Постанова Кропивницький апеляційний суд № 398/5259/21

ПОСТАНОВА Іменем України 14 вересня 2023 року м. Кропивницький справа № 398/5259/21 провадження № 22-ц/4809/545/23 Кропивницький апеляційний суд у складі: головуючого судді - Письменного О.А., суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М., при секретарі Федоренко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Стручкової Л.І. від 08 лютого 2023 року у справі за заявою Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» в особі Олександрійського управління по експлуатації газового господарства про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу, - встановив: У липні 2021 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» » в особі Олександрійського управління по експлуатації газового господарства звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 2 273, 32 грн. 25 січня 2022 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» в особі Олександрійського управління по експлуатації газового господарства заборгованость за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 2 273, 32 грн 06.02.2023 ОСОБА_1 подав заяву про скасування вказаного судового наказу. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду на підставі ч. 6 ст. 170 ЦПК України. Не погоджуючись з ухвалою про повернення заяви без розгляду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обгрунтував тим, що ст. 170 ЦПК України не містить вимоги про додавання до заяви про скасування судового наказу копії наказу, а також не містить вимоги про надання доказів про надіслання своєї заяви іншим учасникам справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного. Повертаючи без розгляду заяву про скасування судового наказу,суд першої інстанції виходив з того, що заява не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 170 ЦПК України, а саме до заяви ОСОБА_1 не додано оскаржуваний наказ, а також до заяви не додано надіслання такої заяви іншим учасникам справи (ч. 2 ст. 183 ЦПК України). Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Частинами 3, 4 ст. 170 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про скасування судового наказу. Зокрема, пунктом 4 ч. 3 ст. 170 ЦПК України передбачено, що заява про скасування судового наказу має містити наказ, що оспорюється. Тобто, текст заяви повинен містити відомості про наказ, який оскаржується. Відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. Як вбачається із змісту заяви, ОСОБА_1 просив скасувати судовий наказ по справі № 398/5259/21 від 25 січня 2022 року, виданий Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області (а.с.18-20), тобто у заяві зазначено наказ, що оспорюється. Таким чином, заявником дотримано вимоги п. 4 ч. 3 ст. 170 ЦПК України щодо зазначення наказу, що оспорюється, у змісті заяви про скасування судового наказу. При цьому, ч. 5 ст. 170 ЦПК України встановлений вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про скасування судового наказу, однак вимоги про доручення заявником до заяви самого наказу такий перелік не містить. Враховуючи те, що у поданій заяві ОСОБА_1 зазначив судовий наказ, що оспорюється, висновок суду про невідповідність поданої ним заяви вимогам ст. 170 ЦПК України та повернення у зв`язку із цим заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 6 ст. 170 ЦПК України, є помилковим та таким, що порушує норми процесуального права. Також, судом першої інстанції зазначено, що заявником в порушення вимог ч.2 ст.183 ЦПК України не надано доказів надіслання (надання) іншим учасникам справи заяви про скасування судового наказу дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви про скасування судового наказу на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України. Стаття 183 ЦПК України визначає загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення і знаходиться в параграфі 2 «Заяви з процесуальних питань» розділу ІІІ «Позовне провадження». Відповідно до ч.2 ст.183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Як зазначено у частині четвертій цієї статті, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Разом з тим, наказне провадження регламентоване розділом ІІ ЦПК України. Частиною 5 ст. 170 ЦПК Українивизначено вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про скасування судового наказу: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. Вимоги щодо надання доказів надсилання (надання) заяви про скасування судового наказу іншим учасникам справи, стаття 170 ЦПК України не містить. Із вказаного слідує, що висновок суду першої інстанції про повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду з підстав, визначених ст.183 ЦПК України є помилковим, оскільки вказаною нормою передбачено вимоги до заяв з процесуальних питань в позовному провадженні. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи вищевикладене, у зв`язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 21.09.2023. Судді: О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич