LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд140/5246/21

від 12.09.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України задовольнити частково.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/5246/21 пров. № А/857/10588/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року (суддя Ксензюк А.Я., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 140/5246/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) та просив: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по день виключення із списків особового складу з урахуванням січня 2013 року, як місяця для розрахунку наростаючим підсумком індексу споживчих цін (базового місяця); зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому, з врахуванням раніше проведених виплат, індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по день виключення зі списків особового складу загону з урахуванням січня 2008 року, як місяця для розрахунку наростаючим підсумком індексу споживчих цін (базового місяця) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що про факт нарахування індексації грошового забезпечення із базовими місяцями січень 2013 року та березень 2018 року позивачу було відомо під час проходження військової служби. Також вказує, що підставою для застосування базового місяця січня 2013 року для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення стало збільшення постійних складових грошового забезпечення, а саме було 4599,80 грн, а з підвищенням стало 4717,10 грн. Основною змінною грошового забезпечення позивача у січні 2013 року була Надбавка за вислугу років, яка у грудні 2012 року складала 414 грн, а з моменту збільшення вислуги років (тобто у січні 2013 року) 483 грн. Крім того, зазначає, що рішення суду є незаконним в частині застосування базового місяця січень 2008 року у період з 01 березня 2018 року по 01 серпня 2018 року, оскільки постановою Кабінету Міністрів України №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та діє по нині, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців. Водночас вказує, що позивач на момент звернення до суду з позовом не отримував грошового забезпечення та на даний час не є військовослужбовцем, а тому права на виплату компенсації сум податку з доходів фізичних осіб немає. Крім того, зазначає, що позивач вже звертався до суду з позовними вимогами про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 2015 по 2018 роки, які рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 року у справі №0340/1484/18 були задоволені. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України задоволено, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року у справі № 140/5246/21 скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив таку в касаційному порядку та постановою Верховного Суду від 01червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року в справі №140/5246/21 скасовано. Справу №140/5246/21 направлено на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на наступні підстави. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 19 листопада 1997 року по 01 серпня 2018 року проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою від 01 серпня 2018 року №30/460. Наказом начальника Північного регіонального управління НОМЕР_2 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 02 липня 2018 року №221-ос, позивач звільнений з військової служби в запас згідно підпункту а пункту 2 частини 5 статті 26 (у зв`язку із закінченням строку контракту) Закону України Про військовий обов`язок і військову службу. Та наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 31 липня 2018 року ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу прикордонного загону, знято з усіх видів забезпечення. 17 березня 2021 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із запитом щодо суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по день виключення зі списків особового складу, а також про те, які місяці для розрахунку наростаючим підсумком індексу споживчих цін (базові місяці) були застосовані для нарахування індексації. Листом від 24 березня 2021 року № 11/2607 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що за період з 01 грудня 2015 року по день виключення зі списків особового складу позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення у розмірі 41 291,73 грн та було застосовано базовий місяць - січень 2013 року та березень 2018 для обчислення індексації. Позивач, вважаючи, що відповідач при обчисленні індексації грошового забезпечення неправомірно застосував інший базовий місяць ніж той, який визначено законодавством, звернувся до суду з даним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (статті 2 Закону №2011-ХІІ). Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078). Так, згідно статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону №1282-XII). Стаття 4 Закону №1282-XII визначає підстави для проведення індексації. Згідно з частиною першою статті 4, в редакції від 02.12.2012, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Законом №911-VIII від 24.12.2015, який набрав чинність з 01.01.2016, внесені зміни у частину першу статті 4 Закону №1282-XII цифри « 101» замінити цифрами « 103». Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини 2, 4 статті 4 Закону №1282-XII). Частиною 2 статті 5 Закону №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (частина 1 статті 9 Закону №1282-XII). Відповідно до норм статті 6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. З аналізу положень Законів №2011-XII та №1282-ХІІ убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №380/1513/20). Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно з ст.19 цього Закону є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац восьмий пункту 4 Порядку №1078). Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.07.2019 у справі №240/4911/18. Відповідно до абзаців першого-п`ятого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 вказаного Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому зазначеного пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року. З січня 2008 року по січень 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався. Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме - до 01 березня 2018 року. З огляду на викладене, відповідно до приписів Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по лютий 2018 року. Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день виключення зі списків особового складу (тобто по 31 липня 2018 року) із застосуванням базового місяця січень 2008 року, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01 березня 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року. Пункт 4 цієї Постанови передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Таким чином, Постановою №704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців. Відповідно до абз.1 п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Таким чином, оскільки підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Постанови №704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, тому саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків. Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. За змістом абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суми індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення. Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078. Разом з тим, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця. З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині проведення нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2018 року (день виключення зі списків особового складу), з урахуванням базового місяця січень 2008 року. Щодо посилання апелянта на те, що позивач вже звертався до суду з позовними вимогами про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 2015 по 2018 роки, які рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 року у справі №0340/1484/18 були задоволені. Відтак, вважає, що в даному випадку варто було оскаржити виконання рішення суду, а не звертатись до суду із новим позовом колегія суддів зазначає наступне. У справі №0340/1484/18 позивач звернувся з позовом до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій щодо невиплати індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 по 31.07.2018 протиправними та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 по 31.07.2018 та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 по 31.07.2018. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2018, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 по 31.07.2018; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 по 31.07.2018. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Як вбачається з довідки розрахунку нарахованої та виплаченої індексації ОСОБА_1 за період з липня 2015 по липень 2018 відповідач визначив січень 2013 як базовий місяць для розрахунку індексації для всіх місяців за період з липня 2015 по лютий 2018 та березень 2018 як базовий місяць для розрахунку індексації для всіх місяців за період з березня 2018 по липень 2018 (а.с.72). Разом з тим колегія суддів зазначає, що право позивача на індексацію грошового забезпечення за період з липня 2015 року по липень 2018 року (включно) не є спірним у цій справі. З огляду на підстави та предмет заявленого позову спірним у цій справі є питання правомірності визначення відповідачем січня 2013 року та березня 2018 року як базових місяців для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з липня 2015 року по липень 2018 року (включно). Згідно зіст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що є підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день виключення зі списків особового складу із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову в задоволенні позову. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись статтями 242,243,250,308,311,315,317,321,322,325,328,КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України задовольнити частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року у справі № 140/5246/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день виключення зі списків особового складу із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, в цій частині прийняти нову постанову про відмову в позові. В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року у справі № 140/5246/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»