Ухвала КАС ВС № 440/10946/21

УХВАЛА 12 вересня 2023 року м. Київ справа № 440/10946/21 адміністративне провадження № К/990/30557/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі № 440/10946/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення сум та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов і протоколу, УСТАНОВИВ: Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов і протоколу задоволено частково, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про накладення штрафу № 1 від 31.05.2021; визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про накладення штрафу № 2 від 31.05.2021; визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про накладення штрафу № 3 від 31.05.2021; в іншій частині вимог зустрічного позову відмовлено. Первісний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафів задоволено частково, а саме: стягнуто з ФОП ОСОБА_1 до Державного бюджету України штраф у загальній сумі 340000 грн; в іншій частині вимог первісного позову відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2023 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 та в частині задоволення первісного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Прийнято постанову, якою зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № № 4, 5, 6, 7, 8 від 31.05.2021 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 . В іншій частині вимог зустрічного позову відмовлено. Первісний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ФОП ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 8500,00 грн. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 залишено без змін. 06.09.2023 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі № 440/10946/21. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначено підстав її подання та не обгрунтовано їх. При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитування нормативно-правових актів та посилання як на підставу касаційного оскарження на підпункт "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Проте, зазначене посилання на підпункт "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України безпідставним, оскільки вказана справа розглянута судами першої та апеляційної інстанцій в загальному порядку. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі № 440/10946/21 - повернути скаржнику. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя А.Ю. Бучик