Постанова Київський апеляційний суд № 370/168/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/1476/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 вересня 2023 року місто Київ справа №370/168/20 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 лютого 2021 року, ухвалене під головуванням судді Косенко А.В. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,- В С Т А Н О В И В: В січня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила: поділити майно, яке було придбане нею та ОСОБА_1 під час шлюбу і є власністю подружжя, а саме житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 87,3 кв.м, житловою площею 40,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши по 1/2 частині за кожним з них. В жовтні 2020 року позивач звернулася до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просила: в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за нею право власності на: 3/4 частини житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, загальною площею 87,3 кв.м, житловою площею 40,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 3/4 частини земельної ділянки, кадастровий номер 3222782601:01:003:0174, площею 0,0557 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, село Колонщина; в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на: 1/4 частини житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, загальною площею 87,3 кв.м, житловою площею 40,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/4 земельної ділянки, кадастровий номер 3222782601:01:003:0174, площею 0,0557 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, село Колонщина. В обґрунтування вимог посилалася на те, що з 31 грудня 2015 року вона перебувала з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 14 серпня 2019 року. Від даного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначала, що під час шлюбу сторони за спільні кошти 19 січня 2017 року придбали земельну ділянку кадастровий номер 3222782601:01:003:0174, площею 0,0557 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, село Колонщина та побудували житловий будинок, загальною площею 87,3 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який було зареєстровано 07 червня 2017 року. Посилалась на те, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між сторонами. Вказувала, що відповідно до Звіту про оцінку вартості об`єкта нерухомого майна серії №ЖБО 051020-01 від 05 жовтня 2020 року, вартість житлового будинку складає 1 858 137,51 грн. та відповідно до Звіту про оцінку вартості об`єкта нерухомого майна серії №ЗДО 051020-01 від 05 жовтня 2020 року, вартість земельної ділянки складає 505 788,90 грн. Зазначала, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2019 року, яке було змінено постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року у цивільній справі №752/887/19 з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей по 1500 грн. на кожного та на утримання дружини 1000 грн. Посилалась на те, що оскільки відповідач має заборгованість по сплаті аліментів, а відтак наявні підстави для відступлення від рівності часток подружжя при поділі спільної сумісної власності подружжя, зважаючи на те, що відповідач не дбає про матеріальне забезпечення сім`ї та ухиляється від утримання дітей. Вказувала, що зазначений спосіб поділу сумісної власності подружжя відповідає висновкам Верховного Суду, а саме: постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року, постанові Верховного Суду від 16 грудня 2019 року Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 09 лютого 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено. В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнаноза ОСОБА_2 право власності на: -3/4 частини житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, загальною площею 87,3 кв.м, житловою площею 40,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; -3/4 частини земельної ділянки, кадастровий номер 3222782601:01:003:0174, площею 0,0557 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина. В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнаноза ОСОБА_1 право власності на: -1/4 частини житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, загальною площею 87,3 кв.м, житловою площею 40,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; -1/4 частини земельної ділянки, кадастровий номер 3222782601:01:003:0174, площею 0,0557 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина. Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 22 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 лютого 2021 року залишено без задоволення. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, відмовити в задоволенні позовних вимог або змінити оскаржуване рішення та в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_2 право власності на: 1/2 частини житлового будинку, загальною площею 87,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 3222782601:01:003:0174, площею 0,0557 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, село Колонщина. На обґрунтування вимог посилався на те, що судам, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час придбання зазначеного майна. Вказував, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя, визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. Посилався на те, що суд першої інстанції не надав оцінку та обґрунтування такому критерію, як джерело набуття даного спірного майна, походження коштів, за які таке майно було придбане. Зазначав, що матеріали справи не містять доказів його протиправної поведінки по відношенню до сім`ї, сімейного майна, сімейних інтересів та щодо утримання дітей. Вказував, що сама по собі наявність заборгованості по аліментах беззаперечно не свідчить про ухилення від участі в утриманні дитини та з огляду на положення Сімейного кодексу України, не є підставою для відступлення від засад рівності часток подружжя при розподілі їх майна. Посилався на те, що в нього наявний менший розмір заборгованості по сплаті аліментів, ніж зазначала позивач та суд, письмові докази підтверджують, що відповідач здійснює погашення заборгованості по періодичним платежам. Зазначав, що матеріали справи не містять доказів того, що дітей утримує виключно позивач. 17 липня 2023 року від представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з вищевказаних підстав. Представники позивача всудовому засіданні апеляційного суду проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, сторони з 31 грудня 2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 14 серпня 2019 року. Після розірвання шлюбу прізвище позивача « ОСОБА_6 »змінено на дошлюбне « ОСОБА_7 ». Від даного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перебування у шлюбі сторонами спільно було придбано у власність: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 87,3 кв.м, житловою площею 40,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 3222782601:01:003:0174, площею 0,0557 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, село Колонщина. Вказані обставини не заперечуються позивачем та відповідачем. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №185102730 від 17 жовтня 2019 року вбачається, що житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 87,3 кв.м, житловою площею 40,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності є рішення, серія та номер: 32, виданий 22 травня 2017 року, видавник: Виконавчий комітет Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №218436486 від 30липня 2020 року земельна ділянка, кадастровий номер 3222782601:01:003:0174, площею 0,0557 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, село Колонщина зареєстрованва на праві приватної власності за ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності: договір купівлі-продажу від 19 січня 2017 року. Відповідно до Звіту про оцінку вартості об`єкту нерухомого майна серії №ЖБО 051020-01 від 05 жовтня 2020 року вартість житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, загальною площею 87,3 кв.м, житловою площею 40,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 складає 1858137,51 грн. Згідно Звіту про оцінку вартості об`єкту нерухомого майна серії №ЗДО 051020-01 від 05 жовтня 2020 року вартість земельної ділянки, кадастровий номер 3222782601:01:003:0174, площею 0,0557 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Колонщина складає 505788,90 грн. Отже, загальна вартість вказаного вище майна становить 2363928,41 грн. Відповідно до положень статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (частина перша статті 68 СК України). Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Згідно з положеннями частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України). Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (частина перша статті 71 СК України). Відповідно до частин другої, четвертої, п'ятої статті 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Під час поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, застосуванню підлягають положення частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. У разі коли жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. Судом першої інстанції вірно встановлено, що спірне майно, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, кадастровий номер 3222782601:01:003:0174, площею 0,0557 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, село Колонщина набуті ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі, тому зазначене майно, виходячи з приписів статті 60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила відступити від рівності часток подружжя при здійсненні поділу спільної сумісної власності, оскільки відповідач не дбає про матеріальне забезпечення сім`ї та ухиляється від утримання дітей. Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частини спірного житлового будинку та земельної ділянки, а за відповідачем відповідно на 1/4 частину вказаного майна, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для відступлення від рівності часток подружжя при здійсненні поділу спільної сумісної власності з урахуванням того, що у відповідача наявна заборгованість по аліментах. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Положеннями частин 2, 3 статті 70 СК України визначено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Відповідно до роз`яснень, що містяться в абзаці третьому пункту 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і випадки, коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша статті 60 СК України). Аналізуючи наведені норми сімейного законодавства України, можна дійти висновку, що майно, яке набуте подружжям під час перебування у шлюбі, є об`єктом права спільної сумісної власності цього подружжя та у випадку вирішення питання про його розподіл підлягає поділу між сторонами у рівних частках. Водночас за наявності обставин, передбачених частинами другою, третьою статті 70 СК України, які стосуються неналежного виконання одним із подружжя батьківських обов`язків та неналежного матеріального забезпечення сім`ї, частку іншого з подружжя у такому майні може бути збільшено. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №456/828/17, від 07 грудня 2022 року у справі №553/3266/15-ц. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2019 року у цивільній справі №752/887/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі по 2500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 15 січня 2019 року і до їх повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 3000 грн., починаючи з 15 січня 2019 року і до досягнення старшою дитиною трьох років. Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2019 року змінено, зменшено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2500 грн. до 1500 грн. на кожну дитину, починаючи з 15 січня 2019 року і до досягнення кожною дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку; зменшено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання останньої з 3000 грн. до 1000 грн., починаючи з 15 січня 2019 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років. 10 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №61801998 з виконання виконавчого листа №752/887/19, виданого 26 червня 2019 року у частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 10 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №61802410 з виконання виконавчого листа №752/887/19, виданого 26 червня 2019 року у частині стягнення аліментів на утримання дітей. Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На підтвердження своїх вимог про наявність підстав для відступу від рівності часток подружжя при здійсненні поділу спільної сумісної власності позивачем було надано розрахунки заборгованості. Як вбачається із розрахунку заборгованості зі сплати періодичних платежів №4455 від 31 липня 2020 року (аліменти на дружину), виданого приватним виконавцем виконавчого округу Київ Лановенко Л.О. загальна заборгованість ОСОБА_1 згідно з виконавчим листом №752/887/19 від 26 червня 2019 року, виданого Голосіївським районним судом міста Києва станом на 31 липня 2020 року становить 19000 грн. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати періодичних платежів №4456 від 31 липня 2020 року (аліменти на дітей), виданого приватним виконавцем виконавчого у міста Київ Лановенко Л.О. загальна заборгованість ОСОБА_1 згідно з виконавчим листом №752/887/19 від 26 червня 2019 року, виданого Голосіївським районним судом міста Києва станом на 31 липня 2020 року становить 43503 грн. Відповідно до розрахунку приватного виконавця виконавчого у міста Київ Лановенко Л.О. від 07 жовтня 2020 року №6037 (аліменти на дітей) заборгованість ОСОБА_1 згідно з виконавчим листом №752/887/19 від 26 червня 2019 року, виданого Голосіївським районним судом міста Києва станом на 30 вересня 2020 року становить 29540,02 грн. Як вбачається із розрахунку заборгованості зі сплати періодичних платежів №6036 від 07 жовтня 2020 року (аліменти на дружину), виданого приватним виконавцем виконавчого округу Київ Лановенко Л.О. загальна заборгованість ОСОБА_1 згідно з виконавчим листом №752/887/19 від 26 червня 2019 року, виданого Голосіївським районним судом міста Києва станом на 30 вересня 2020 року становить 9000 грн. При цьому, з вищевказаних розрахунків вбачається, що виконавчі провадження №61801998 та №61802410 відкриті 10 квітня 2020 року, заборгованість була нарахована з січня 2019 року, а з травня 2020 року, тобто з наступного місяця як були відкриті виконавчі провадження відповідач ОСОБА_1 почав сплачувати аліменти на дітей та дружину та частково погашав заборгованість по аліментах. Інших будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї та ухилявся від утримання дітей, стороною позивача надано не було. У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача зазначив, що на даний час у ОСОБА_1 відсутня заборгованість по аліментах. Таким чином, виходячи з норм СК України, фактичних обставин справи та доказів наданих сторонами, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені ОСОБА_2 обставини не можуть розглядатися як правова підстава для відступу від принципу рівності часток, які визначені положеннями статті 70 СК України. А відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відступлення від рівності часток подружжя при здійсненні поділу спільної сумісної власності з урахуванням того, що у відповідача наявна заборгованість по аліментах, отже рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову ОСОБА_2 . З огляду на те, що спірний житловий будинок та земельна ділянка придбані під час шлюбу, за спільні кошти подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а отже, є їхньою спільною сумісною власністю, колегія суддів приходить до висновку, що наявні правові підстави для поділу житлового будинку та земельної ділянки шляхом визнання за кожною із сторін права власності на 1/2 її частини, що відповідає положенням частини першої статті 70 СК України. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задовольнити частково. В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнати за ОСОБА_2 (яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на: 1/2 частину житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, загальною площею 87,3 кв.м, житловою площею 40,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222782601:01:003:0174, площею 0,0557 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, село Колонщина. В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнати за ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )право власності на: 1/2 частину житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, загальною площею 87,3 кв.м, житловою площею 40,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3222782601:01:003:0174, площею 0,0557 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, село Колонщина. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 22 вересня 2023 року. Головуючий: Судді: