LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Черкаський апеляційний суд703/2171/23

від 14.09.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1382/23Головуючий по 1 інстанції Справа №703/2171/23 Крива Ю.В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2023 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Бородійчука В.Г., Карпенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 липня 2023 року за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи орган опіки і піклування виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, КНП «Смілянська міська поліклініка Смілянської міської ради» про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, в с т а н о в и в : У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною, призначення опікуна. А саме просив суд, визнати ОСОБА_2 недієздатною та призначити над нею опіку, призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 а також призначити судово-психіатричну експертизу. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. Ухвалою суду від 07.06.2023 заявнику продовжено строк для усунення недоліків терміном на десять днів з дня вручення відповідної ухвали. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Смілянської міської ради, КНП «Смілянська міська поліклініка Смілянської міської ради», про визнання особи недієздатною, призначення опікуна - повернуто заявнику. Не погоджуючись із указаною ухвалою суду ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що визнання особи недієздатною можливе лише за рішенням суду, оскільки наразі відсутнє таке рішення стосовно ОСОБА_2 , єдиним шляхом захисту його прав є саме звернення до суду, а не до органу опіки та піклування, а тому висновок суду першої інстанції про те, що до заяви про усунення недоліків не додано висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном є необґрунтованим. Крім того в заяві ставилося питання про призначення судом першої інстанції судово-психіатричної експертизи, з метою встановлення чи страждає ОСОБА_2 на психічні розлади, чи може вона усвідомлювати значення своїх дій. Зазначає, що відсутність висновку органу опіки та піклування не є підставою для повернення заяви судом, оскільки висновок подасться безпосередньо до суду під час розгляду справи, і необхідність у призначенні експертизи можливе лише згідно ухвали суду. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу суду, зазначену в пункті 6 частини першої статті 353 цього Кодексу, а саме про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Повернувши позовну заяву, суд першої інстанції вказав, що недоліки, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем не були усунуті в повній мірі, оскільки до позовної заяви заявник не додав висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном, а також доказів того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вказує про таке. Встановлено, що у травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною, призначення опікуна. А саме просив суд, визнати дружину ОСОБА_2 недієздатною та призначити над нею опіку; призначити заявника опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , призначити судово-психіатричну експертизу. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. Запропоновано надати висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном, а також докази того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування, оскільки за ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи. На виконання вказаної ухвали про залишення заяви без руху, ОСОБА_1 було подано заяво про надання додаткового строку для усунення недоліків, в якій вказав, він скерував до органу опіки та піклування відповідні запити, однак відповіді ще не надано. Ухвалою суду від 07 червня 2023 року заявнику було продовжено строк для усунення недоліків терміном в десять дні з дня усунення недоліків. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 , повернуто заявнику, з тих підстав, що заявник не усунув вказані в ухвалі суду від 18 травня 2023 року недоліки. Відповідно до частин 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За змістом ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Частиною 3 статті 296 ЦПК України передбачено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. У частині 3 статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. У ч. 2 ст. 294 ЦПК України прямо передбачено, що з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України. Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Положення статті 185 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху. За змістом вище наведених норм процесуального закону повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали, але ухилилась від виконання вимог, зазначених в ній. Зі змісту заяви про визнання особи недієздатною та встановлення опіки над особою, а також заяви про усунення недоліків, вбачається, що заявником зазначено обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги, а також зазначено, що до матеріалів справи буде надано висновок органу опіки та піклування, оскільки відповідні запити ним було направлено, також ставилося питання про призначення судово-психіатричної експертизи. Згідно роз`яснень пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Згідно частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Аналіз наданих сторонами доказів здійснюється судом при вирішенні спору по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху. Колегія суддів уважає, що заявник в повній мірі виконав вимоги суду першої інстанції, а тому підстав повертати позовну заяву останньому у суду не було. Отже, не можна визнати обґрунтованою ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви із зазначених судом підстав. Суд апеляційної інстанції зауважує, що надання таких доказів та встановлення вищевказаних обставин має значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, але не може бути підставою для залишення такої заяви без руху і її повернення. Окрім того, як убачається зі змісту заяви про визнання особи недієздатною, ОСОБА_1 просив суд призначити щодо ОСОБА_2 судово-психіатричну експертизу. Відповідно до статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Як вбачається із роз`яснень, даних в п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судово-психіатрична експертиза обов`язково призначається для визначення психічного стану особи в справах про визнання громадян недієздатними. За змістом пункту 2 частини першої статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи. Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для залишення заяви без руху та повернення заяви про визнання особи недієздатною та встановлення опіки над особою були відсутні, вказані доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення вказаної заяви. Відповідно до статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань. Так, відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За змістом пунктів 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 35, 258, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити. Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 липня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»