обласного центру зайнятості від 27 січня 2023 року №16.2/192 (т.1 а.с. 185) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку як безробітна не перебуває. Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Чернігівській області Державної податкової служби України від 27 лютого 2023 року № 913/5/25-01-12-02-11 за серією та номером паспорта НОМЕР_1 ОСОБА_4 на обліку як фізична особа-підприємець відсутня (т.1 а.с. 211-212). За інформацією Головного управління ДПС у Чернігівській області № 3535/5/25-01-12-01-06 від 13 вересня 2021 року та № 1578/5/25-01-12-01-08 від 07 квітня 2023 року ОСОБА_4 з 01 січня 2000 року до 22 листопада 2007 року перебувала на обліку як фізична особа-підприємець, проте знята з обліку 22 листопада 2007 року на підставі рішення суду про визнання банкрутом від 30 листопада 2006 року № 4/234Б (т.1 а.с. 60, 250 на звороті). З документів справи № 4/234Б про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , наданих Господарським судом Чернігівської області, вбачається, що Державною податковою інспекцією в м. Чернігові подано заяву про визнання цього боржника банкрутом, оскільки останнім не ведеться підприємницька діяльність та не сплачується заборгованість перед ДПІ. Розмір узгоджених вимог до боржника становить 600 грн. 63 коп. станом на 26 травня 2006 року. Боржник не звітує до ДПІ з ІІ кварталу 2003 року. За відомостями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 14 вересня 2021 року № 2500-0304-7/46641 та від 06 лютого 2023 року № 2500-0802-7/7615 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку як отримувач пенсії не перебуває (т.1 а.с. 66, 192). Згідно з інформацією Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові від 11 вересня 2021 року (т.1 а.с. 64) та від 28 січня 2023 року (а.с. 189) актовий запис про смерть щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відділу відсутній. Перевірку наявності актового запису про смерть проведено по місту Чернігову. Згідно з відомостями Головного управління Національної поліції в Чернігівськії області від 31 січня 2023 року № 185/124/05/26-2023 та від 28 лютого 2023 року № 358/124/05/26-2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за обліками оперативно-довідкових картотек Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Чернігівській області та Департаменту інформатизації МВС України не значиться, в розшуку не перебуває (т.1 а.с. 187). За даними Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Чернігівськії області від 08 лютого 2023 року № 370/124/08/01-2023 в обліках ГУНП в Чернігівські області відсутня інформація про розшук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в державному або в міжнародному розшуку остання не перебуває (т.1 а.с. 191). Під час виконання на території Республіки Молдова судового доручення про надання правової допомоги було встановлено, що в Державному реєстрі населення немає інформації щодо громадянки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наразі ОСОБА_4 не зареєстрована за адресою місця проживання/тимчасової реєстрації на території Республіки Молдова. Крім того, згідно даних про перетин державного кордону через пункти пропуску, контрольовані офіційною владою Республіки Молдова, в період з 06.04.2017 до 06.04.2022 ОСОБА_4 не відмітила жодного перетину (т.1 а.с. 144-145). Сукупність перелічених доказів підтверджує відсутність відомостей про перебування ОСОБА_4 в місці її постійного проживання в м. Чернігові понад три роки. Остання не давала про себе знати ні засобами поштового зв`язку, ні телефонного, ні будь-якого іншого. Вказане не заперечується учасниками справи. Доказів і даних про те, що ОСОБА_4 є живою, матеріали справи не містять. За змістом пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Згідно із частиною першою статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Відповідно до частини третьої статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. Згідно із статтею 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження. Задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в місці постійного проживання матері заявника в м. Чернігові дуже тривалий час відсутні відомості про місце її перебування, заходами розшуку встановити місце її перебування не виявилось можливим, достовірних доказів про те, що вона є живою немає, а тому існують достатні підстави для припущення смерті ОСОБА_4 , яка з 2002 року відсутня за місцем свого проживання, не отримує доходів і щодо неї відсутня будь-яка інформація протягом останніх 20 років. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, які узгоджуються з приписами законодавства, яке розповсюджується на спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про те те, що заявницею заявлено вимоги у порядку глави 4, а не глави 6 Розділу IV ЦК України, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки в поданій до суду заяві заявниця чітко визначила свою вимогу. Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що заявницею не надано належних доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_4 або наявності обставин, які доводили б, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки такі доводи спростовуються письмовими доказами по справі. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» підстави підсудності суду України справи про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим для цієї заяви на 01.09.2021 не існувало; за повідомленням Міністерства закордонних справи України дію Менської конвенції та Протоколу до неї у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь зупинено з 27.12.2022; станом на 04.05.2023 (рішення) останнє відоме місце проживання ОСОБА_7 не на території України, а тому суд мав відмовити у задоволенні заяви, апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки заявниця просила визнати свою матір померлою з метою реалізації спадкового права, а ОСОБА_7 мала місце проживання на території України. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 травня 2023 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складений 26 вересня 2023 року. Головуюча: Судді: