Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/7161/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 280/7161/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року (суддя Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в виплаті позивачеві грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити позивачеві грошову допомогу в розмірі її десяти місячних пенсій відповідно до вимог п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 25.12.2014 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області у зв`язку з призначенням пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 22.11.2022 позивачці призначено пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_1 24.11.2022 звернулася до відповідача з заявою щодо виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом за № 13460-13082/П-02/8-0800/22 від 08.12.2022 повідомило заявницю про відсутність права на отримання грошової допомоги, оскільки 25.12.2014 їй була призначена та виплачена пенсія за вислугу років. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, відповідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Аналіз пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» дає можливість дійти висновку, що умовою для отримання грошової допомоги при призначенні пенсії є відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії до моменту виходу на пенсію за віком, тобто в будь-який період до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 названого Закону. При цьому законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком. Подібна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2018 року в адміністративній справі № 310/3774/17. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 25.12.2014 було призначено пенсію за вислугу років, після прийняття на роботу пенсію було призупинено, згідно з протоколом від 31.12.2014 № 9244 позивачці було нараховано до виплати 1934,60 грн. В межах розгляду даної справи відповідачем надано до суду довідку від 30.01.2023 про отримання ОСОБА_1 18.02.2015 через відділення поштового зв`язку 69098 пенсії за період з 25.12.2014 по 11.01.2015 в сумі 1140,68 грн. Вказана обставина позбавляє позивача права на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги вищезазначену довідку, вказавши, що остання підтверджує виключно факт нарахування позивачеві пенсії, адже зі змісту довідку чітко вбачається, що пенсія була виплачена ОСОБА_1 в лютому 2015 року. Також невірним є висновок суду першої інстанції про не підтвердження відповідачем факту виплати позивачеві пенсії раніше належними доказами, передбаченими Інструкцією про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв`язку, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 464/156 від 28.04.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 липня 2009 року за № 592/16608. Судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що відповідно до п. 6.8 названої Інструкції № 464/156 супровідні описи за формою В5-М, реєстри за формою В4-М, звіти за формою В6-М і реєстри за формою 10-а зберігаються у поштамтах, вузлах (центрах) поштового зв`язку протягом року в спеціально заведеній справі за місяцями і датами їх надходження. Відомості за формою В1-М ( zb592-09 ) і разові доручення за формами В2-М та В3-М, підібрані за номерами до однієї підшивки, зберігаються у поштамтах, вузлах (центрах) поштового зв`язку в установленому порядку протягом трьох років. Відтак, не є розсудливим посилання суду на вимоги названої Інструкції в контексті оцінки доказів. Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що Довідка УПФУ від 30.01.2023 є належним доказом для встановлення обставин щодо отримання позивачем пенсійної виплати до моменту призначення пенсії за віком, адже має підпис посадової особи та гербову печатку УПФУ, що надає вказаному документу статус офіційного. Враховую сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року в адміністративній справі № 280/7161/22 скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з 18 вересня 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 328 КАС України. Повна постанова складена 18 вересня 2023 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова