Постанова Житомирський апеляційний суд № 296/2881/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/2881/23 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н.М. Категорія 70 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 вересня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т.М., суддів Трояновської Г.С., Галацевич О.М. розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №296/2881/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 липня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Анциборенко Н.М. в м. Житомир, в с т а н о в и в : У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх його доходів (але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку) на свою користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно до моменту досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги мотивувала тим, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 23.03.2021 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн щомісячно, починаючи з 18.12.2020 до досягнення повноліття дитиною. Вказує, що на сьогоднішній день відповідач призваний під час мобілізації на військову службу у військову частину НОМЕР_1 , тобто матеріальне становище відповідача значно покращилося. Вважає, що для забезпечення потреб дитини доцільним є змінити розмір аліментів шляхом стягнення з відповідача аліментів у розмірі частки від усіх його доходів, оскільки утримання доньки значно зросло. Враховуючи вищевикладене просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх його доходів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно до моменту досягнення дитиною повноліття. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 11 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 березня 2021 року у справі №296/826/21 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн щомісячно та стягувати аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що позивачем не доведено обставин на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Зазначає, що позивачем не надано будь - яких доказів на підтвердження того, що він проходить службу в Збройних Силах України, його матеріальне становище покращилося і він спроможний сплачувати аліменти у заявленому розмірі. Вказує, що позивачем не надано жодних доказів, за якими суд може встановити його майновий стан та його грошове забезпечення. Зазначає, що на теперішній час в нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів. Враховуючи вищевикладене просить рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 липня 2023 року скасувати ти ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що сторони по справі є батьками малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15 травня 2012 року. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 12 березня 2021 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 28.09.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис №1876. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 23 березня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2000 грн щомісячно, починаючи з 18.12.2020 та до повноліття дитини. Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 04 березня 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 04.03.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №427. Згідно наявного у справі реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Індивідуальні відомості про застраховану особу) форми ОК-5, сформованого 01.05.2023, вбачаються відомості про страхувальника ОСОБА_4 за звітні періоди 2013-2022 рр. Також вбачається, що з наданих відповідачем копій медичної документації батьку відповідача встановлено діагноз з призначенням лікування. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на щомісячне утримання їхньої дитини, є недостатнім, тому, оскільки відповідач є особою працездатного віку, суд дійшов висновку про необхідність змінити розмір аліментів з твердої грошової суми в розмірі 2000,00 грн на частину заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно з ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до положень статей 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі. Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України. В Державному бюджеті прожитковий мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 1 грудня 2022 року та на протязі 2023 року встановлений в розмірі 2833 грн. Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів. Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей. Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку. Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загальновідомими та не потребують доказуванню. З врахуванням зазначеного, доведеним є факт, що матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, з якою пов`язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру шляхом зміни способу їх стягнення. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення з 2000 грн на 1/4 частку від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, оскільки з моменту присудження аліментів на дитину (2021 року) дитина сторін підросла і витрати на утримання доньки значно зросли, матеріальне становище одержувача аліментів - матері дитини, з якою проживає дитина погіршилися. Визначений судом розмір аліментів відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності та спрямований на захист інтересів дитини. Той факт, що відповідач має на утриманні дружину, яка ніде не працює, ніяких доходів не отримує, а також твердження про допомогу його батькові, не звільняє його від обов`язку забезпечувати належне утримання своєї дитини від першого шлюбу. Відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, а тому може працювати та сплачувати аліменти на утримання своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що заявником на підтвердження неспроможності сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх доходів не надано ні довідки з місця роботи, ні довідки про заробітну плату, відтак доводи апеляційної скарги у вказаній частині є безпідставними. За змістом ст.192 СК України у системному зв`язку із положеннями ст.182 СК України, при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини, суд зобов`язаний виходити з пріоритету інтересів дитини. Спільна дитина сторін проживає разом із матір`ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дитини. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява №31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54). Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством. Рішення судом першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не заслуговують на увагу. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 липня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді