Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/1218/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1218/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 14 вересня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), в якому просив: -визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" військовослужбовцю Збройних Сил ОСОБА_1 ; -зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити військовослужбовцю ОСОБА_1 з 24.02.2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року позов задоволено: -визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022 по 18.08.2022 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; -зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022 по 18.08.2022 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, в повному обсязі. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що надані позивачем довідки містять розбіжності, а також не є достатніми доказами на підтвердження тієї обставини, що позивач в період з 24.02.2022 по 18.08.2022 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2023 №151 ОСОБА_1 отримав додаткову винагороду згідно з Постановою №168 в таких розмірах: за лютий 2022 року 0,00 грн, за березень 2022 року 29550,69 грн, за квітень 2022 року 5806,45 грн, за травень 2022 року - жовтень 2022 року 30000,00 грн, за листопад 2022 року 24000,00 грн. Не погоджуючись із розміром виплаченого грошового забезпечення та вважаючи, що безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період 24.02.2022 по 18.08.2022 дає право на виплату додаткової винагороди у загальному розмірі 100 000 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. За змістом частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України-у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. П.2,3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" закріплено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи). Згідно з Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558 грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова № 168). Так, у пункті п.1 Постанови № 168 зазначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби),-розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Спірним у даному позові є право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000 грн., відповідно до Постанови №

168. З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (Наказ № 164). За приписами пункту 1 Наказу №164 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Пунктом 2 Наказу № 164 визначено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; з завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення польотів, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій). За змістом пункту 3 Наказу № 164 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. В наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Пунктом 6 Наказу № 164 визначено начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби накази про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень видавати на підставі рапортів начальників (командирів) підрозділів. У пункті 12 Наказу № 164 зазначено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби-на підставі наказів вищих начальників (командирів). Так, із наданої позивачем довідки в/ч НОМЕР_2 від 01.06.2022 №2022/окп/38/1365 вбачається, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) в період з 24.02.2022 по 28.02.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022. Довідка видана на підставі розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 03.03.2022 №01/2022/ОПК/198/115дск, рапорту командира зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_3 оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі зведеного ремонтного підрозділу оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", журналу бойових дій зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_3 інв. 766 від 28.12.2021. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 01.06.2022 №2022/окп/38/1366 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) в період з 01.04.2022 по 30.04.2022. Довідка видана на підставі розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 03.03.2022 №01/2022/ОПК/198/115дск, рапорту командира зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_3 оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі зведеного ремонтного підрозділу оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", журналу бойових дій зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_3 інв. 766 від 28.12.2021. Згідно довідки військової частини НОМЕР_4 від 01.06.2022 №2022/окп/38/1367 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) за період з 01.05.2022 по 26.05.2022. Довідка видана на підставі розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 03.03.2022 №01/2022/ОПК/198/115дск, розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 12.05.2022 №01/2022/ОКП/198/254дск, рапорту командира зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_3 оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі зведеного ремонтного підрозділу оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", журналу бойових дій зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_3 інв. 766 від 28.12.2021. За змістом довідки військової частини НОМЕР_4 від 11.11.2022 №2022/окп/38/1565 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) в періоди з 06.06.2022 по 10.06.2022 та з 11.06.2022 по 30.06.2022. Довідка видана на підставі розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 12.05.2022 №01/2022/ОПК/198/254дск, наказу командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 11.06.2022 №2, розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 12.07.2022 №01/2022/ОКП/198/448дск, рапорту командира зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_3 оперативно-тактичного угрупування "Донецьк" про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі зведеного ремонтного підрозділу оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", журналу бойових дій зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_3 інв. 766 від 28.12.2021. З довідки військової частини НОМЕР_4 від 11.11.2022 №2022/окп/38/1573 бачається, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) в період з 01.07.2022 по 31.07.2022. Довідка видана на підставі розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 12.07.2022 №01/2022/ОКП/198/448дск, рапорту командира зведеної роти 1282 ЦБЗ та РБТОТ оперативно-тактичного угрупування "Донецьк" про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі зведеної роти 1282 ЦБЗ та РБТОТ оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", журналу бойових дій зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_3 інв. 766 від 28.12.2021. У довідці військової частини НОМЕР_4 від 11.11.2022 №2022/окп/38/1564 зазначено, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період з 01.08.2022 по 18.08.2022. Довідка видана на підставі розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 12.07.2022 №01/2022/ОКП/198/448дск, рапорту командира зведеної роти 1282 ЦБЗ та РБТОТ оперативно-тактичного угрупування "Донецьк" про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі зведеної роти 1282 ЦБЗ та РБТОТ оперативно-тактичного угрупування "Донецьк", журналу бойових дій зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_3 інв. 766 від 28.12.2021. Як вірно вказав суд першої інстанції, ці довідки видані відповідно до вимог Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 та відповідають формі додатку №1 Окремого доручення. Крім цього, у підставах про видання цих довідок зазначені документи, визначені абзацами 3, 4 та 5 пункту 3 цього Доручення. При цьому, в межах спірних правовідносин відповідачем не було надано жодного доказу, який би підтвердив неправдивість відомостей, зазначених у даних довідках. Останній обмежився лише констатацією факту, що у справі наявні інші довідки, видані в/ч НОМЕР_4, які видані всупереч Інструкції №174, і хоча майже всі повторюють періоди, вказані у довідках №2022/окп/38/1365-№№2022/окп/38/1367, №2022/окп/38/1565, №2022/окп/38/1573, №2022/окп/38/1564, однак в них вказано інші відомості щодо дат та номерів бойових наказів і розпоряджень. В той же час, відповідач не заперечує, що бойові розпорядження за 05.03.2022, 12.05.2022 та 06.06.2022 вказані у зазначених довідках виданих з порушенням, можуть підтверджувати участь позивача у бойових діях. В свою чергу, колегія суддів вказує на те, що відповідач, на якого законодавцем покладено обов`язок виплачувати додаткову грошову винагороду за безпосередню участь відряджених військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, у разі виникнення у нього сумнівів щодо відомостей зазначених у довідках, виданих керівником штабу угрупування військ (сил), чи командиром військової частини, до якої був відряджений військовослужбовець, повинен був звернутись за документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, однак жодних заходів, спрямованих на отримання від в/ч НОМЕР_4, будь яких відомостей щодо ОСОБА_1 , не вчинив. Щодо посилання в/ч НОМЕР_1 на те, що остання 30.03.2022 зверталась до в/ч НОМЕР_4 з відповідним листом, однак такий проігнорований, то колегія суддів вважає таке безпідставним, оскільки відповідачем ні суду першої, ні апеляційної інстанції копії такого, чи доказів його направлення, не надано. Варто також звернути увагу і на те, що всі довідки, видані позивачу після 30.03.2023. Стосовно клопотання відповідача про витребування судом апеляційної інстанції у в/ч НОМЕР_4 доказів на підтвердження участі позивача у бойових діях, колегія суддів вказує на те, що відповідно до ч.1 ст.80 КАС України, докази можуть бути витребувані судом у разі неможливості самостійно надати докази. В той же час, в/ч НОМЕР_1 не наведено жодного аргументу на підтвердження того, що у останнього існували перешкоди у отриманні доказів самостійно. При цьому, на стадії розгляду справи в суді першої інстанції відповідач навіть не порушував питання щодо неможливості отримання доказів, а вказав про дану обставину лише в апеляційній скарзі. З огляду на вищезазначене, колегія суддів залишає клопотання відповідачу без розгляду з огляду на його необгрунтованість та безпідставність. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд). Так, у справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71, Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119). Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.