Постанова 4818 № 639/583/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «19» вересня 2023 року м. Харків справа № 639/583/23 провадження № 22ц/818/1579/23 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач), суддів - Маміної О.В., Яцини В.Б. учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Юнекс Банк», відповідачка ОСОБА_1 розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Юнекс Банк» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року в складі судді Єрмоленко В.Б. в с т а н о в и в: У лютому 2023 року Акціонерне товариство «Юнекс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування. Позовна заява мотивована тим, що 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства «Юнекс Банк» з анкетою-заявою №UA863225390000026202099208001.UAH, підписанням якої підтвердила, що ознайомилася і погодилася з публічною пропозицією банку на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг. ОСОБА_1 отримала банківську платіжну картку та надала банку розписку про отримання картки та про ознайомлення з Правилами користування карткою, визначеними у публічній пропозиції Акціонерного товариства «Юнекс Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка оприлюднена на офіційному сайті банку за електронною адресою: www.unexbank.ua. Як вбачається з умов договору банк відкрив відповідачці особовий рахунок у гривні та надав відповідну платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер до неї. Однак, відповідачка не виконувала свої зобов`язання за договором належним чином, у зв`язку з чим станом на 01 червня 2022 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 40 333,52 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 29 042,76 грн, сума заборгованості за процентами і комісіями - 11 290,76 грн. Просив стягнути з ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 40 333,52 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року позов Акціонерного товариства «Юнекс Банк» - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Юнекс Банк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 33 248,69 грн, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 29 042,76 грн та заборгованості за процентами в розмірі 4205,93 грн, а також судовий збір в розмірі 2212,42 грн, в іншій частині у задоволенні позову Акціонерному товариству «Юнекс Банк» - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду Акціонерне товариство «Юнекс Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні повного розміру нарахованих відсотків та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про стягнення відсотків лише за період до 27 жовтня 2021 року, оскільки згідно умов публічної пропозиції Акціонерного товариства «Юнекс Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб банк мав право нараховувати відсотки після закінчення строку договору до повного погашення заборгованості. Відповідачка була обізнана з такими умовами кредитування та погодилась на них, від договору не відмовлялась. Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Юнекс Банк» необхідно залишити без задоволення, рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідачки процентів за період після 27 жовтня 2021 року мотивовано тим, що після закінчення строку кредитування банк не мав права нараховувати проценти за користування кредитом. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства «Юнекс Банк» із анкетою-заявою № UA863225390000026202099208001.UAH про отримання кредиту. Як вбачається з підписаної Анкети-Заяви від 27 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 встановлений кредитний ліміт 29 000,00 грн із сплатою 42% річних. Строк дії кредитного ліміту - 12 місяців (а. с. 18). Відповідна інформація міститься також у підписаному позичальницею паспорті споживчого кредиту, відповідно до якого строк дії кредиту становить 12 місяців з можливістю продовження на новий строк (продовження строку дії на 12 місяців) до закінчення строку дії платіжної картки (а. с. 19). За умовами вказаного договору банк відкрив ОСОБА_1 особовий рахунок та надав відповідну платіжну картку, якою вона користувалась, що підтверджується виписками по рахунку (а. с. 4-15). З розрахунку заборгованості та виписок по рахунку вбачається, що у зв`язку із порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 01 червня 2022 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед банком у розмірі 40 333,52 грн, яка складається з: 29 042,76 грн - основної заборгованості за кредитом та 11 290,76 грн - заборгованості за процентами. У розрахунку зазначено строк дії договору до 27 жовтня 2021 року (а. с. 5-17). У статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом статті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Зазначений висновок є усталеним у практиці Верховного Суду та послідовно підтримується у його постановах. Як встановлено судом, 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву №UA863225390000026202099208001.UAH, за умовами якої отримала кредитну картку з кредитним лімітом 29 000,00 грн. У зазначеній анкеті-заяві викладені істотні умови кредитного договору, як-то розмір кредитного ліміту - 29 000,00 грн, відсоткова ставка за кредитом - 42 % річних, строк дії - 12 місяців (а. с. 18). Аналогічна інформація міститься у підписаному позичальницею паспорті споживчого кредиту (а. с. 19). У розрахунку заборгованості, наданому банком, також зазначений строк дії договору до 27 жовтня 2021 року (а. с. 17). Отже, при визначенні розміру процентів за користування кредитом, що підлягають стягненню з відповідачки, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що їх слід стягнути саме в межах визначеного договором строку кредитування, тобто з 27 жовтня 2020 року по 27 жовтня 2021 року у розмірі 4205,93 грн, що відповідає даним виписки по рахунку. Відомостей про те, що строк кредитування продовжено, матеріали справи не містять. З наданих позивачем виписок по рахунку ОСОБА_1 не вбачається, що після 27 жовтня 2021 року вона користувалась карткою та кредитними коштами, поповнювала рахунок, знімала готівку, розраховувалась нею тощо. Посилання банку на те, що згідно умов публічної пропозиції Акціонерного товариства «Юнекс Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з якими ознайомлена ОСОБА_1 при укладенні договору, і які є частиною договору, він мав право нараховувати відсотки після закінчення строку дії договору до повного погашення заборгованості судова колегія відхиляє, адже матеріали справи не містять підтверджень, що саме надану банком до суду публічну пропозицію розуміла відповідачка, ознайомилася і погодилася з нею, підписуючи анкету- заяву про оформлення кредитної картки та встановлення кредитного ліміту, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема, й щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами до повного погашення заборгованості незалежно від строку кредитування. Наданий банком до суду примірник публічної пропозиції належним доказом бути не може, оскільки цей доказ не містить підпису відповідачки про ознайомлення з ним, повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Відповідна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 175/4576/14-ц), від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), та судова практика у цій категорії справ також є незмінною. Отже, у даному разі відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування. Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Судове рішення в частині задоволення вимог банку сторонами не оскаржується, та судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається. Оскільки апеляційна скарга банку задоволенню не підлягає, підстав для перерозподілу судового збору судом апеляційної інстанції немає. Керуючись ст.ст.367, 368, ст.374, ст.375, ст.ст.381 384, 389 ЦПК України, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Юнекс Банк» - залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року в оскаржуваній частині залишити без змін. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий І.В. Бурлака Судді О.В. Маміна В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 19 вересня 2023 року.