Постанова Київський апеляційний суд № 361/1974/23

Справа № 361/1974/23 Головуючий в суді І інстанції - Сіренко Н.С. Провадження № 33/824/2840/2023 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 серпня 2023 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., секретар: Сіваєва Ю.В., за участю: особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , захисника Бабія М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2023 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, 25.02.2023 о 19.35 годині в м. Бровари по вул. Білана, 1, Київської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21013-32 реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, підвищена жвавість, від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій, відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок. Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова Броварського міськрайонного суду Київської області прийнята без дослідження всіх обставин справи в наслідок чого підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю. Посилаючись на те, що поліцейськими було порушено процедуру огляду на стан сп`яніння, що свідчить про недійсність такого огляду і відсутність підстав для притягнення водія до адміністративної відповідальності. Крім того, апелянт вказує на те, що спочатку поліцейські склали протокол, а потім почали збирати докази. Окрім того, ОСОБА_1 , звертає увагу на те, що підчас складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 , не було роз`яснено ст. 268 КУпАП, що і призвело до висловлювань, які судом першої інстанції були розцінені, як зізнання у вчинені адміністративного правопорушення. Також, апелянт звертає особливу увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 , керував автомобілем до моменту складання протоколу. Крім цього, не долучено жодного доказу про керування ОСОБА_1 автомобілем в стані наркотичного сп`яніння, а тому підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП немає. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення позбавлений доказової сили. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Бабія М.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАПвизначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно ж з пунктами 1, 12 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді вислухав пояснення захисника порушника, дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів. На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 232124 від 25 лютого 2023 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 , свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 та свідки не вказали. (а.с. 1); - у поясненнях свідків ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , відповідно до яких дані свідки були присутні під час складання працівниками поліції адміністративного протоколу відносно громадянина ОСОБА_1 , за керування транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло. В присутності даних свідків ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.6); - у відеозаписі з нагрудної камери поліцейських, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в зв`язку з невиконанням вимоги про зупинку, В ході спілкування з поліцейськими, водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився (а.с.28). Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апелянта про те, що в матеріалах провадження відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом є безпідставними. Так, із наданого відео з бодікамери поліцейських вбачається, що працівники поліції переслідували транспортний засіб ВАЗ 21013-32, д.н.з. НОМЕР_1 та зупинили його. Також вбачається, що за кермом транспортного засобу перебуває особа, яка назвалась ОСОБА_1 . Доводи апелянта про те, що працівниками поліції була порушена процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, є безпідставними. Так, відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, працівниками поліції були застосовані технічні засоби відеозапису, які були долучені до матеріалів адміністративного провадження щодо ОСОБА_1 та були залучені свідки. Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи наявний відеозапис з боді камери є не безперервним, тому даний доказ є недопустимим доказом - є безпідставними. Так, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, зареєстрованого в МЮ України за № 28/322999 від 11.01.2019 року, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. Разом з тим, ані діючим законодавством, ані вищезазначеною Інструкцією не передбачено приєднання до матеріалів адміністративного провадження повного відеозапису з початку виконання службових обов`язків поліцейським. В даному випадку, до матеріалів адміністративного провадження приєднано частину запису, який стосується безпосередньо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апелянта про те, що в матеріалах провадження відсутні відомості щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а опитаний захисником Бабіє М.В., пояснив, що він не був присутні при складані протоколу щодо ОСОБА_1 , що на думку захисника вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях водія ОСОБА_1 , є безпідставними, оскільки відсутність даних відомостей не впливає на правильність прийнятого судом рішення. Доводи апелянта про незаконність, необґрунтованість постанови судді, неналежність та недопустимість доказів у справі апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАПта в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. З огляду на те, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_1 , не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 05 травня 2023 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовуються доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Рудніченко