Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/2232/23-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/2232/23-а Головуючий у 1-й інстанції: Григораш Віталій Олександрович Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 14 вересня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України у Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач звернувся із позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області; зобов`язати управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області надати компенсацію за невикористані путівки минулих років відповідно до Закону України, виділити путівки на реабілітацію в медзаклади МВС, надати йому належний статус інваліда війни відповідно до Закону України; зобов`язати управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області надати відповідну оновлену довідку для нарахування та перерахунку його пенсії, згідно наявними реальними документами станом на 1991 року та стягнути з відповідача в якості матеріальної та моральної шкоди на суму 360000 грн. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 позов повернуто позивачу у зв`язку з тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду та задовольнити його позов. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивач надав всі наявні в нього докази та інформацію щодо порушення його прав. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 24.07.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ст.312 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 18.04.2023 даний адміністративний позов залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дня отримання копії ухвали. Для усунення недоліків позовної заяви запропоновано позивачу: - зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача - ОСОБА_1 ; - зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області; - конкретизувати у позовних вимогах із якими саме діями Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області позивач не погоджується та просить визнати їх протиправними; - надати докази звернення до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області із заявою щодо виділення йому путівки на реабілітацію в медзакладах МВС та щодо надання йому належного статусу інваліда війни відповідно до Закону України. - надати відповіді Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області щодо вказаних вище питань, які б підтверджували порушення прав позивача та, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом. - обґрунтувати позовні вимоги щодо стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди на суму 360000 грн та надати докази завдання йому матеріальної та моральної шкоди на суму 360000 грн. 27.04.2023 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків. Ухвалою суду від 28.04.2023 продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 18.04.2023 - п`ять днів з дня отримання даної ухвали у зв`язку з тим, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви. З матеріалів справи вбачається, що ухвалу від 28.04.2023 надіслано на поштову адресу позивача, та отримано ним 09.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Таким чином, встановлений зазначеною ухвалою суду строк для усунення недоліків позовної заяви закінчився 14.05.2023. Станом на 07.06.2023 позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 18.04.2023, а саме: - не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача - ОСОБА_1 ; - не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області; - не конкретизовано у позовних вимогах із якими саме діями Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області позивач не погоджується та просить визнати їх протиправними; - не надано докази звернення до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області із заявою щодо виділення йому путівки на реабілітацію в медзакладах МВС та щодо надання йому належного статусу інваліда війни відповідно до Закону України. - не надано відповіді Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області щодо вказаних вище питань, які б підтверджували порушення прав позивача та, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом. - не обґрунтовано позовні вимоги щодо стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди на суму 360000 грн та надати докази завдання йому матеріальної та моральної шкоди на суму 360000 грн. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом. Згідно ч. 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Частиною 1 ст. 169 КАС України вказано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у статтях 160 і 161 цього КАС України. Так, ухвалою суду першої інстанції від 18.04.2023 позовну заяву позивача залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Для усунення недоліків позовної заяви запропоновано позивачу: - зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача - ОСОБА_1 ; - зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області; - конкретизувати у позовних вимогах із якими саме діями Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області позивач не погоджується та просить визнати їх протиправними; - надати докази звернення до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області із заявою щодо виділення йому путівки на реабілітацію в медзакладах МВС та щодо надання йому належного статусу інваліда війни відповідно до Закону України. - надати відповіді Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області щодо вказаних вище питань, які б підтверджували порушення прав позивача та, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом. - обґрунтувати позовні вимоги щодо стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди на суму 360000 грн та надати докази завдання йому матеріальної та моральної шкоди на суму 360000 грн. 27.04.2023 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків. До заяви позивачем долучено копію відповіді Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на звернення позивача та копію заяви позивача до медзакладу. Також у заяві позивачем вказано про те, що ним додано всі копії. Проте, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою від 28.04.2023 продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 18.04.2023 терміном на п`ять днів з дня отримання даної ухвали. Стосовно не зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача - ОСОБА_1 та не зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області слід вказати наступне. Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. З матеріалів справи вбачається, що вказана інформація позивачем не вказана у позові. Натомість, позивачем долучено до позову копію паспорту, про що вказано у позові. Ідентифікаційного коду юридичної особи - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області є загальнодоступною інформацією. При цьому відсутність зазначених реквізитів у позові не перешкоджає розгляду справи по суті. Щодо не зазначення у позовних вимогах дій Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області з якими позивач не погоджується та просить визнати їх протиправними слід вказати, що такі дії описані в обґрунтуванні позову та в заяві про усунення недоліків. При цьому оцінка правомірності таких дій, рівно як і обґрунтованість заявлених вимог щодо них, не надається судом при прийнятті позову до розгляду. В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано суду : - докази звернення до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області із заявою щодо виділення йому путівки на реабілітацію в медзакладах МВС та щодо надання йому належного статусу інваліда війни відповідно до Закону України. - відповіді Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області щодо вказаних вище питань, які б підтверджували порушення прав позивача та, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом. Проте, позивачем у заяві на усунення недоліків вказано, що ним надано всі копії наявних в нього документів. Аналогічне вказано позивачем в апеляційній скарзі. Відповідно до ст. 80 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Отже з метою встановлення всіх обставин справи та для правильного вирішення спору суд може витребувати необхідні документи у відповідача. У разі відсутності у справі доказів, вказана обставина може бути усунута і після відкриття провадження у справі, а питання щодо витребування доказів суд може вирішити і на стадії відкриття провадження у справі. Стосовно обґрунтувань позову в частині щодо стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди на суму 360000 грн та надання доказів завдання йому матеріальної та моральної шкоди на суму 360000 грн суд зазначає, що позивачем викладено обгартування позову в цій частині, які на його думку є достатніми для прийняття судом рішення. Під час розгляду справи по суті суд надає правову оцінку твердженням позивача та за відсутності підстав для задоволення такої вимоги відмовляє у її задоволенні. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для визнання позовної заяви неподаною і повернення позивачу. Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 у справі № 761/41071/19 зауважив, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Відтак наведені позивачем твердження в частині щодо стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди не є підставою для повернення позову позивачу. Разом з тим колегія суддів враховує, що у рішенні від 08.16.2016 у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України" (заява №24003/07) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (рішення від 17.01.2012 у справі "Станев проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria), заява №36760/06). Згідно із практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальний, але й фактичний. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Аналогічні висновки застосовані Верховним Судом у постанові від 28.03.2023 у справі № 120/2708/22-а. Отже, виявлені судом першої інстанції недоліки позовної заяви не перешкоджають суду розглянути справу по суті, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції формальним підходом до застосування ст.ст.160, 161 КАС України, та в подальшому поверненням позовної заяви, з урахування приписів ст.169 цього Кодексу. Таким чином, на підставі ч. 3 ст. 312 КАС України дану справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року - скасувати. Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.