Постанова 4801 № 127/30516/22

Справа № 127/30516/22 Провадження № 22-ц/801/1724/2023 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М. Доповідач:Медвецький С. К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2023 рокуСправа № 127/30516/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Медвецького С. К., суддів: Оніщука В. В., Рибчинського В. П., учасники справи: позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», відповідач ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 127/30516/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 20 червня 2023 року, ухвалене у складі судді Сичука М. М. у залі суду, встановив: Короткий зміст позовних вимог У грудні 2022 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. Позов мотивований тим, що 17 листопада 2015 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н, за умовами якої останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, станом на день смерті, ОСОБА_2 мав заборгованість в розмірі 9871,66 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту, в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач ОСОБА_1 14 лютого 2022 року адресу відповідача банк направив лист-претензію та пред`явив свої вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором. Оскільки відповідачем не виконано вимоги претензії, банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 17листопада 2015 року в розмірі 9 871, 66 грн, а також судові витрати у справі. Короткий зміст рішень судів Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2023 року в задоволення позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що: позивачем не надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач вступив у спадщину, оскільки спадкова справа після померлого ОСОБА_2 не заводилась; факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме відповідач є спадкоємцем, враховуючи що відповідач не звертався до нотаріальної контори про прийняття спадщини; позивачем не дотримано вимог статті 1281 ЦК України щодо пред`явлення вимоги до спадкоємця у встановлений строк та спосіб, оскільки вимога була направлена через сім повних місяців після відкриття спадщини, а докази отримання такої вимоги відповідачем відсутні у матеріалах справи. Вирішено питання про розподіл судового збору. Короткий зміст вимог апеляційних скарг У липні 2023 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий - суддя Медвецький С. К., судді: Голота Л. О., Рибчинський В. П. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 липня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 серпня 2023 року справу призначено до розгляду на 14 вересня 2023 року в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2023 року для розгляду цієї справи замінено суддю Голоту Л. О. та визначено склад колегії суддів: головуючий - суддя Медвецький С. К., судді: Оніщук В. В., Рибчинський В. П. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що: заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2023 року ухваленим з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права та без повного з`ясування всіх обставин справи; судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач до цього часу не отримав свідоцтво про право власності на спадщину, а тому строк, визначений статтею 1281 ЦК України у шість місяців банк не пропустив; посилаючись на частину 3 статті 1268 ЦК України та п. 3.21, 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій, позивач вважає, що саме реєстрація спадкоємця за місцем проживання спадкодавця на час смерті останнього свідчить про прийняття спадкоємцем спадщини; відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання спадкодавця, що підтверджено відповідними доказами, тому він вважається таким, що фактично прийняв спадщину; матеріалами справи встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_2 належить на праві власності квартира, тому помилковим є висновок суду про обов`язок позивача доводити обсяг спадкового майна та його вартість. Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку не надходив. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом установлено, що 17 листопада 2015 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н, за умовами якої останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. На день смерті ОСОБА_2 мав заборгованість за кредитним договором у розмірі 9871,66 грн. З довідки Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради № 4178 від 18 січня 2023 слідує, що відповідач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини був зареєстрований з померлим ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . 14 лютого 2022 на адресу відповідача банк направив лист-претензію, в якій пред`явив вимогу про повернення боргу за кредитним договором. Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась. Позиція суду апеляційної інстанції Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справи, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною четвертою статті 19 ЦПК України встановлено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ураховуючи наведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємця позичальника. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу). Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. Судом установлено, що 17 листопада 2015 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ». У матеріалах справи міститься копія анкети-заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ» з підписом ОСОБА_2 із зазначенням його анкетних даних. ОСОБА_2 в анкеті-заяві підтвердив свою згоду на те, що дана заява разом з «Пам`яткою клієнта», «Умовами та правилами надання банківських послуг» і «Тарифами Банку», які викладені на офіційному сайті банку www.privatbank.ua, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Ствердив, що ознайомився та згоден з «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також підтвердив, що зобов`язується їх виконувати та регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку. Випискою по рахунку підтверджується, що ОСОБА_2 отримав та використовував кредитні кошти, розраховувувся кредитними картками при здійсненні покупок, знімав готівку в банкоматах, оплачував послуги, а також погашав заборгованість за кредитним договором, що свідчить про дії, спрямовані на виконання умов кредитного договору. Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємця зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Отже, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку статті 1282 ЦК України. 01 лютого 2022 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до Першої Вінницької державної нотаріальної контори з претензією кредитора, в якій, просило включити кредиторські вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в спадкову масу та повідомити спадкоємців померлої про наявність заборгованості перед банком в розмірі 9871, 66 грн. 14 лютого 2022 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надіслало претензію ОСОБА_1 , вважаючи його спадкоємцем позичальника за законом. Банк повідомив, що заборгованість позичальника ОСОБА_2 становить 9871, 66 грн та запропонував сплатити суму заборгованості, що підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень. При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України. Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, провадження № 61-25487св18, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, провадження № 61-44960св18, від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17, провадження № 61-27515св18, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, провадження № 61-37696св18. Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора. Якщо спадкоємець прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17, провадження № 61-27515св18, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, провадження № 61-37696св18. Судом першої інстанції не враховано, що принцип змагальності цивільного процесу, який закріплений у статті 81 ЦПК України, передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Ураховуючи предмет спору в зазначеній справі, до обов`язку позивача, як кредитора спадкодавця, належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 19 лютого 2020року у справі № 607/98/17, від 04 березня 2020 року у справі №2609/30529/12, від 24 листопада 2021 року у справі № 615/473/20. Відповідачем, усупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суду не надано належних та допустимих доказів вартості спадкового майна, а також того, що розмір заборгованості спадкодавця перевищує вартість успадкованого майна, що є його обов`язком як спадкоємця, тоді як суд першої інстанції безпідставно поклав обов`язок доказування наведених обставин на позивача. За встановлених обставин, висновок суду першої інстанції про відмову в позові з підстав, що позивач не зазначив перелік спадкового майна, не надав доказів, які підтверджують яке саме майно одержано спадкоємцем у спадщину та яка вартість цього майна, суперечать вимогам процесуального закону, а висновки суду першої інстанції про відсутність у відповідача обов`язку задовольнити вимоги кредитора у зв`язку з цим є необґрунтованими. Апеляційним судом встановлено, що спадкодавцеві на праві власності належало нерухоме майно, а саме, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто об`єкт нерухомості, вартість якого за нормальних умов є достатньою для погашення заборгованості спадкодавця за кредитним договором. Зазначене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 323287088 від 17 лютого 2023 року, яка надана позивачем суду першої інстанції і цей доказ прийнятий судом. Положення частини третьої статті 1268 ЦК України вказують на можливість прийняття спадщини у випадку постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не реєстрації їх місця проживання за однією адресою, що за певних обставин може бути відмінним один від одного (постанови Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 12 січня 2022 року у справі № 446/53/16-ц). Водночас у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 639/1419/19 (провадження № 61-6234св21), зроблено висновок, що: «доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем може бути, зокрема, реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем». Крім того, згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем. З урахуванням вказаних доказів, ОСОБА_1 в розумінні частини 3 статті 1268 ЦК України є таким, що постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, отже вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував указаних норм матеріального права та висновків Верховного Суду, не дослідив належним чином обставини справи та не надав оцінки наявним у матеріалах справи доказам, та дійшов помилкового висновку, що позивачем не надано достатніх, належних і допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач прийняв спадщину. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позовних вимог. Щодо судових витрат Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Звертаючись до суду першої інстанції, банк сплатив судовий збір у розмірі 2481 грн, також за подання апеляційної скарги до апеляційного суду у розмірі 3721 грн. Апеляційним судом скасовується рішення суду першої інстанції, ухвалюється нове судове рішення про задоволення позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати понесені у справі судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 6205,50 грн (2 481 грн + 3 721, 50 грн). Керуючись ст. 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів - постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2023 року скасувати й ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 9871, 66 гривень, але не більше вартості спадкового майна, отриманого ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати по справі в сумі 6205, 50 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ судді: Віталій ОНІЩУК Віктор РИБЧИНСЬКИЙ