Постанова 4850 № 200/553/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2023 року справа №200/553/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., за участю секретаря судового засідання Усенко Т.І., представника позивача Мінченка Я.В., представника відповідача Торгіної Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року у справі №200/553/22 (суддя І інстанції Лазарєв В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0076071814 від 09 липня 2021 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято без належного з`ясування характеру і суті спірних правовідносин (п.п.78.1.3 п.78.1 ст.78 ПК України) щодо способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Також не були враховані висновки Верховного суду у постанові від 03.09.2020р. у справі №808/2156/17. Позивач наголошує на тому, що в супереч вимогам п.п.78.1.3 п.78.1 ст.78 ПК України відповідачем було проведено повторну камеральну перевірку, за результатами якої було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. В судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 17 червня 2021 року посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку па додану вартість товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-КОНТАКТ" за жовтень 2018 року, за результатами якої був складений акт від 17 червня 2021р. №6233/05-99-18-14/32019384 згідно якого податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, п. 2, п. 3, п. 4 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289), в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за звітний період - жовтень 2018 року за уточнюючими розрахунками від 19.05.2021 № 9131367905, № 9131374813, № 9131380213, № 9131383117 на загальну суму 5236980 грн. На підставі акту від 17 червня 2021р. №6233/05-99-18-14/32019384 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2021р. №0076071814, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 7 855 470,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 5 236 980,00 грн., 2 618 490,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України ( далі ПК України). Відповідно до підпункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною. Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 5 Розділу ІV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (надалі також - Порядок №21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Не може бути зменшена сума податкових зобов`язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв`язку з повним або частковим списанням податкового боргу. Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування. Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 5 Розділу VІ Порядку №21 уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення). У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем 20 листопада 2018 року до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2018 року, якою було визначено обсяг операцій за ставкою 20% по зареєстрованих податкових накладних складає 3368525 грн., сума ПДВ - 673705 грн.. 19 травня 2021 року позивачем до податкового органу було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість за жовтень 2018 року у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9131367905 від 19.05.2021 року, №9131374813 від 19.05.2021 року, №9131380213 від 19.05.2021 року, №9131383117 від 19.05.2021 року. Під час проведення камеральної перевірки встановлено, що в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2018 року (вхід. № 9131367905 від 19.05.2021) завищено рядок 18 колонки 6 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) на суму 1745660 грн, в результаті відображення у рядку 18 колонки 4 суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (яке сплачується до державного бюджету) в розмірі «-1745660» грн., яка не декларувалась в останньому уточнюючому розрахунку, поданому до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (вхід. №9093077544 від 21.04.2021 р.). В уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2018 року (вхід. № 9131374813 від 19.05.2021) занижено рядок 18 колонки 6 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) на суму 3491320 грн, в результаті чого, занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за звітний період жовтень 2018 року на суму 1745660 грн. внаслідок відображення у рядку 18 колонки 4 суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (яке сплачується до державного бюджету) в розмірі «-3491320» грн., яка не декларувалась в останньому уточнюючому розрахунку, поданому до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (вхід. № 9131367905 від 19.05.2021), що призвело до неправомірного збільшення переплати в інтегрованій картці платника податків по коду платежу 14010100 (податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів, робіт, послуг) на суму 3491320 грн.. В уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2018 року (вхід. № 9131380213 від 19.05.2021) занижено рядок 18 колонки 6 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) на суму 1745660 грн, в результаті чого, занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання га сумою податкового кредиту за звітний період жовтень 2018 року на суму 3491320 грн.. внаслідок відображення у рядку 18 колонки 4 суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (яке сплачується до державного бюджету) в розмірі «-1745660» грн., яка не декларувалась в останньому уточнюючому розрахунку, поданому до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (вхід. № 9131374813 від 19.05.2021), що призвело до неправомірного збільшення переплати в інтегрованій картці платника податків по коду платежу 14010100 (податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів, робіт, послуг) на суму 1745660 грн.. В уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2018 року (вхід. № 9131383117 від 19.05.2021) занижено рядок 18 колонки 6 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) на суму 1745660 грн., в результаті чого, занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за звітний період жовтень 2018 року на суму 5236980 грн., внаслідок відображення у рядку 18 колонки 5 суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (яке сплачується до державного бюджету) в розмірі «-1745660» грн., прі від`ємному значенні різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за даними перевірки у рядку 19 колонки 5, що призвело до неправомірного збільшення переплати і інтегрованій картці платника податків по коду платежу 14010100 (податок на додану вартість вироблених в Україні товарів, робіт, послуг) на суму 1745660 грн.. Позивачем доказів, що спростовують вказані висновки податкового органу про порушення податкового законодавства, не надано. Позивач вважає, що повторна камеральна перевірка проведена відповідачем з порушенням вимог податкового законодавства. Наведений висновок позивача колегія суддів вважає помилковим з огляду на наступне. Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. У відповідності до вимог підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України, за приписами якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. Отже, виходячи з приписів наведених норм контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Як встановлено судом та не заперечується позивачем, при здійсненні камеральної перевірки податковим органом виявлено у поданій звітності арифметичні та/або методологічні помилки, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання. Суд звертає увагу, що виявлене податковим органом порушення вбачається прямо із податкової звітності та не вимагає дослідження будь-яких інших доказів. Пунктом 78.2 статті 78 ПК України встановлено, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. Проте, жодною нормою вказаного Кодексу не передбачено обмежень у проведенні камеральних перевірок за аналогією з нормою пункту 78.2 статті 78 ПК України, якою заборонено контролюючим органам проводити саме документальні позапланові перевірки з питань, що вже були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. Вищевказана правова позиція відповідає висновку Верховного суду, викладеному у постанові від 16 березня 2023 року по справі № 826/6808/18, який судом першої інстанції правомірно враховано до спірних правовідносин. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Відтак, посилання позивача на постанову Верховного суду від 03.09.2020р. у справі №808/2156/17 колегією суддів не прийнято до уваги. Посилання позивача на п.п.78.1.3 п.78.1 ст.78 ПК України колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки наведеною нормою визначені підстави здійснення документальної позапланової перевірки. Положення цієї норми жодним чином не регулюють питання щодо проведення камеральної перевірки, яка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року у справі №200/553/22 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року у справі №200/553/22 - залишити без змін. Повний текст постанови складений 14 вересня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін Е.Г. Казначеєв