Постанова 4855 № 640/21515/19
від 21.09.2023 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21515/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Аліменка В.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, в якому просив: 1) визнати дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати по крайні за 2014-2016 роки при призначенні позивачу пенсії за віком у 2019 році протиправними; 2) зобов`язати відповідача здійснити позивачу нарахування та виплачувати пенсію за віком у відповідності до частини першої ст. 27 та частин першої та другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2016-2018 роки з дня призначення пенсії за віком - з 08 квітня 2019 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час звернення у 2019 році до пенсійного фонду із призначенням йому пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки, а не показник за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії за віком, тобто, за 2016-2018 роки, що свідчить про протиправність дій пенсійного фонду. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2022 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повномі обсязі. Зазначена апеляційна скарга обґрунтована тим, що при визначенні вперше пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має застосовуватись показник середньої заробітної плати за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. На думку апелянта, у спірних правовідносинах має місце призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, у 2009 році позивачу призначено пенсію на підставі ст.ст. 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 08 квітня 2019 року, досягши віку 60 років, позивач подав до пенсійного фонду необхідні документи та заяву про призначення пенсії за віком відповідно до ст.ст. 26, 27 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» замість пенсії за вислугу років, призначеної раніше відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Як наслідок, ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, вказана пенсія була призначена із застосуванням показника про країні за 2014 - 2016 роки. У зв`язку з викладеним, 15 липня 2019 року позивач звернувся до Міністерства соціальної політики України із заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням таких періодів: 01.01.2004 - 20.06.2009 - військова служба; 01.07.2000 - 20.06.2009 - військове грошове забезпечення; 01.09.2009 - 31.12.2014 - заробітна плата згідно довідки ф. ОК-5; 01.09.2009 - 31.12.2014 - період роботи. Листом від 22.09.2019 №188606/02/Б-8117/5 була надана відповідь в якій зазначено, що розмір пенсії з 08.04.2019 було перераховано, з урахуванням додатково наданих документів позивачем. 03 вересня 2019 року позивач повторно звернувся до пенсійного фонду із заявою провести перерахунок пенсії відповідно до заяви 08.04.2019. Листом від 30.09.2019 №214118/03, Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві повідомило позивача, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію зі віком відповідно до Закону 1058-IV. Підстави для перерахунку пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внеси за 2016-2018 роки відсутні. Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки пенсія за віком, яка отримується позивачем з 2019 року в рамках Закону №1058-IV, та пенсія за вислугу років, яка отримувалась до цього в рамках Закону № 2262-ХІІ, є одними з видів державних пенсійних виплат, у зв`язку з чим за заявою від 08.04.2019 відносно позивача мало місце саме переведення на інший вид пенсійних виплат - за віком, на іншу державну пенсію, що свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних відносин частини другої ст. 40 Закону № 1058-IV (як для випадків призначення пенсії вперше) та для зобов`язання пенсійного фонду провести з 08.04.2019 перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2016-2018 роки. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон України №1058-ІV), пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. У відповідності до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції чинній на момент призначення позивача пенсії за вислугу років) призначаються такі види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії. Згідно статті 6 цього ж Закону особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку. Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Отже, на підставі аналізу наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV визначено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 до 08.04.2019 року отримував пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 08 квітня 2019 року позивача переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто, у даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду на інший, тому має застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV, та враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком. Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом, виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17. Відтак, у даному випадку, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно частини третьої ст. 45 Закону №1058-ІV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком. При цьому, якщо особа отримує пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-ІV. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 22.12.2015 у справі №21-4071а15 та від 31.03.2015 у справі №21-612а14 та підтримана Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі №363/1493/17 та від 25.03.2020 у справі № 367/1130/17. У спірних правовідносинах відповідачем неправомірно застосовано норми частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відтак позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до вказаного Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за 2016-2018 роки з 08.04.2019. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески внески за 2014-2016 роки, що є підставою для зобов`язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки. Таким чином, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2022 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії - задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком у 2019 році показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2014-2016 роки. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 , починаючи з 08 квітня 2019 року, перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2016, 2017 та 2018 роки, та здійснити виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат, з урахуванням виплачених сум. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді В.О. Аліменко В.П. Мельничук