Постанова 4856 № 120/4207/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/4207/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 15 вересня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у яком просила суд: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації щорічної додаткової оплачуваної відпустки згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 (Постанова № 702) за 2012-2021 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки передбаченої Постановою № 702 за 2012-2021 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2023 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, яка надається військовослужбовцям, виконання обов`язків яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я за 2020-2021 роки не може бути надана позивачу, оскільки п.19 ст.10-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (Закон №2011-XII) припинено надання військовослужбовцям відповідної додаткової відпустки під час дії особливого періоду. Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2023, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді "старшого радіотелеграфіста" та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2021 № 251 звільнена з військової служби та виключена зі списків особового складу з 20.12.2021. Після звільнення з військової служби позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату грошової компенсації за всі невикористанні дні оплачуваної додаткової відпустки передбаченої постановою КМУ від 01.08.2012 року №

702. На момент звернення до суду, позивач відповідні не отримала. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, а тому звернулася до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не проведено з позивачем розрахунку щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої ч. 4 ст.10-1 Закону №2011-XII та Постановою №

702. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 4 ст.10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів. Згідно із п.п 1, 11 Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, щорічні додаткові відпустки із збереженням грошового та матеріального забезпечення за виконання обов`язків військової служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, пов`язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, надаються військовослужбовцям у році, що настає після календарного року, під час якого військовослужбовці проходили військову службу в умовах та (або) на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими надає право на зазначену додаткову відпустку (крім військовослужбовців строкової служби), і можуть бути використані за їх бажанням одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо. Щорічна додаткова відпустка надається в календарних днях пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах. Відповідно до Переліку військових посад Збройних Сил, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, що дають право на щорічну додаткову відпустку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 старший механік, належить до переліку посад військовослужбовців, які несуть бойове чергування з протиповітряної оборони, протичовнової оборони, спеціальне чергування з протипідводно-диверсійної оборони та забезпечують недоторканність повітряного простору та простору в межах територіального моря України. Тривалість щорічної додаткової відпустки позивача складає 5 календарних днів. Встановлено, що позивач перебувала на посаді, яка надає право на щорічну додаткову відпустку, передбачену п.4 ст.10-1 Закону №2011-XII та Постановою №702. Оскільки в період з 2020 року по 2021 рік вказана відпустка позивачу не надавалась та при звільненні компенсація не виплачувалася, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за виконання обов`язків, які пов`язані з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я за період з 2020 року по 2021 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.