Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/18994/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/18994/22 Перша інстанція: суддя Свида Л.І., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., при секретарі Пальоній І.М., за участю: представника позивача Іщенка Олександра Валерійовича та представника апелянта Козеровської Аліни Олександрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В: У грудні 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0318525-2403-1552 від 24.06.2022 року про визначення податкового зобов`язання у сумі 249576,00 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік. В обґрунтування позову було зазначено, що у липні 2021 року ФОП отримав податкове повідомлення-рішення від 24.06.2022 року № 0318525-2403-1552, яким визначено суму податкового зобов`язання за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, 249576,00 грн. за 2021 рік. Об`єктом оподаткування за цим податковим повідомленням-рішенням є цілісний майновий комплекс консервного цеху площею 4159,6 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу №6135 від 09.11.2016 р. Позивач вважає, що відповідач дійшов неправомірного висновку про наявність у нього обов`язку сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки він здійснював та здійснює сільськогосподарську діяльність з вирощування зернових культур, тобто відповідно до пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України відноситься до категорії сільськогосподарських товаровиробників, а також використовує у такій діяльності будівлі та територію належного йому майнового комплексу, тому на підставі підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України цей об`єкт нерухомості не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ДПС подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований 24.04.1997 року як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в ДПС як платник податків. ФОП за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у. (основний); 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Позивач є власником об`єкта нерухомого майна: цілісного майнового комплексу консервного цеху загальною площею 4159,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 24.06.2022 року ДПС згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України прийняло податкове повідомлення-рішення №0318525-2403-1552, яким ФОП визначило суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік у сумі 249576,00 грн, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи суд встановив, що ФОП у 2021 році здійснював сільськогосподарську діяльність з вирощування зернових культур, що підтверджується наданими до суду первинними документами, а саме: договорами оренди земельних ділянок, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, товарними чеками, договором про сезонне використання земельних ділянок для вирощування сільськогосподарських культур від 20.04.2016 року №15, рахунками на оплату, квитанціями про оплату за використання земельних ділянок, договором купівлі-продажу трактору колісного №1 від 10.03.2017 року, договором купівлі-продажу трактору колісного №0348-167 від 27.05.2017 року, договору найму транспортного засобу з екіпажем від 03.07.2017 року з додатками. На думку суду, за наявності вказаних обставин у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу суми податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік у сумі 249576,00 грн. на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 . Колегія суддів вважає вищевказані висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Положеннями статті 266 ПК України регламентовано питання адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зі змісту вказаної статті вбачається, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Крім того, вказаною статтею передбачено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Поряд з цим, відповідно до пп.«ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 до групи «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) відносяться: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін. Як вже зазначлось, ФОП є власником об`єкта нерухомого майна: цілісного майнового комплексу консервного цеху загальною площею 4159,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи суд встановив, що ФОП у 2021 році здійснював сільськогосподарську діяльність з вирощування зернових культур, що підтверджується наданими до суду первинними документами. Колегія суддів погоджується з такими висновками та зазначає, що ФОП суду першої інстанції було надано відповідну первинну документацію, зокрема, договір оренди земельних ділянок від 16 січня 2017 року, 09 листопада 2017 року (строк дії договору 15 років), договір про сезонне використання земельних ділянок для вирощування сільськогосподарських культур від 20.04.2016 року №15, квитанції про оплату за використання земельних ділянок, договір купівлі-продажу трактору колісного №1 від 10.03.2017 року, договір купівлі-продажу трактору колісного №0348-167 від 27.05.2017 року, договір найму транспортного засобу з екіпажем від 03.07.2017 року. Крім того, позивачем надано договір №l/AT/2021 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 10 червня 2021 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 , який іменується далі «Орендодавець» та ФОП (орендар), акт приймання-передачі (повернення) техніки згідно вказаного договору, за яким на виконання його умов орендар передав, а орендодавець прийняв з оренди техніку з екіпажем, накладну №94199/1 від 29 серпня 2021 р. на отримання ФОП насіння ріпаку озимого Верітас КП, насіння ріпаку озимого Карлтон КЛ, рахунок на оплату №94199 від 28 серпня 2021 р., договір поставки від 27 грудня 2021 р., за яким ФОП поставляє, а ТОВ «Біоенерджі-Вінниця» приймає пшеницю 2-го класу українського походження врожаю 2021 року (що надалі іменується «Товар»), а також іншу первинну документацію, яка свідчить про здійснення ФОП сільськогосподарської діяльності саме в 2021 році, тобто в році, за який ДПС було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. З наведеного вбачається наявність факту як наявності у позивача нерухомості, яка не є об`єктом оподаткування (будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесеної до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства"), так і провадження позивачем відповідної сільськогосподарської діяльності в 2021 році, що свідчить про необгрунтованість прийнятого ДПС податкового повідомлення-рішення. Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Федусик Судді А.В. Бойко О.А. Шевчук