LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС343/316/22

від 14.09.2023 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від…

Ухвала 14 вересня 2023 року м. Київ справа № 343/316/22 провадження № 61-12920ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов`язаних із виконанням договору доручення, ВСТАНОВИВ: У лютому 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов`язаних із виконанням договору доручення. Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов`язаних із виконанням договору доручення відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов`язаних із виконанням договору доручення залишено без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов`язаних із виконанням договору доручення скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов`язаних із виконанням договору доручення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - 37 873,35 грн витрат, пов`язаних із виконанням договору доручення на підставі довіреності, посвідченої 16 лютого 2019 року Барабаш Р. С., приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В частині вирішення питання про стягнення правової допомоги рішення суду першої інстанції від 10 березня 2023 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 7 227,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 2 673,00 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 червня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині вирішення його позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Оскільки ціна позову у даній справі становить 51 873,35 грн + 74 446,33 грн =126 319,68 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн), зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а)-г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36). З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, яке не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов`язаних із виконанням договору доручення. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»