Постанова Чернігівський апеляційний суд № 740/3020/23

Справа № 740/3020/23 Головуючий у 1 інстанції Олійник В. П. Провадження № 33/4823/610/23 Категорія - ч.2 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 вересня 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 червня 2023 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 23 квітня 2023 року в 18:03 год., в с. Мала Кошелівка, Ніжинського району, Чернігівської області, на вул. Шевченка, 2/1, ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 210994, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом токсикологічного дослідження КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» №323 від 02 травня 2023 року щодо виявлення у біологічному матеріалі ОСОБА_1 (крові від 23 квітня 2023 року) етанолу в концентрації 2,31 г/л, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді 17000 грн. штрафу. Отже, ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі. Посилається, на те, що в постанові вказана марка автомобіля ВАЗ210994, що не є достовірним, оскільки марка його автомобіля - ВАЗ 21099. Вказав, що він не погоджується з висновком експертизи, оскільки взяття аналізів на той час було неможливим, так як він знаходився в комі в реанімації, та не надавав згоди на її проведення. Крім того, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки рішення було отримано несвоєчасно, що виключало можливість своєчасного подання апеляційної скарги. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Згідно ст. 289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене повторно протягом року. Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №064406 від 11.05.2023, ОСОБА_1 , 23 квітня 2023 року в 18-03 год., у с. Мала Кошелівка, Ніжинського району, Чернігівської області, на вул. Шевченка, 2/1, керував транспортним засобом ВАЗ 210994, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння; огляд проводився у Ніжинській ЦМЛ, висновок № 323, результат - 2,31 проміле; від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП ( а.с.2). Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП. Згідно копії результату токсикологічного дослідження КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» №323 від 02.05.2023 року, виявлено у біологічному матеріалі ОСОБА_1 (крові від 23.04.2023) етанолу в концентрації 2,31 г/л (а.с.8). Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини (а.с.4). Вищенаведені докази, які є належними й допустимими та зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.9 «а» ПДР, та винуватість у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Доводи апелянта про те, що результат токсикологічного дослідження викликає сумніви, оскільки з 2,31 проміле алкоголю він не зміг би керувати транспортним засобом, та згоду на проведення токсикологічного дослідження він не надавав, оскільки перебував в комі в реанімації - визнаються такими, що не підтверджені жодними доказами. Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, повторно протягом року, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.2 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. За таких обставин, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 червня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 червня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний