Ухвала ККС ВС № 757/22670/22

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2023 року м. Київ справа № 757/22670/22 провадження № 51-5561ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року, встановив: Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 29 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 12019100010007928. Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2023 року залишено без змін. У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року в касаційному порядку. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Відповідно до ч. 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. В касаційній скарзі ставиться питання про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року, що постановлена за результатом розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2023 року по суті. Отже оскарження такого судового рішення у касаційному порядку не передбачено. За правовою позицією Конституційного Суду України (рішення №3-рп/2015 від 08 квітня 2015 року), згідно з Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим. У разі обмеження права на оскарження судових рішень законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію права на судовий захист і не порушувати сутнісний зміст такого права. Такі обмеження права на касаційне оскарження ухвал слідчого судді після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвал суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такі ухвали встановлені законодавцем в змісті статті 424 КПК. Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК, застосовуються у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження (ч. 6 ст. 9 КПК). За таких обставин, наявність визначених у законі обмежень щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржене судове рішення не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3