Постанова Черкаський апеляційний суд № 705/2516/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2023 року м. Черкаси Справа № 705/2516/21 Провадження № 22-ц/821/1355/23 Категорія: 302090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І., за участю ескретаря: ОСОБА_1 учасники справи: позивач: ОСОБА_2 представники позивача: адвокат Стамбула Віталій Михайлович відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Черповоди» представник відповідача: Нагула Олександр Олексійович розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» - адвоката Нагули Олександра Олексійовича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 червня 2023 року (ухваленого під головуванням судді Гудзенко В.Л. в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області; повний текст судового рішення складено 20 червня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,- в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 10 червня 2021 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Стамбулу В.М. звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської областііз позовом до СВК «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ОСОБА_2 та СВК «Черповоди» 01 січня 2016 року було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1,02 га, з кадастровим номером 7124389200:02:000:2292, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області. Вказаним договором встановлено, що СВК «Черповоди» сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік користування земельною ділянкою. Позивачка вказує, що незважаючи на досягнуті домовленості, СВК «Черповоди» систематично не виконує свій обов`язок орендаря земельної ділянки, а саме не сплачує орендну плату за період з 2018 по 2020 роки. Відповідно до витягу про нормативну грошову оцінку, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становила: у 2018 році 125 484, 46 грн; у 2019 році 37 304,77 грн; у 2020 році 37 304,77 грн. ОСОБА_2 вказує, що відповідачем за користування земельною ділянкою мало бути сплачено на її користь : у 2018 році 12 548, 44 грн; у 2019 році 3 730,48 грн; у 2020 році 3 730,48 грн. Таким чином, загальна сума несплаченої орендної плати за період з 2018 по 2020 рік, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки становить 20 009,40 грн. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань, також підлягають до стягнення на користь позивачки 3% річних за період з 01 січня 2019 року по 05 травня 2021 року у розмірі 1 070,40 грн та інфляційні збитки у розмірі 2 148,82 грн. На підставі викладеного, з метою захисту своїх порушених прав, вказує ОСОБА_2 , вона змушена була звернутися до суду із даним позовом та просила постановити судове рішення, яким розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 1,02 га, з кадастровим номером 71243389200:02:000:2292, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області, укладений 01.01.2016 між ОСОБА_2 та СВК «Черповоди»; стягнути з СВК «Черповоди» на її користь орендну плату за 2018 рік у розмірі 12 548,45 грн, за 2019 рік у розмірі 3 730,48 грн, за 2020 рік у розмірі 3 730,48 грн; 3% річних у розмірі 1 070,40 грн та інфляційні нарахування у розмірі 2 148,82 грн, а всього 23 228,61 грн. Також просила стягнути із СВК «Черповоди» на її користь судові витрати в розмірі 26 816 грн, з яких 25 000 грн - витрати на правничу допомогу адвокатом, 1 816 грн. судовий збір за подання позовної заяви. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 червня 2023 року позов ОСОБА_2 - задоволено частково. Розірвано договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 1,02 га, кадастровий номер 7124389200:02:000:2292, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області, укладений 01 січня 2016 року між ОСОБА_2 та СВК «Черповоди». В задоволенні позову ОСОБА_2 до СВК «Черповоди» в частині стягнення орендної плати відмовлено. Стягнуто з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908 грн. Рішення суду мотивовано тим, що із наданих сторонами документів вбачається, що відповідач систематично допускав порушення зобов`язань по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки з її власником. Систематичне невиконання умов договору в частині повної оплати орендної плати є підставою для розірвання договору оренди. Відмовляючи в задоволенні вимог позивачки в частині стягнення орендної плати, суд першої інстанції виходив із того, що станом на 26.05.2021 відповідач здійснив виплату орендної плати у зазначений позивачем період у більшому розмірі, ніж визначено умовами договору, в той час коли із позовом ОСОБА_2 звернуласьдо суду після сплати орендарем орендної плати в повному обсязі. Відмовляючи в задоволенні вимог позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн, а саме: відсутній договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт, квитанції або платіжне доручення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій 17 липня 2023 року через засоби поштового зв`язку, представник СВК «Черповоди» - адвокат Нагула О.О., вважаючи, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини , що мають значення для справи, а викладені судом висновки не відповідають обставинам справи, просив рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що місцевий суд прийшов до помилкового висновку про систематичне невиконання відповідачем умов договору, оскільки орендна плата сплачувалася. Звертає увагу суду, що на видаткових касових ордерах є підпис позивача, що підтверджує отримання нею коштів за оренду землі. При цьому, апелянт зазначає, що на час розгляду справи заборгованість по сплаті орендної плати перед позивачкою не існує, а є переплата, яка становить 4 730,49 грн, тому представник СВК вважає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості орендної плати за договором оренди у вказаний позивачем період, тому і відсутні підстави для стягнення 3 % річних та інфляційних виплат. Вказує, що звертаючись із даним позовом до суду, позивачка не надала доказів систематичного невиконання орендарем зобов`язання по сплаті орендної плати. Також позивачка не скористалася своїм правом звернення до СВК «Черповоди» з відповідними претензіями про доплату недоотриманих нею сум. Оскільки відсутнє істотне порушення умов договору оренди землі, відсутня систематичність з несплати СВК «Черповоди» орендної плати за 2018-2020 роки, немає і підстав для розірвання договору оренди. Вважає, що суд першої інстанції прийшов до незаконного і необгрунтованого висновку щодо систематичного порушення договору оренди земельної ділянки, тому підстав для дострокового розірвання договору оренди землі не вбачається. Вказує, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням складності справи та наданих адвокатом послуг, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт і надання послуг, становить 10 000 грн. Відзив на апеляційну скаргу 21 серпня 2023 року через систему Електронний суд до Черкаського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_2 адвоката Стамбули В.М., в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. В обгрунтування відзиву вказує, що апеляційна скарга СВК «Черповоди» є необгрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення, оскільки як встановлено судом та не заперечується відповідачем у апеляційній скарзі та доказах, наданих при розгляді справи, розмір орендної плати , яка мала виплачуватись на користь позивача за вирахуванням податків становить 2 866,17 грн, сума яка мала бути виплачена відповідачем становила 8 598,51 грн. Судом вірно встановлено, що відповідач не виплачував позивачу орендну плату в повному обсязі за 2018-2020 роки, даний факт не заперечує і сам відповідач у апеляційній скарзі, разом з тим відповідач зазначає, що відсутній факт систематичного невиконання обов`язків за договором оренди, проте вказане спростовується розрахунком орендної плати за 2018-2020 роки. Крім того, факт часткового погашення відповідачем заборгованості по сплаті орендної плати не свідчить про те, що систематичність невиконання обов`язків СВК «Черповоди» зникла. Вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідач систематично не виконував обов`язки за договором оренди земельної ділянки, а саме не сплачував орендну плату належним чином та в повному обсязі, що є підставою для розірвання договору оренди землі. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 в лютому 2003 року отримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧР № 048335, який виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №620 від 20.02.2001, кадастровий номер земельної ділянки 7124389200:02:000:2292, площею 1,02га, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області. Вказана земельна ділянка була передана в оренду СВК «Черповоди» на підставі договору оренди від 01.01.2016, терміном на 10 років, з виплатою орендної плати в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3560,46 грн. (п.7 договору оренди). Передача в оренду вказаної ділянки була здійснена шляхом складання відповідного акта про передачу та прийом земельної ділянки від 01.01.2016. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державна реєстрація договору оренди проведена 29.12.2016. Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані про надання інформації № Б-512/0-0.212-495/145-21 від 07.06.2021 грошова вартість земельної ділянки (паю), що знаходиться в адміністративних межах Черповодівської сільської ради, становить за 2018 рік 125 484,46 грн. Згідно Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7124389200:02:000:2292, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради за 2019 та 2020 року становить 37 304,77 грн. У договорі оренди землі сторони передбачили, що: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 35 604,64 грн (пункт 3 договору). П.7 договору передбачено, що орендна плата вноситься у формі та розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3560,46 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахуванням індексів інфляції (пункт 8 договору). Відповідно до п. 9 договору оренди орендна плата вноситься в кінці с/г року. Відповідно до п. 11 даного договору, розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законодавством У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочення (пункт 12 договору); Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку (пункт 34 договору). Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом ( п. 35 договору). Згідно п. 36 дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, або внаслідок випадкового знищення, пошкодження, орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 отримала від СВК «Черповоди» орендну плату за 2018 рік у розмірі 1 997,00,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 20.12.2018 та 175, 00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 22.02.2018; за 2019 рік: 660,00 грн відповідно до видаткового касового ордеру від 07.10.2019 та 585,00 грн відповідно до видаткового касового ордеру від 26.11.2020; за 2020 рік 4 000,00 грн відповідно до видаткового касового ордеру від 26.05.2021. Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника СВК «Черповоди» адвоката Нагули О.О. не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції цілком відповідає зазначеним вимогам, виходячи з наступного. Предметом даного спору є розірвання договору оренди земельної ділянки з посиланням на систематичне порушення орендарем умов договору, що полягає в невиплаті орендної плати в повному розмірі за період 2018-2020 роки. Відповідач не виконував істотні умови укладеного між сторонами договору оренди та систематично недоплачував орендодавцю передбачену договором суму орендної плати, що стало підставою для задоволення заявлених ОСОБА_2 вимог про розірвання договору оренди. В апеляційній скарзі скаржником зазначено про відсутність систематичного порушення обов`язку щодо сплати орендної плати. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України) Згідно із ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. У пункті «б» ч. 1 ст. 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Частинами 1-4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Водночас у пункті д) ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Відповідно до ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата. У ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. За положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. При цьому, неналежне виконання умов договору, а саме виконання обов`язків по сплаті орендної плати з порушенням строків сплати, також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі №912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься наступний висновок: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність». Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тлумачення пункту д) ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначив, що у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 25/306/20. Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, Серії ІІ-ЧР № 048335, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 620 від 20.02.2001, належить земельна ділянка, кадастровий номер 7124389200:02:000:2292, площею 1,02 га, розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області. 01 січня 2016 року між ОСОБА_2 як орендодавцем, та СВК «Черповоди», як орендарем, укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 10 років. Згідно п. 7 договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3 560,16 грн. Крім того, відповідно до п. 8 вказаного договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексу інфляції. Згідно п. 9 договору орендна плата вноситься в кінці с/г року. Відповідно до п. 11 договору розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законодавством. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження укладення додаткових договорів до договору оренди від 01.01.2016 щодо зміни розміру орендної плати. Згідно наданих відповідачем видаткових касових ордерів вбачається, що позивачка ОСОБА_2 отримала орендну плату: за 2018 рік у розмірі 1 997,00,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 20.12.2018 та 175, 00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 22.02.2018; за 2019 рік - 660,00 грн відповідно до видаткового касового ордеру від 07.10.2019 та 585,00 грн відповідно до видаткового касового ордеру від 26.11.2020; за 2020 рік - 4 000,00 грн відповідно до видаткового касового ордеру від 26.05.2021. Підставою для звернення позивачки до суду стало те, що відповідачем було порушено пункти 7 та 9 спірного договору оренди щодо виплати орендної плати. Як встановлено судом при розгляді справи, станом на час подачі ОСОБА_2 позову у червні 2021 року, орендар не сплатив власнику земельної ділянки орендну плату за період часу з 2018 по 2020 рік на загальну суму 1 181,56 грн. Разом з тим, судом встановлено, що з наданої відповідачем довідки про видачу орендної плати за 2018-2020 роки, станом на 01.01.2018 заборгованість ОСОБА_2 перед СВК «Черповоди» становить 5 912 грн. При цьому, судом зазначено, що сума орендної плати , яка підлягала до сплати за умовами договору без урахування податків та зборів становить 3 560,46 грн в рік, враховуючи відрахування 18% від розміру орендної плати встановленої договором податок на доходи фізичних осіб та 1,5% - військовий збір, за період 2018-2020 роки становить 8 598,51 грн. Враховуючи докази щодо сплати відповідачем орендної плати за період 2018-2020 роки , судом встановлено, що недоплата становить 1 181,51 грн, отже вказана заборгованість виникла внаслідок кількаразової несплати, тобто систематично, що відповідачем не спростовано. Таким чином, при судовому розгляді було встановлено систематичне невиконання орендарем обов`язку по сплаті орендної плати, що за положеннями законодавства (пункт «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України) та договору оренди землі (п. 37) є підставою для розірвання відповідного договору оренди землі та свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині. Відтак, висновки суду першої інстанції про доведеність позивачем систематичної несплати орендарем орендної плати є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу. Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Водночас, колегія суддів зазначає, що доводів в обґрунтування апеляційних вимог, які б свідчили про помилковість висновків місцевого суду у даній справі, скаржником не представлено. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. На підставі положень ст. 141 ЦПК України судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» - адвоката Нагули Олександра Олексійовича - залишити без задоволення. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах, передбачених ЦПК України. Головуюча О. В. Карпенко Судді В.Г. Бородійчук Л. І. Василенко /повний текст постанови суду виготовлений 22 вересня 2023 року/