Постанова Полтавський апеляційний суд № 948/1101/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 948/1101/22 Номер провадження 33/814/969/23Головуючий у 1-й інстанції Кравець С.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою ОСОБА_1 на постанову судді Машівського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2023 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Машівського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2023 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, 11 грудня 2022 року о 21:15 год. по вул. Миру, в с. Селещина Полтавського району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Nissan Sunny»», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора алкотестер Drager 6810, в присутності двох свідків. Результат позитивний 2,10% проміле. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Зокрема вказує, що після проходження огляду з позитивним результатом та його незгодою з ним, він наполягав на проходженні огляду в медичному закладі, проте, під психологічним тиском сторонніх осіб відмовився від поїздки до медзакладу. Також вважає неналежним доказом долучений до матеріалів справи відеозапис із службових бодікамер, оскільки останній є небезперервним, містить спілкування поліцейських зі сторонніми особами, під впливом яких він відмовився від проходження огляду в медичному закладі. Вказує, що в нього є сумніви щодо неупередженості свідків, які є військовослужбовцями територіальної оброни та пов`язані з поліцейськими взаємними обов`язками, а відтак їх свідчення не можуть бути об`єктивними. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі. Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП. Зокрема такими доказами в даній справі є: протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №107323 від 11.12.2022 за ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 з особистими поясненням «їхав, випив 0,5 пива оболонь» та приміткою працівника поліції щодо відсторонення водія від керування та передачі транспортного засобу ОСОБА_2 , роздруківка тестування ОСОБА_1 на алкоголь за допомогою алкотестеру Драгер 6810 з результатом 2,10%, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, з зазначенням згоди водія з результатами огляду, направлення до медичного закладу, записи з бодікамери працівника поліції та відеореєстратора поліцейського автомбіля. Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані в суді апеляційної інстанції. Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях притягнутого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції. Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вже зазначено вище адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі якщо особа керувала транспортним засобом в стані алкогольного/наркотичного сп`яніння. З долучених до матеріалів справи відеозаписів вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено за керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком. Під час спілкування з водієм у поліцейських виникла підозра щодо перебування останнього в стані сп`яніння, у зв`язку з чим було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, на що водій погодився. В ході забезпечення проходження водієм вказаного огляду працівниками поліції було залучено в якості свідків двох військовослужбовців, які входять до складу територіальної оборони. На питання поліцейського «Чи вживали алкогольні напої сьогодні?», ОСОБА_1 , підтвердив вживання 0,5 пива півтори години тому. Після проходження огляду за допомого алкотестеру Драгер (21:34 год), результат виявився позитивним 2,10% проміле, про що свідчить роздруківка з газоаналізатора, ОСОБА_1 висловив свою незгоду з вказаним результатом та забажав проїхати до медичного закладу. В подальшому відеозапис містить спілкування з пасажиром авто, який вказував, що не треба їхати в лікарню, що водій нещодавно тільки отримав права і намагався вирішити питання іншим шляхом, на що поліцейські роз`яснили, щодо законного права водія в разі незгоди з результатом огляду на місці проїхати до медичного закладу. О 21:35:40 ОСОБА_1 змінив свою думку та почав наполягати на своєму небажанні проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`янінням, одночасно висловлюючи згоду з результатом продуття ним алкотестеру на місці зупинки транспортного засобу. Вказані обставини стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги щодо психологічного тиску працівниками поліції на водія в зв`язку з чим останній відмовився від поїздки до медичного закладу, з огляду на його незгоду з результатом огляду на місці, є безпідставними та спростовується долученими відеозаписами з бодікамери поліцейського. Приєднані до матеріалів справи відеозаписи не містять зафіксованого факту вчиненого працівниками поліції тиску на водія з метою уникнення поїздки до лікарняного закладу. При цьому з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 змінив свою думку щодо поїздки до закладу після втручання в розмову пасажира його авто. У відповідності до ст. 266 КУпАП долучені відеозаписи є належним доказом, оскільки містять весь перебіг подій від моменту зупинки транспортного засобу, проходження процедури огляду на місці зупинки, відмову від огляду в медичному закладі та складання протоколу. Не зазначення в постанові назви технічного засобу з посиланням на практику Верховного Суду не заслуговує на увагу, оскільки зазначення технічного засобу передбачено лише в разі складання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не передбачено в разі складання протоколу про адміністративне правопорушення, з його подальшим судовим розглядом. Посилання на те, що працівниками поліції не було вручено водію роздруківку з алкотестера та направлення до медичного закладу не беруться судом до уваги, оскільки вказані документи долучаються до матеріалів справи і видача їх копій водію чинними нормативними документами не передбачена. Безпідставним є доводи щодо залучення в якості свідків працівників територіальної оборони, оскільки останні не є працівниками поліції та в умовах воєнного стану здійснюють сумісне патрулювання з поліцейськими. В даному випадку останні перебували на блокпосту та були залучені для фіксації проходження огляду водієм на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги фактично дублюють текст пояснень ОСОБА_1 наданий в суді першої інстанції, яким місцевий суд дав належну правову оцінку. Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами. Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Машівського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна