Постанова ККС ВС № 317/1634/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 вересня 2023 року м. Київ Справа № 317/1634/18 Провадження № 51-3475 км 20 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника (відеоконференція) ОСОБА_6 , засудженого ОСОБА_7 розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 з доповненнями на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 01 серпня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 07 грудня 2022 року. Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини. Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 01 серпня 2022 року залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 27 травня 2019 року, яким ОСОБА_7 засуджено та призначено покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років. Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, засуджений та його захисник ОСОБА_6 оскаржили його до суду апеляційної інстанції. Запорізький апеляційний суд ухвалою від 07 грудня 2022 року апеляційні скарги захисника та засудженого залишив без задоволення, а ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 01 серпня 2022 року - без зміни. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвали районного і апеляційного судів, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений вказує на те, що місцевий суд не дав належної оцінки його доводам про наявність нововиявлених обставин, які, на його думку, на час розгляду кримінального провадження не були відомі суду та вплинули на законність й обґрунтованість вироку місцевого суду. Крім того засуджений вказує на порушення ст. 134-136 КПК України, зокрема на те, що районний і апеляційний суди не повідомили потерпілу ОСОБА_8 про розгляд заяви щодо перегляду за нововиявленими обставинами вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 27 травня 2019 року й ухвалили рішення про розгляд вказаної заяви без її участі, чим, на думку ОСОБА_7 , порушили право потерпілої висловити свою думку щодо заяви, а також порушили його право на захист. Також стверджує, що під час судового розгляду в суді першої інстанції суддя ОСОБА_9 не надав можливості зачитати всі доводи, підготовлені ним для виступу в судовому засіданні, у зв`язку з чим також було порушено його право на захист. Вказує на порушення судами обох інстанцій положень ст. 379 КПК України, а саме на допущення помилок в оскаржуваних судових рішеннях, які не були виправлені, Зокрема, в ухвалі місцевого суду допущена помилка в резолютивній частині, де вказується про строк оскарження судового рішення й замість слова «протягом» зазначено слово «потягом», а в ухвалі апеляційного суду, де суд надавав оцінку показанням потерпілої, замість слова «показання» потерпілої ОСОБА_8 зазначено слово «покарання». Вважає, що вказані порушення перешкодили судам ухвалити законне та обґрунтоване рішення. У доповненні засуджений вказує не те, які, на його думку, були допущені порушення під час ухвалення вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 27 травня 2019 року, яким він засуджений по суті висунутого обвинувачення, а також під час перегляду цього вироку в апеляційному порядку відповідно до ухвали Запорізького апеляційного суду від 27 квітня 2020 року, та просить вказані рішення скасувати. Позиції учасників судового провадження Засуджений та його захисник підтримали подану касаційну скаргу. Прокурор вважає, що касаційна скарга засудженого є необґрунтованою та просив її відхилити. Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило. Мотиви Суду Згідно з положеннями ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Відповідно до ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими є: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. У той же час згідно з пунктами 4, 5 ст. 462 КПК України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду. Таким чином, системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства указує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що обставини, на які посилається сторона захисту та засуджений, а саме на те, що у суді не було допитано потерпілу ОСОБА_8 , не були встановлені та допитані свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які можуть дати характеристику його померлого батька ОСОБА_12 , який намагався вбити ОСОБА_7 , а не навпаки, як було встановлено судом; те, що судом не було ретельно досліджено усі докази у справі; мало місце штучне створення та підробка доказів, неправильний переклад та роз`яснення висновків експерта, зловживання слідчим та прокурором; не доведено мотиву та умислу ОСОБА_7 саме на умисне вбивство його батька ОСОБА_12 ; що умисне вбивство він не вчиняв, не можна визнати як нововиявлені обставини у розумінні положень ст. 459 КПК України, оскільки не наведено відповідного обґрунтування й підтвердження цих обставин, і фактично доводи засудженого та його захисника зводяться до бажання повторно оскаржити по суті вже чинне рішення суду. Крім цього, колегія суддів касаційного суду вбачає обґрунтованою позицію місцевого та апеляційного судів щодо недоцільності повторного дослідження доказів чи дослідження нових доказів, які стосуються суті кримінального провадження, за яким ОСОБА_7 засуджений до позбавлення волі на строк 10 років, адже предметом розгляду кримінального провадження за нововиявленими обставинами є встановлення наявності чи відсутності власне цих обставин в розумінні положень ст. 459 КПК України. Тому в порядку цієї процедури не може відбуватися повторний перегляд певного кримінального провадження, де вже є чинне судове рішення по суті, що б суперечило принципу юридичної визначеності. Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, в постанові об`єднаної палатиКасаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року (провадження № 51-9834 кмо 18), перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути. Предметом судового розгляду в порядку провадження за нововиявленими обставинами виступає не обвинувальний акт, а судове рішення, зокрема вирок суду, що набрав законної сили, яким установлено наявність чи відсутність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину. Доводи засудженого про те, що судовий розгляд поданої заяви про перегляд вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 27 травня 2019 року за нововиявленими обставинами в судах відбувся за відсутності потерпілої ОСОБА_8 , колегія суддів Верховного Суду вважає такими, що не могли вплинути на законність і обґрунтованість ухваленого рішення. Дійсно у матеріалах провадження щодо перегляду місцевим судом за нововиявленими обставинами вироку суду щодо ОСОБА_7 немає даних про виклик у судові засідання потерпілої ОСОБА_8 , однак у матеріалах провадження щодо апеляційного перегляду ухвали місцевого суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_7 про перегляд вироку щодо нього за нововиявленими обставинами є дані про вручення потерпілій виклику до апеляційного суду (т. 3 а.с. 191), що вказує на її обізнаність про перебування відповідного провадження у суді. При цьому за матеріалами справи щодо розгляду провадження по суті висунутого ОСОБА_7 обвинувачення потерпіла ОСОБА_13 подала до Запорізького районного суду Запорізької області заяву від 25 червня 2018 року, в якій просила підготовче та подальші судові засідання проводити без її участі, про що зазначено й у змісті вироку місцевого суду (т. 1, а.с. 29, 258). З огляду на це колегія суддів вбачає, що зазначені обставини не становлять істотного порушення вимог КПК України, адже, крім іншого, як указувалося вище, суди не розглядали провадження по суті обвинувачення, що за загальним правилом передбачає необхідність дослідження доказів, зокрема й показань потерпілої, а вирішували питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування оскаржуваних вироку та ухвали за нововиявленими обставинами, які були зазначені у відповідній заяві. Твердження засудженого ОСОБА_7 про ненадання в суді першої інстанції суддею ОСОБА_9 можливості повного висловлення ним своїх пояснень в судовому засіданні під час розгляду його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 27 травня 2019 року не знайшли свого підтвердження. Відповідно до технічного носія, на якому зафіксоване судове засідання від 01.08.2022, засуджений ОСОБА_14 під час судового засідання мав достатньо часу і висловив свої доводи щодо поданої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 27 травня 2019 року щодо нього. Окрім того, суд надав засудженому ще час для надання доповнень після висловлених позицій сторони захисту та прокурора щодо поданої заяви засудженого. При виступі засудженого суд лише наголошував на необхідності зосередитися саме на обставинах, які він вважає нововиявленими. При цьому суд не перешкоджав ОСОБА_14 вільно висловлювати свою думку. Викладеним в заяві засудженого ОСОБА_7 доводам суд надав ґрунтовні відповіді. Щодо помилок, які були допущені у судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вбачає, що вони не впливають на суть і правильність ухвалених судових рішень й можуть бути усунуті в порядку, передбаченому ст. 379 КПК України. Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано залишив ухвалу суду першої інстанції без зміни, зазначивши підстави для такого рішення. Ухвала апеляційного суду належним чином умотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Крім цього, доводи та вимоги засудженого, які викладені в доповненні до касаційної скарги, стосовно необхідності перегляду касаційним судом за нововиявленими обставинами рішень судів, які стосуються розгляду кримінального провадження щодо нього по суті, виходять за межі предмету касаційного перегляду в цьому провадженні, а тому не можуть бути задоволені. Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд ухвалив: Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 01 серпня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 07 грудня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 з доповненнями - без задоволення. Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3