Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/8029/23

Справа № 991/8029/23 Провадження № 1-кс/991/8086/23 У Х В А Л А 14 вересня 2023 року місто Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - детектив, НАБУ) ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - прокурор, САП) ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52022000000000446 від 27 грудня 2022 року (далі - кп № 52022000000000446) за підозрою: ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Любомль Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), у с т а н о в и в: Суть питання, що вирішується 1.Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 52022000000000446 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК. 2.Досудовим розслідуванням установлено, що в результаті місцевих виборів, які відбулись 25 жовтня 2020 року, ОСОБА_5 обраний депутатом Полтавської обласної ради VIII скликання. Набувши повноваження депутата Полтавської обласної ради з 27 листопада 2020 року, ОСОБА_5 на постійній основі здійснював функції представника колегіального органу місцевого самоврядування, а тому у розумінні ч. 3 ст. 18 КК був службовою особою. 3.Згідно зі ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради зобов`язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів. Підпунктом «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що депутат місцевої ради є суб`єктом, відповідальним за корупційні правопорушення. 4.Однак, усупереч вимогам закону, ОСОБА_5 , діючи за пособництва консультанта відділу з питань забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату Полтавської обласної ради ОСОБА_8 та своєї двоюрідної сестри ОСОБА_9 , шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів бюджетними коштами в сумі 100 000 грн, за таких обставин. 5.Досудовим розслідуванням установлено, що Полтавською обласною радою прийнято «Положення про порядок та умови надання разової грошової допомоги» (далі - Положення), відповідно до якого депутати Полтавської обласної ради здійснюють надання разової грошової допомоги громадянам, які зареєстровані та проживають на території Полтавської області. 6.Для отримання допомоги громадянин надає письмову заяву на ім`я депутата обласної ради з необхідним пакетом документів, зазначеним у Положенні. 7.У свою чергу депутат обласної ради надає до Полтавської обласної ради письмове звернення та документи, передбачені пунктами 5, 6 Розділу II Положення, в якому вказує прізвище, ім`я, по батькові громадян та суму допомоги кожному з них. Разом із письмовим зверненням та документами, депутат обласної ради надає заяву про дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» (згідно з додатком 2 до Положення). Письмове звернення та документи розглядаються головою обласної ради (у разі його відсутності, виконуючим обов`язки голови обласної ради) і за його дорученням відділ фінансового та господарського забезпечення виконавчого апарату обласної ради готує проект розпорядження. Копія розпорядження голови обласної ради про надання разової грошової допомоги з пакетом документів спрямовується до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації з метою проведення нарахування допомоги та оформлення виплатних документів Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр) відповідно до чинного законодавства та умов надання зазначеної допомоги. 8.Депутат обласної ради самостійно приймає рішення щодо підстав та розміру надання матеріальної допомоги заявнику, а працівники виконавчого апарату Полтавської обласної ради перевіряють направлене депутатом письмове звернення та документи, необхідні для надання матеріальної допомоги, лише на предмет повноти та наявність невідповідностей. 9.Досудовим розслідуванням установлено, що рішенням Полтавської обласної ради від 29 грудня 2020 року № 58 визначено орієнтовний обсяг фінансування на 2022 рік у сумі 8 400 000 грн на надання депутатами обласної ради допомоги малозахищеним громадянам, які проживають на території Полтавської області. Рішенням Полтавської обласної ради від 26 липня 2022 року збільшено орієнтовний обсяг фінансування на 2022 рік до 16 800 000 грн. 10.Детектив установив, що 09 грудня 2022 року, близько 14 години 14 хвилин під час телефонної розмови перший заступник голови Полтавської обласної ради ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_5 про необхідність терміново використати кошти у сумі 200 000 грн, виділені депутатам Полтавської обласної ради для надання матеріальної допомоги громадянам.

11. ОСОБА_5 попросив ОСОБА_10 , щоб хтось із працівників Полтавської обласної ради допоміг йому в оформленні необхідних документів. ОСОБА_10 пообіцяв надати контакт співробітника обласної ради на ім`я ОСОБА_11 . 12.Після цієї розмови у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на заволодіння коштами, виділеними для надання матеріальної допомоги громадянам, шляхом використання свого службового становища і почав пошук підконтрольних осіб, для отримання матеріальної допомоги. 13.Цього ж дня, близько 14 години 29 хвилин ОСОБА_5 зателефонував консультанту відділу з питань забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату Полтавської обласної ради ОСОБА_8 , попросивши про допомогу в оформленні документів. 14.У свою чергу ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що ОСОБА_5 має намір заволодіти коштами, виділеними для надання матеріальної допомоги громадянам, погодилась посприяти вчиненню ОСОБА_5 злочину, запевнивши що допоможе швидко оформити документи на отримання такої допомоги. 15.За результатами обговорення ОСОБА_5 вирішив, що близько 150 000 грн матеріальної допомоги він надасть своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_9 . У свою чергу ОСОБА_8 запевнила ОСОБА_5 , що 09 грудня 2022 року зробить запит на виготовлення акта обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_9 , та пообіцяла підготувати письмову заяву на отримання матеріальної допомоги від її імені. 16.З огляду на це, на переконання детектива, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи відсутність правових підстав для надання матеріальної допомоги ОСОБА_9 , вступили в злочинну змову з метою заволодіння бюджетними коштами. 17.Далі, 09 грудня 2022 року, близько 14 години 40 хвилин ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_8 повідомивши, що його двоюрідна сестра ОСОБА_9 погодилась на отримання матеріальної допомоги та попросив ОСОБА_8 зконтактувати з нею. 18.Тобто, на переконання детектива, ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що ОСОБА_5 має намір заволодіти коштами, виділеними для надання матеріальної допомоги громадянам, погодилась посприяти у цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . 19.Детективом установлено, що 09 грудня 2022 року в період з 14 години 40 хвилин по 15 годину 12 хвилин, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зустрілися неподалік адміністративної будівлі Полтавської обласної ради, розташованої за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45. 20.У цей же час ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_5 , що вона зустрічалася та узгодила з ОСОБА_8 подальші спільні дії щодо підготовки і надання до Полтавської обласної ради документів, необхідних для отримання нею матеріальної допомоги.

21. ОСОБА_8 , реалізуючи спільний зі ОСОБА_5 та ОСОБА_9 умисел, забезпечила складання: (1) від імені ОСОБА_9 заяви про надання матеріальної допомоги на лікування, датованої 07 грудня 2022 року; (2) від імені ОСОБА_5 заяви про дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції», датованої 09 грудня 2022 року; (3) від імені ОСОБА_5 письмового звернення до голови Полтавської обласної ради щодо надання ОСОБА_9 матеріальної допомоги в сумі 100 000 грн та забезпечила реєстрацію письмового звернення ОСОБА_5 у Полтавській обласній раді; (4) від імені ОСОБА_5 листа ( № 09/12 від 09 грудня 2022 року) та направлення його до Управління соціального захисту населення Подільської районної в м. Полтаві ради, з проханням надати громадянці ОСОБА_9 акт обстеження житлово-побутових умов. 22.Органом досудового розслідування установлено, що 12 грудня 2022 року, близько 13 години 07 хвилин відбулась телефонна розмова між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , під час якої ОСОБА_8 зазначила, що може оформити надання ОСОБА_9 матеріальної допомоги у розмірі лише 100 000 грн. Вони також домовились, що підписи в необхідних документах від імені ОСОБА_5 будуть виконані або ОСОБА_8 , або ОСОБА_9 на їх розсуд. 23.Цього ж дня, у період з 15 години 29 хвилин по 15 годину 56 хвилин, ОСОБА_9 прибула до приміщення Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Управління соціального захисту населення Подільської районної в м. Полтаві ради, де працівники УСЗН Подільської районної в м. Полтаві ради ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 склали акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_9 . 24.Окрім цього, 12 грудня 2022 року, у період з 16 години 29 хвилин по 16 годину 42 хвилини, ОСОБА_9 , попередньо домовившись із ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_15 , прибула до приміщення амбулаторії, де остання склала щодо ОСОБА_9 виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого форми № 027/о. 25.Отже, у період з 09 по 13 грудня 2022 року, ОСОБА_9 , надала до виконавчого апарату Полтавської обласної ради документи, які стали підставою для виплати їй матеріальної допомоги на лікування. 26.Детектив установив, що головою Полтавської обласної ради видане розпорядження про надання разової грошової допомоги № 329 від 19 грудня 2022 року, в яке включено пункт щодо виплати ОСОБА_9 матеріальної допомоги на лікування у сумі 100 000 грн, після чого копію розпорядження з пакетом документів було надіслано до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації, де проведено нарахування матеріальної допомоги. 27.Детектив зазначав, що 26 грудня 2022 року на картковий банківській рахунок ОСОБА_9 надійшли гроші у сумі 100 000 грн з призначенням платежу «Соціальні виплати». 28.Підсумовуючи викладене, детектив зазначав, що ОСОБА_5 , за пособництва ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , шляхом оформлення та виплати своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_9 разової грошової допомоги на лікування у сумі 100 000 грн, заволодів коштами обласного бюджету Полтавської області в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК. 29.Покликаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), таких як: (1) переховування від органів досудового розслідування та суду; (2) незаконний вплив на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; та (3) вчинення іншого кримінального правопорушення, детектив просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 073 600 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. Позиція учасників у судовому засіданні 30.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_16 підтримав клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави. Свою позицію та обґрунтованість підозри прокурор мотивував обставинами, зазначеними у клопотанні. Окрім цього, зазначив, що на його переконання, наразі існує три ризики, передбачених ст. 177 КПК, а саме: (1) переховування від органу досудового розслідування та суду, (2) незаконний вплив на свідків та інших підозрюваних, (3) вчинення іншого кримінального правопорушення. 31.У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_5 з огляду на відсутність обґрунтованої підозри та недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК. 32.Захисник ОСОБА_4 покликався на те, що його підзахисний не заперечує факту розмови щодо надання його двоюрідній сестрі матеріальної допомоги. На переконання захисту, ОСОБА_9 мала право на отримання матеріальної допомоги, у зв?язку з чим ОСОБА_5 вчинив відповідні дії, передбачені Порядком. Наразі вся сума отриманої ОСОБА_9 матеріальної допомоги знаходиться на її картковому рахунку, тому стверджувати про те, що нею заволоділи немає підстав, оскільки жодною копійкою із виплаченої суми матеріальної допомоги не розпорядились. Також, покликаючись на необґрунтовану підозру, захисник ОСОБА_4 зазначав, що неможливо заволодіти коштами на користь третіх осіб. Захист вважав, що будь-які ризики відсутні, а сума застави, яку прокурор просив застосувати до підозрюваного не є пропорційною до обставин кримінального правопорушення, оскільки сума застави перевищує десятикратний розмір отриманої матеріальної допомоги. Окрім цього, додав, що у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу та покладення обов?язків, передбачених ст. 194 КПК, зокрема, щодо заборони відлучатись з території Полтавської області та носити електронний засіб контролю, це унеможливить здійснення ОСОБА_5 волонтерства. 33.Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. Також додав, що на початку грудня йому зателефонував заступник голови Полтавської обласної ради, повідомивши, що в бюджеті є кошти для надання матеріальної допомоги і сьогодні останній день для подання заяви. ОСОБА_5 запитав, чи можна таку матеріальну допомогу призначити його двоюрідній сестрі, яка знаходиться у скрутному матеріальному становищі та має захворювання, на що заступник голови Полтавської обласної ради відповів ствердно. Після цього ОСОБА_5 зателефонував своїй двоюрідній сестрі, повідомивши про можливість отримання матеріальної допомоги та необхідний пакет документів. Внаслідок цього ОСОБА_9 отримала матеріальну допомогу в сумі 100 000 грн. До цього ОСОБА_5 не робив будь-яких спроб щодо надання матеріальної допомоги. Вважає, що кримінальне правопорушення не вчиняв, позаяк ОСОБА_9 мала право на отримання матеріальної допомоги. 34.Щодо майнового стану ОСОБА_5 повідомив, що у його власності є автомобіль Лексус, який він придбав орієнтовно за 24 000 доларів США. Окрім цього, у квітні 2020 року придбав автомобіль Mercedes ML, за 5050 Євро, який через 1-2 місяці передав на потреби Збройних Сил України, де наразі проходить службу його рідний брат. Також, орієнтовно у квітні 2020 року придбав ОСОБА_17 , приблизно за 800 000 грн для перевезення гуманітарних вантажів. Однак, через 1-2 місяці передав автомобіль на потреби держави. Автомобілі придбавав за власні заощадження, та частково, з допомогою друзів. Намагався займатись трейдерством. Не одружений. В Полтаві проживає з матер?ю. Також періодично проживає в Києві, де винаймає квартиру. За період роботи в Одеській обласній раді отримав довгостроковий кредит на купівлю квартири. Натепер сплачує щомісячно орієнтовно по 1500 грн. Строк кредитування - до 2039 року. Офіційних доходів немає, проте неофіційно заробляє близько 1000 доларів США на місяць. Положення закону, якими керувався слідчий суддя 35.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. 36.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК). 37.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. 38.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК). 39.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. 40.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. 41.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. 42.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК). 43.Згідно з частинами 1, 2 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. 44.При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків (ч. 3 ст. 183 КПК) Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали 45.Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

1. Щодо обґрунтованості підозри 46.Частина 4 ст. 191 КК встановлює відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану. 47.Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. 48.Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК. 49.Слід, однак, зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу. 50.Для визначення причетності ОСОБА_5 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться у: (1)службовій записці № 15/2506 від 27 грудня 2022 року щодо виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень; (2)протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (далі - НС(Р)Д) - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 27 грудня 2022 року, в якому зафіксовано спілкування між ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та іншими особами щодо обставин кримінального провадження; (3)копії розпорядження голови Полтавської обласної ради № 329 від 19 грудня 2022 року «Про надання разової грошової допомоги»; заяві від імені ОСОБА_9 щодо надання матеріальної допомоги на лікування, датовану 07 грудня 2022 року; (4)акті № 287 від 12 грудня 2022 року обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_9 ; (5)виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого форми 027/о щодо ОСОБА_9 від 12 грудня 2022 року; (6)письмовому зверненні від імені ОСОБА_5 до голови Полтавської обласної ради щодо надання ОСОБА_9 матеріальної допомоги у сумі 100 000 грн; (7)заяві від імені ОСОБА_5 щодо дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції»; (8)протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_5 , у якому міститься листування ОСОБА_5 з ОСОБА_9 та іншими особами щодло обставин імовірного кримінального правопорушення; (9)протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_9 , у якому міститься листування між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 щодо обставин, які мають значення для кримінального провадження; (10)протоколі огляду руху коштів по банківському рахунку ОСОБА_9 в АТ КБ «Приватбанк», де відображено зарахування коштів у сумі 100 000 грн як матеріальну допомогу; (11)листі від імені ОСОБА_5 № 09/12 від 09 грудня 2022 року щодо виготовлення акта обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_9 , відповіді на лист ОСОБА_5 ; (12)листі КП «ЦПМСД № 1 ПМР» № 245 від 10 березня 2023 року, яким частково спростовано інформацію, зазначену у виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого форми 027/о щодо ОСОБА_9 від 12 грудня 2022 року; (13)протоколі допиту свідка ОСОБА_15 , у якому зафіксовані обставини складання нею виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого форми 027/о щодо ОСОБА_9 від 12 грудня 2022 року; (14)протоколі допиту свідка ОСОБА_18 , у якому зафіксовано процедуру опрацювання працівниками виконавчого апарату обласної ради, надісланого депутатом пакету документів щодо отримання матеріальної допомоги громадянами; (15)протоколі допиту свідка ОСОБА_12 , у якому зафіксовано процес складання акта № 287 від 12 грудня 2022 року обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_9 . 51.Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. 52.На підставі встановлених вище обставин, слідчий суддя погоджується з твердженнями про те, що ОСОБА_5 , може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення. Щодо існування ризиків 53.Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, покликався також на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний може: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні та (3) вчинити інше кримінальне правопорушення. 54.На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. 55.Перевіряючи існування зазначених прокурором висновків, слідчий суддя виходить із такого. (1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. 56.Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є тяжким злочином. Тому, на переконання слідчого судді, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. 57.Водночас, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено. 58.Окрім цього, ОСОБА_5 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, що розширює його можливості залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. 59.До того ж, слідчий суддя установив, що в період дії воєнного стану та заборони чоловікам призовного віку покидати територію України, ОСОБА_5 двічі виїжджав за кордон, за допомогою системи «Шлях». 60.Окрім цього, слідчим суддею установлено, що ОСОБА_5 неодружений, дітей на утриманні не має. 61.Зазначене, на переконання слідчого судді, свідчить про відсутність міцних соціальних зв?язків ОСОБА_5 в Україні, що є додатковим аргументом на користь твердження щодо існування ризику можливого переховування від органу досудового розслідування чи суду, до прикладу, за кордоном. 62.Ураховуючи це, слідчий суддя вважає, що імовірний ризик переховування від органу досудового розслідування чи суду існує. (2) Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні 63.Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного, на свідків, слідчий суддя ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. 64.Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою. 65.Також, слідчим суддею установлено, що ОСОБА_5 органом досудового розслідування інкримінується роль виконавця кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК, у той час, як його двоюрідній сестрі ОСОБА_9 та представнику Полтавської обласної ради ОСОБА_8 пособництво у заволодінні ОСОБА_5 коштами. 66.За таких умов, слідчий суддя дійшов висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_5 на свідків у цьому кримінальному провадженні. До того ж, ризик імовірного впливу ОСОБА_5 на інших підозрюваних, задля зміни ними своїх показань, слідчий суддя також визнає небезпідставним. (3) Ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення 67.Обґрунтовуючи існування цього ризику, прокурор покликався на те, що під час досудового розслідування зафіксовано спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_8 щодо внесення недостовірних відомостей до заяви про дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції», в частині не порушення ОСОБА_5 вимог закону, а також щодо виконання у документах підпису ОСОБА_8 чи ОСОБА_9 від імені ОСОБА_5 . 68.Беручи до уваги вищевказане, прокурор переконаний, що ОСОБА_5 , не будучи обмеженим ризиком втрати коштів, внесених як застава, з метою уникнення кримінальної відповідальності може вчинити, самостійно або шляхом здійснення незаконного впливу на інших осіб, підроблення документів, тобто кримінальні правопорушення, передбачені статтями 358 чи 366 КК. 69.Слідчий суддя погоджується з твердженням прокурора щодо існування цього ризику, оскільки у протоколі за результатами проведення НС(Р)Д від 27 грудня 2022 року зафіксована розмова ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , під час якої останні обговорюють можливість виконання підпису в документі від імені ОСОБА_5 іншою особою. Зокрема, відбулась розмова такого змісту: ОСОБА_8 : Ало, добрий ранок. ОСОБА_19 , вже все вашій ОСОБА_26 в п?ятницю зробила…; ОСОБА_5 : ага; ОСОБА_8 : а вона тоді підпишеться замість вас чи мені черкнути? ОСОБА_5 : Да, вона зможе. Як вам зручно, як вам буде спокійніше; ОСОБА_8 : мені все рівно. Вона хай документи несе, я все можу без неї. Виє знаєте, головне. Якщо якісь питання, то ви все знаєте. 70.Тобто, слідчий суддя установив, що ОСОБА_5 і ОСОБА_8 обговорювали можливість виконання підпису в офіційному документі замість ОСОБА_5 іншою особою, що може бути складом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК. 71.З огляду на це, слідчий суддя дійшов переконання, що твердження прокурора є спроможним, а існування заявленого ним ризику - небезпідставне. Мотиви слідчого судді щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного та інші питання 72.Оскільки раніше було встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК та наявність декількох ризиків, то з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об`єктивно необхідним. Тому, наступним кроком буде визначення, запобіжного заходу, який належить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 073 600 грн, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Прокурор вважав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків та не запобігатиме існуючим ризикам. 73.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених ризиків, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує наступні обставини: (1)вагомість наданих детективом та прокурором доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2)тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі його визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю до трьох років; (3)вік підозрюваного 34 роки; (4)підозрюваний проживає разом зі своєю матір?ю проживає в м. Полтава. Періодично проживає у Києві, де винаймає квартиру. Неодружений, не має на утриманні дітей. Отже, у ОСОБА_5 , на переконання слідчого судді, відсутні міцні соціальні зв`язки; (5)відсутність у ОСОБА_5 роботи та постійного офіційного доходу. Наявність неофіційного доходу, який, за словами ОСОБА_5 , складає близько 1000 доларів США щомісячно; (6)наявність кредитних зобов?язань за іпотечним договором від 11 вересня 2019 року; (7) ОСОБА_5 не має судимостей; (8)доказів застосування до ОСОБА_5 раніше запобіжних заходів, слідчому судді не надано; (9)даними про повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя не володіє. 74.Отже, ураховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного ОСОБА_5 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки він забезпечуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов?язків та запобігатиме встановленим слідчим суддею ризикам. 75.Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя, враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК. Така оцінка стосується перспективних фактів, тому слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. 76.На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного. 77.Слідчий суддя також враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним запобіжним заходом буде застава з покладенням відповідних обов?язків, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде недієвим. До прикладу особисте зобов?язання чи особиста порука, на переконання слідчого судді, не здатні забезпечувати дієвість цього кримінального провадження, позаяк, підозрюваний не буде у разі негативної поведінки, яка перешкоджатиме кримінальному провадженню, обтяжений кримінально-правовим впливом, як у випадку застосування застави - стягнення частини або всієї суми застави в дохід держави чи зміну запобіжного заходу на більш суворий. 78.Тому, враховуючи усе вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що до ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави. 79.Далі, слідчий суддя визначатиме достатній для забезпечення дієвості цього кримінального провадження розмір застави. Щодо визначення розміру застави 80.Визначаючись із розміром застави, слідчий суддя виходить із такого. 81.Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. 82.Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 83.У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абзац п`ятий ч. 5 ст. 182 КПК). 84.За таких умов, слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_20 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК. 85.Окрім того, при визначенні розміру застави, слідчий суддя бере до уваги обставини, наведені у ст. 178 КПК та відображені у пункті 72 цієї ухвали. 86.Зважаючи на тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_5 має бути в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК. 87.Водночас, варто зауважити, що прокурор не довів у чому полягає виключність цього випадку, яка б давала слідчому судді при визначенні розміру застави, розумні підстави вийти за межі, встановлені КПК для злочинів такої тяжкості. 88.Отже, з урахуванням наведеного, а також тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , розмір застави слід визначити в максимальному розмірі, який передбачений для тяжкого злочину - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 грн. 89.На переконання слідчого судді, такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме його належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам. Щодо покладення обов?язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК 90.Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. 91.Оскільки встановлено існування ризиків і слідчим суддею вирішено застосувати до запобіжний захід у вигляді застави, то далі слід визначити ряд обов?язків, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;(2) не відлучатися з Полтавської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , а також іншими підозрюваними; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю. 92.Зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці, однак, в межах строку досудового розслідування. 93.З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу. Мотиви слідчого судді щодо доводів захисту 94.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу сторона захисту, заперечуючи щодо клопотання, покликалася на відсутність обґрунтованої підозри та будь-яких ризиків, які могли б стати підставою для застосування запобіжного заходу, а також непропорційність розміру застави, яку просив застосувати до підозрюваного прокурор, сумі коштів, якою, за версією органу досудового розслідування, начебто заволодів ОСОБА_5 . До того ж, захист покликався на те, що ОСОБА_5 не є службовою особою, покликаючись на рішення Великої Палати Верховного Суду. 95.Однак, оцінюючи такі доводи захисту, слідчий суддя їх відхиляє, оскільки встановлення наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення відноситься до питань права, яке може бути встановлено виключно за наслідком судового розгляду кримінального провадження, ураховуючи надані стороною обвинувачення та захисту докази, надавши їм відповідну правову оцінку в контексті ст. 91 КПК. 96.На цьому етапі кримінального переслідування, під час застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, на підставі наданих йому сторонами кримінального провадження доказів, лише припускає, що кримінальне правопорушення могло бути вчинено, за викладених обставин, використовуючи конструкцію «обґрунтована підозра», про яку зазначалось в цій ухвалі. 97.Окрім цього, слідчий суддя не погоджується з твердженням сторони захисту, що покладення на ОСОБА_5 заборони відлучатись з території Полтавської області та зобов?язання носити електронний засіб контролю, унеможливить здійснення ОСОБА_5 волонтерської діяльності, позаяк така заборона не є абсолютною, адже ОСОБА_5 може звернутись до органу досудового розслідування з проханням надати дозвіл на виїзд за межі Полтавської області, і за наслідком розгляду такого звернення, у разі наявності достатній підстав, такий дозвіл може бути отриманий. 98.Водночас, слідчий суддя також враховує доводи захисту щодо непропорційності розміру застави, яку просив застосувати прокурор та, як уже було встановлено, недоведення виключності випадку, за існування якого слідчий суддя може застосувати заставу у більшому розмірі, ніж визначений у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК. Тому, ці обставини слідчим суддею враховані при визначені розміру застави. 99.З огляду на це, клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу належить задовольнити частково. 100.Слід зауважити, що під час розгляду клопотання, підозрюваний та захисник наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження. З огляду на це, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя п о с т а н о в и в: 1.Клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6 , погоджене прокурором САП ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52022000000000446 від 27 грудня 2022 року задовольнити частково. 2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Любомиль Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень. 3.Підозрюваний ОСОБА_5 не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1 , або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді. 4.Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування такі обов`язки: (1)прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; (2)не відлучатися з Полтавської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3)повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (4)утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , а також іншими підозрюваними; (5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (6)носити електронний засіб контролю. 5.Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_27