Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/1733/23

18.09.23 22-ц/812/1031/23 Справа № 484/1733/23 Провадження № 22-ц/812/1031/23 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б. Постанова Іменем України 18 вересня 2023 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого Кушнірової Т.Б., суддів: Лівінського І.В., Локтіонової О.В., із секретарем Стрілець К.О., за участю: - позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, ухваленого 18 липня 2023 року під головуванням судді Закревського В.І., в приміщенні цього ж суду, повний текст рішення від цієї ж дати суд склав 26 липня 2023 року, у справі № 484/1733/23, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» про розірвання договору оренди землі, в с т а н о в и л а: У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (далі- ТОВ «Агрофірма Корнацьких») про розірвання договору оренди земельної ділянки. Позовну заяву мотивовано тим, що їй на підставі сертифікату серії МК № 018390 належить земельна частка (пай) загальною площею 4,78 умовних кадастрових гектарів, розташована в межах території Камянобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Вказана земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на підставі договору оренди, укладеного 28 грудня 2009 року між нею та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» строком на 50 років. У подальшому, реалізуючи своє право, вона виділила земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) та зареєструвала своє право власності на земельні ділянки площею 2,5345 га, з кадастровим номером 4825481800:01:000:1414, площею 1,3184 га, з кадастровим номером 4825481800:01:000:1398, площею 0,0171 з кадастровим номером 4825481800:01:000:1420 та площею 0,2299 га з кадастровим номером 4825481800:01:000:1395, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальна площа яких склала 4,78 умовних кадастрових гектарів. Посилаючись на те, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» за період 2020,2021,2022 роки нарахувало, але своєчасно не сплатило орендну плату, чим порушило істотні умови договору, ОСОБА_1 просила розірвати договір оренди земельної ділянки. ТОВ «Агрофірма Корнацьких» проти позову заперечувало та зазначало, що товариство своєчасно нараховувало орендну плату, але позивачка не з`являлася за її отриманням, не повідомляла платіжні реквізити для перерахуванні орендної плати. Вважає, що несплата орендної плати у визначений договором оренди строк, виникла з вини позивачки та її недобросовісної поведінки. Вказувало, що товариство вживало заходи та повідомляло позивачку про отримання орендної плати шляхом направлення на її адресу листа та розміщення у місцевій газеті оголошення, однак такі дії товариства були проігноровані останньою. Крім того, товариство нараховувало орендну плату за попередні роки у більшому розмірі, таким чином її розмір перекрив платежі за майбутні періоди (2020-2022 роки). Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди земельної частки (паю), укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрованого 02 березня 2010 року у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не надав достатніх доказів на підтвердження факту спроби сплатити орендну плату та факту ухилення позивачки від її отримання. Лист, направлений на адресу ОСОБА_1 про необхідність отримання орендної плати, не є беззаперечним доказом вжиття заходів щодо сплати орендної плати та підтвердження факту ухилення останньої від отримання орендної плати, оскільки відповідач не надав доказів про вручення рекомендованого поштового відправлення позивачці з відповідною відміткою. Оскільки систематична несплата орендної плати є істотним порушенням умов зазначеного договору, тому є підстави для його розірвання. ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не надало суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивачка відмовилася прийняти належне виконання, запропоноване боржником, а саме, отримати орендну плату за 2020 2022 роки у строки та на умовах, що встановлені договором оренди, не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання щодо внесення орендної плати та прийняття заходів щодо внесення орендної плати за договором оренди щороку. Порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної виплати орендної плати є істотним, оскільки позивачка внаслідок такого порушення значною мірою позбавлялася того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У апеляційній скарзі, ТОВ «Агрофірма Корнацьких», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга ТОВ «Агрофірма Корнацьких» мотивована тим, що товариство вживало заходи щодо належного виконання зобов`язань, орендна плата не була своєчасно отримана лише через дії позивачки. Так, на адресу ОСОБА_1 у березні 2021 року надсилався лист, в якому повідомлялося про нарахування орендної плати та необхідність з`явитися за її отриманням або повідомити банківські реквізити, на які можливо перерахувати орендну плату. У листопаді 2022 року ТОВ «Агрофірма Корнацьких» здійснило публікацію у місцевих засобах масової інформації, де повідомило усіх орендадавців про виплату орендної плати за 2022 рік та запропонувало з`явитися до товариства для її отримання. ОСОБА_1 не з`являлася до товариства для отримання орендної плати, яка своєчасно їй нараховувалася, не повідомляла банківські реквізити для перерахування коштів, тому заборгованість по орендній платі виникла внаслідок винної поведінки самої позивачки. Крім того, зазначає, що товариство виплачувало орендну плату за попередні роки у більшому розмірі, ніж це передбачено договором оренди, та сплачувало кошти наперед, таким чином розмір орендної плати перекрив платежі за майбутні періоди, зокрема, за 2020-2022 роки. ТОВ «Агрофірма Корнацьких» обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, також зазначало, що суд порушив принцип змагальності та положення ч.1 ст. 81 ЦПК України, та обґрунтував своє рішення не на оцінці належності та допустимості доказів, а на оцінці заперечень відповідача проти цих доказів, чим переклав на останнього тягар доказування певних обставин. 08 вересня 2023 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, доводи якого зводяться до того, що вимоги апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані, скарга є такою, що не підлягає задоволенню. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 28 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» укладено договір оренди земельної частки (паю), строком на 50 років, з 01 січня 2010 року до 31 грудня 2059 року (а.с. 39). Згідно вказаного договору, ОСОБА_1 передала ТОВ «Агрофірма Корнацьких» в строкове платне користування земельну частку (пай) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, закріпленої кадастровим планом земельних часток (паїв), переданих у користування ТОВ «Агрофірма Корнацьких». З моменту укладення договору земельна частка (пай) ОСОБА_1 знаходиться у фактичному користуванні ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Підпунктом 2.2 пункту 2 Договору передбачено, що за користування вказаною у договорі земельною часткою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі (в розрахунку на одну земельну частку) у розмірі 3 відсотки від грошової оцінки земельної частки (паю), яка передається орендодавцем в користування орендарю, що в грошовому вигляді складає 1 211 грн 77 коп. Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії договору, але не пізніше як до 26 грудня року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі. Форма оплати і розмір платежів можуть щороку погоджуватися між Сторонами шляхом внесення змін або доповнень до Договору. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України. Орендар, за погодженням з орендодавцем, може перенести термін виплати орендної плати. За несвоєчасну сплату орендної плати орендар зобов`язався сплачувати пеню у розмірі 0,2 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення. У подальшому, вказана земельна частка (пай) була виділена в натурі (на місцевості), а 26 грудня 2022 року ОСОБА_1 зареєструвала своє право на земельну ділянку в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їм кадастрових номерів: 4825481800:01:000:1414, площею 2,5345 га; 4825481800:01:000:1398, площею 1,3184 га; 4825481800:01:000:1420, площею 0,0171 га; 4825481800:01:000:1395, площею 0,2299 га. Як видно з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 01 березня 2021 року, орендна плата ОСОБА_1 нараховувалася, зокрема, у IV кварталі 2020 року - 4 864 грн 72 коп. без утриманого податку (податок 875 грн 65 коп.); у IV кварталі 2021 року 3 698 грн 50 коп. (податок 665 грн 73 коп.); у IV кварталі 2022 року 3 698 грн 50 коп. (податок 665 грн. 73 коп.), однак не була виплачена орендодавцю. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Отже, згідно зі статтями 13,15,21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа. Матеріали справи не містять доказів сплати орендної плати за укладеним ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» договором оренди землі у 2020, 2021 та 2022 році, а свідчать про те, що орендна плата за вказаний період позивачці сплачена лише у березні 2023 року. Доказів ухилення орендодавцем від отримання орендних платежів за договорами оренди землі, матеріали справи теж не містять. Встановивши, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не виплачувало з 2020 року своєчасно та систематично орендну плату за земельну ділянку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням товариством його умов. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди. Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Посилання в апеляційній скарзі на те, що товариство вживало заходи щодо належного виконання зобов`язань, однак орендна плата не була своєчасно отримана лише через дії позивачки, яка не зверталася за отриманням орендної плати, є безпідставними, оскільки договір не передбачає обов`язку орендодавця кожного разу звертатися за отриманням орендної плати. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що також підтвердила позивачка в суді апеляційної інстанції, звичаями ділового обороту між сторонами була встановлена процедура отримання орендної плати, у спосіб звернення орендодавця до бухгалтерії товариства. Тому, будучи обізнаною про виплату орендної плати, вона неодноразово зверталася за отриманням коштів, але через відмову укласти договір купівлі - продажу належної їй земельної ділянки, відповідач щоразу відмовляв з тих чи інших причин. Лише в березні 2023 року після повідомлення відповідача про намір звернутися до суду, кошти були виплачені за попередні роки. Та обставина, що позивачкою не надано доказів щодо відмови відповідача у виплаті орендної плати, не свідчить про хибність її пояснень. Враховуючи принцип справедливості, добросовісності і розумності, колегія приймає до уваги, що ОСОБА_1 є слабшою стороною договору оренди, менш обізнаною у правових питаннях, у тому числі, що стосуються напрямку отримання доказів, з метою використати їх в процесі встановлення істини, тому не повинна нести невиправданий тягар доказування і підлягає особливому захисту у відповідних правовідносинах. Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом принципу змагальності, то відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Проаналізувавши зміст рішення суду першої інстанції з точки зору застосування норм права, які стали підставою для позову по суті, колегія суддів дійшла висновку, що судом із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, вірно встановлено правовідносини, що склалися між сторонами й на підставі проаналізованих доводів і доказів сторін, які мають індивідуальний характер, ухвалено законне і справедливе рішення. Доводи апеляційної скарги про те, що несвоєчасна виплата орендної плати відбулася у зв`язку з неповідомленням ОСОБА_1 банківських реквізитів для перерахування орендної плати, не можуть бути прийняті до уваги, тому що товариство мало можливість вчинити необхідні дії відповідно до звичаїв ділового обороту у спірних правовідносинах, у тому числі надіслати орендну плату за місцем проживання орендодавця грошовим переказом. Щодо посилань апелянта на виплату орендної плати за попередні роки у розмірі більшому, ніж передбачено договором оренди, то відповідач не надав доказів в якому розмірі та за який період позивачка отримала в рахунок орендної плати більшу суму, ніж передбачено договором. Більш того, договором оренди не передбачено виплату коштів наперед, а позивачка такої згоди не надавала. За наведених обставин, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381 -384 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» залишити без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 липня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Головуючий Судді : _________________________________ Повний текст судового рішення складено 20.09.2023р.