Ухвала КАС ВС № 440/1799/21

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 20 вересня 2023 року м. Київ справа №440/1799/21 адміністративне провадження № К/990/30928/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №440/1799/21 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, УСТАНОВИВ: У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Державної казначейської служби України, в якому просив: - стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на його користь матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2018-2019 роки у розмірі 11790 грн, заподіяної прийняттям неконституційного правового акту. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року адміністративний позов повернуто заявнику. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року скасовано ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та ухвалено нове рішення про залишення адміністративного позову без розгляду. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 11 вересня 2023 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції виходив з наступного. Частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, позивач звернувся із позовом до Полтавського окружного адміністративного суду, в якому просив: - стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на його користь матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2018-2019 роки у розмірі 11790 грн, заподіяної прийняттям неконституційного правового акта. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про залишення адміністративного позову без розгляду. Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач 04 березня 2021 року, тобто з пропуском строку, звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди у вигляді невиплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2018 - 2019 роки, завданої актом, який рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року визнано неконституційним. Однак, в обґрунтування причин пропуску встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, не навів жодних поважних підстав для його поновлення. Суд апеляційної інстанції також зазначив, керуючись висновком Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Суд зауважив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. Суд також звернув увагу, що отримання позивачем листа відповідача Центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області від 02 лютого 2021 року №Д-/17/9 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 2 роки після отримання у 2018 році одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік та більше ніж через рік після отримання у 2019 році одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік. Таким чином, суд апеляційної інстанції вказав про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Таким чином, залишаючи позову заяву ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 123 КАС України без розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений встановлений частиною четвертою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, а належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду позивачем не надано. Таким чином, оскаржувані судові рішення є слушними, вмотивованими і такими, що ґрунтуються на законі, зокрема положеннях статей 122, 123 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків судових рішень суду апеляційної інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення, врахував правові висновки, викладені у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, про те, що: « 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо». Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав і колегія суддів також не вважає за потрібне відступати від зазначеного висновку. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Аналогічна позиція щодо застосування статей 122, 123, 240 КАС України висловлена Верховним Судом в ухвалах від 20 вересня 2022 року у справі №640/19126/19, від 16 березня 2023 року у справі №620/6654/22 та від 04 травня 2023 року у справі №620/1585/22. Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд, - УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №440/1799/21 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає Суддя -доповідач Я.О. Берназюк Судді А.А. Єзеров В.М. Шарапа