Постанова Львівський апеляційний суд № 453/1347/22

Справа № 453/1347/22 Головуючий у 1 інстанції: Брона А.Л. Провадження № 22-ц/811/871/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 вересня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Ніткевича А.В., суддів: Бойко С.М., Копняк С.М., секретаря Матяш С.І. з участю представника позивачів ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області 31 січня 2023 року в складі судді Брони А.Л. у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації,- встановив: У жовтні 2022 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, просили визнати недостовірною інформацію відносно себе, поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі відеозапису, розміщеного на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: « ОСОБА_6 все кажуть, що це земля заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (16 хв 14 с 16 хв 21 с). Потім розкажу хто такий ОСОБА_7 в кінці і хто такий ОСОБА_8 і чому зараз оце все відбувається в нашому регіоні. Це називається захопленням влади на Сколівщині (17 хв 38 с 17 хв 50 с). Два озера, два колодязі і велика територія, яка розрита, перекрита. Територія десь до 2 га. Кажуть, що це заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (20 хв 06 с 20 хв 21 с). ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). ОСОБА_9 разом з начальником Марочканичем є в змові, тому що вони двоє робили. Начальник знав, що він тут робив, неодноразово тут був, так казали люди. Так що тут йде повалення конституційного ладу, тут іде захоплення влади (28 хв 18 с 28 хв 32 с). Кажуть, що це на його дружину. Його дружина, кажуть кришує, всі вибори робить. Тобто вона якраз зараз займається виборами, якраз вона голосами, займається виборцями. Вона якраз займається тими земельними ділянками. Це все його дружина (30 хв 50 с 31 хв 12 с). Кажуть, що оця земельна ділянка, все це є ОСОБА_3 жінки, яка працює десь у школі і яка все життя займається тим, що ви бачите. Займається виборами, займається земельними ділянками, вона зараз є при кориті (32 хв 01 с 32 хв 21 с). Тому що він бере гроші і кришує весь район. Він є царьок, його всі бояться. Жінка кришує ОТГ, вона там всі голоса йому робить, ОСОБА_10 все, вони захватили дане село (36 хв 46 с 36 хв 59 с). Наш місцевий царьок з с. Підгородці ОСОБА_9 , який разом із начальником ОСОБА_11 , вони оце все захвачують у нас на Сколівщині. Вони кришують усі ліси, вони кришують усі шутри, каміння, вони повністю тримають район в руках (39 хв 41 с 39 хв 57 с)». -зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше наступного дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом розміщення відеозапису у соціальній мережі «Facebook» із зазначенням у ньому такого тексту: « ОСОБА_3 не є власником земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту с. Урич Стрийського району Львівської області, не захоплював влади на Сколівщині, не повалював конституційного ладу України, не кришує усі землі, ліси, шутри, каміння на Сколівщині, не є царьком села Підгородці і не вчиняв земельних та екологічних злочинів. Його дружина ОСОБА_4 не займається виборами, земельними ділянками, не є при кориті, не кришує Сколівську об`єднану територіальну громаду, не захоплювала села Підгородці і не вчиняла земельних та екологічних злочинів. ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 зі с. Підгородці є порядними людьми». Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. та в користь ОСОБА_4 в сумі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх немайнових прав. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , розміщено відеозапис на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет https://www.facebook.com/100073331483897/videos/916550046412309/, що підтверджується Звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет, складеним дочірним підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 15.07.2022 року №120/2022-ЗВ (далі Звіт), до якого доданий цифровий носій типу USB-флеш-накопичувач із записом відео. На вказаному відеозаписі стосовно ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_4 поширено недостовірну інформацію, а саме: «Оце все кажуть, що це земля заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (16 хв 14 с 16 хв 21 с). Потім розкажу хто такий ОСОБА_7 в кінці і хто такий Марочканич і чому зараз оце все відбувається в нашому регіоні. Це називається захопленням влади на Сколівщині (17 хв 38 с 17 хв 50 с). Два озера, два колодязі і велика територія, яка розрита, перекрита. Територія десь до 2 га. Кажуть, що це заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (20 хв 06 с 20 хв 21 с). ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). ОСОБА_9 разом з начальником Марочканичем є в змові, тому що вони двоє робили. Начальник знав, що він тут робив, неодноразово тут був, так казали люди. Так що тут йде повалення конституційного ладу, тут іде захоплення влади (28 хв 18 с 28 хв 32 с). Кажуть, що це на його дружину. Його дружина, кажуть кришує, всі вибори робить. Тобто вона якраз зараз займається виборами, якраз вона голосами, займається виборцями. Вона якраз займається тими земельними ділянками. Це все його дружина (30 хв 50 с 31 хв 12 с). Кажуть, що оця земельна ділянка, все це є ОСОБА_3 жінки, яка працює десь у школі і яка все життя займається тим, що ви бачите. Займається виборами, займається земельними ділянками, вона зараз є при кориті (32 хв 01 с 32 хв 21 с). Тому що він бере гроші і кришує весь район. Він є царьок, його всі бояться. Жінка кришує ОТГ, вона там всі голоса йому робить, ОСОБА_10 все, вони захватили дане село (36 хв 46 с 36 хв 59 с). Наш місцевий царьок з с. Підгородці ОСОБА_9 , який разом із начальником ОСОБА_11 , вони оце все захвачують у нас на Сколівщині. Вони кришують усі ліси, вони кришують усі шутри, каміння, вони повністю тримають район в руках (39 хв 41 с 39 хв 57 с)». Така інформація була доведена до широкого загалу жителів Сколівщини в образливій формі та ганьбить їх честь, гідність і ділову репутацію. Згідно із довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, виданої дочірним підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 04.08.2022 №87/2022-Д, на веб-сайті https://www.facebook.com/ створено сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якій розміщені, зокрема, наступні ідентифікатори - рідне місто та місто проживання: Сколе; день народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; публікація (пост) від 12 жовтня 2021 року (https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid024sr6jzwwyzJ7hyZ4fE81y3GhXYkWg8VytEE1Umm3nhdivknKnypsh1tS346JD9fUI&id=100073331483897) з текстом наступного змісту: «Друзі всім привіт. Я створив резервну сторінку у фейсбук, тому, що на основній мене часто блокують за свободу слова, за те, що я говорю і показую тільки правду». У вищевказаному відеозаписі його автор зазначає, що цей відеозапис долучається до заяви про кримінальне правопорушення, яку подав ОСОБА_2 03 липня 2022 року до відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області. Виходячи з цього, сторінка користувача з іменем « ОСОБА_5 », що створена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 та доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить відповідачу ОСОБА_2 . На підставі заяви ОСОБА_4 від 29.08.2022 року Науково-дослідним інститутом судових експертиз та права складено висновок експерта №522/22 за результатами проведення сематико-текстуальної експертизи від 26.09.2022 року. Згідно експертного висновку вищевказаний текст відеозапису, що розміщений на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 , містить висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо особи ОСОБА_3 та його дружини. Такі висловлювання викладені у формі фактичних тверджень. Відтак, поширена відповідачем інформація у формі фактичних тверджень в соціальній мережі «Facebook» відносно таких є недостовірною, так як вона перевірена відповідними доказами. ОСОБА_3 , який працює заступником начальника відділення поліці № 3 з превентивної діяльності Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони та до дисциплінарної відповідальності не притягувався, що підтверджується службовою характеристикою, виданою від 25.07.2022 начальником Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області підполковником поліції Андрієм Коцуром. ОСОБА_3 не є власником земельних ділянок площею 0,8000 га для індивідуального садівництва, кадастровий номер 4624586400:08:000:0022, площею 0,0600 га для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 4624586400:08:000:0023, площею 0,0400 га для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 4624586400:08:000:0024, що розташовані на території Сколівської місько ради Львівської області і які оглядалися відповідачем. Власником цих земельних ділянок, межі яких встановлені відповідними межовими знаками на місцевості є ОСОБА_4 , про що свідчать свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.11.2013 №13389410, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.11.2013 №13390330, розпорядженн голови Сколівської РДА Львівської області Янко Б.Я. від 25.09.2022 №227 «Про затвердження проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки», заява ОСОБА_12 від 27.10.2021 року, Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.11.2021 року НВ-461, 7177612021 від 19.11.2021 року НВ 4617284132021, від 19.11.2021 НВ-4617284162021, Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.11.2021 року № 283576156, від 09.11.2021 року № 283580069. 03 липня 2022 року позивачка ОСОБА_4 дізналася із даного відеозапису про те, що в цей день відповідач ОСОБА_2 , звинувачуючи позивачів у вчиненні земельних та екологічних злочинів, перебував на її власних земельних ділянках та здійснював їх огляд за відсутності власника, без його згоди, без представників Сколівської міської ради Львівської області, без рішення суду про дозвіл на проникнення на земельні ділянки та за відсутності випадків, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, що підтверджується адвокатським запитом адвоката Гороха В.В. від 06.07.2022 № 12, листом Сколівської міської ради Львівської області від 08.07.2022 3653/02-07, адвокатським запитом ОСОБА_1 від 06.07.2022 № 13, листом Сколівського районного суду Львівської області від 07.07.2022 № 01/195/2022, адвокатським запитом адвоката Гороха В.В. від 08.07.2022 № 14, листом відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області від 12.07.2022 № 4273/01/51-22, адвокатським запитом адвоката Гороха В.В. від 08.07.2022 № 15, листом 6 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області від 11.07.2022 № 6-2478/58, адвокатським запитом адвоката Гороха В.В. від 15.07.2022 № 16, листом Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області від 22.07.2022 № Г-42/Аз/47/01/22 із додатками. Із довідки про результати проведення перевірки за зверненням ОСОБА_2 від 08.07.2022 вбачається, що інформація, яка подана в заяві ОСОБА_2 , не знайшла свого підтвердження. Відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, а також достатні дані, що вказували б на ознаки дисциплінарного проступку заступника начальника відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Романа Захарчина. Згідно із довідкою Підгородецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради від 25.07.2022 № 18, ОСОБА_4 працює на посаді вчителя англійської мови Підгородецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради з 01.09.2007 по даний час. Відповідно до характеристики професійної діяльності ОСОБА_4 , виданої т.в.о. директора Підгородецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради Наталії Котик-Манькової від 25.07.2022 №80, ОСОБА_4 є відповідальною та дисциплінованою працівницею, користується авторитетом серед колег по роботі, учнів та їх батьків, неухильно дотримується професійної етики, сповідує високі духовні цінності, рівень загальної культури, служить прикладом для наслідування. Таким чином, поширена відносно позивачів недостовірна інформація повинна бути спростована відповідачем шляхом зобов`язання останнього розмістити відеозапис у соціальній мережі «Facebook» із зазначенням у ньому тексту наступного змісту: « ОСОБА_3 не є власником земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту с. Урич Стрийського району Львівської області, не захоплював влади на Сколівщині, не повалював конституційного ладу України, не кришує усі землі, ліси, шутри, каміння на Сколівщині, не є царьком села Підгородці і не вчиняв земельних та екологічних злочинів. Його дружина ОСОБА_4 не займається виборами, земельними ділянками, не є при кориті, не кришує Сколівську об`єднану територіальну громаду, не захоплювала села Підгородці і не вчиняла земельних та екологічних злочинів. ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 зі с. Підгородці є порядними людьми». Поширенням відносно позивачів недостовірну інформацію, відповідач заподіяв таким моральну шкоду, яка полягає у приниженні їхньої честі, гідності і ділової репутації. Розмір моральної шкоди оцінюють у сумі 200 000 грн., виходячи з тих міркувань, що поширення недостовірної інформації підриває їх авторитет серед колег по роботі, спричиняє дискомфорт у родинних відносинах, погіршує стосунки з близькими. Спростувати недостовірну інформацію позивачі вимушені в судовому порядку, на який буде витрачено багато часу та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Просять позов задовольнити. Оскаржуваним рішенням Сколівського районного суду Львівської області 31 січня 2023 року позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано недостовірною інформацію щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі відеозапису, що розміщений на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: « ОСОБА_6 все кажуть, що це земля заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (16 хв 14 с 16 хв 21 с). Потім розкажу хто такий ОСОБА_7 в кінці і хто такий ОСОБА_8 і чому зараз оце все відбувається в нашому регіоні. Це називається захопленням влади на Сколівщині (17 хв 38 с 17 хв 50 с). Два озера, два колодязі і велика територія, яка розрита, перекрита. Територія десь до 2 га. Кажуть, що це заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (20 хв 06 с 20 хв 21 с). ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). ОСОБА_9 разом з начальником Марочканичем є в змові, тому що вони двоє робили. Начальник знав, що він тут робив, неодноразово тут був, так казали люди. Так що тут йде повалення конституційного ладу, тут іде захоплення влади (28 хв 18 с 28 хв 32 с). Кажуть, що це на його дружину. Його дружина, кажуть кришує, всі вибори робить. Тобто вона якраз зараз займається виборами, якраз вона голосами, займається виборцями. Вона якраз займається тими земельними ділянками. Це все його дружина (30 хв 50 с 31 хв 12 с). Кажуть, що оця земельна ділянка, все це є ОСОБА_3 жінки, яка працює десь у школі і яка все життя займається тим, що ви бачите. Займається виборами, займається земельними ділянками, вона зараз є при кориті (32 хв 01 с 32 хв 21 с). Тому що він бере гроші і кришує весь район. Він є царьок, його всі бояться. Жінка кришує ОТГ, вона там всі голоса йому робить, ОСОБА_10 все, вони захватили дане село (36 хв 46 с 36 хв 59 с). Наш місцевий царьок з с. Підгородці ОСОБА_9 , який разом із начальником ОСОБА_11 , вони оце все захвачують у нас на Сколівщині. Вони кришують усі ліси, вони кришують усі шутри, каміння, вони повністю тримають район в руках (39 хв 41 с 39 хв 57 с)». Зобов`язано ОСОБА_2 не пізніше наступного дня з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом розміщення відеозапису у соціальній мережі «Facebook» із зазначенням у ньому такого тексту: « ОСОБА_3 не є власником земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту с. Урич Стрийського району Львівської області, не захоплював влади на Сколівщині, не повалював конституційного ладу України, не кришує усі землі, ліси, шутри, каміння на Сколівщині, не є царьком села Підгородці і не вчиняв земельних та екологічних злочинів. Його дружина ОСОБА_4 не займається виборами, земельними ділянками, не є при кориті, не кришує Сколівську об`єднану територіальну громаду, не захоплювала села Підгородці і не вчиняла земельних та екологічних злочинів. ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 зі с. Підгородці є порядними людьми». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2 284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору, 11 550 (одинадцять тисяч п`ятсот п"ятдесят) грн. витрат за проведення експертизи та 3 090 (три тисячі дев`яносто) грн. витрат за залучення спеціаліста. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 2 284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору, 11 550 (одинадцять тисяч п`ятсот п"ятдесят) грн. витрат за проведення експертизи та 3 090 (три тисячі дев`яносто) грн. витрат за залучення спеціаліста. Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2 , вважає рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи, ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Вважає, що у суду першої інстанції відсутні дані для висновку про те, що позивачі та відповідач є носіями спірного права чи охоронюваного законом інтересу. Суд не дослідив повне відео позивачів та подані відповідачем документи про те, що ним проводилося журналістське розслідування. Покликається на те, що у зв`язку з незаконними діями позивачів, ним подано дві заяви про вчинення кримінального правопорушення. Не погоджується із висновком судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, з приводу чого також подав заяву про вчинення кримінального правопорушення. Зазначає все, що встановив експерт це те, що фрагменти тексту викладені у формі фактичних тверджень та містять негативну інформацію, яка не виходить за межі норм мовної поведінки. Стверджує, що у рішенні суду не досліджувалося та жодним чином не доведено факту недостовірності поданої інформації, тому виникає питання, чому суд презюмує, що оскільки позивачів ображає негативна інформація, то така є недостовірною. Покликається на норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та практику Європейського суду з прав людини у цьому контексті. Звертає увагу, що у справі не проведена судово-психоголічна експертиза до компетенції якої відносться відшкодування моральної шкоди, виявлення функціонального рівня психічної діяльності, особистісні та емоційна прояви суб`єкта, особливості їх динаміки під впливом конкретних життєвих подій. Вважає, що поширена щодо позивачів інформація, з огляду на форму тексту та характер використання мовних засобів, є оціночним судженням та надає можливість проаналізувати, сприйняти зміст інформації щодо вказаних обставин, згідно власними суб`єктивними переконаннями, правдивість якої, доведенню не підлягає. Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Зазначає, що журналістська свобода та громадська діяльність також включають можливість перебільшень або навіть провокацій. Повідомлення новин засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з набільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса супільства». У таких справах необхідно розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення. Також, межа допустимої критики щодо публічного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи, публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків іповинні це усвідомлювати. Свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Зміст відео сюжету стосувався того, що відбуваються певні події, які на думку відповідача можуть мати кримінальне спрямування, що не може не становити суспільний інтерес, у зв`язку з чим і було висловлене цими особами своє бачення обставин та причин цих подій, своє ставлення до них та можливе причетність осіб. Вислови в оспорюваному відео-сюжеті з урахуванням вжитих мовно стилістичних засобів є особистими судженнями, відповідні висловлювання не можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані, оскільки вони є оцінкою дій і не містять ствердження про порушення позивачем законодавства чи моральних принципів, а дають можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними переконаннями. Суд не врахував, що зазначена у спірних публікаціях інформація становить значний суспільний інтерес, оскільки стосується позивачів, як публічних осіб та незаконної забудови зеленої зони. В свою чергу, походження статків політика та методи ведення ним бізнесу безпосередньо впливають на можливий повторний вибір його громадянами. Просив зупинити розгляд справи до завершення досудового розслідування відповідних кримінальних проваджень, однак суд не взяв такі докази до уваги. Також зазначає, що жодного відношення до приватного та сімейного життя позивачів спірні дописи не мали. Просить скасувати рішення Сколівського районного суду Львівської області від 31 січня 2023року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. 17 липня 2023 року представник позивачів ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково виходячи із такого. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції врахував висновки судової сематико-текстуальну експертизу, за якими текст відеозапису, розміщений на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 (за роздруківкою, наданою замовником експертизи), міститься висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо особи ОСОБА_13 та його дружини, висловлювання негативного характеру щодо особи ОСОБА_13 та його дружини викладені у формі фактичних тверджень. Суд звернув увагу, що вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку. Покликаючись на судову практику суд зазначив, що під приниженням честі та гідності фізичної особи розуміється поширення недостовірної інформації про таку особу, членів її сім`ї або близьких родичів, внаслідок чого вона зазнала фізичних чи душевних страждань, а недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Судом встановлено, що відповідач не перевірив достовірність відповідної інформації перед її поширенням. При цьому, позивачами доведено факт поширення недостовірної інформації відповідачем. Зокрема, позивач ОСОБА_3 , який працює заступником начальника відділення поліці № 3 з превентивної діяльності Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони та до дисциплінарної відповідальності не притягувався, що підтверджується службовою характеристикою, виданою від 25.07.2022 начальником Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області підполковником поліції Андрієм Коцуром. Позивач не є власником земельних ділянок площею 0,8000 га для індивідуального садівництва, кадастровий номер 4624586400:08:000:0022, площею 0,0600 га для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 4624586400:08:000:0023, площею 0,0400 га для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 4624586400:08:000:0024, що розташовані на території Сколівської міської ради Львівської області і які оглядалися відповідачем. Власником вказаних вище земельних ділянок, межі яких встановлені відповідними межовими знаками на місцевості, є ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 25.11.2013 № 13389410, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.11.2013 № 13390330, розпорядженням голови Сколівської РДА Львівської області Янко Б.Я. від 25.09.2022 № 227 «Про затвердження проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки», заявою ОСОБА_12 від 27.10.2021, Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.11.2021 НВ-461, 7177612021 від 19.11.2021 НВ 4617284132021, від 19.11.2021 НВ-4617284162021, Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.11.2021 №283576156, від 09.11.2021 №283580069. Із довідки про результати проведення перевірки за зверненням гр. ОСОБА_2 від 08.07.2022 вбачається, що інформація, яка подана в заяві ОСОБА_2 , не знайшла свого підтвердження, відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, а також достатні дані, що вказували б на ознаки дисциплінарного проступку заступника начальника відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Романа Захарчина. При цьому, згідно довідки Підгородецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради від 25.07.2022 № 18 ОСОБА_4 працює на посаді вчителя англійської мови Підгородецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради з 01.09.2007 по даний час, згідно характеристики професійної діяльності, виданої т.в.о. директора Підгородецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради Наталії Котик-Манькової від 25.07.2022 № 80, є відповідальною та дисциплінованою працівницею, користується авторитетом серед колег по роботі, учнів та їх батьків, неухильно дотримується професійної етики, сповідує високі духовні цінності, рівень загальної культури, служить прикладом для наслідування. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що внаслідок поширення спірної інформації ОСОБА_2 було порушено особисті немайнові права позивачів, оскільки у такій містяться відомості про події, які не відповідають дійсності або ж викривлені, тому зазначена інформація є недостовірною. У зв`язку з наведеним, суд зобов`язав відповідача, після набрання рішенням законної сили, спростувати поширену ним недостовірну інформацію у соціальній мережі «Фейсбук» відносно позивачів, шляхом розміщення відеозапису у соціальній мережі «Фейсбук» із значенням тексту наступного змісту: « ОСОБА_3 не є власником земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту с. Урич Стрийського району Львівської області, не захоплював влади на Сколівщині, не повалював конституційного ладу України, не кришує усі землі, ліси, шутри, каміння на Сколівщині, не є царьком села Підгородці і не вчиняв земельних та екологічних злочинів. Його дружина ОСОБА_4 не займається виборами, земельними ділянками, не є при кориті, не кришує Сколівську об`єднану територіальну громаду, не захоплювала села Підгородці і не вчиняла земельних та екологічних злочинів. ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 зі с. Підгородці є порядними людьми». Крім цього, врахувавши, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків та те, що позивачами, кожним окремо, також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. кожному, мотивуючи тим, що поширення недостовірної інформації про них завдало істотної моральної шкоди, негативно вплинуло на їх ділову репутацію, суд дійшов переконання про те, що застосуванням образливих слів, розповсюджених у соціальній Інтернет-мережі серед необмеженого кола осіб, зміст образливих тверджень, викликав певний негативний суспільний резонанс, тобто образа набула суспільного характеру, тому враховавши вимоги розумності та справедливості, ступінь моральних страждань позивачів, а також те, що відшкодування моральної шкоди не повинно призводити до надмірного збагачення, суд прийшов висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 30 000 грн. кожному позивачу, яка підлягає стягненню з відповідача. Також суд стягнув судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог, витрати за проведення судової сематико-текстуальної експертизи та за залучення спеціаліста. Судом встановлено такі фактичні обставини справи та відповіднім їм правовідносини. ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , розміщено відеозапис на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет, складеним дочірним підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 15.07.2022 №120/2022-ЗВ (далі Звіт) (а.с. 21-23). З перегляду вказаного відеозапису, розміщеного на цифровому носію типу USB-флеш-накопичувач та доданого до матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що стосовно позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поширено інформацію такого змісту: «Оце все кажуть, що це земля заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (16 хв 14 с 16 хв 21 с). Потім розкажу хто такий ОСОБА_7 в кінці і хто такий ОСОБА_8 і чому зараз оце все відбувається в нашому регіоні. Це називається захопленням влади на Сколівщині (17 хв 38 с 17 хв 50 с). Два озера, два колодязі і велика територія, яка розрита, перекрита. Територія десь до 2 га. Кажуть, що це заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (20 хв 06 с 20 хв 21 с). ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). ОСОБА_9 разом з начальником Марочканичем є в змові, тому що вони двоє робили. Начальник знав, що він тут робив, неодноразово тут був, так казали люди. Так що тут йде повалення конституційного ладу, тут іде захоплення влади (28 хв 18 с 28 хв 32 с). Кажуть, що це на його дружину. Його дружина, кажуть кришує, всі вибори робить. Тобто вона якраз зараз займається виборами, якраз вона голосами, займається виборцями. Вона якраз займається тими земельними ділянками. Це все його дружина (30 хв 50 с 31 хв 12 с). Кажуть, що оця земельна ділянка, все це є ОСОБА_3 жінки, яка працює десь у школі і яка все життя займається тим, що ви бачите. Займається виборами, займається земельними ділянками, вона зараз є при кориті (32 хв 01 с 32 хв 21 с). Тому що він бере гроші і кришує весь район. Він є царьок, його всі бояться. Жінка кришує ОТГ, вона там всі голоса йому робить, ОСОБА_10 все, вони захватили дане село (36 хв 46 с 36 хв 59 с). Наш місцевий царьок з с. Підгородці ОСОБА_9 , який разом із начальником ОСОБА_11 , вони оце все захвачують у нас на Сколівщині. Вони кришують усі ліси, вони кришують усі шутри, каміння, вони повністю тримають район в руках (39 хв 41 с 39 хв 57 с)». Згідно із довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, виданої дочірним підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 04.08.2022 №87/2022-Д, на веб-сайті https://www.facebook.com/ стоворено сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якій розміщені, зокрема, наступні ідентифікатори - рідне місто та місто проживання: Сколе; день народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; публікація (пост) від 12 жовтня 2021 року (https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid024sr6jzwwyzJ7hyZ4fE81y3GhXYkWg8VytEE1Umm3nhdivknKnypsh1tS346JD9fUI&id=100073331483897) з текстом наступного змісту: «Друсі всім привіт. Я створив резервну сторінку у фейсбук, тому, що на основній мене часто блокують за свободу слова, за те, що я говорю і показую тільки правду». У вищевказаному відеозаписі його автор зазначає, що цей відеозапис долучається до заяви про кримінальне правопорушення, яку подав ОСОБА_2 03 липня 2022 року до відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області. Виходячи з цього, сторінка користувача з іменем « ОСОБА_5 », що створена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 та доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить відповідачу ОСОБА_2 . Звертаючись до суду позивачі зазначали, що 03 липня 2022 року ОСОБА_4 дізналася із відеозапису про те, що в цей день відповідач ОСОБА_2 , звинувачуючи її та її чоловіка ОСОБА_3 у вчиненні земельних та екологічних злочинів, перебував на земельних ділянках, які перебувають у її власності та здійснював їх огляд за її відсутності, як власниці, без її згоди, без представників Сколівської міської ради Львівської області, без рішення суду про дозвіл на проникнення на земельні ділянки та за відсутності випадків, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, що підтверджується відповідними доказами, долученими до позовної заяви, а саме листами Сколівської міської ради Львівської області від 08.07.2022 № 653/02-07, Сколівського районного суду Львівської області від 07.07.2022 № 01/195/2022, відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області від 12.07.2022 № 4273/01/51-22, 6 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області від 11.07.2022 № 6-2478/58, Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області від 22.07.2022 № Г-42/Аз/47/01/22. 29.08.2022 ОСОБА_4 звернулася із письмовою заявою до Науково-дослідного інституту судових експертиз, з метою проведення судової лінгвістичної експертизи мовлення. Згідно із висновком семантико-текстуальної експертизи № 522/22 від 26.09.2022, відповідно до якого текст відеозапису, розміщеного на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 (за роздруківкою, наданою замовником експертизи), міститься висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо особи ОСОБА_13 та його дружини. Висловлювання негативного характеру щодо особи ОСОБА_13 та його дружини викладені у формі фактичних тверджень (а.с. 34-50). Звертаючись із позовними вимогами, позивачі зазначають, що поширена відповідачем інформація є негативною, недостовірною та порушує їх особисті немайнові права, просили спростувати зазначену інформацію, як таку, що не відповідає дійсності, порочить їх честь і гідність, впливає на зниження цінності особи позивачів в очах оточуючих, в очах суспільства, інформація доведена до відома великого кола осіб - користувачів мережі Інтернет, що є доведеним, і така інформація, з огляду на її зміст, безсумнівно порушує особисті немайнові права і завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам позивачів, просять стягнути солідарно моральну шкоду з відповідачів. Заперечення на позовні вимоги зводяться до того, що у позові неправильно застосовано положення норм права, не знайдено правильного балансу або пріоритету, як для правової та демократичної держави між двома конституційно-гарантованими правами: правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу - з іншого боку. Відповідач зазначає, що для позивача діє загальний тягар доведення позову: 1) факту поширення недостовірної інформації; 2) недостовірності цієї інформації, однак у даному випадку не зрозумілим та не доведеним є питання недостовірності поширюваної інформації, тобто станом на день подання позову відсутні будь-які докази того, що інформація є недостовірною, крім цього, позивачі не заперечують, що описані події мали місце. Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їхню правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції. Оціночні судження, які не містять фактичних даних, не підлягають спростуванню. Вважає, що жодного доказу на підтвердження хоча б однієї підстави на відшкодування моральної шкоди позивачами надано не було, як і не наведено жодного факту та не подано жодного доказу про існування обставин на підтвердження своєї позиції. Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить із того, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність, а саме дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Таким чином, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у цивільній справі 337/474/14-ц, провадження № 61-15813сво18). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18). Іншими словами, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства. Згідно із частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Стаття 3 та стаття 28 Конституції України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності. Згідно із статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Згідно із частиною 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України). Право на повагу до гідності та честі відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, які не мають економічного змісту (статті 269, 270 ЦК). Згідно із ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Відповідно до ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. Підставою для задоволення позову у справах про захист ділової репутації фізичної та юридичної особи є сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. В свою чергу, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (ділову репутацію). За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Як роз`яснено у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи. У пункті 14 цієї Постанови звернуто увагу на те, що позовна заява у відповідних справах має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, вякий позивач бажає захистити своє порушене право. Зважаючи на те, що під поширенням інформації розуміється доведення її до відома хоча б одній особі, при цьому відповідна інформація була поширена у мережі інтернет, колегія суддів вважає, що безумовним є те, що така доведена до необмеженого кола осіб користувачів мережі інтернет, тобто факт поширення інформації має місце. Більше того, власне таку мету, на переконання колегії суддів, свідомо переслідував відповідач, а саме доведення змісту допису до відома громадськості, тобто необмеженої кількості осіб, оскільки публікував такий у мережі інтернет. Відповідно до статті 277 ЦК Українифізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. При цьому, під інформацією необхідно розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст. 1 Закону України «Про інформацію»). Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейський суд з прав людини» є джерелом права в Україні, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки. Європейський суд з прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене, та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: факти, що вважаються загальновідомими; підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; посилання на незалежне дослідження. Фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на гідність та честь, як особистих немайнових прав. Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема, з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованогостаттею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»). У рішенні Європейського суду з прав людини «Лінгенс проти Австрії» суд також розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання, поглядів, припущень не підлягає доведенню. Особа, яка висловлює не факти, а свої погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції. При цьому, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Колегія суддів враховує, що межі широкої критики публічної особи не можуть виключати критеріїв свободи вираження поглядів, які відповідно до практики ЄСПЛ можуть підлягати обмеженням, зокрема, в частині визначення меж прийнятної критики, яка повинна бути підтверджена не те що повністю достовірними, а прийнятними та переконливими доказами. Зі змісту пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» випливає, що при вирішенні спорів, пов`язаних з поширенням інформації стосовно приватного життя публічних осіб, суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) про право на недоторканість приватного життя. У вказаній Резолюції зазначено, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи будь-якій іншій галузі). У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної критики у засобах масової інформації з приводу того, як вонивиконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати (абзац п`ятий пункту 21постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»). Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_3 працює заступником начальника відділення поліці № 3 з превентивної діяльності Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, а Захарчин О.М. на посаді вчителя англійської мови Підгородецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради з 01.09.2007 року по даний час, останні повинні бути готові, що межі допустимої критики щодо них є значно ширші, ніж до окремої пересічної особи. Оцінюючи наявний у справі висновок судової семантико-текстуальної експертизи №522/22 від 26.09.2022, відповідно до якого текст відеозапису, розміщеного на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 (за роздруківкою, наданою замовником експертизи), міститься висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо особи ОСОБА_13 та його дружини, а самі висловлювання викладені у формі фактичних тверджень, колегія суддів враховує те, що, на думку експерта, досліджуваний текст створює негативний образ співробітника правоохоронних органів, суперечить загальноприйнятим нормам моралі і поведінки, тому є інформацією негативного характеру. Також експерт зазначив, що досліджуваний текст має виражене емоційне забарвлення, у деяких фрагментах наявні особисті оцінки узагальненого характеру. Крім цього, адресат вживаючи дієслова та дієслівні форми минулого та теперішнього часу, стверджує, що події відбулися та продовжують відбуватися, як про доконаний факт, інформує про них адресатів, вказує на існування певних фактів та констатує їх, викладаючи текст свого повідомлення у вигляді розповіді про певні обставини чи події. Поряд з цим, висновок про те, чи спірна інформація принижує честь і гідність позивачів, спотворює їх професійний та особистісний імідж, а також спричиняє моральну шкоду, може зробити виключно суд на підставі повного та всебічного аналізу обставин спірних правовідносин. Більше того, питання моральної шкоди в принципі не ставилося перед експертом, а сам факт та розмір такої входить у предмет доказування, тому у задоволенні такої може бути відмовлено навіть за наявності підстав для задоволення інших цивільно-правових вимог (з якими позивач таку пов`язує). Як встановлено судом, ОСОБА_3 працює заступником начальника відділення поліці №3 з превентивної діяльності Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони та до дисциплінарної відповідальності не притягувався, що підтверджується службовою характеристикою, виданою від 25.07.2022 начальником Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області підполковником поліції Андрієм Коцуром. Позивач ОСОБА_3 не є власником земельних ділянок площею 0,8000 га для індивідуального садівництва, кадастровий номер 4624586400:08:000:0022, площею 0,0600 га для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 4624586400:08:000:0023, площею 0,0400 га для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 4624586400:08:000:0024, що розташовані на території Сколівської міської ради Львівської області і які оглядалися відповідачем ОСОБА_2 . Натомість, власником цих земельних ділянок, межі яких встановлені відповідними межовими знаками на місцевості, є ОСОБА_4 , що підтверджується належними у справі доказами (т. 1 а.с. 75-76). Із довідки про результати проведення перевірки за зверненням ОСОБА_2 від 08.07.2022 вбачається, що інформація, яка подана в заяві ОСОБА_2 не знайшла свого підтвердження, відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, а також достатні дані, що вказували б на ознаки дисциплінарного проступку заступника начальника відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Романа Захарчина. Згідно із довідкою Підгородецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради від 25.07.2022 № 18 ОСОБА_4 працює на посаді вчителя англійської мови Підгородецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради з 01.09.2007 по даний час. Відповідно до характеристики професійної діяльності ОСОБА_4 , виданої т.в.о. директора Підгородецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради Наталії Котик-Манькової від 25.07.2022 № 80, ОСОБА_4 є відповідальною та дисциплінованою працівницею, користується авторитетом серед колег по роботі, учнів та їх батьків, неухильно дотримується професійної етики, сповідує високі духовні цінності, рівень загальної культури, служить прикладом для наслідування. Колегія суддів виходить з того, що правовідносини, пов`язані з вибуттям нерухомого майна з комунальної власності, безумовно становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) вибуття майна з власності територіальної громади цьому суспільному інтересу не відповідає. Поряд з цим, говорячи про певне захоплення землі (територій), владу (царювання) позивача у регіоні, відповідач не надав суду жодних доказів про оспорення ним права власності позивача чи його дружини, законності набуття ними такого. Більше того, матеріалами справи власне стверджують обставини, щодо яких відповідач розмістив відеозапис у інтернет мережі у дещо не певній формі, а саме щодо права власності позивачів та підстав набуття. Європейський суд з прав людини визнає за державою право користуватися «значною свободою (полем) розсуду» при визначенні суспільного інтересу в контексті втручання в право мирного володіння майном. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку існування проблеми, що становить суспільний інтерес, яка б вимагала заходів втручання. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (рішення від 2 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»). Досліджуючи питання суспільного інтересу, який, на думку відповідача, закладений у його відеозаписі, колегія суддів виходить з того, що провідною темою у такому є інформація щодо діяльності заступника начальника відділення поліції м. Сколе. Разом з цим, окремі фрагменти відеозапису у контексті висловлювань у такому, на переконання колегії суддів, не є такими, що становлять «суспільний» чи «публічний» інтерес, а такими, що не відповідають дійсності, є недостовірними та через образливу форму, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію позивачів. Так, висловлювання на кшталт, ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). ОСОБА_9 разом з начальником Марочканичем є в змові, тому що вони двоє робили. Начальник знав, що він тут робив, неодноразово тут був, так казали люди. Так що тут йде повалення конституційного ладу, тут іде захоплення влади (28 хв 18 с 28 хв 32 с). Його дружина, кажуть кришує, всі вибори робить. Тобто вона якраз зараз займається виборами, якраз вона голосами, займається виборцями. Вона якраз займається тими земельними ділянками. Це все його дружина (30 хв 50 с 31 хв 12 с). Займається виборами, займається земельними ділянками, вона зараз є при кориті (32 хв 01 с 32 хв 21 с). Тому що він бере гроші і кришує весь район. Він є царьок, його всі бояться. Жінка кришує ОТГ, вона там всі голоса йому робить, ОСОБА_10 все, вони захватили дане село (36 хв 46 с 36 хв 59 с). Наш місцевий царьок з с. Підгородці ОСОБА_9 , який разом із начальником ОСОБА_11 , вони оце все захвачують у нас на Сколівщині. Вони кришують усі ліси, вони кришують усі шутри, каміння, вони повністю тримають район в руках (39 хв 41 с 39 хв 57 с)», не відповідають дійсності, оскільки протилежного суду не доведено, є інформацією негативного характеру та такою, що створює негативний образ співробітника правоохоронних органів, суперечить загальноприйнятим нормам моралі і поведінки, тому рішення суду першої істанції у цій частині, щодо визнання зазначеної інформації недостовірною є обґрунтованим та відповідає вимогам закону. Крім цього, такі висловлювання є стверджувальними та поданими від автора. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з тим, що спірна публікація, зважаючи на джерело, яким, та від імені якого опублікована, мету публікації, яку переслідував відповідач (повідомлення про певні події, вчинки, акти, тощо, які стали відомими відповідачу у зв`язку із його діяльністю; інформування громадськості про свою діяльність та своє бачення таких подій, фактів; формування певної думки з приводу конкретної події, фактів, про які йдеться, тощо), у цілому не може вважатися оціночним судженням. Також, поширену відповідачем спірну інформацію, на переконання колегії суддів, по своїй структурі можна вінести до публіцистичного твору (по типу новинної статті) у якому інформація подається у публіцистичному стилі. Тобто інформація в змішаному виді із оціночними судженями (висловами у переносному значенні, з перебільшенням, тощо), з метою не просто подачі певних даних, а з метою також сформувати певну думку в оглядачів такої інформації щодо певних фактів, подій, та ін.; передачі певного підтексту при подачі певної інформації з оціночними судженнями; висвітлення свого бачення тієї чи іншої події, того чи іншого факту; певної оцінки тих чи інших дій, рішень, вчинків певних осіб. Поряд з цим, вислови «оце все кажуть, що це земля заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (16 хв 14 с 16 хв 21 с). Потім розкажу хто такий ОСОБА_7 в кінці і хто такий ОСОБА_8 і чому зараз оце все відбувається в нашому регіоні. Це називається захопленням влади на Сколівщині (17 хв 38 с 17 хв 50 с). Два озера, два колодязі і велика територія, яка розрита, перекрита. Територія десь до 2 га. Кажуть, що це заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (20 хв 06 с 20 хв 21 с). ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). Кажуть, що це на його дружину. Кажуть, що оця земельна ділянка, все це є ОСОБА_3 жінки, яка працює десь у школі і яка все життя займається тим, що ви бачите» подані як певний переказ слухів та думок невизначеного кола осіб, тобто автор таких не є персоніфікованим, тому така інформація не може бути визнана недостовірною, як наслідок відповідач не може бути зобов`язаним суб`єктом щодо спростування такої, тому рішення у цій частині необхідно скасувати з ухваленням нового про відмову у задоволенні відповідних вимог. Таким чином, зміст позовних вимог частково знайшли своє підтвердження та є частково підставними. Зважаючи на висновок апеляційного суду про часткову підставність вимоги про визнання інформації недостовірною, частковою задоволена має бути і вимога про зобов`язання відповідача спростувати поширену ним інформацію. Як роз`яснено у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Окрім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону про пресу та положень іншого відповідного законодавства може зобов`язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску. Враховуючи те, що висвітлена ОСОБА_2 03 липня 2022 року у формі відеозапису, розміщеного на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 інформація про позивачів за своїм змістом є частково недостовірною, носить негативний характер, поширена в мережі Інтернет, а тому є такою, що доступна невизначеному колу осіб, а також є такою, що принижує їх гідність, честь та ділову репутацію з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів спірних висловлювань, які поширені не у формі оціночних суджень, а у формі фактичних тверджень, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідача спростувати зазначену недостовірну інформацію. В свою чергу, зобов`язавши ОСОБА_2 не пізніше наступного дня з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом розміщення відеозапису у соціальній мережі «Facebook» із зазначенням у ньому такого тексту: « ОСОБА_3 не є власником земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту с. Урич Стрийського району Львівської області, не захоплював влади на Сколівщині, не повалював конституційного ладу України, не кришує усі землі, ліси, шутри, каміння на Сколівщині, не є царьком села Підгородці і не вчиняв земельних та екологічних злочинів. Його дружина ОСОБА_4 не займається виборами, земельними ділянками, не є при кориті, не кришує Сколівську об`єднану територіальну громаду, не захоплювала села Підгородці і не вчиняла земельних та екологічних злочинів. ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 зі с. Підгородці є порядними людьми», місцевий суд не врахував норм матеріального права стосовно того, у який спосіб має здійснюватися спростування. Таким чином, оскаржуване рішення у частині зобов`язання відповідача спростувати поширену ним інформацію необхідно змінити, зобов`язавши відповідача не пізніше наступного дня з дня набрання рішення у даній справі законної сили поширити у формі відеозапису, розміщеного на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 інформацію про спростування інформації щодо позивачів у даній справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка визнана апеляційним судом недостовірною, а саме: «ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). ОСОБА_9 разом з начальником ОСОБА_8 є в змові, тому що вони двоє робили. Начальник знав, що він тут робив, неодноразово тут був, так казали люди. Так що тут йде повалення конституційного ладу, тут іде захоплення влади (28 хв 18 с 28 хв 32 с). Його дружина, кажуть кришує, всі вибори робить. Тобто вона якраз зараз займається виборами, якраз вона голосами, займається виборцями. Вона якраз займається тими земельними ділянками. Це все його дружина (30 хв 50 с 31 хв 12 с). Займається виборами, займається земельними ділянками, вона зараз є при кориті (32 хв 01 с 32 хв 21 с). Тому що він бере гроші і кришує весь район. Він є царьок, його всі бояться. Жінка кришує ОТГ, вона там всі голоса йому робить, ОСОБА_10 все, вони захватили дане село (36 хв 46 с 36 хв 59 с). Наш місцевий царьок з с. Підгородці ОСОБА_9 , який разом із начальником Віктором Марочканичем, вони оце все захвачують у нас на Сколівщині. Вони кришують усі ліси, вони кришують усі шутри, каміння, вони повністю тримають район в руках (39 хв 41 с 39 хв 57 с)». Незважаючи на те, що відповідні висловлювання є частиною одного сюжету, відеозапису відповідача та до певної міри випадатимуть із контексту, таке на висновки суду апеляційної інстанції не впливає та про протилежне не свідчить. Вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від інших вимог, при цьому такі входять у предмет доказування, тому у задоволенні таких може бути відмовлено навіть за наявності підстав для задоволення інших цивільно-правових вимог. Згідно із ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4. ч. 2 ст. 23 ЦК України). Як роз`яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати зокрема у: приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях . Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині заподіяння моральної шкоди у розмірі по 100 000,00 гривень, позивачі свої доводи у цій частині зводять до того, що поширення недостовірної інформації завдало їм моральної шкоди. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Зважаючи на те, що поширення відповідачем інформації відносно позивачів здійснено із застосуванням образливих слів, розповсюджених в соціальній Інтернет-мережі, що могло бути доведено до необмеженого кола осіб, образа набула суспільного характеру, колегія суддів погоджується із тим, що моральну кшоду позивачам завдано. При цьому, пунктом 6.4 Методичних рекомендацій «Відшкодування моральної шкоди» (лист Міністерства юстиції від 13 травня 2004 року № 35-13/797) роз`яснено, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується фізичної особи. Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом. При цьому, колегія суддів виходить з того, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року). Разом з цим, враховуючи вимоги розумності та справедливості, ступінь моральних страждань позивачів, колегія суддів приходить переконання про необхідність зменшення розміру відшкодування моральної шкоди, який стягнутий судом першої інстанції з 30 000,00 грн. до 10 000,00 грн. кожному позивачу, стягнувши такий на їх користь із відповідача. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про часткову підставність апеляційної скарги та необхідність скасування оскаржуваного рішення у відповідній частині щодо визнання інформації недостовірною та зобов`язання спростувати таку, зміни оскаржуваного рішення щодо стягнення моральної шкоди. Часткове скасування та зміна оскаржуваного рішення не є підставою для зміни судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України. Оскаржуване рішення у частині стягнення судового збору, витрат за проведення експертизи та витрат за залучення спеціаліста, відповідач не оскаржує, тому колегія суддів таке у цій частині не переглядає. Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Сколівського районного суду Львівської області 31 січня 2023 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про захист гідності, честі та ділової репутації,про визнання недостовірною інформацію щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі відеозапису, що розміщений на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: «оце все кажуть, що це земля заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (16 хв 14 с 16 хв 21 с). Потім розкажу хто такий ОСОБА_7 в кінці і хто такий ОСОБА_8 і чому зараз оце все відбувається в нашому регіоні. Це називається захопленням влади на Сколівщині (17 хв 38 с 17 хв 50 с). Два озера, два колодязі і велика територія, яка розрита, перекрита. Територія десь до 2 га. Кажуть, що це заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (20 хв 06 с 20 хв 21 с). ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). Кажуть, що це на його дружину. Кажуть, що оця земельна ділянка, все це є ОСОБА_3 жінки, яка працює десь у школі і яка все життя займається тим, що ви бачите» - скасувати, у задоволенні вимог у цій частині відмовити. Рішення Сколівського районного суду Львівської області 31 січня 2023 року в частині зобов`язання відповідача спростувати поширену ним інформацію змінити, зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше наступного дня з дня набрання рішення у даній справі законної сили поширити у формі відеозапису, розміщеного на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 інформацію про спростування інформації щодо позивачів у даній справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка визнана апеляційним судом недостовірною, а саме: «ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). ОСОБА_9 разом з начальником ОСОБА_8 є в змові, тому що вони двоє робили. Начальник знав, що він тут робив, неодноразово тут був, так казали люди. Так що тут йде повалення конституційного ладу, тут іде захоплення влади (28 хв 18 с 28 хв 32 с). Його дружина, кажуть кришує, всі вибори робить. Тобто вона якраз зараз займається виборами, якраз вона голосами, займається виборцями. Вона якраз займається тими земельними ділянками. Це все його дружина (30 хв 50 с 31 хв 12 с). Займається виборами, займається земельними ділянками, вона зараз є при кориті (32 хв 01 с 32 хв 21 с). Тому що він бере гроші і кришує весь район. Він є царьок, його всі бояться. Жінка кришує ОТГ, вона там всі голоса йому робить, ОСОБА_10 все, вони захватили дане село (36 хв 46 с 36 хв 59 с). Наш місцевий царьок з с. Підгородці ОСОБА_9 , який разом із начальником ОСОБА_11 , вони оце все захвачують у нас на Сколівщині. Вони кришують усі ліси, вони кришують усі шутри, каміння, вони повністю тримають район в руках (39 хв 41 с 39 хв 57 с)». Рішення Сколівського районного суду Львівської області 31 січня 2023 року в частині стягнення моральної шкоди змінити, зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, який стягнутий судом першої інстанції з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 30 000,00 грн. до 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок кожному позивачу. У решті рішення Сколівського районного суду Львівської області 31 січня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 21 вересня 2023 року. Головуючий: А.В. Ніткевич Судді: С.М. Бойко С.М. Копняк