Ухвала КАС ВС № 520/25223/21

УХВАЛА 21 вересня 2023 року м. Київ справа № 520/25223/21 адміністративне провадження № К/990/31856/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 у справі №520/25223/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР ТАЙМ» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР ТАЙМ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №3260244/42184089 від 21.10.2021 та рішення комісії Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги за №50448/42184089/2 від 02.11.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР ТАЙМ» №39 від 18.08.2021 на загальну суму 600000,00грн, у тому числі ПДВ 100000,00грн; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР ТАЙМ» податкову накладну №39 від 18.08.2021 на загальну суму 600000,00грн, у тому числі ПДВ 100000,00грн датою її подання на реєстрацію 10.09.2021. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 14.02.2022 позовні вимоги задовольнив частково. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 03.05.2023, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №520/25223/21. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 20.09.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Другим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 14.02.2022 (прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому порядку) позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним і скасував рішення Комісії з питань зупинення реєстрації накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 3260244/42184089 від 21.10.2021. Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №39 від 18.08.2021, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР ТАЙМ», датою її подання на реєстрацію. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Рішення у повному обсязі виготовлено 14.02.2022. Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 13.01.2023, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось з апеляційною скаргою до Другого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.02.2023 витребував з Харківського окружного адміністративного суду справу №520/25223/21. 17.04.2023 Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою апеляційну скаргу скаржника залишив без руху як таку, що подана без дотримання вимог статті 295 та не у відповідності до положень статті 298 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк тривалістю у десять днів з момент отримання особою копії даної ухвали, впродовж якого остання має право звернутися до суду та обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Залишаючи подану контролюючим органом апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою після спливу визначеного статтею 295 КАС України процесуального строку питання про поновлення строку на апеляційне оскарження не порушує, жодних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку для подання апеляційної скарги також не надає, підстави для прийняття до розгляду Другим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №520/25223/21 відсутні. У своїй ухвалі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність надання скаржнику часу впродовж якого особа матиме процесуальне право звернутися до суду та надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням підстав та наданням належних доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом. Тобто, встановивши факт подання скаржником апеляційної скарги поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без порушення питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням обставин та долученням доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду в межах визначеного статтею 295 КАС України строку або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення поданої контролюючим органом апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог. Одночасно суд роз`яснив апелянту наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Суд апеляційної інстанції встановив, що копію ухвали від 17.04.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник отримав у електронному кабінеті 18.04.2023 о 04:02 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування поважності причин пропуску якого апелянт послався на введений на території України правовий режим воєнного стану, як форс-мажорну обставину, що позбавила відповідача можливості подати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до положень статті 296 та з дотриманням положень статті 295 КАС України. Апелянт окремо звернув увагу, що процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 14.02.2022 припав на період введеного Указом Президента України правового режиму воєнного стану в Україні, дія якого ускладнила умови праці відповідача (простій у роботі Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України через постійні ворожі артилерійські та ракетні обстріли) та обмежила процесуальні права контролюючого органу. Як наслідок, враховуючи кількість судових справ, які знаходяться на супроводженні контролюючого органу, та кількість працівників управління супроводження судових справ, виведених з простою, своєчасна підготовка та подання до судів всіх процесуальних документів, у тому числі, й апеляційних скарг у справах, була об`єктивно неможливою. З огляду на зазначені обставини, просить визнати підстави пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити пропущений строк. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 03.05.2023, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України). Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 17.04.2023 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню норм КАС України. Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Другий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі, оскільки за результатом розгляду поданого заявником клопотання про поновлення пропущено строку, судом апеляційної інстанції не було встановлено обставин, що перешкоджали контролюючому органу через запровадження в Україні правового режиму воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України строку; належних та допустимих доказів в обґрунтування викладених у клопотанні обставин відповідач до суду також не надав. Суд апеляційної інстанції наголосив, що під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. Так, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану. Запровадження воєнного стану, як зазначив суд апеляційної інстанції, є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України враховується при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. Поряд з цим, як наголосив суд, питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Як встановив суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану, контролюючий орган не навів обґрунтованих доводів та не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, яким саме чином запровадження воєнного стану в країні вплинуло на дотримання ним встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №520/25223/21. Суд вважає, що наведені скаржником обставини не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки обставини внутрішньої роботи контролюючого органу є суб`єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій. Таким чином, оцінивши доводи апелянта у клопотанні про поновлення пропущеного строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання на введення на території України воєнного стану не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу останнього, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні, як на думку суду, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги, як наголосив суд, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Також суд звернув особливу увагу на те, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків Суд наголосив, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Контролюючий орган, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних обставин, які склались у нього на поточний день (процедура реорганізації, передача справ тощо), шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, зокрема щодо своєчасного звернення з апеляційною скаргою. Проміжок часу, який сплинув після ухвалення судом першої інстанції рішення (14.02.2022) до звернення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України з апеляційною скаргою (13.01.2023), на переконання суду, є досить тривалим, значно перевищує процесуальний строк встановлений КАС України на апеляційне оскарження та вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника в апеляційному перегляді судового рішення у даній справі. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені відповідачем у клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження доводи свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності. Враховуючи зазначене вище, апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що оскільки зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню. За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Другий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №520/25223/21. Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд - у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 у справі №520/25223/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР ТАЙМ» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова